печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6889/26-п
20 квітня 2026 року суддя Печерського районного суду м. Києва Гридасова А.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за ст. 173 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 288745 від 14.01.2026, касир туалету ОСОБА_1 , 14 січня 2026 року о 18 год 50 хв. у громадському місці - в приміщені туалету, розташованого в торговому центрі «Навігатор» на території станції метрополітену «Звіринецька» словесно ображала гр. ОСОБА_2 , який відмовився сплатити 15 грн. за користування туалетом, чим вчинила дії, що порушують порядок і спокій громадян, за що передбачена адміністративна відповідальність, згідно зі ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 зазначила, що вину у вчиненні адміністративного правопорушенні не визнає.
Дослідивши матеріали, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП імперативно встановлено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Кодекс України про адміністративні правопорушення чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Ця норма є імперативною і не передбачає обов'язку суду визначати питання вини чи невинуватості особи, оскільки по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічне положення міститься в рішенні ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006, згідно з яким, у разі закриття провадження по справі, питання про доведеність вини особи не має вирішуватися.
Також, відповідно до висновку Вищого адміністративного суду України «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності», у разі закриття провадження по справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не встановлюється. Отже, після закінчення вказаних строків унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з'ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі.
Більш того, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Отже, суд звертає увагу на те, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи буде свідчити про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За положеннями статті 284 КУпАП, судовим рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини. Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вина осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається.
Датою вчинення правопорушення у протоколі серії ВАД № 288745 від 14.01.2026 зазначено 14.01.2026, тобто на день розгляду справи 20.04.2026 року строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 сплинув, у зв'язку з чим провадження по справі слід закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 38, 247, 276-280, 283-287 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 173 КУпАП - закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя А.М. Гридасова