печерський районний суд міста києва
Справа № 757/47463/25-ц
пр. № 4-с-82/26
15 квітня 2026 року Печерський районний суд м. Києва
в складі головуючого - судді Литвинової І. В.
за участю секретаря судового засідання Когут Н. В.,
скаржника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві скаргу представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Воробйової Ірини Вікторівни про визнання протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, скасування постанов та зобов'язання вчинити дії, -
У вересні 2025 року Воробйова Ірина Вікторівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною скаргою, у якій просила:
- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича щодо не скасування арешту грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в ПУАТ «КБ «АКОРДБАНК» (ЄДРПОУ: 35960913) в рамках ВП № НОМЕР_4 від 01 грудня 2020 року;
- не здійснення перевірки стану виконання судового рішення та зобов'язання стягувача надати реальний розмір заборгованості за виконавчим листом № 2-877/10 від 01.10.2010 в рамках ВП № НОМЕР_4 від 01 грудня 2020 року, враховуючи суми, що надійшли в процесі примусового виконання судового рішення (реалізовані предмети іпотеки), як станом на день відкриття ВП так і на сьогоднішній день;
- не скасування постанови від 27 серпня 2025 року в рамках ВП № НОМЕР_3 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника при примусовому виконанні виконавчого листа (дублікат) № 2-877/10 від 01 жовтня 2010 року, виданого на підставі ухвали № 757/60348/21-д від 10 жовтня 2023 року;
- не повернення дублікату виконавчого листа № 2-877/10 від 01.10.2010, виданого на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва № 757/60348/21-д в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3 - до Печерського районного суду міста Києва;
- скасувати (зняти) арешт грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в ПУАТ «КБ «АКОРДБАНК» (ЄДРПОУ: 35960913);
- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича (РНОКПП: НОМЕР_2 ) від 10 липня 2025 року про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритий в ПУАТ «КБ «АКОРДБАНК» (ЄДРПОУ: 35960913) в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3;
- скасувати постанову про звернення стягнення від 27 серпня 2025 року в рамках ВП № НОМЕР_3 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника при примусовому виконанні виконавчого листа (дублікат) № 2- 877/10 від 01 жовтня 2010 року, виданого на підставі ухвали № 757/60348/21-д від 10.10.2023;
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича здійснити перевірку стану виконання судового рішення та зобов'язання стягувача надати реальний розмір заборгованості за виконавчим листом № 2-877/10 від 01 жовтня 2010 року в рамках ВП № НОМЕР_4 від 01 грудня 2020 року, враховуючи суми, що надійшли в процесі примусового виконання судового рішення (реалізовані предмети іпотеки), як станом на день відкриття ВП так і на сьогоднішній день.
В обґрунтування скарги зазначено, що приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павлюк Н.В. одночасно здійснює два виконавчих провадження щодо одного й того самого виконавчого листа № 2-877/10 від 01 жовтня 2010 року (на підставі оригіналу виконавчого листа - ВП № НОМЕР_4, на підставі дублікату виконавчого листа - у ВП № НОМЕР_3). Це призводить до подвійного стягнення за одним кредитним зобов'язанням. Зазначає, що дублікат видається виключно замість втраченого оригіналу і не може виконуватися паралельно, оскільки оригінал не втрачено і перебуває в матеріалах першого провадження. Такі дії спричинили незаконний арешт зарплатного рахунку, відсутність перевірки реального розміру заборгованості з урахуванням раніше стягнутого майна та коштів, а також ігнорування вимог закону щодо неможливості одночасного пред'явлення до виконання оригіналу та дубліката одного виконавчого документа.
У судовому засіданні скаржник (боржник у виконавчому провадженні) ОСОБА_1 скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павлюк Н.В. у судове засідання, про час, дату і місце призначення якого повідомлений належним чином, не з'явився, заяви по суті або з процесуальних питань до суду від нього не надходили.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином.
Згідно з частиною другою статті 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, заслухавши обґрунтування боржника, вивчивши скаргу, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини і дійшов до наступного висновку.
27 вересня 2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № КД 330-Ф /07 за яким було надано кредитну лінію у сумі 103 000 (сто три тисячі) доларів США.
25 лютого 2010 року заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва по справі № 2-877 /10 позов Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ТОВ «СП Транс Люкс» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 330-Ф /07 від 27 вересня 2007 року та звернення стягнення предмет іпотеки та застави задоволено частково. В частині вимог до ТОВ «СП Транс Люкс» про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 106 811, 42 доларів США, що станом на 25 лютого 2010 року, згідно офіційного курсу НБУ (100 $ - 799 грн. 00 коп.) становить 853 423 грн. 24 коп. та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 31 613 грн. 48 коп. та стягнуто витрати з оплати судового збору у розмірі 1700 грн. та витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
01 жовтня 2010 року Печерським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2-877 /10 по примусовому виконанню рішення суду від 25 лютого 2010 року.
Згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні в Печерському ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) перебувало виконавче провадження № НОМЕР_5, з виконання виконавчого листа № 2-877/10 від 01 жовтня 2010 року, виданого Печерським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» коштів в сумі 106 811,42 доларів США.
12 березня 2013 року Печерським ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5 з виконання виконавчого листа N 2-877/10 від 01 жовтня 2010 року .
04 жовтня 2016 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_5 на підставі ст. 49, ч. 1, п.10 ЗУ «Про виконавче провадження» (направлення за належністю до іншого відділу ДВС), в зв'язку з тим, що виконавчий документ підлягає направленню за належністю до Коропського РВДВС ГТУЮ у Чернігівській області , за місцем знаходження майна боржника ОСОБА_3 .
04 жовтня 2016 року вказану постанову та виконавчий документ направлено до Коропського РВДВС ГТУЮ у Чернігівській області.
Як стверджує заявник, 18 серпня 2025 року йому стало відомо, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павлюком Н.В. 01 грудня 2020 було відкрито ВП № НОМЕР_4 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-877/10 від 01 жовтня 2010 року виданого Печерським районним судом міста Києва.
04 листопада 2021 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось до Печерського районного суду міста Києва із заявою про видачу дубліката виконавчого документа № 2-877/10 від 01 жовтня 2010 року та поновлення строку для пред'явлення для виконання виконавчого листа, який виданий 01 жовтня 2010 року Печерським районним судом м. Києва, у справі № 2-877/10 за позовом АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вимоги заяви ПАТ АБ «Укргазбанк» обґрунтовувались тим, що про втрату виконавчого документа АБ «УКРГАЗБАНК » дізнався лише з довідки Печерського РВДВС у м. Києві № НОМЕР_5, від 22 квітня 2021 року, внаслідок чого строк для його повторного пред'явлення був пропущений з поважних причин. АБ «УКРГАЗБАНК» вважає, що наведені у заяві банку причини щодо пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа по справі № 2-877/10 до виконання, а саме те, що постанова Печерського РВДВС у м. Києві від 04 жовтня 2016 року про закриття виконавчого провадження на адресу ні Коропського РВ ДВС ГТУЮ у Чернігівській області, ні стягувача не надходила та те, що оригінал виконавчого листа, який перебував на виконанні у Печерському РВДВС у м. Київ був втрачений органами виконавчої служби при пересилці, свідчать про відсутність у стягувача об'єктивної можливості подати повторно виконавчий документ до виконання у встановлені чинним законодавством строки.
02 лютого 2023 року ухвалою Печерського районного суду міста Києва по справі № 757/60348/21-д, поновлено АБ «УКРГАЗБАНК» строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа, який виданий 01 жовтня 2010 року Печерським районним судом м. Києва по справі № 2-877/10.
13 грудня 2023 року на підставі виконавчого листа № 757/60348/21-д, виданого 10 жовтня 2023 року, приватним виконавцем КМВО Павлюком Н.П. було відкрито друге виконавче провадження № НОМЕР_3, на підставі дубліката виконавчого листа № 2-877/10 (дублікат) боржником в якому є ОСОБА_1
10 липня 2025 року в рамках ВП № НОМЕР_3 було винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритий в ПуАТ КБ АКОРДБАНК у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів.
19 серпня 2025 року ОСОБА_1 на офіційну електронну адресу приватного виконавця Павлюка Н.В. було направлено заяву про винесення постанови, якою врегульовується порядок стягнення суми боргу та розмір відрахувань заробітної плати боржника ОСОБА_1 , відповідно до ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження».
27 серпня 2025 року в рамках ВП № НОМЕР_3 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника при примусовому виконанні дубліката виконавчого листа № 2-877/10 від 01 жовтня 2010 року.
Разом з тим, 27 серпня 2025 року в рамках ВП № НОМЕР_4 винесено також постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника при примусовому виконанні оригіналу виконавчого листа № 2-877/10 від 01 жовтня 2010 року.
03 вересня 2025 року ОСОБА_1 на офіційну електрону адресу приватного виконавця Павлюка Н.В. було направлено заяву про ознайомлення із матеріалами ВП № НОМЕР_4.
03 вересня 2025 приватний виконавець Павлюк Н.В. направив через месенджер WhatsApp, зі свого офіційного номеру телефону, повідомлення що перебуває на лікарняному та хворіє.
05 вересня 2025 року приватний виконавець Павлюк Н.В. на електронну пошту ОСОБА_1 , надіслав виклик про з'явлення до приватного виконавця, крім того запрошував для ознайомлення із матеріалами провадження на 11 вересня 2025 року.
11 вересня 2025 року ОСОБА_1 ознайомився із матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_4 з яких вбачається, що для відкриття виконавчого провадження представником ПАТ АБ «Укргазбанк» було надано оригінал виконавчого листа № 2-877/10 від 01 жовтня 2010 року.
Як вбачається, на виконавчому листі міститься відмітка Печерського ВДВС у місті Києві про повернення 17 грудня 2018 року виконавчого листа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа).
Отже, в матеріалах ВП № НОМЕР_4 міститься оригінал виконавчого листа № 2-877/10 від 01 жовтня 2010 року.
15 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ВДВС Печерського РУЮ із заявою для з'ясування причин наявності різної інформації щодо руху оригіналу виконавчого листа, № 2-877/10 від 01 жовтня 2010 року.
Як стверджує заявник, 15 вересня 2025 року було з'ясовано, що Печерським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було відкрито два виконавчих провадження по виконанню виконавчого листа № 2-877/10 виданого 01 жовтня 2010 року:
- АСВП № НОМЕР_5 від 12.03.2013 - боржник ОСОБА_3 , за результатом розгляду якого 04 жовтня 2016 року було винесено постанову від про закінчення виконавчого провадження, а виконавчий документ № 2-877/10 від 01 жовтня 2010 року було направлено до Коропського РВДВС ГТУЮ у Чернігівській області.
- АСВП № НОМЕР_6 від 08 серпня 2016 року - боржник ОСОБА_1 , за результатом розгляду якого 17 грудня 2018 року було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.
Таким чином, у провадженні приватного виконавця Павлюка Н.В. перебуває на виконанні два виконавчих провадження по одночасному виконанню виконавчого листа № 2-877/10 виданого 01 жовтня 2010 року, відкриті 01 грудня 2020 року № НОМЕР_4 на підставі оригіналу виконавчого листа № 2-877/10 та відкрите 13 грудня 2023 року ВП № НОМЕР_3 - на підставі дублікату виконавчого документу.
Крім того, як стверджує заявник, після ознайомлення 11 вересня 2025 року із матеріалами ВП № НОМЕР_4 з'ясувалось, що стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження зазначено суму заборгованості по виконавчому документу у розмірі 106 811, 42 доларів США, що станом на 25 лютого 2010 року, згідно офіційного курсу НБУ (100 $ - 799 грн. 00 коп.) становить 853 423 грн. 24 коп. та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 31 613 грн. 48 коп. без врахування сум, отриманих стягувачем в рамках попередніх виконавчих проваджень під час примусового виконання виконавчого листа № 2-877/10 від 01 жовтня 2010 року та рішення Господарського суду міста Києва від 14 червня 2011 року № 38/46 за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ТОВ «СП Транс Люкс» про звернення стягнення на предмет іпотеки та на предмет застави.
17 вересня 2025 року на офіційну електрону адресу ПВ Павлюка Н.В. : ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено заяву про скасування арешту грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 , в ПУАТ «КБ «АКОРДБАНК», довідку з місця роботи від 03 вересня 2025 року, виписку з банку по рахунку станом на 03 вересня 2025 року.
Відповідно до інформації отриманої віт АТ «Укргазбанк» станом на 01 грудня 2020 року під час примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором № 330-Ф/07 від 27 вересня 2007 року, для погашення якої також було видано виконавчий лист № 2-877/10 від 01 жовтня 2010 року у попередніх виконавчих провадженнях вже було звернуте стягнення на предмет іпотеки та застави: нежитлові будівлі та обладнання за адресою: АДРЕСА_1 шляхом набуття майна у власність для задоволення вимог АБ «Укргазбанк» за кредитним договором № 330-Ф/07 від 27.09.07р., які були 21 жовтня 2016 року були прийняти у власність за ціною 1 356 600,00 грн.
Отже, станом на 01 грудня 2020 року сума заборгованості за ВЛ № 2-877/10 від 01 жовтня 2010 року не відповідає сумі, зазначеній у заяві стягувача у розмірі 106 811, 42 доларів США, що становить 853 423 грн. 24 коп. та 31 613 грн. 48 коп. - пеня, що істотно впливає як на суму винагороди приватного виконавця, так і на суми, в межах яких провадиться стягнення та визначається розмір залишку заборгованості у виконавчому провадженні.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Приписами пункту 2 частини другої ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення зокрема на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до Розділу III. Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження Інструкції з організації примусового виконання рішень не допускається одночасне пред'явлення одного виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, до різних органів державної виконавчої служби та/або приватних виконавців, а також одночасне пред'явлення одного виконавчого документа в електронній та паперовій формі.
Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (ст. 13 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до статті 68 Закону № 1404-VIII про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, яке виплачує боржнику заробітну плату.
Частинами другою та третьою статті 70 Закону № 1404-VIII передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови) викладено правовий висновок, що виконавець повинен самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
При цьому передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом (п. 74 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року по праві № 756/8815/20).
Так, основною Конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов'язковість судового рішення (пункту 9 частини другої ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Здійснення контролю за виконанням судового рішення закріплені на рівні положень Основного Закону України; обов'язковість судового рішення поширюється не лише на територію України; відповідальність за виконання судового рішення.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац 5 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року №5-рп/2013).
З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування державою права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на виконання такого рішення.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За частиною другою ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Судом встановлено, що у провадженні приватного виконавця Павлюка Н.В. перебуває на виконанні два виконавчих провадження по одночасному виконанню виконавчого листа № 2-877/10 виданого 01 жовтня 2010 року, відкриті 01 грудня 2020 року № НОМЕР_4 на підставі оригіналу виконавчого листа № 2-877/10 та відкрите 13 грудня 2023 року ВП № НОМЕР_3 - на підставі дублікату виконавчого документу.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення скаржника та оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає, що ведення двох паралельних виконавчих проваджень щодо одного й того самого виконавчого листа № 2-877/10 не відповідає вимогам закону, створюючи ризик подвійного стягнення з боржника. Оскільки оригінал виконавчого листа перебуває в матеріалах ВП № НОМЕР_4, ведення паралельного провадження № НОМЕР_3 на підставі дубліката є безпідставним та протиправним.
Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимога про визнання протиправною бездіяльності виконавця щодо не скасування арешту у ВП № НОМЕР_4 не підлягає задоволенню, оскільки арешт у цьому провадженні накладено на підставі оригіналу виконавчого документа і є законним заходом забезпечення виконання судового рішення.
Разом з тим, вимога про визнання протиправною бездіяльності щодо не здійснення перевірки реального розміру заборгованості підлягає задоволенню, адже виконавець зобов'язаний встановити актуальний стан боргу з урахуванням усіх попередніх стягнень.
Таким чином дії вчинені приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павлюком Н. В. були вчинені з порушенням прав боржника, щодо примусового виконання рішення суду та вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, вимога щодо не скасування постанови від 27 серпня 2025 року про звернення стягнення на доходи боржника у ВП № НОМЕР_3 підлягає задоволенню, оскільки вказана постанова була винесена в рамках провадження, яке не мало правових підстав для відкриття.
У продовження цього, суд визнає обґрунтованою вимогу про визнання протиправною бездіяльності щодо не повернення дубліката виконавчого листа і вважає за необхідне зобов'язати виконавця повернути його до Печерського районного суду м. Києва.
Разом з тим, вимога про скасування (зняття) арешту грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 підлягає частковому задоволенню, оскільки арешт, накладений у рамках провадження № НОМЕР_3, підлягає скасуванню, на тій підставі, що це провадження відкрито на підставі дубліката при наявності оригіналу виконавчого листа в іншому провадженні, що суперечить порядку пред'явлення виконавчих документів.
Вимога про скасування постанови приватного виконавця від 10 липня 2025 року про накладення арешту на грошові кошти також підлягає задоволенню, оскільки вказана постанова була винесена саме в межах зазначеного паралельного провадження.
Крім того, вимога про скасування постанови від 27 серпня 2025 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника підлягає задоволенню з тих самих підстав, адже ця постанова також винесена в рамках провадження, ведення якого не відповідає вимогам Закону щодо одночасного виконання оригіналу та дубліката одного виконавчого документа.
Нарешті, вимога про зобов'язання приватного виконавця провести перевірку реального розміру заборгованості за виконавчим листом № 2-877/10 підлягає повному задоволенню, оскільки відповідно Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для правильного і своєчасного виконання рішення, у тому числі регулярно перевіряти актуальний розмір заборгованості з урахуванням усіх попередніх стягнень (включаючи реалізацію предмета іпотеки), як станом на день відкриття провадження, так і на поточну дату. Така перевірка є обов'язковою для запобігання подвійному стягненню та забезпечення дотримання балансу інтересів стягувача і боржника.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 12, 18, 56, 59, 70 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Скаргу представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Воробйової Ірини Вікторівни про визнання протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича у виконавчому провадженні № НОМЕР_3, скасування постанов та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича щодо не здійснення перевірки стану виконання судового рішення та зобов'язати стягувача надати реальний розмір заборгованості за виконавчим листом № 2-877/10 від 01 жовтня 2010 року в рамках ВП № НОМЕР_4 від 01 грудня 2020 року; щодо не скасування постанови від 27 серпня 2025 року в рамках ВП № НОМЕР_3 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника; не повернення дублікату виконавчого листа № 2-877/10 від 01 жовтня 2010 року, виданого на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва № 757/60348/21-ц в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3.
Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича (РНОКПП: НОМЕР_2 ) від 10 липня 2025 року про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритий в ПУАТ «КБ «АКОРДБАНК» (ЄДРПОУ: 35960913) в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3 та арешт грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в ПУАТ «КБ «АКОРДБАНК» (ЄДРПОУ: 35960913).
Скасувати постанову про звернення стягнення від 27 серпня 2025 року в рамках ВП № НОМЕР_3 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника при примусовому виконанні виконавчого листа (дублікат) № 2- 877/10 від 01 жовтня 2010 року, виданого на підставі ухвали № 757/60348/21-д від 10 жовтня 2023 року.
Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича (РНОКПП: НОМЕР_2 ) здійснити перевірку стану виконання судового рішення та зобов'язати стягувача надати реальний розмір заборгованості за виконавчим листом № 2-877/10 від 01 жовтня 2010 року в рамках ВП № НОМЕР_4 від 01 грудня 2020 року.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І. В. Литвинова