Справа № 699/1753/25
Номер провадження № 2-о/699/20/26
21.04.2026 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Літвінової Г.М., присяжних Порпленко А.С., Савченко І.М.,
за участю секретаря судового засідання Івашкової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Городищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як представник неповнолітнього сина ОСОБА_4 ,
про оголошення фізичної особи померлою,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області в порядку окремого провадження звернулася ОСОБА_1 із заявою про оголошення фізичної особи померлою.
Просила оголосити померлим її сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Моринці Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: с. Моринці Черкаського району Черкаської області, який загинув в районі населеного пункту Дубово-Василівка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини. Датою смерті просить вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У заяві вказано, що оголошення ОСОБА_5 померлим заявниці потрібно для реалізації її прав, пов'язаних зі смертю сина, у тому числі щодо спадкування.
Ухвалою судді від 02.12.2025 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати за правилами окремого провадження судом у складі одного судді і двох присяжних.
Міністерство оборони України надало письмові пояснення по справі, у яких наголошує на тому, що чинним законодавством врегульована процедура оголошення особи померлою у зв'язку з воєнними діями чи збройним конфліктом, і заявники, за спливом строків, передбачених частиною другою статті 46 ЦК України, не позбавлені можливості звернутися із цим питанням до суду, як це передбачено главою 4 розділу IV ЦПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Оскільки ОСОБА_5 пропав безвісти у період дії воєнного стану на території України, то Міністерство оборони України вважає, що оскільки воєнні дії на території України не закінчилися та про закінчення воєнного стану в Україні не оголошено, то особа може бути оголошеною померлою лише через два роки, або з урахуванням конкретних обставин і до до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Також звертають увагу суду на ті обставини, що з Акта службового розслідування військової частини НОМЕР_1 вбачається, що сержант ОСОБА_5 зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу с. Дубово-Василівка під час відбиття атаки противника. Після закінчення мінометного обстрілу почалась евакуація вбитих та поранених військовослужбовців, однак військовослужбовця ОСОБА_5 серед них не було.
Місцезнаходження сержанта ОСОБА_5 було невідоме, пошукові заходи результатів не дали. Під час проведення службового розслідування не встановлено обставин, які б вказували на факт загибелі, потрапляння або добровільної здачі в полон, тому встановлено факт зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_5 .
Також у поясненнях вказано, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460 наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно із цим Переліком датою початку бойових дій у с. Дубово-Василівка Соледарської міської територіальної громади є 24.02.2022, датою завершення бойових дій - 21.02.2023.
З 22.02.2023 с. Дубово-Василівка належить до територій, тимчасово окупованих рф.
Отже, під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи.
Міністерство оборони України зауважує, що територія в районі нп Соледар не була звільнена, на ній не проводились евакуаційні та оперативно-розшукові заходи, а також слідчі дії правоохоронних органів України.
Міністерство оборони України посилається на приписи статті 118 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12.08.1949, відповідно до яких "військовополонених звільняють і репатріюють без зволікання після закінчення бойових дій. … кожна з держав, що тримають у полоні, самостійно складає та без зволікання виконує план репатріації відповідно до принципу, викладеного в попередньому абзаці".
За позицією Міністерства оборони України після закінчення воєнних дій сторони повертатимуть одна одній військовополонених, нададуть доступ до місць бойових дій для проведення пошукових робіт тощо. І якщо протягом шести місяців від дати закінчення бойових дій полонений не повернувся та інші відомості про особу відсутні, лише тоді є підстави звертатись до суду відповідно до другого речення ч. 2 ст. 46 ЦК України. Тобто саме для подібних випадків передбачений скорочений шестимісячний строк.
Ухвалою суду від 25.02.2026 за клопотанням Міністерства оборони України залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб дітей ОСОБА_5 - доньку ОСОБА_2 , ОСОБА_3 як представника неповнолітнього сина ОСОБА_4 .
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду із заявою про розгляд справи без участі її представника, зазначивши, що у військовій частині відсутні відомості або документи, які б давали підстави для підтримання або заперечення вказаної заяви.
Від представника заявниці адвоката Перебийніс С.В. надійшла заява про підтримання вимог та розгляд справи у відсутність заявниці та її представника.
Отже, у судове засідання учасники не з'явилися. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, суд дійшов такого.
Заявниця надала суду копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16.03.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з яким заявниця є його матір'ю.
Зміна дошлюбного прізвища ОСОБА_6 із " ОСОБА_7 " на " ОСОБА_8 " підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 від 24.08.2002.
Також заявниця надала суду Сповіщення №118 від 14.03.2023, яким командир військової частини НОМЕР_1 сповістив заявницю, як матір ОСОБА_5 , про те, що її син, механік-водій механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу 29.12.2022 ІНФОРМАЦІЯ_3 , відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, зник безвісти 14.03.2023 поблизу населеного пункту Дубово-Василівка Бахмутського району Донецької області, виконуючи бойові завдання, пов'язані із захистом Батьківщини.
За фактом зникнення військовослужбовців наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.03.2023 № 233-АД було призначено службове розслідування.
Матеріали цього службового розслідування надано суду, вони підтверджують ті обставини, що механік-водій механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , сержант ОСОБА_5 , призваний на військову службу 29.12.2022, термін перебування на останній посаді - з 28.01.2023. Під час виконання бойового завдання 14.03.2023 поблизу населеного пункту Дубово-Василівка Бахмутського району Донецької області він не повернувся з поля бою.
Відповідно до письмових пояснень молодшого сержанта ОСОБА_9 14.03.2023 він зі своєю групою під час виконання бойового завдання тримав оборону поблизу населеного пункту Дубово-Василівка Бахмутського району Донецької області. У групі був сержант ОСОБА_5 . Приблизно о 02:00 год почався мінометний обстріл, який тривав до 04:00 години. Під час мінометного обстрілу противник почав штурм. Коли мінометний обстріл скінчився і було відбито атаку противника, сержанта ОСОБА_5 на позиції не було. При евакуації вбитих і поранених сержанта ОСОБА_5 серед них не було. Пошукові заходи результатів не дали.
Аналогічні пояснення дав солдат ОСОБА_10 .
Згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 01.04.2023 №129-ОД, виданим за результатами проведеного службового розслідування, під час проведення службового розслідування не встановлено обставин, які б вказували на факт загибелі, потрапляння або добровільної здачі в полон, тому встановлено факт зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_5 .
Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20231117-1838 від 17.11.2023 підтверджується, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесений у вказаний реєстр, дата набуття ним статусу зниклої безвісти особи - 25.10.2023.
За заявою ОСОБА_1 органом поліції 23.05.2023 було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за ч.1 ст. 115 КК України відносно зниклого безвісти сина солдата ОСОБА_5
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими 05.05.2025 на запит заявниці повідомив їй, що до Координаційного центру не надходили повідомлення від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або зі сторони РФ про перебування її сина у полоні.
Аналогічну інформацію про відсутність відомостей про перебування її сина у полоні надало заявниці ДП "Український національний центр розбудови миру" 09.05.2025.
У Реєстрі оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, відомості про ОСОБА_5 також відсутні.
Вирішуючи заяву, суд застосовує такі норми законодавства.
Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:
встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);
встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);
встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);
визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).;
визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).
Заявниця для захисту своїх прав звернулася до суду про оголошення особи померлою (загиблою).
Суд вважає, що обраний заявником спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 28.02.2024 у справі № 506/358/22, від 13.03.2024 у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно із частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).
Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Згідно із частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.
Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.
Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.
При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, тобто матеріально-правовий зв'язок, або за відсутності такого зв'язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб'єктивних прав або виконання обов'язків.
Ураховуючи вищевикладене, оцінивши наведені заявницею обставини та мету, з якою їй необхідно оголосити особу померлою, є підстави для висновку про наявність між заявницею та особою, яку вона просить оголосити померлою, матеріально-правового зв'язку, а саме з метою реалізації права на оформлення спадкових прав та належних соціальних виплат.
Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи загиблою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених у заяві заявником, вони об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Згідно із ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Суд бере до уваги зауваження заінтересованої особи - Міністерства оборони України щодо строків, зазначених у ч. 2 ст. 46 ЦК України і на цей предмет виходить із правових висновків Верховного Суду.
Так, Велика Палата ВС у своїй постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22 урахувала, що приписи ч. 2 ст. 46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом як таким. Тому немає підстав пов'язувати початок перебігу строків, зазначених у ч. 2 ст. 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.
Речення друге ч. 2 ст. 46 ЦК України не конкретизує обставин, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, вказаного в реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з'являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
Словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо в контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Це дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та в яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, який суди можуть використовувати для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.
Згідно з Наказом Міністерства розвитку громад на території України від 28.02.2025 №376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" територія населеного пункту Дубово-Василівка Бахмутського району Донецької області є окупованою територією, бойові дії на якій тривали з 24.02.2022 до 21.02.2023.
Отже, саме з 21.02.2023 має обраховуватися початок дворічного строку, зазначеного в реченні другому ч. 2 ст. 46 ЦК України як дата закінчення активних бойових дій на території населеного пункту Дубово-Василівка. Дворічний строк після припинення бойових дій у вказаному населеному пункті сплив 21.02.2025.
Отже, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим.
Оскільки, матеріали справи дають можливість встановити день вірогідної смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , то оголосити його померлим необхідно з 14.03.2023.
З огляду на вказане подана заява підлягає задоволенню.
На підставі ст. 46 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 293, 294, 305, 307, 308 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Городищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як представник неповнолітнього сина ОСОБА_4 , про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.
Оголосити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Моринці Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: с. Моринці, Черкаський район, Черкаська область, який загинув в районі населеного пункту Дубово-Василівка Бахмутського району Донецької області України під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини - померлим.
Датою смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати 14.03.2023.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення .
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі.
Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , інші дані суд не зазначає.
Заінтересована особа: Міністерство оборони України, ЄДРПОУ 00034022, інші дані суд не зазначає.
Заінтересована особа: Городищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 04061033, місцезнаходження: вул. Миру, 114, м. Городище, Черкаський район, Черкаська область, інші дані суду не відомі.
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , інші дані суду не відомі.
Заінтересована особа: ОСОБА_3 як представника неповнолітнього сина ОСОБА_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , інші дані суду не відомі.
Головуючий суддя Літвінова Г.М.
Присяжні: Савченко І.М.
Порпленко А.С.