справа № 563/303/26
провадження № 1-кс/563/101/26
21 квітня 2026 року м. Корець
Слідчий суддя Корецького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №7 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_6 погодженого з прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за матеріалами кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12026181140000023 від 23.02.2026 відносно
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Коростень, Житомирської області громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, військовослужбовця, офіцера відділу військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
підозрюваного увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України,
Слідчий СВ відділення поліції №7 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_6 за погодженням з прокурорм Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 звернулася до суду з клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_5 під домашнім арештом в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.05.2026.
Строк тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_5 закінчується 23.05.2026, однак завершити розслідування кримінального правопорушення до вказаної дати не представляється можливим, оскільки необхідний додатковий строк для завершення проведення призначених у кримінальному провадженні судових експертиз, зокрема судово-медичної, медико-криміналістичної, та амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи.
Крім цього, не перестали існувати ризики передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор підтримала клопотання, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просила продовжити застосування відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобоовго домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.05.2026.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід, зокрема у вигляді особистого зобов'язання. Вказав, що є військовослужбовцем ЗСУ, бере участь у виконанні бойових завдань і застосування відносно нього домашнього арешту у нічний час обмежує ефективність виконання тих чи інших завдань, зокрема у нічний час.
Його захисник, адвокат ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання заперечив. Підтвердив доводи свого підзахисного. Крім того, надав суду лист заступника командира військової частини НОМЕР_1 від 06 квітня 2026 року відповідно до якого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2025 №113 лейтенанта ОСОБА_5 призначено на посаду офіцера відділу радіоелектронної боротьби штабу військової частини НОМЕР_1 . За час проходження військової служби зарекомендував себе як дисциплінований, відповідальний та сумлінний військовослужбовець, який належним чином виконує службові обов'язки, вирішує поставленні перед ним завдання вчасно, чітко та організовано. ОСОБА_5 входить до складу структурного підрозділу радіоелектронної боротьби, який відповідно до вимог оперативних директив Головнокомандувача Збройних Сил України забезпечує планування, координацію та безперервне виконання бойових (спеціальних) завдань, у тому числі з протидії ворожим безпілотним літальним апаратам, з метою захисту цивільного населення, військових підрозділів та об'єктів критичної інфраструктури. Виконання вищезазначених завдань передбачає цілодобове чергування, що унеможливлює повноцінне дотримання умов запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, накладеного на лейтенанта ОСОБА_5 . З врахуванням вказаного листа, беручи до уваги вказані у ньому побажання командування, з огляду на дотримання його підзахисним умов домашнього арешту та відсутності будь-яких проявів ухилення від слідства та суду просив застосувати до ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до такого висновку.
23.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України, тобто в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони.
Строк досудового розслідування у даному кримінальному провадження завершується 23.04.2026 року.
Постановою керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 17.04.2026 року було продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців - до 23.05.2026 року.
25.02.2026 року підозрюваному ОСОБА_5 , ухвалою Корецького районного суду було обрано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Строк дії ухвали закінчується 23.04.2026 року.
У кримінальному провадженні призначено кілька експертиз, проведення яких на даний час не закінчено.
Згідно ч.6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до вимог ст. 199 КПК України слідчий суддя продовжує строк тримання під домашнім арештом, якщо прокурор, слідчий доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під домашнім арештом та наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під домашнім арештом і ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під домашнім арештом.
Доцільність продовження обвинуваченому домашнього арешту у нічний час визначається судом з урахуванням обставин, викладених в ст.ст.177,178 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний (обвинувачений) може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним (обвинуваченим) зазначених дій.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний (обвинувачений) обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту "с" пункту 1статті 5 Європейської конвенції з прав людини(пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії", "Лавентс проти Латвії").
Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи клопотання про продовження запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Так, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є не тяжким злочином.
Пунктом 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім, зокрема, законного арешту або затримання особи для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом, і відповідно до процедури, встановленої законом.
Запобіжний захід до ОСОБА_5 застосований рішенням суду, тобто у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством України.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про продовження застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту та прокурор, при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України, однак достатніх доказів про існування ризиків, про які зазначає у клопотанні слідчим не надано та не доведено.
Зокрема, ризики ймовірного переховування від суду та незаконного впливу на свідків, зазначені у клопотанні, слідчий суддя вважає недоведеними і не бере до уваги, оскільки перебуваючи під домашнім арештом в нічний час за минулий період обвинувачений мав таку можливість, однак суду не надано доказів вчинення зазначених дій обвинуваченим.
Також, слідчий суддя вважає недоведеним недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.
Крім того, cлідчим суддею також встановлено, що обвинувачений одружений, має постійне місце реєстрації, постійне місце проживання, де проживає разом зі своєю дружиною та дитиною, проходить службу в Збройних силах України де виконує важливі завдання командування по організації відсічі агресії рф, дотримувався умов застосованих запобіжних заходів, не має судимостей та позитивно характеризується за місцем служби та проживання.
Зазначені обставини, дають підстави слідчому судді вважати, що зменшився ризик того, що обвинувачений може переховуватися від слідчого, прокурора, суду, оскільки у нього є міцні соціальні зв'язки.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку щодо можливості змінити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу з домашнього арешту в нічну пору на особисте зобов'язання,
Керуючись ст. 176-178, 181, 193-194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції №7 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_6 погодженого з прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за матеріалами кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12026181140000023 від 23.02.2026 відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Коростень, Житомирської області громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, військовослужбовця, офіцера відділу військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду при першому виклику;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого або прокурора;
- повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого місця проживання.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого, прокурора у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Встановити строк дії ухвали до 23 травня 2026 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя