Справа 524/16448/25
Провадження 2/524/1811/26
21.04.2026 м. Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі
головуючого судді Мельник Н.П.,
з участю секретаря судового засідання Шаполової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження sз викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
26.12.2025 до суду із позовом звернулося ТОВ «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 15524,85 грн, понесених судових витрат та витрат на правничу допомогу. Позивач клопотав про витребовування доказів від АТ КБ «Приватбанк».
На обґрунтування позову зазначено, що 22.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем укладений кредитний договір № 71517825.
20.04.2025 між позикодавцем та відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «42820» укладена додаткова угода № 14748353 до договору № 71517825 від 22.03.2025, згідно якої за згодою сторін змінений строк кредитування з 30 днів на 60 днів, змінено процентної ставкаи з 0,275 % на 1 %.
20.05.2025 між позикодавцем та відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «67833» укладена додаткова угода № 14978892 до договору № 71517825 від 22.03.2025, згідно якої сторони домовились про зміну строку кредитування з 30 днів до 90 днів, змінено процентної ставки з 1 % на 1 % .
18.06.2025 між позивачем та відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «84705», укладена додаткова угода № 15181458 до договору № 71517825 від 22.03.2025, згідно якої за згодою сторін змінений строк кредитування з 30 днів на 119 днів, змінено процентну ставку з 1 % на 1 %.
18.07.2025 між позивачем та відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «48387», укладена додаткова угода № 15377848 до договору № 71517825 від 22.03.2025, згідно якої за згодою сторін змінений строк кредитування з 30 днів на 149 днів, змінено процентну ставку з 1 % на 1 %.
16.09.2025 ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладений договір факторингу № 16/09/25, згідно якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором кредиту № 71517825 від 22.03.2025.
Відповідно до реєстру прав вимог № 19/11/25-02 від 16.09.2025 кредитодавець відступив фактору право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу № 19/11/25-02 від 16.09.2025, у тому числі до відповідача в сумі 15524,85 грн, з яких 4500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 1350,00 грн - заборгованість за відсотками, 674,85 грн - заборгованість за комісією, 9000,00 грн - заборгованості за пенею.
Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свої зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості на рахунки ТОВ «Деал Фінанс Груп» та на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, відповідач має заборгованість за договором № 71517825 в сумі 15524 грн 85 коп, а саме: 4500,00 грн сума заборгованості по основному боргу; 1350,00 грн сума заборгованості по відсотками, 674,85 грн заборгованість за комісією, 9000,00 грн заборгованість за пенею.
13.01.2026 судом отримана інформації щодо реєстрації місця проживання відповідача.
13.01.2026 по 18.01.2026 суддя Мельник Н.П., перебувала у щорічній відпустці.
21.01.2026 відкрите спрощене провадження по справі з викликом сторін.
У судові засідання не з'явились сторони, а саме:
представник позивача повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи належним чином. До позову додав клопотання про розгляд справи за його відсутності, підтримав позов, просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував. Позивач надав через канцелярію суду заяву про розгляд цивільної справи без його участі.
відповідач не з'являвся, про дату, місце, час розгляду повідомлений належним чином на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, згідно якого днем вручення судових повісток відповідачу є день проставлення у поштових повідомленнях відміток про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Про причини неявки відповідач суду не повідомляв, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав.
Інформацією, наданою АТ КБ «Приват Банк», стверджується, що на ім'я відповідача емітована картка № НОМЕР_1 . Надана виписка по вказаній карті з 22.03.2025 по 25.03.2025 із відомостями про зарахування на ім'я відповідача 4500,00 грн.
На підставі ст. ст. 280, 281, ч. 5 ст. 259 ЦПК України суд ухвалив провести на підставі наявних доказів заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими гл. 11 ЦПК України.
Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлене наступне.
22.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем укладений кредитний договір № 71517825 згідно якого кредитодавець надає позичальнику кредит в сумі 4500 грн строком на 30 днів з 22.03.2025 по 20.04.2025 із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,275 %, що нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, 15 % від суми наданого кредиту комісії за надання кредиту (675,00 грн). У разі порушення відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.
Договір кредиту підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора "71072", надісланого на вказану позичальником електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи "BankID НБУ", отримавши від "a-bank" за згодою ОСОБА_1 персональні данні, зокрема електронну адресу, на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав електронний підпис одноразовим ідентифікатором "71072", для підписання документів 22.03.2025 об 11:50:14, що стверджується довідкою про ідентифікацію.
За ініціативою відповідача до договору № 71517825 було укладено ряд додаткових угод із зазначенням відповідних змін до договору.
Так, 20.04.2025 між позикодавцем та відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «42820» укладена додаткова угода № 14748353 до договору № 71517825 від 22.03.2025, згідно якої за згодою сторін змінений строк кредитування з 30 днів на 60 днів, змінено процентної ставкаи з 0,275 % на 1 %.
20.05.2025 між позикодавцем та відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «67833» укладена додаткова угода № 14978892 до договору № 71517825 від 22.03.2025, згідно якої сторони домовились про зміну строку кредитування з 30 днів до 90 днів, змінено процентної ставки з 1 % на 1 % .
18.06.2025 між позивачем та відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «84705», укладена додаткова угода № 15181458 до договору № 71517825 від 22.03.2025, згідно якої за згодою сторін змінений строк кредитування з 30 днів на 119 днів, змінено процентну ставку з 1 % на 1 %.
18.07.2025 між позивачем та відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «48387», укладена додаткова угода № 15377848 до договору № 71517825 від 22.03.2025, згідно якої за згодою сторін змінений строк кредитування з 30 днів на 149 днів, змінено процентну ставку з 1 % на 1 %.
Щодо стягнення пені у розмірі 9000,00 грн.
З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений режим воєнного стану.
Законом України № 2120-IX від 15.03.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнений п. 18, згідно якого у період дії воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику наданий кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі викладеного, вимога щодо стягнення із відповідача пені в сумі 9000,00 грн задоволенню не підлягає.
Щодо стягнення із відповідача комісії.
10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», ст. 11 якого викладена в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Згідно п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту, до яких включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).
Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банківської установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту, яка може включати плату за надання інформації про стан кредиту, що споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Протилежна умова договору є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 по справі № 204/224/21.
Виходячи з аналізу п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», викладених у постанові від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19, така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
У кредитному договорі встановлена комісія за наданням кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту та дорівнює 674,85 грн, що є разовою, розмір якої є незмінним та підлягає стягненню з відповідача.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України). Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди ( ч 1ст 638 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. ст. 610, 611 ЦК України).
Судом установлені порушення відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання взятих на себе зобов'язань.
Досліджені по справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.
Свої договірні зобов'язання кредитодавець виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Відповідач зобов'язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надано. Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.
Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним (ми).
Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано. Відповідачем протилежного суду не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані. Клопотань, заяв відповідачем не заявлено, у тому числі про участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦПК України (ст. 1050 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Щодо відступлення права вимоги.
16.09.2025 ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу № 16/09/25, згідно якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за зокрема за договором № 71517825 від 22.03.2025.
Відповідно до реєстру прав вимог № 16/09/25 від 16.09.2025 кредитодавець відступив фактору право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025, у тому числі до відповідача в сумі 15524,85 грн, з яких 4500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 1350 грн - заборгованість за відсотками, 674,85 грн - заборгованість за комісією, 9000,00 грн - заборгованість за пенею.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Відповідно до ст. 514 ЦКУкраїни до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст.516 ЦК України).
Кредитний договір та договір факторингу є оспорюваними правочинами, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останні вважаються правомірними.
Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 по справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010).
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 по справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010).
Відповідно до частини 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах № 910/18036/17 від 02.10.2018, № 917/1307/18 від 23.10.2019.
Наведений процесуальний обов'язок відповідачем не виконаний, докази на підтвердження зазначеного не надані.
У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 по справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).
Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення («Pronina v. Ukraine», n. 63566/00, 18.07.2006).
З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 6524,85 грн (42,03 % від 15524,85 грн)
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 по справі № 815/1479/18, від 15.07.2020 по справі № 640/10548/19, від 21.01.2021 по справі № 280/2635/20.
З урахуванням відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, з відповідача на користь позивача слід стягнути пропорційно розміру задоволених вимог на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу в сумі 4500 грн, що стверджується доданими копіями договору про надання правничої допомоги № 22-08/25ДІЛ від 22.08.2025, витягу з акту №2-ДІЛ від 22.08.2025 приймання - передачі наданих послуг, платіжної інструкції на підтвердження оплати наданої правової допомоги.
Оскільки позов задоволений частково на суму 6524,85 грн (42,03 % від 15524,85 грн), з відповідача на користь позивача слід стягнути 1018,13 грн (42,03 % від 2422,40 грн) судового збору, 1891,35 грн (42,03 % від 4500,00 грн) витрати на правничу допомогу.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Керуючись ст. ст.5,12,13,81,77-80,141, 247, 259,263-265,280-284 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за кредитним договором № 71517825 від 22.03.2025 на загальну суму 6524 грн 85 коп, 1018 грн 13 коп, судового збору та 1891 грн 35 коп витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін :
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.П. Мельник