Справа № 381/7251/25
Провадження № 2/355/518/26
16 квітня 2026 року Баришівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Чальцевої Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Верби Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного Акціонерного Товариства « Страхова Компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
16.12.2025 року позивач Приватне Акціонерне Товариство « Страхова Компанія « Уніка » звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Заяву мотивували тим, що 27.11.2024 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_1 ). Договір було укладено відповідно до Закону України «Про страхування» (надалі Закон).
15.06.2025р. в м. Київ сталося ДТП за участю транспортного засобу Мітсубіші (д.р.н. НОМЕР_2 ), під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_3 ?В), внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_3 ?В), що був застрахований ПрАТ «СК «УНІКА» за Договором добровільного страхування наземного транспорту №370014/4615/0000155.
Згідно постанови Оболонського районного суду м. Києва від 04.07.2025 року (справа №756/9079/25), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України.
На підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 116 858,60грн., які були перераховані на СТО згідно ПІ №047415 від 30.06.2025р. для проведення відновлювального ремонту.
Розмір страхового відшкодування дорівнює вартості відновлювального ремонту ТЗ визначеного та перерахованого згідно рахунку №2200580 від 27.06.2025р. Одночасно, ПрАТ «СК «УНІКА» замовлено проведення та складання дослідження з визначення вартості завданого збитку.
Відповідно до звіту №90607 від 26.06.2025р., вартість відновлювального ремонту ТЗ становить -157 375,77грн.
Таким чином, зважаючи на викладене вище, до ПрАТ «СК «УНІКА» перейшло право вимоги на отримання від винної особи компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля - транспортного засобу Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_3 ?В), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15.06.2025р. в м. Київ.
Згідно витягу з центральної бази даних МТСБ, поліс ОСЦПВНТЗ на дату ДТП, на транспортний засіб Мітсубіші (д.р.н. НОМЕР_2 ) - не укладався/не діяв (додається).
Ціна позову дорівнює розміру сплаченого страхового відшкодування, що становить 116 858,60грн.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, який просить задовільнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 26.01.2026р. відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судові засідання призначались на 09.02.2026р., 18.02.2026р., 02.03.2026р. та переносились через неявку відповідача.
У судове засідання представник позивача - ПрАТ « СК « АРКС» - Білий В.С. не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, в позовних вимогах зазначено підтримання позовних вимог та про розгляд справи за відсутності сторони позивача .
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.
Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
При цьому, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що 27.11.2024 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу Volkswagen ID/4 (д.н.з. НОМЕР_1 ). Договір було укладено відповідно до Закону України «Про страхування» (а.с. 7, 12-17).
15.06.2025р. в м. Київ сталося ДТП за участю транспортного засобу Mitsubishi ASX (д.н.з. НОМЕР_2 ), під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу Фольксваген (д.р.н. НОМЕР_3 ?В), внаслідок чого було пошкоджено транспортний засіб Volkswagen ID/4 (д.н.з. НОМЕР_1 ), що був застрахований ПрАТ «СК «УНІКА» за Договором добровільного страхування наземного транспорту №370014/4615/0000155 (а.с. 12-17).
Згідно постанови Оболонського районного суду м. Києва від 04.07.2025 року (справа №756/9079/25), ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України (а.с. 51-52).
На підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог Закону України «Про страхування», ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 116 858,60грн., які були перераховані на СТО згідно ПІ №047415 від 30.06.2025р. для проведення відновлювального ремонту ( а.с. 9-11, 20-50).
Розмір страхового відшкодування дорівнює вартості відновлювального ремонту ТЗ визначеного та перерахованого згідно рахунку №2200580 від 27.06.2025р. Одночасно, ПрАТ «СК «УНІКА» замовлено проведення та складання дослідження з визначення вартості завданого збитку.
Відповідно до звіту №90607 від 26.06.2025р., вартість відновлювального ремонту ТЗ становить -157 375,77грн. ( а.с. 20-50).
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно вимог ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 3 ст. 30 Закону України «Про страхування», при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається умовами договору.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування при настанні страхового випадку.
Відповідно до ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Відповідно до ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, в таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до вимог статті 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Оскільки відповідач вказану суму коштів не сплатив позивачу, останній звернувся до суду з вказаним позовом.
Судом також враховано, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідний правовий висновок зробив ВС в своїй постанові від 04.07.2018 по справі № 755/18006/15-ц.
Розміри страхових сум переглядаються відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін і згідно з Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 29 грудня 2015 року №3470 «Про внесення змін до розпорядження Держфінпослуг від 09 липня 2010 року № 566 «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27 січня 2016 року за №145/28275, в редакції чинній на час ДТП, установлено розміри страхових сум за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цим розпорядженням: за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 100 000 гривень на одного потерпілого; за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, у розмірі 200000 гривень на одного потерпілого».
Ліміт відповідальності за полісом ПрАТ « СК « Уніка » за шкоду майна становить 1 226 460,00 грн. ( а.с. 13)
Поряд з цим, судом встановлено, що на момент ДТП ( 15.06.2025р.) поліс ОСЦПВНТЗ на транспортний засіб Mitsubishi ASX ( д.н.з. НОМЕР_2 ), який належить винуватцю ДТП ОСОБА_1 , не укладався.
З огляду на зазначене, позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, саме до ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача, у разі часткового задоволення на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Подібні висновки викладені Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18.
З матеріалів справи вбачається, що між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (далі Довіритель) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (далі Повірений) було укладено договір доручення №1 ВНМ від 01.11.2023 року (далі ФОП ОСОБА_3 ), відповідно до якого, ФОП ОСОБА_3 з метою виконання умов договору, має право залучати для виконання покладених на нього обов'язків адвокатів, адвокатські бюро чи адвокатські об'єднання, оплачувати їх послуги, які підлягають відшкодуванню Довірителем на умовах, порядку та строки визначені ч. 5 Договору.
02.11.2023 року між ФОП ОСОБА_3 та Адвокатським бюро «Білий» укладено договір про надання правової допомоги №2/23ю (надалі Договір), відповідно до якого, Адвокатське бюро «Білий» зобов'язується за дорученням ФОП ОСОБА_3 надати правову допомогу та послуги щодо проведення допустимих законодавством України дій, спрямованих на повернення заборгованості з боржників Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА", що підтверджується договором доручення №1 ВНМ від 02.11.2023 року та Додатком №№ 1 до нього.
Згідно Договору про надання правової допомоги №2/23ю та Додатку №1 (фіксований), позивачем (через повірену особу ФОП ОСОБА_3 ) вже понесено витрати, за надану професійну правничу допомогу АБ «Білий» у розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт (додається), відповідно до п.1 Додатку №№1 до Договору.
При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію КЦС ВС, викладену у постанові від 13.03.2025 року по справі №275/150/22, згідно якої суд не має права вирішувати питання про зменшення вказаних витрат з власної ініціативи.
Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 3 028, 00 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн., оскільки заявлені вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 133, 137, 141, 222, 258-259, 263-268, 273, 280-289, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов Приватного Акціонерного Товариства «Страхова Компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного Акціонерного Товариства «Страхова Компанія «Уніка» (04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 6-В, корпус 4; ЄДРПОУ 20033533, п/р НОМЕР_5 в АТ « Райффайзен Банк Аваль» м. Київ. МФО 300335) шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 116 858,60 грн. (сто шістнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім грн. 60 коп.)
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного Акціонерного Товариства « Страхова Компанія «Уніка » (04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 6-В, корпус 4; ЄДРПОУ 20033533, п/р НОМЕР_5 в АТ « Райффайзен Банк Аваль» м. Київ. МФО 300335) сплачений судовий збір у сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.).
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного Акціонерного Товариства «Страхова Компанія «Уніка » ( 04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 6-В, корпус 4; ЄДРПОУ 20033533, п/р НОМЕР_5 в АТ « Райффайзен Банк Аваль» м. Київ. МФО 300335) витрати на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн. (вісім тисяч грн. 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення подається до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Баришівського
районного суду Т. В. Чальцева