Справа № 285/1080/26
провадження № 3/0285/827/26
22 квітня 2026 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О., при секретарі судового засідання Клечковській М. М.,
з участю:
особи, відносно якої складено протокол, ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов
від Управління патрульної поліції в Житомирській області,
за ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення
відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1
уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 ,
який проживає в АДРЕСА_2 , -
ОСОБА_1 17.02.2026 о 17 год на автодорозі М06 Київ-Чоп 235 км (с. Анета Звягельського району Житомирської області), вчинив злісну непокору законній вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, яка полягала у необхідності прослідувати до службового автомобіля для доставлення до приміщення ТЦК та СП у зв'язку із забезпеченням заходів адміністративного провадження
В судовому засіданні та у письмових поясненнях від 25.03.2026 /а.с.18-19/ ОСОБА_1 заперечив причетність до інкримінованого йому поліцією правопорушення, стверджуючи, що не знав про його «розшук» ТЦК і мав чинну відстрочку, що підтверджував документами. Поліція наполягала на доставленні до ТЦК, хоча він намагався з'ясувати підстави й зв'язатися з юристкою. Зазначив, що не відмовлявся їхати до ТЦК, але хотів зробити це самостійно; поліція діяла поспішно та без попередження застосувала фізичну силу; його реакція (спроба звільнитися) була інстинктивною, а не умисною непокорою; він не ображав поліцейських і не проявляв зухвалості.
Після доставлення до ТЦК швидко підтвердили відсутність підстав для розшуку і наявність відстрочки.
Вважає, що затримання було безпідставним і без належного оформлення; він погоджувався виконати вимогу, спір був лише щодо способу; силу поліція застосувала без попередження.
Оскільки у його діях відсутня «злісність» як обов'язкова ознака ст.185 КУпАП, а тому немає складу правопорушення. Просив закрити справу або, як мінімум, застосувати найм'якше стягнення.
Заслухавши учасника судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходжу такого висновку.
Статтею 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків. Об'єктом даного порушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Злісна непокора полягає у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених законних розпоряджень або вимог працівника поліції, або в непокорі, що виражається у зухвалій формі і свідчить про прояв явної неповаги до органів та осіб, які охороняють громадський порядок. Відмова особи проявляється у недвозначній формі словами, жестами, мовчанням тощо.
Відповідно до положень ч.2 ст.62 Закону України «Про національну поліцію» законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами. Їх невиконання, будь-які інші протиправні дії стосовно поліцейського мають наслідком відповідальність відповідно до закону.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №498273 від 17.02.2026, який є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП;
протоколом АПЗ18 №013598 про адміністративне затримання від 17.02.2026, згідно із яким 17.02.2026 о 17 год ОСОБА_1 був доставлений у службове приміщення Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області у зв'язку із вчиненням правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, для складання адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення;
рапортом інспектора взводу роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Богдана Яременка від 17.02.2026, відповідно до якого під час несення служби було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час складення адміністративних матеріалів відносно останнього було виявлено інформацію, згідно із якою ОСОБА_1 було порушено правила військового обліку. Близько 17 год ОСОБА_1 було повідомлено про його затримання з метою з'ясування обставин порушення правил військового обліку, після чого він почав вести себе зухвало, шарпати працівників поліції за формений огляд і намагався затіяти бійку. ОСОБА_1 був попереджений про недопустимість такої подальшої поведінки та можливості застосування заходів фізичного впливу, однак такі протиправні дії не припинив, внаслідок чого відбулось його адміністративне затримання з застосуванням спецзасобів;
відеозаписами події.
З останніх вбачаються безсторонньо зафіксовані обставини події, зокрема: що працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 про наявність інформації про порушення ним правил військового обліку та запропоновано йому проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення відомостей щодо його військового обліку, на що він категорично відмовився та попросив надати час аби здійснити декілька телефонних дзвінків. Така вимога ОСОБА_1 була задоволена та протягом тривалого час він спілкувався по телефону, після чого йому знову було запропоновано проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказана вимога ставилась до водія неодноразово і ним демонстративно ігнорувалась протягом тривалого часу. ОСОБА_1 весь час вступав у необґрунтовану суперечку з поліцейськими. У подальшому він погодився виконати вимогу працівників поліції, однак зазначив, що поїде лише на своєму автомобілі та намагався втекти. Працівники поліції наздогнали ОСОБА_1 , внаслідок чого між ними зав'язалась штовханина, вони впали на землю та деякий час «боролися». Після вичерпання інших заходів впливу, з метою припинення адміністративних порушень, працівниками поліції було здійснено адміністративне затримання.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово відмовлявся виконати законну вимогу поліцейських, намагався залишити місце події, а згодом втекти, чим чинив активну протидію законним діям працівників поліції.
На відео зафіксовано реальні події, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити дійсні обставини справи.
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними.
ОСОБА_1 не заперечував, що на відео відображений саме він, і що таке відео знімалося в період, коли мала місце подія.
Твердження ОСОБА_1 про те, що поліцейські застосували до нього фізичну силу без попередження, є безпідставними та спростовуються оглянутим судом відео.
Зміст протоколу, долучених до нього письмових доказів в повній мірі узгоджується зі змістом відеозапису.
Частиною 1 ст.259 КУпАП визначено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.
Разом із тим, відповідно до п.9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210, 210-1 КУпАП.
Згідно з абз.16 п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487), районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210, 210-1 КУпАП з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абз.3 п.56 цього Порядку. Згідно із останнім Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені ст.7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210, 210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ.
Згідно з ч.3 ст.38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов'язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.210, 210-1 КУпАП.
Згідно із абз.5 п.2 Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.08.2017 №676, система «ІПНП» сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються в процесі діяльності Національної поліції України, та її інформаційно-аналітичного забезпечення, яка є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС (далі ЄІС МВС).
Згідно із ст.260 КУпАП у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи.
Предметом розгляду у цій справі є питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, а не оцінка правомірності дій органів ТЦК та СП у межах мобілізаційних процедур.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких як перебування працівника поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
Статтею 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно із положеннями ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст.210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч.1 ст.259 КУпАП з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.
Викладене дає підстави для висновку про те, що вимога працівників поліції до ОСОБА_1 про його доставку до ТЦК була законною.
Щодо застосування фізичної сили до ОСОБА_1 , то у відповідності до ч.1 ст.44 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
Разом з тим, питання правомірності дій працівників поліції при затриманні не є предметом розгляду у справі про адміністративне правопорушення за ст.185 КУпАП та може бути предметом окремого провадження.
Посилання ОСОБА_1 на те, що в його діях водія відсутня ознака злісності, спростовуються матеріалами справи та відеозаписами з місця події.
З відеозаписів убачається, що вимога поліцейських була висловлена неодноразово, у законній формі та з роз'ясненням підстав її висунення, однак ОСОБА_1 протягом тривалого часу умисно не виконував законні вимоги, вступав у словесну суперечку з працівниками поліції, чим фактично перешкоджав виконанню ними службових обов'язків.
Тривале, демонстративне та неодноразове ігнорування законних вимог працівників поліції свідчить про наявність у діях особи ознак злісної непокори, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Твердження ОСОБА_1 про те, що він погодився виконати усі законні вимоги працівників поліції, не відповідають фактичним обставинам справи.
Відмова ОСОБА_1 виконати законні вимоги щодо слідування з працівниками поліції до ТЦК стала підставою для подальших дій поліцейських та складання протоколу.
Позиція ОСОБА_1 щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення розцінюється, як спосіб захисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Оцінюючи надані докази, приходжу висновку, що ОСОБА_1 вчинив порушення, що посягає на встановлений порядок управління, а його дії вірно кваліфіковані за ст.185 КУпАП. За таких обставин, його слід визнати винним у вчиненні вищезазначеного правопорушення. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових порушень. Виходячи з цієї мети, а також принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення беру до уваги характер вчиненого правопорушення; всі обставини справи в їх сукупності; особу ОСОБА_1 та вважаю, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, що йому інкримінується, - що буде необхідним для його виправлення, достатнім для виконання завдань КУпАП та можливим недопущенням продовження вчинення правопорушень або настання більш тяжких наслідків.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
З винної особи також належить стягнути судовий збір відповідно до ст.401 КУпАП.
Керуючись статтями 33-35, 38, 40-1, 130, 280, 283, 284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП,
та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги на неї через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя О. О. Літвин