20 квітня 2026 року, місто Звягель Житомирської області
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Горбатюк І.О.,
відповідача ОСОБА_1
(Справа № 285/5855/25, провадження у справі № 2/0285/585/26)
розглянув у судовому засіданні у спрощеному порядку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У жовтні 2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з останнього заборгованість за Кредитним договором №1408-4035 від 14.06.2024 р., в розмірі 40 500,00 грн. та судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.
В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що 14.06.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1408-4035. На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A7081, для підписання Кредитного договору №1408-4035 від 14.06.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до вище наведеного, обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані Відповідачу.
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 8 100,00 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 30 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; промо-ставка - 0,29 % в день; знижена % ставка - 1,45 % в день; стандартна % ставка - 1,45 % в день.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.
Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Окрім цього, Відповідач в загальній кількості 4 рази оформлював кредитні відносини з Позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність Відповідача з процедурою оформлення та виконання Кредитного договору.
В подальшому, Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором.
Тому, станом на 10.09.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 49 365,45 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 8 100,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 40 050,45 гривень, прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 1 215,00 гривень.
Разом з тим, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 8 865,45 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 40 500,00 гривень.
Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 8 100,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 32 400,00 гривень; що разом становить 40 500,00 гривень.
Тож, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить суд у цьому позові стягнути з Відповідача суму заборгованості за кредитним договором №1408-4035 від 14.06.2024 р., в розмірі 40 500,00 грн., а також понесені судові витрати по справі в розмірі 2 422,40 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. У попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.
У судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав частково, заперечував проти їх задоволення в частині нарахованих відсотків, зокрема не погодився з їх розміром та способом нарахування.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Встановлено, що 14.06.2024 р. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1408-4035 продукту «CreditKasa» (а.с.12-21). За допомогою одноразового ідентифікатора A7081 відповідач підписав кредитний договір, та підтвердив, що ознайомився з Правилами відкриття кредитної лінії, які складають єдиний договір та разом визначають усі істотні умови договору та надання кредиту (п. 12.1 Договору).
Згідно з пунктами 2.2., 2.3 Договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відкрив кредитну лінію ОСОБА_1 шляхом надання кредиту в розмірі 8100,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, для задоволення особистих потреб, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом в порядку передбаченому цим Договором. Дата видачі кредиту - 14.06.2024. Останній календарний день першого Базового періоду - 13.07.2024. Нараховані проценти за користування кредитом - 1919,70 грн. Разом підлягає до сплати 10019,70 грн.
Відповідно до п. 2.4 Договору мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії - для задоволення особистих потреб позичальника.
Відповідно до п.3.1 договору, цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. п. 4.1., 4.2. Договору загальний розмір кредиту: 8 100,00 грн. Дата надання/видачі кредиту: 14.06.2024.
Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1 цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1 цього Договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірнику Договору і додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами, для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту (п.4.6 Договору).
Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промо-ставкою, та/або пільговою та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності (п.4.7 Договору).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1.45% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою ставкою) (п.4.10 Договору).
Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 13.06.2025 року. Строк договору є рівним строку кредитування (п.4.13 Договору).
Під час підписання договору в розділі реквізити сторін ОСОБА_1 вказав особисті дані: номер паспорта, РНОКПП, адресу місця проживання, електронну адресу та номер особистого платіжного засобу: НОМЕР_1 . Договір підписано за допомогою одноразового електронного ідентифікатора А7081 (а.с. 12-21).
Згідно з довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 14.06.2024 позивачем видано кредит відповідачу через систему платежів LiqPay на картковий рахунок НОМЕР_1 по договору 1408-4035 від 14.06.2024 у розмірі 8100,00 грн (а.с. 28).
Згідно з квитанцією LiqPay - 14.06.2024 здійснено видачу кредитних коштів за договором 1408-4035 від 14.06.2024 в сумі 8100,00 грн, ідентифікатор еквайра АТ КБ «ПриватБанк», платник УКР КРЕДИТ ФІНАНС В2С через систему платежів LiqPay, найменування платіжної системи VISA, номер платіжного засобу 444111*98 (а.с. 27).
Згідно листа АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 20.03.2026 року №БТ/Е-8822 встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) банк емітував платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 14.06.2024 р. надійшов грошовий переказ в сумі 8 100,00 грн, що підтверджується банківською випискою про рух коштів по картковому рахунку, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_3 , за період з 01.06.2024 р. по 30.06.2024 р. ( а.с. 116-118).
На підтвердження розміру заборгованості відповідача позивачем надано розрахунок заборгованості за договором №1408-4035 від 14.06.2024, відповідно до якого станом на 10.09.2025 сума основного боргу складає 8 100,00 грн, борг за відсотками - 40 050,45 грн, борг за комісією - 1 215,00 грн, загальна заборгованість 49 365,45 грн (а.с. 29-34).
Разом з тим, як зазначив представник позивача в позовній заяві, позивачем прийнято рішення про застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», зокрема, часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 8 865,45 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 40500,00 гривень, а тому позивач просить стягнути з позичальника лише заборгованість у розмірі 40 500,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 8 100,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 32 400,00 гривень.
Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Так, на підтвердження існування договірних відносин позивачем по справі було надано договір про відкриття кредитної лінії №1408-4035 від 14.06.2024, правила відкриття кредитної лінії, додаток №2 до Договору про відкриття кредитної лінії №1408-4035 від 14.06.2024 (а.с. 12-26). Усі документи підписані відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, стороною позивача доведено, укладення кредитного договору між сторонами.
Як зазначає позивач, станом на день звернення до суду заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Як встановлено судом, відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за договором кредиту, допустивши заборгованість. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит.
Тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8 100,00 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, суд приходить до наступного висновку.
22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно з п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); - протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно), а з 21.08.2024 - 1,0%.
Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після 24.12.2023 (дати набрання чинності Законом № 3498-IX), а також за договорами строк кредитування за якими буде продовжено після 24.12.2023, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення (продовження) договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання (продовження) такого договору.
Наданий суду позивачем розрахунок заборгованості за відсотками за договором ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» №1408-4035 від 14.06.2024 за період з 14.06.2024 до 13.06.2025 у розмірі 40 050,45 грн. не у повній мірі відповідає вимогам Закону України “Про споживче кредитування» (далі Закону) (а.с. 29-34).
Оскільки кредитний договір укладений 14.06.2024, тому за період з 14 червня 2024 року до 20 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1,5 %, а за період з 21 серпня 2024 року - 1 %.
Відтак умова кредитного договору №1408-4035 від 14.06.2024 про стягнення денної відсоткової ставки за користування кредитними коштами у розмірі 1,45 % (за період з 21.08.2024 року) суперечить зазначеним вище нормам закону, тому розмір відсотків підлягає перерахуванню, а саме: за період з 21.08.2024 до 13.06.2025 (до закінчення строку кредитування) (297 календарних днів за розміром денних відсотків - 1), що становить 24 057,00 грн.
Тому судом встановлено підстави для стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за кредитним договором №1408-4035 від 14.06.2024 у розмірі 29 224,80 грн (704,70 грн + 4463,10 грн + 24057,00 грн) за період з 14.06.2024 до 13.06.2025.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими процентами підлягає частковому задоволенню в розмірі 29 224,80 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що навіть після здійсненого перерахунку відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування», розмір процентів у сумі 29 224,80 грн є таким, що істотно перевищує суму основного боргу за кредитом.
Тож, судом акцентується увага на вимозі позивача щодо стягнення несправедливої (непропорційно великої) суми відсотків.
Так, згідно з ч.1-2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.
Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.
Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.
Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов'язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.
Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
У Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками - фізичними особами».
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦК України).
За наведеного суд вважає, що стягнення процентів у розмірі, що значно перевищує суму отриманого кредиту, не відповідає принципам розумності, справедливості та пропорційності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором.
Отже, загальна сума заборгованості, яка підлягає до стягнення на користь позивача, становитиме 28 100,00 грн.: 8 100,00 грн. по тілу кредиту + 20 000,00 грн. відсотки.
Тож суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 28 100,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути судовий збір з врахуванням часткового задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1408-4035 від 14.06.2024 р., в розмірі 28 100 (двадцять вісім тисяч сто) гривень 00 копійок.
В частині стягнення заборгованості за нарахованими процентами за кредитним договором №1408-4035 від 14.06.2024 р. в сумі 12 400,00 грн. - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 680 (одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень 66 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду.
Повне судове рішення складено - 20 квітня 2026 року.
Головуючий