Справа №523/7898/26
Провадження №1-кс/523/3890/26
17 квітня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси - ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 по матеріалам досудового провадження № 62026150020000826 від 05.03.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Снігурівка, Миколаївської області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.5 КК України
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026150020000826 від 05.03.2026 за ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, щоОСОБА_5 , підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, 11.02.2026 самовільне залишення місця несення служби військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та продовжував ухилятися від військової служби до 17.04.2026, проводячи час на власний розсуд не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - нез'явлення вчасно на службу тривалістю понад три доби, без поважних причин, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану.
17.04.2026 ОСОБА_5 було затримано на підставі ст. 208 КПК України.
17.04.2026 в порядку передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
17.04.2026 слідчий звернувся до суду з клопотанням, про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, мотивуючи клопотання тим, що підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину під час дії воєнного стану, наявністю ризиків, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, та неможливістю запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та достатніми для його застосування до підозрюваного, без визначення розміру застави.
Сторона захисту не заперечувала проти задоволення клопотання, просила визначити заставу та місце відбуття ВСП.
Вивчивши клопотання та надані суду матеріали, вислухавши думки прокурора, підозрюваного, захисника приходжу до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри, належить прийняти до уваги п. 57 рішення ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» від 29 серпня і 24 жовтня 1997 року, згідно до якого наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення. А також рішення ЄСПЛ по справі «Мюрей проти сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, в якому зазначено, що факти, які породжують підозру, не обов'язково мають такий саме рівень з'ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального провадження, тобто факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.
Приймаючи до уваги дані, які містяться в наданих суду матеріалах, зокрема, документах та наказах військової частини, протоколах допитів свідків та інших матеріалах кримінального провадженні в їх сукупності,слідчий суддя вважає, що підозра обґрунтована.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, по якому продовжується проведення необхідних слідчих дій, вважаю, що ці обставини свідчать про можливість з боку підозрюваного незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, в зв'язку з викладеним вважаю ризик, передбачений ч.1 п. 3 ст. 177 КПК України, доведеним.
Крім того враховуючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання, та яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим (позбавлення волі на строк від 5 до 10 років), вважаю, що ці обставини свідчать про можливість з боку підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Доказів наявності інших ризиків передбачених ст.177 КПК України стороною обвинувачення не надано.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання винуватим, а також вимоги ч.8 ст.176 КПК України, вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Крім того, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистості, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладених в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
В зв'язку з викладеним, вважаю, що в даній кримінальній справі, на час вирішення вказаного питання, з урахуванням викладених в ухвалі обставин кримінального провадження, суспільний інтерес переважає над особистим інтересом підозрюваного.
Відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема правової позиції, викладеній в п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України, вирішуючи питання щодо можливості застосування інших запобіжних заходів відносно підозрюваного, зважаючи на обґрунтованість підозри та наявність вказаних ризиків, та приймаючи до уваги відсутність фактичних даних, які свідчать про зміну цих ризиків, суд вважає неможливим запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України - не має.
Вважаю доцільним, з урахуванням того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України під час дії воєнного стану, відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК України, не визначати розмір застави у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 208 КПК України, при визначенні часу затримання ОСОБА_5 належить прийняти протокол його затримання, згідно якому він був затриманий 17.04.2026 року.
Щодо утримання ОСОБА_5 на гауптвахті , то через відсутність місць для утримання , слідчий суддя визначає місце попереднього ув"язнення слідчий ізолятор.
На підставі встановленого, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 11у межах строків досудового розслідування строком на 60 діб тобто до 15.06.2026 року.
Визначити строк дії ухвали до 15.06.2026 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя : ОСОБА_1