Справа № 953/13774/25
н/п 2/953/1138/26
"21" квітня 2026 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Демченко С.В.,
секретар судового засідання - Тюльпа Я.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання представника відповідачки - адвоката Бєлєвцової Ольги Олегівни про надання строку для примирення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
21 квітня 2026 року на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідачки - адвоката Бєлєвцової О.О. про надання строку на примирення з позивачем впродовж 6 місяців. В обґрунтування клопотання про надання строку для примирення посилається на те, що відповідачка по справі не бажає розлучатися з позивачем та має намір зберегти сім'ю. Зауважила на тому, що відповідачка зацікавлена у збереженні шлюбу, тому просила суд надати строк для примирення 6 місяців.
Позивач та представник позивача - адвокат Лаєвська М.Л. у судове засідання не з'явилися, від адвоката Лаєвської М.Л. на адресу суду надійшла заява, в якій просила розглядати справу за її відсутності та за відсутності позивача. Вказала, що позивач не має бажання примиритися з відповідачкою, оскільки він втратив почуття кохання та поваги до неї. Позивач має намір створити нову сім'ю, а тому надання часу на примирення проти волі одного з подружжя є порушенням моральних засад. Просила врахувати зазначені обставини та розглянути справу у розумні строки.
Відповідачка та її представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши клопотання представника відповідачки та матеріали справи, дійшов такого висновку.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України та ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Положеннями ст. 111 СК України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Примирення подружжя під час розгляду справи про розірвання шлюбу - це можливість для подружжя відновити свої стосунки та уникнути розірвання шлюбу, яка надається судом. Суд може зупинити розгляд справи про розірвання шлюбу та встановити строк для примирення, який не перевищує шести місяців. Подружжю надається можливість домовитися та відновити свої стосунки протягом цього строку. Суд не може примушувати подружжя до примирення. Примирення можливе лише за взаємної згоди сторін.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя року» визначено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду справи.
Суд встановив, що адвокат Лаєвська М.Л., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовної заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу 22 грудня 2025 року.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2025 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення копії ухвали. У встановлений законом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачці запропоновано надати відзив на позовну заяву. Судове засідання призначено на 29 січня 2026 року на 08 годину 10 хвилин.
У судове засідання, призначене на 29 січня 2026 року на 08 годину 10 хвилин, учасники справи не з'явились, у зв'язку з чим судовий розгляд справи відкладений на 23 лютого 2026 року на 08 годину 30 хвилин.
30 січня 2026 року на адресу суду від представника відповідачки - адвоката Бєлєвцової О.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання матеріалів цивільної справи для ознайомлення.
23 лютого 2026 року на адресу суду від представника відповідачки - адвоката Бєлєвцової О.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання матеріалів цивільної справи для ознайомлення.
23 лютого 2026 року справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням головуючого судді Демченко С.В. у нарадчій кімнаті з розгляду кримінальної справи № 640/7060/14-ц за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 200 КК України. Розгляд справи відкладено на 01 квітня 2026 року до 09 години 15 хвилин.
Відповідно до наказу № 02-03/27 «Про надання відпустки судді Демченко С.В.» від 16 лютого 2026 року суддя Київського районного суду м. Харкова Демченко С.В. у період часу з 02.03.2026 по 09.03.2026 включно перебувала у щорічній основній відпустці.
01 квітня 2026 року на адресу суду від представника відповідачки - адвоката Бєлєвцової О.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з ї перебуванням на лікарняному, у зв'язку з чим судове засідання було відкладено на 21 квітня 2026 року на 13 годину 40 хвилин.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Позивач, подаючи позов до суду для захисту своїх прав очікує на його розгляд у розумні строки, визначені процесуальним законодавством та зацікавлений у відновленні його порушених прав на свободу особистого життя та прийняття важливих рішень, зокрема, щодо свого майбутнього. Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи обставини даної справи, а саме те, що сторона відповідача, будучи обізнаною про існування вказаної справи, а саме - з 30 січня 2026 року, жодного разу не зверталася до суду з клопотанням про надання строку на примирення та не повідомляла про намір примиритись.
Суд бере до уваги те, що відповідачка, будучи найбільш заінтересованою в примиренні з позивачем, у період часу з 30 січня 2026 року по 21 квітня 2026 року мала достатньо часу (майже 3 місці) та не скористалась можливістю примиритись з чоловіком, оскільки жодних доказів на підтвердження цього суду не надано. Лише 21 квітня 2026 року подала клопотання про надання строку на примирення, що суд розцінює як затягування розгляду справи.
Разом з тим, як слідує зі змісту заяви представника позивача - адвоката Лаєвської М.Л. від 21 квітня 2026 року, позивач категорично заперечує проти надання строку для примирення, у своїх клопотаннях про підтримання позовних вимог зазначає про небажання примирюватися із відповідачкою, так як збереження шлюбу суперечить його інтересам і примирення між подружжям є неможливим.
Суд зважає на те, що неповнолітніх дітей у подружжя від цього шлюбу немає, а подальше спільне життя подружжя.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання сторони відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 251 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідачки - адвоката Бєлєвцової Ольги Олегівни про надання строку для примирення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.В. Демченко