Справа № 638/23810/25
Провадження № 2/638/4077/26
21 квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Невеніцина Є.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Представник КП «Харківські теплові мережі» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість у розмірі 58640 грн 06 коп., з яких: 56546 грн 42 коп. за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.02.2019 по 31.10.2025; 1205 грн 40 коп. за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.10.2025; 888 грн 24 коп. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.10.2025; інфляційних втрат в сумі 5780 грн 74 коп.; 3% річних в сумі 2110 грн 50 коп. Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач надає послуги з постачання теплової енергії відповідачам. Відповідачам щомісяця направлялися рахунки на оплату наданих послуг, проте внаслідок неповної та несвоєчасної оплати отриманих послуг станом на 01.11.2025 у відповідачів утворилась заборгованість в розмірі 58640,06 грн.
Ухвалою суду від 03 грудня 2025 року по справі відкрито спрощене провадження без виклику сторін.
Згідно з вимогами частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
До суду повернулися повідомлення з відміткою про вручення судового рішення та невручений конверт з копією ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками з відміткою пошти «01.04.2026 адресат відсутній».
Відповідно до пунктів 3, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ухвалою суду від 03 грудня 2025 року визначено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву, роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на 21.04.2026 відзив на позовну заяву суду не надходив.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова місце проживання відповідачів зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідачі є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності.
Заборгованість відповідачів, згідно розрахунків позивача складає 56546 грн 42 коп. за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.02.2019 по 31.10.2025; 1205 грн 40 коп. за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.10.2025; 888 грн 24 коп. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.10.2025.
За час дії спірних правовідносин діяли Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року N 1875-IV, з подальшими змінами, та Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII з подальшими змінами в редакції станом на 17.03.2020 року.
Відповідно до ст.67,68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
За вимогами п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» № 1875 від 24.06.2004 (який діяв на момент виникнення відповідних правовідносин між сторонами) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 5 частини 2 статті 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII (який введено в дію з 01.05.2019) передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
За положенням ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 18, 20, 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання, холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України від 21.07.2005 р. №630 (чинній на період виникнення спірних правовідносин) розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
На підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182 на офіційному сайті КП «ХТМ» розміщено 31.10.2021 індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності 01.12.2021.
З 01.12.2021 на підставі ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII у багатоквартирних будинках набрали чинності індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП «ХТМ» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua від 31.10.2021.
Відповідно до п.4 Індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Пункт 5 Індивідуальних договорів передбачає, що виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Згідно з п.51,52,53 Індивідуальних договорів передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до статті 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги»
Враховуючи викладене, споживач зобов'язаний оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладені у постановах від 30 жовтня 2013 року по справі №6-59цс13 та від 25 листопада 2014 року по справі №3-184гс14.
Так, Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» постачає теплову енергію на потреби опалення у багатоквартирні будинки м.Харкова на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання протягом року, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг, які надає КП «Харківські теплові мережі», оскільки проживають за вказаною адресою.
Суду не надано та не зазначено про існування доказів того, що відповідачі відмовлялися від споживання послуг з теплопостачання у встановленому порядку, чи зверталися до позивача щодо проведення перерахунку у разі можливої відсутності тривалий час в квартирі та не споживання послуг або з претензіями щодо невиконання ними зобов'язань щодо постачання послуг, або надання неякісних послуг суду.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія-товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Споживач теплової енергії- фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Тобто регулювання відносин здійснюється щодо постачання теплової енергії, яка призначена для купівлі- продажу. Основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
За Правилами користування теплової енергії від 03.10.2007 № 1198 споживач теплової енергії є фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, або юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно договору.
КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно із ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, Правилами надання послуги з постачання гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182.
Матеріалами справи підтверджено, що КП «Харківські теплові мережі» постачало відповідачам теплову енергію, які її одержували і не відмовлялися від неї у встановленому законом порядку, внаслідок чого у відповідачів виник обов'язок оплачувати спожиту теплову енергію.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 56546 грн 42 коп. за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.02.2019 по 31.10.2025; 1205 грн 40 коп. за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.10.2025; 888 грн 24 коп. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.10.2025 обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки відповідачі будучи зобов'язаними своєчасно сплачувати плату за отримані послуги, в односторонньому порядку припинили виконувати взяті на себе зобов'язання, не сплачують заборгованість добровільно, суд приходить до висновку, що виникла заборгованість підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.
У зв'язку із простроченням відповідачами виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховані інфляційні втрати та 3% річних за прострочення ними виконання грошового зобов'язання.
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, зокрема, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 5780,74 грн та 3% річних у розмірі 2110,50 грн, в межах заявлених позовних вимог, законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №22099 від 10.11.2025, а відтак вказана сума підлягає до стягнення з відповідачів на користь позивача.
Також позивач просить стягнути 80,00 грн судових витрат на отримання витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з положеннями ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Отже, вказані витрати є витратами, пов'язаними з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.
До матеріалів справи долучено інформаційну довідку №450977781 від 06.11.2025 з Державного реєстру прав на нерухоме майно, разом з тим, матеріалами справи не підтверджується здійснення оплати за отримання зазначеної довідки.
Враховуючи викладене, вимоги представника позивача про стягнення витрат на отримання витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно у розмірі 80,00 грн не підлягають задоволенню, оскільки документально не підтверджені.
На підставі викладеного, керуючись ст.12,13,141,274-279,263-265,352,354-355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (м.Харків, вул.Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість у розмірі 58640 грн 06 коп., з яких: 56546 грн 42 коп. за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022) за період з 01.02.2019 по 31.10.2025; 1205 грн 40 коп. за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.10.2025; 888 грн 24 коп. за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.10.2025; інфляційних втрат в сумі 5780 грн 74 коп.; 3% річних в сумі 2110 грн 50 коп.
Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп., по 1514 грн 00 коп. з кожного.
Відмовити у стягненні 80 грн 00 коп. вартості отриманого витягу.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Є.В.Невеніцин