Справа № 145/630/26
Провадження №1-кп/145/135/2026
21.04.2026 селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № №12026025070000025 від 18 березня 2026 року, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Шендерів Тиврівського району Вінницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
ОСОБА_2 спільно проживає однією сім'єю із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , якому є вітчимом, а тому відповідно до положень п. 10 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є особами на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_2 16.03.2026 близько 18 год. 00 хв., будучи в стані алкогольного сп'янінні, за місцем свого проживання у приміщенні будинку по АДРЕСА_1 на rрунті раптово виниклих неприязних відносин, на побутовому грунті розпочав словесний конфлікт із своїм пасинком ОСОБА_4 , в ході якого у нього виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому.
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, бажаючи діяти саме таким чином, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, взяв у руку дерев'яний стілець та кинув його у потиличну ділянку потерпілого. Після чого, не припиняючи свої протиправні дії, ОСОБА_2 підійшов до потерпілого, взяв лівою рукою його за верхній одяг та почав утримувати, а кулаком правої руки наніс не менше двох ударів в праву частину обличчя, внаслідок чого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження.
Згідно висновку експерта Тиврівського відділення ДСУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» у ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: множинних забоїв, саден м'яких тканин обличчя, склепіння черепа, шиї, за своїм характером вищевказані ушкодження належать до легких тілесних ушкоджень.
Згідно п. 10 ч. 2 ст. З Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дії ОСОБА_2 належать до сфери регулювання законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з домашнім насильством, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, - умисне легке тілесне ушкодження.
В обвинувальному акті прокурором зазначено, що ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності, тому, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, він клопоче про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту долучена письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 , що складена у присутності захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
У цій заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_2 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Суд, шляхом дослідження відповідних заяв, встановив, що сторони обізнані зі своїми правами, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції.
Суд, враховуючи вищевикладене, вважає за можливе розглянути обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки це узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
У відповідності до частини 4 статті 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження:
ОСОБА_2 спільно проживає однією сім'єю із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , якому є вітчимом, а тому відповідно до положень п. 10 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є особами на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_2 16.03.2026 близько 18 год. 00 хв., будучи в стані алкогольного сп'янінні, за місцем свого проживання у приміщенні будинку по АДРЕСА_1 на rрунті раптово виниклих неприязних відносин, на побутовому грунті розпочав словесний конфлікт із своїм пасинком ОСОБА_4 , в ході якого у нього виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень останньому.
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, бажаючи діяти саме таким чином, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, взяв у руку дерев'яний стілець та кинув його у потиличну ділянку потерпілого. Після чого, не припиняючи свої протиправні дії, ОСОБА_2 підійшов до потерпілого, взяв лівою рукою його за верхній одяг та почав утримувати, а кулаком правої руки наніс не менше двох ударів в праву частину обличчя, внаслідок чого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження.
Згідно висновку експерта Тиврівського відділення ДСУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» у ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: множинних забоїв, саден м'яких тканин обличчя, склепіння черепа, шиї, за своїм характером вищевказані ушкодження належать до легких тілесних ушкоджень.
Згідно п. 10 ч. 2 ст. З Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», дії ОСОБА_2 належать до сфери регулювання законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.
ОСОБА_2 у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 в поданій заяві беззаперечно визнав свою вину, зазначених обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу. Ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження відповідно до ст. 302 КПК України.
Таким чином, обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, учасниками судового провадження не оспорюються, а отже суд, вивчивши матеріали обвинувального акта та матеріали кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку про те, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, доведена поза розумним сумнівом.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_2 виду та міри покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, зокрема того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню як засудженими, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень, при цьому, враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно конкретних обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, наявності обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Судом установлено, що ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії кримінальних проступків, раніше відповідно до ст. 89 КК України не судимий, вину визнав, щиро розкаявся, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , що передбачені ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах; вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а також вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.
Частина перша статті 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу, громадських або виправних робіт.
Суд вважає, що покарання повинно засновуватись на вимогах виваженості та справедливості, при цьому враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно конкретних обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, наявності обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, майнового стану обвинуваченого.
Враховуючи викладене, на основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, керуючись ст. 50, 65 КК України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції частини статті, за якою інкриміновано його діяння, у виді штрафу, яке, на переконання суду, буде достатнім і необхідним для його виправлення та попередження скоєння як ним, так і іншими особами, ним нових кримінальних правопорушень.
Матеріальна шкода кримінальним проступком не завдана. Цивільний позов не заявлено.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Витрати на залучення експертів під час досудового розслідування відсутні.
Керуючись ст. 50-53, 65-67 Кримінального кодексу України, ст. 100, 124, 174, 368-371, 373-374, 381-382 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- дерев'яний стілець, поміщений до спеціального пакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ SUD4011771» PSP 1192750, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, - знищити;
- вилучену медичну карту стаціонарного хворого №3972, видану на ім'я ОСОБА_4 , яку повернуто до КНП "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради", - залишити у КНП "Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня Вінницької обласної ради".
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1