22 квітня 2026 року справа №360/791/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Казначеєва Е.Г., Блохіна А.А., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 4 березня 2026 року у справі № 360/791/24 (головуючий І інстанції Качанок О.М.) за позовом Ракицької Ірини Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 8 травня 2024 року у цій справі, яке залишено без змін постановою апеляційного суду від 24.10.2024 року, позов Ракицької Ірини Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження з 21.03.2024 розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 21.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
20.02.2026 року представником Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подано заяву про зміну способу та порядку виконання рішення по справі № 360/791/24 шляхом стягнення з Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області на користь позивача різниці в пенсії у розмірі 188711,01грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що боржником проведено перерахунок пенсії позивачу та нарахована заборгованість, але на даний час відповідачем нарахована сума не виплачена. Тобто судове рішення не є виконаним у повному обсязі, тому просив змінити порядок виконання судового рішення, посилаючись на ст.ст. 18, 33 Закону України “Про виконавче провадження», ст. 378 КАС України.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 4 березня 2026 року заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 360/791/24 - задоволено частково.
Змінено спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 у справі № 360/791/24 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 21.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заборгованості з пенсії за період з 21.03.2024 по 31.12.2024 в сумі 186116,01 грн.
У задоволенні інших вимог заяви - відмовлено.
Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про зміну способу і порядку виконання рішення шляхом стягнення нарахованих сум та відмовити у задоволені заяви.
Апелянт зазначив, що сума коштів, що нарахована на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 у справі № 360/791/24, виплачується в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Оскільки виконання рішення суду у цій справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості зі страхових виплат позивачу.
Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив доводи апеляційної скарги за матеріалами справи у змішаній формі (електронно-паперовій) і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
За ч. 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» №4094-ІХ від 21.11.2024 внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.
Вказаний закон набрав чинності 19.12.2024 року.
Так, частина третя статті 378 КАС України доповнена абзацом другим такого змісту:
«Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.».
Згідно з частиною третьою статті 33 Закону України “Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
За статтею 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Таким чином, на час подання державним виконавцем заяви, законодавцем визначена, як самостійна підстава для зміни способу і порядку виконання судового рішення, як невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.
За матеріалами справи, на виконання рішення суду в цій справі, Головним управлінням розраховано суму заборгованості із пенсійних виплат в сумі 197835,01 грн, яку не сплачено позивачу через відсутність відповідного фінансування.
ОСОБА_1 проведено нарахування та виплату частини боргу на виконання рішення у справі № 360/791/24 із Переліку боргів внутрішньо переміщених осіб відповідно до Постанови № 1165: у загальній сумі 11719,00 грн: у жовтні 2025 - 2361,00 грн; у листопаді 2025 - 2361,00 грн; у грудні 2025- 4402,00 грн; у лютому 2026 - 2595,00 грн, залишок - 186116,01 грн.
Суд враховує, що рішення суду у цій справі, яке набрало законної сили 24.10.2024 року та до теперішнього часу в частині виплати заборгованості з пенсійних виплат позивачу відповідачем не виконано, що є підставою для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Отже, відповідачем тривалий час не виконується рішення суду в цій справі щодо соціальних виплат.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення заяви в порядку ст. 378 КАС України шляхом стягнення з ГУПФУ в Луганській області на користь позивача заборгованості з пенсії в сумі 186116,01 грн.
На підставі встановлених обставин справи та наведених нормативно-правових норм, які регулюють спірні відносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив заяву, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції - відсутні.
Керуючись ст. ст. 241, 250, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 378, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 4 березня 2026 року у справі № 360/791/24 за позовом Ракицької Ірини Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 22 квітня 2026 року.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді Е.Г. Казначеєв
А.А. Блохін