22 квітня 2026 року справа № 580/8006/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Смілянської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Смілянської міської ради (20701, м. Сміла, вул. Незалежності, 37) в якому просить:
-визнати протиправною та скасувати рішення Смілянської міської ради від 18.06.2025 №99-74/VIII “Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0973 га, з кадастровим номером 711500000:02:003:0742 на АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та передачі вказаної земельної ділянки у власність»;
-зобов'язати Смілянську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0973 га, з кадастровим номером 711500000:02:003:0742 на АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та передачі вказаної земельної ділянки у власність».
В обґрунтування позову зазначає, що спірним рішенням Смілянської міської ради протиправно відмовлено у затверджені технічної документації із землеустрою у зв'язку із відсутністю встановлених сервітутів. Вказує, що наявна технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відповідає законодавству та яка не містить жодних обмежень у використанні. Наголошено, що земельна ділянка уже сформована та її межі вже погоджено.
Представник відповідача до суду надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначено, що відмова полягає в тому, що подана на затвердження Технічна документація не відповідає вимогам законодавства (склад і зміст). Наявні обмеження у використанні земельної ділянки (червоні лінії вулиці Свічної). Наголошено, що технічна документація, яка подана ОСОБА_1 на затвердження Смілянській міській раді не відповідає абзацам 9, 14 частини 3 статті 29, пунктам «ґ», «д» частини 4 статті 55 Закону України «Про землеустрій» та Генеральному плану міста Сміла, затвердженому рішенням Смілянської міської ради від 10.11.2021 №30-1/VIII. Вказано, що межі земельної ділянки, зазначені в Технічній документації, не співпадають, мають розбіжності як у розмірах, так і конфігурації. Технічна документація включає земельну ділянку орієнтовною площею 0,0027 га (яка відповідно до рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 21.02.2002 №152 та договору оренди земельної ділянки від 12.03.2002 була надана в оренду із земель загального користування Смілянської міської ради).
Третьою особою подано до суду пояснення, згідно яких позовні вимоги підтримує повністю.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є співвласником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
На замовлення гр. ОСОБА_1 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0973га за адресою: АДРЕСА_2 .
З урахуванням вказаної технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у Державному земельному кадастрі зареєстровано сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 7110500000:02:003:0742, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель - землі житлової та громадської забудови, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру НВ-0001341592025 від 03.07.2025.
27.05.2025 ОСОБА_1 звернулася до Смілянської міської ради із заявою про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0973 га кадастровий номер 7110500000:02:003:0742 по АДРЕСА_2 .
18.06.2025 Смілянською міською радою прийнято рішення №99-74/VIII «Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) під домоволодінням на АДРЕСА_2 та передачі земельної ділянки у власність».
Згідно рішення, підставами для відмови у затвердженні технічної документації стала її невідповідність: 1) вимогам ст.29, ст.55 Закону України «Про землеустрій»; 2) Генеральному плану міста щодо наявних обмежень у використанні частини земельної ділянки - червоних ліній вулиці Свічної, які не зазначені на кадастровому плані і не внесені до Державного земельного кадастру щодо яких ст. 83 Земельного кодексу України встановлена заборона на передачу земельної ділянки у власність.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулася до суду.
Судом також встановлено, що згідно фрагмента з Генерального плану міста Сміла, затвердженого рішенням Смілянської міської ради від 10.11.2021 №30-1/VIII, частина земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:02:003:0742 розташована в межах червоних ліній вулиці Свічної.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі - ЗК України).
За змістом ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно ч. 3 ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Пунктом "г" ч. 1 ст. 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
За приписами ч. 1, 2 ст. 118 ЗК України, громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. До заяви додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.
Згідно з абз. 13 ст. 1 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV "Про землеустрій" (далі - Закон № 858-IV) технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.
Згідно зі ст. 25 Закону №858-IV, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є одним із видів документації із землеустрою.
Відповідно до ст. 30 Закону №858-IV, погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
Статтею 55 Закону №858-IV визначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача. У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу). Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) матеріали топографо-геодезичних робіт; г) кадастровий план земельної ділянки; ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) відомості про встановлені межові знаки.
Статтею 198 ЗК України передбачено, що кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»: генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; лінії регулювання забудови - визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій; червоні лінії - визначені в містобудівній документації щодо пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які розділяють території забудови та території іншого призначення.
Як встановлено судом, порівнюючи технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0973га за адресою: АДРЕСА_2 та фрагмент з Генерального плану міста Сміла, затвердженого рішенням Смілянської міської ради від 10.11.2021 №30-1/VIII, частина земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:02:003:0742 розташована в межах червоних ліній вулиці Свічної.
Суд вказує, що встановлення меж земельної ділянки фактично передбачає, що земельна ділянка не належить будь - якому іншому власнику чи правомірному користувачеві, а її межі не накладаються на межі суміжних земельних ділянок. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місце розташування поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.
За приписами ч. 8 ст. 186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення містить в якості підстави для відмови в затвердженні технічної документації невідповідність розробленої технічної документації ст. 55 Закону України «Про землеустрій» та генеральному плану міста.
Що стосується доводів про погодження меж земельної ділянки міським головою, то суду зазначає, що наявність акт приймання-передавання межових знаків на зберігання, підписаний зокрема міським головою Смілянської міської ради, згідно якого власниками/користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено, в силу приписів ст. 198 ЗК України, є лише складовою частиною кадастрового плану, який, в свою чергу, є складовою частиною технічної документації, на підставі якої орган місцевого самоврядування, реалізуючи власну компетенцію, затверджує/відмовляє у затвердженні документації і приймає рішення про передачу громадянам безоплатно земельних ділянок у власність.
З огляду на це, оскаржене рішення містить чіткі, визначені законодавчо підстав для відмови, відтак є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Копію рішення направити сторонам по справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя Петро ПАЛАМАР