Справа № 420/40098/25
14 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Собчук Є.В.,
за участю:
представників відповідача - Ясинецької Ю.А., Уткіної К.С.,
розглянувши в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області №2712 від 14.11.2025 р. в частині накладення на інспектора взводу №1 роти №4 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом ГУНП в Одеській області від 14.11.2025 р. №2712 до інспектора взводу №1 роти №4 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що до позивача застосовано дисциплінарне стягнення за порушення службової дисципліни, що виразилося в його відсутності з 23.10.2025 р. за місцем дислокації підрозділу для ухилення від ознайомлення з наказом ГУНП в області від 22.10.2025 р. №1892 ДСК "Про відрядження працівників ГУНП в Одеській області", порушенні Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку. Позивач вважає оскаржуваний наказ в частині, що стосується позивача, протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне. Позивач переконаний, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку, адже його відсутність з 23.10.2025 р. за місцем дислокації підрозділу обґрунтовується поважними на те причинами, а саме - з 19.10.2025р. наказом Зведеного бойового підрозділу "Воля" №1091-АГ від 15.10.2025 ОСОБА_1 надано 5 днів вихідних з 19.10.2025 р. по 23.10.2025 р. (включно) для відвідування сім'ї, а саме на день народження його батька, про що було зазначено позивачем у своєму рапорті. Разом з цим, під час перебування на вихідних, а саме 21.10.2025 р. стан здоров'я позивача погіршився та вранці 22.10.2025 р. він звернувся за медичною допомогою до спеціалізованого медичного закладу охорони здоров'я МВС в м. Одесі - ДУ "ТМО МВС України по Одеській області", де його госпіталізовано на стаціонарне лікування, що вбачається з виписки №25/3116. Про госпіталізацію, заклад охорони здоров'я, діагноз та відкриття лікарняного позивач в телефонному режимі повідомив свого керівника - командира батальйону ОСОБА_2 . Далі, починаючи з 04.11.2025 р. до 18.11.2025 р. позивачу продовжено лікарняний та видані нові листки непрацездатності, про що позивачем також повідомлено в телефонному режимі інспектора відділу кадрового забезпечення підрозділу, в якому позивач проходить службу ОСОБА_3 . Отже, з наведеного чітко вбачається, що позивач був відсутній за місцем тимчасової дислокації свого підрозділу з поважних причин та жодним чином не ухилявся та фізично не міг ухилитися від ознайомлення з наказом ГУНП в області від 22.10.2025 р. № 1892 ДСК "Про відрядження працівників ГУНП в Одеській області", та не порушував Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку. Викладені в оскаржуваному наказі доводи є суто припущеннями та безпідставними домислами посадових осіб відповідача. Позивач вважає свої права порушеними, а наказ відповідача протиправним, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 04.12.2025 р. у справі відкрито спрощене провадження та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
15.12.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що твердження представника позивача щодо протиправності наказу є безпідставними, оскільки він ґрунтує свої доводи на своїх суб'єктивних міркуваннях щодо відсутності порушень службової дисципліни позивачем. Позивачем повідомлено своє керівництво про причини відсутності за місцем тимчасової дислокації підрозділу лише тоді, коли керівництво вживало заходів щодо з'ясування його місця перебування та причини відсутності на службі. Зі скріншоту екрану мобільного телефону, який долучає представник позивача, як підтвердження повідомлення ОСОБА_1 свого безпосереднього керівника ОСОБА_4 про причини відсутності на службі вбачається те, що на ньому відсутня будь-яка дата, яка б могла бути підтвердженням невідкладного (але не пізніше однієї години) повідомлення свого безпосереднього керівника. Також, на даному скріншоті відсутні будь-які підтверджувальні докази того, що позивач повідомив саме свого безпосереднього керівника, а не іншу особу, адже в будь-якому месенджері у будь-який час можна змінити особисті дані особи (ПІБ тощо), з якою спілкуєшся. Крім того, позивач не повідомляв свого безпосереднього керівника за всі продовження лікарняного та жодного разу не повідомляв йому приблизний термін лікування. Наприклад, за період з 17.10.2025 р. по 22.10.2025 р. відсутні докази повідомлення керівництва, а стосовно лікарняних в періоди з 04.11.2025 р. по 07.11.2025 р. та з 08.11.2025 р. по 18.11.2025 р. зазначає, що ОСОБА_1 нібито в телефонному режимі повідомлено інспектора відділу кадрового забезпечення підрозділу ОСОБА_3 (будь-які підтверджуючі докази відсутні), а не безпосереднього керівника підрозділу, що також є порушенням вимог відомчого законодавства. Наголошує, що сама по собі наявність листків непрацездатності не спростовує факту недотримання позивачем вимог відомчого законодавства, оскільки останнім не вжито належним чином дій, направлених на інформування безпосереднього керівника про відкриття лікарняних та наявність поважних причин відсутності на службі. Відповідач вказує, що службове розслідування щодо ОСОБА_1 , який вчинив дисциплінарний проступок, було повним, об'єктивним і обґрунтованим. Дисциплінарною комісією за результатами службового розслідування затверджено висновок службового розслідування, у якому послідовно викладено усі фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, зокрема дисциплінарною комісією досліджено усі фактичні обставини вчинення дисциплінарного проступку: дата, час, місце вчинення правопорушень, конкретні неправомірні дії ОСОБА_1 , що становлять дисциплінарний проступок, а також порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні та неналежному виконанні обов'язків ОСОБА_1 , покладених на нього чинним законодавством. При цьому дисциплінарною комісією досліджено усі обставини, за яких вчинено таке правопорушення, а також відомості про осіб, які брали участь та були свідками події. Протиправні дії позивача призвели до порушення службової дисципліни та додаткового навантаження на інший особовий склад підрозділу під час виконання службових обов'язків з відсічі та стримування збройної агресії рф. Також слід зазначити, що позивач як поліцейський мав чітко усвідомлювати, що займана ним посада у батальйоні поліції особливого призначення під час дії на території України воєнного стану є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Відтак вважає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани лейтенанта поліції ОСОБА_1 є співмірним вчиненому останнім проступку. На підставі викладеного зауважує, що Головне управління діяло в межах чинного законодавства та жодним чином не порушило права та законні інтереси позивача.
23.12.2025 р. представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якому заперечив проти доводів та аргументів, викладених у відзиві. Вказує на те, що відповідно до розділу 4 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП, затверджених наказом ГУНП в Одеській області від 24.04.2023 р. №1000 окрім рапорту, поліцейський навіть повідомити безпосереднього керівника також і засобами електронного, телефонного зв'язку, а також і іншим доступним способом про причини відсутності на роботі. При цьому, слід зауважити, що ОСОБА_1 в оскаржуваному наказі звинувачують у тому, що він саме рапортом не повідомив керівника про відсутність за місцем дислокації підрозділу. Тобто, сам відповідач не бере до уваги інші положення вказаного вище пункту, а лише обмежується вигідними для себе його уривками. Разом з цим, матеріалами справи підтверджується і відповідачем не заперечується, що ОСОБА_1 дійсно повідомив керівника підрозділу про свою хворобу, місце лікування та свій діагноз в месенджері "Вотсап". В своїх поясненнях ОСОБА_5 не зазначив про це, однак йому і не ставилося таке питання особою, що відбирала пояснення (членом дисциплінарної комісії). Позивач 23.10.2025 р. ще знаходився у наданому йому наказом командира вихідному, не повинен був виходити на службу, не повинен був нікого повідомляти про причини своєї відсутності на робочому місці, адже його командування було обізнане про те, що він знаходиться в м. Одесі, на вихідному. Вказаний наказ від 17.10.2025 р. не скасований, а отже у позивача були відсутні законні підстави повертатися до місця своєї служби раніше 24.10.2025 р. На переконання сторони позивача положення Правил не можуть поширюватися на поліцейського, якого відрядженого іншого підрозділу , в даному випадку - ЗБП "Воля", яка, як вбачається з витягу наказу №1091-АГ від 17.10.2025, є структурним підрозділом ГУНП в Житомирській області. Отже, на період відрядження поліцейський має підпорядковуватися Правилам внутрішнього (трудового) розпорядку саме того структурного підрозділу поліції, де він проходить службу. Водночас, в оскаржуваному наказі про порушення (недотримання) позивачем Правил внутрішнього трудового розпорядку ГУНП в Житомирській області не зазначається. Також зазначає, що підписи, наявні в копіях поданих письмових доказах: відомості про ознайомлення особового складу ЗБП "Воля" зі змістом НПА від 29.01.2025; пам'ятці щодо дотримання службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Одеській області від 01.03.2025 р., проставлені не позивачем, а іншою особою.
31.12.2025 р. відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив. Вказує, що у висновку службового розслідування зазначено не про безпідставну відсутність позивача у конкретний день - 23.10.2025 р., а відсутність на службі, починаючи з 23.10.2025 р. за місцем тимчасової дислокації підрозділу, що свідчить про встановлення факту тривалої відсутності на службу, а не одноразового неприбуття. При цьому позивач був зобов'язаний належним чином повідомляти безпосереднього керівника про причини своєї відсутності, у тому числі про продовження строків тимчасової непрацездатності, що прямо випливає з вимог службової дисципліни та внутрішніх нормативних актів Національної поліції України. Натомість позивач неодноразово продовжував листки тимчасової непрацездатності в різних медичних закладах, однак не повідомляв про це свого безпосереднього керівника у встановленому законом порядку, чим фактично унеможливив перевірку поважності причин його відсутності на службі у відповідні періоди. Наголошує, що на скріншоті екрану мобільного телефону, який долучає представник позивача, як підтвердження повідомлення ОСОБА_1 свого безпосереднього керівника ОСОБА_4 про причини відсутності на службі, відсутня будь-яка дата, яка б могла бути підтвердженням невідкладного (але не пізніше однієї години) повідомлення свого безпосереднього керівника. Також, на даному скріншоті відсутні будь-які підтверджувальні докази того, що позивач повідомив саме свого безпосереднього керівника, а не іншу особу, адже в будь-якому месенджері у будь-який час можна змінити особисті дані особи (ПІБ тощо), з якою спілкуєшся. Таким чином, предметом дисциплінарної оцінки є не сам факт тимчасової непрацездатності позивача, а невиконання ним установленого обов'язку щодо належного повідомлення керівництва про причини своєї відсутності, у тому числі у випадку продовження строків тимчасової непрацездатності. Також зазначає, що п.7 Розділу ІІ Інструкції про службові відрядження поліцейських у межах України, яка затверджена наказом від 02.08.2017 р. № 672 чітко передбачено, що на поліцейського, який перебуває у службовому відрядженні, поширюється режим робочого часу того органу (підрозділу) поліції чи державного органу, підприємства, установи або організації, до якого (якої) він відряджений. Тобто, ОСОБА_1 , будучи працівником ГУНП в Одеській області, відрядженим до ЗБП "Воля" або до будь-якого іншого органу, мав керуватися нормативно-правовими актами ГУНП в Одеській області, окрім лише тих положень, що стосуються режиму робочого часу.
Ухвалою від 09.03.2026 р. суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24.03.2026 р. на 10:00 год.
23.03.2026 р. від представника позивача надійшла заява про проведення підготовчого та судового засідань без позивача та представника позивача.
Ухвалою від 24.03.2026 р. відмовлено в задоволенні клопотань представника позивача про витребування доказів та призначення судової почеркознавчої експертизи підписів.
Ухвалою від 24.03.2026 р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 14.04.2026 р. на 10:00 год.
В судовому засіданні представники відповідача просили відмовити в задоволенні позовної заяви, з підстав, викладених у відзиві та запереченні на відповідь на відзив.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 працює на посаді інспектора взводу № 1 роти № 4 БПОП(С) ГУНП в Одеській області.
Згідно відомості "Про ознайомлення особового складу роги №3 батальйону №1 ЗБП "ВОЛЯ" при ГУНП в Житомирській області з вимогами Законів України "Про Національну поліцію", "Про дорожній рух", Дисциплінарного статуту Національної поліції України (зі змінами), наказу МВС від 09.11.2016 р. № 1179 "Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських", наказу Національної поліції України від 19.07.2022 р. № 507 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції", наказу ПУ від 09.08.2022 р. № 568 "Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану", наказу МВС та МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735 "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", Правил дорожнього руху України, розпорядження Одеської обласної військової адміністрації від 26.02.2022 р. № 14/A-2022 (зі змінами), наказів ГУНП в області від 02.01.2023 р. № 1 "Про вчинення кримінальних правопорушень поліцейськими ГУНП упродовж 2022 року та додаткові заходи щодо зміцнення службової дисципліни"; від 03.01.2023 р. № 7 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції"; від 04.01.2023 р. № 13 "Про інформування УГІ ГУНП щодо подій з особовим складом ГУНП в Одеській області"; від 24.04.2023 р. № 1000 "Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеські області" лейтенант поліції ОСОБА_1 29.01.2025 р. особисто ознайомився із вказаними актами, що засвідчив особистим підписом.
01.03.2025 р. позивач ознайомився з Пам'яткою щодо дотримання службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Одеській області, що засвідчив особистим підписом.
Наказом командира Зведеної бригади поліції "Воля" Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 17.10.2025 р. № 1091-АГ "Про надання вихідних та обліку лікарняних" позивачу надано вихідні дні з 19 по 23 жовтня 2025 року з виїздом до м.Одеси.
Згідно з обліками Порталу електронних послуг Пенсійного фонду України станом на 08.11.2025 р. лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував на лікарняному через гіпертонію, а саме: з 17.10.2025 р. по 22.10.2025 р. в КНП Усатівської сільської ради "Усатівський центр первинної медико-санітарної допомоги; з 22.10.2025 р. по 03.11.2025 р. в ДУ "ТМО МВС України по Одеській області"; з 04.11.2025 р. по 07.11.2025 р. в КНП Усатівської сільської ради "Усатівський центр первинної медико-санітарної допомоги; з 08.11.2025 р. по 18.11.2025 р. в КНП Усатівської сільської ради "Усатівський центр первинної медико-санітарної допомоги.
24.10.2025 р. командиром БПОП(С) ГУНП в Одеській області капітаном поліції Д. Лапіним подано доповідну записку (№ 156577-2025 (557410) керівництву ГУНП в Одеській області та запропоновано призначити службове розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни окремими посадовими особами БПОП(С) ГУНП в області, зокрема інспектором взводу № 1 роти № 4 БПОП(С) ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 , який 23.10.2025 р. не прибув до визначеного місця населеного пункту Народичі Житомирської області і був відсутній за місцем тимчасової дислокації працівників БПОП(С) ГУНП в області.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області "Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії" від 27.10.2025 р. № 2580 з метою перевірки відомостей, викладених у доповідній записці командира БПОП(С) ГУНП в Одеській області капітана поліції Д. Лапіна від 24.10.2025 № 156577-2025 (557410) призначено службове розслідування.
Листом від 31.10.2025 р. № 239649-2025 відповідач запросив позивача прибути 03.11.2025 р. у період часу з 09:00 по 17:00 до адміністративної будівлі ГУНП в Одеській області для опитування в рамках службового розслідування.
Згідно акту від 03.11.2025 р., складеного членом дисциплінарної комісії - старшим інспектором з ОД ВСР УП ГУНП в Одеській області підполковником поліції О. Паламарчуком, у присутності голови комісії - інспектора відділу моніторингу та контролю батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області капітана поліції М. Ревчука та члена комісії старшого інспектора ВСР УГІ ГУНП в області майора поліції ОСОБА_6 в рамках службового розслідування, розпочатого на підставі наказу ГУНП в області від 27.10.2025 р. № 2580, станом на 03.11.2025 р. лейтенант поліції ОСОБА_7 до адміністративної будівлі ГУНП в Одеській області для опитування не прибув.
08.11.2025 р. начальником ГУНП в Одеській області І. Жуком затверджено висновок службового розслідування за відомостями, викладеними в доповідній записці командира БПОП (С) ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_8 від 24.10.2025 р. № 156577-2025 (557410).
Згідно останнього, в ході службового розслідування встановлено, що відповідно до наказу ГУНП в області від 27.08.2025 р. № 1470 ДСК окремих працівників БПОП(С) ГУНП в області, у тому числі лейтенанта поліції ОСОБА_9 , відряджено до ЗБП "Воля" у складі сил та засобів 21-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ, залученого в якості батальйону тактичної групи, для виконання бойових (спеціальних) завдань у частині несення служби на блокпостах, контрольних постах, бойових позиціях, у межах операційних зон угруповань військ (Сил оборони держави) в контрольних прикордонних районах, які межують з українсько-білоруською ділянкою державного кордону, що у Житомирській області.
Відповідно до бойового розпорядження Головнокомандувача ЗСУ від 28.12.2024 р. № 26499 ДПУ-3 ЛОЗОВА, листа Національної поліції України від 21.10.2025 р. № 7462, на підставі рапорту командира БПОП(С) ГУНП в області капітана поліції Д. Лапіна від 21.10.2025 р. № 35/89, наказом ГУНП в області від 22.10.2025 № 1892 ДСК окремим працівникам БПОП(С) ГУНП в області, у тому числі лейтенанту поліції В. Неплію, з 22.10.2025 р. припинено відрядження до ЗБП "Воля" у складі сил та засобів 21 го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ та з 23.10.2025 р. відряджено до складу угрупування військ (сил) "Схід" в підпорядкування командиру зведених підрозділів ДПОП ОШБ НПУ "ЛЮТЬ", для виконання бойових (спеціальних) завдань з відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.
Так, 23.10.2025 р. у визначеному місці населеного пункту Народичі Житомирської області за місцем тимчасової дислокації працівників БПОП(С) ГУНП в області був оголошений збір особового складу для проведення психологічного тестування та доведення вимог наказу ГУНП в області від 22.10.2025 р. № 1892 ДСК. Під час збору особового складу було встановлено, що інспектор взводу № 1 роти № 4 БПОП(С) ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_1 не виконав вказівку керівництва, а саме не прибув до визначеного місця та взагалі був відсутній за місцем тимчасової дислокації підрозділу.
Опитаний в ході службового розслідування лейтенант поліції ОСОБА_7 зазначив, що згідно наказу ЗБП "Воля" від 15.10.2025 р. № 1091-АГ, він перебував на вихідному з 19.10.2025 р. по 23.10.2025 р. З 19.10.2025 р. він перебував за межами тимчасової дислокації підрозділу у Житомирській області, зокрема за місцем свого мешкання на території Одеського району Одеської області. 21.10.2025р. стан здоров'я лейтенанта поліції В. Неплія погіршився, у зв'язку із чим він 22.10.2025 р. звернувся за медичною допомогою до ДУ "ТМО МВС України по Одеській області". Після проходження медичного обстеження лейтенанта поліції ОСОБА_9 госпіталізовано до вказаного медичного закладу, відкрито лікарняний та створено електронний листок непрацездатності. Того ж дня, як вказав лейтенант поліції ОСОБА_7 , у групі в месенджері ватсап він побачив повідомлення про те, що 23.10.2025 р. о 10:30 буде проведено збір особового складу підрозділу у визначено місці тимчасової дислокації на території Житомирьскої області. Після цього, як стверджує лейтенант поліції ОСОБА_7 , він за допомогою месенджера ватсап повідомив про перебування на лікарняному та неспроможність з'явитись на збір особового складу, свого керівника підполковника поліції ОСОБА_10 . Також у своєму поясненні лейтенант поліції ОСОБА_7 , звернув увагу на те, що має бажання продовжувати проходження служби в поліції, однак за місцем свого мешкання, так-як в нього є хворі батьки з інвалідністю ІІ груп, а дружина проходить службу в ЗСУ. Разом із тим, лейтенант поліції ОСОБА_7 вказав, що готовий, після одужання виконати вимоги наказу ГУНП в області від 22.10.2025 р. № 1892 ДСК, попередньо ознайомившись із ним.
В ході службового розслідування проведено перевірку інформації за обліками Порталу електронних послуг Пенсійного фонду України. Так, станом на 08.11.2025 р. встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_7 перебував на лікуванні: з 17.10.2025 р. по 22.10.2025 р. в КНП "Усатівський центр первинної медико санітарної допомоги" Усатівської сільської ради; з 22.10.2025 р. до 03.11.2025 р. в ДУ "ТМО МВС України по Одеській області"; з 04.11.2025 р. по 07.11.2025 р. та з 08.11.2025 р. по 18.11.2025 р. в КНП "Усатівський центр первинної медико-санітарної допомоги" Усатівської сільської ради.
На підставі зібраних матеріалів службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що лейтенант поліції ОСОБА_7 не виконав вимоги п.4.1 розділу 4 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, зокрема стосовно своєї відсутності на роботі, невідкладно (не пізніше однієї години) свого безпосереднього керівника у письмовій формі (рапортом) не повідомив.
За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що лейтенант поліції ОСОБА_7 вчинив дисциплінарний проступок, що виразився у порушенні вимог п.1,4,13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1, 2 ч.1 ст.18, ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію", пп.2 п.2 наказу ГУНП в Одеській області від 03.01.2023 р. № 7 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції", п.4.1 розділу ІV Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 р. № 1000 "Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області", що виразилося у: недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції; особистій недисциплінованості, неналежному виконанні норм діючого законодавства України; не вжитті заходів щодо невідкладного повідомлення свого безпосереднього керівника у письмовій формі (рапортом) про причини невиходу на службу; не сприянні керівникові у дотриманні службової дисципліни. У зв'язку з наведене вказано засовувати дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
Наказом начальника ГУНП в Одеській області І. Жука "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських БПОП (С) ГУНП в Одеській області" від 14.11.2025 р. № 2712 (пункт 11) застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани до лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0029340), інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області за вчинення дисциплінарного проступку що виразився у порушенні вимог п.1,4,13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1, 2 ч.1 ст.18, ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію", пп.2 п.2 наказу ГУНП в Одеській області від 03.01.2023 р. № 7 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції", п.4.1 розділу ІV Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 р. № 1000 "Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області", що виразилося у: недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції; особистій недисциплінованості, неналежному виконанні норм діючого законодавства України; не вжитті заходів щодо невідкладного повідомлення свого безпосереднього керівника у письмовій формі (рапортом) про причини невиходу на службу; не сприянні керівникові у дотриманні службової дисципліни.
Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 р. №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. № 893 (далі -Порядок №893).
Статтею 1 Закону № 580-VIII визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно ч.1 ст.17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно ст.18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За ч.1 ст.23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно ч.1 ст.64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Необхідно звернути увагу, що зі змісту присяги працівника поліції слідує, що його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення таких дій, які підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 р. у справі № 816/604/17.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 р. № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила). Ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Відтак, обов'язок дотримуватися професійно-етичних вимог, правил поведінки поліцейських, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від посади, звання та його місцеперебування.
Зокрема, абз.2, 3, 4, 6 п.1 розділу ІІ Правил визначено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено в Дисциплінарному статуті Національної поліції України, який затверджено Законом України від 15.03.2018 р. № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За п.1 ,4, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст.18 Закон № 580-VIII, зобов'язує поліцейського, з-поміж іншого: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Відповідно до наказу ГУНП в Одеській області від 24.04.2023 р. № 1000 "Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області", у зв'язку зі службовою необхідністю, зумовленою специфікою діяльності поліції, керівник має право письмовим наказом встановлювати інший режим роботи з обов'язковим затвердженням графіків несення служби.
Згідно пункту 3.2 розділу 3 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 р. № 1000 передбачено, що у разі встановлення шестиденного робочого тижня, тривалість роботи у п'ятницю складає з 09:00 до 18:15, а в суботу - з 09:00 до 17:00.
Крім цього, пунктом 4.1 розділу 4 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області передбачено, що у разі відсутності на роботі працівник поліції невідкладно (але не пізніше однієї години) повідомляє свого безпосереднього керівника у письмовій формі (рапортом), засобами електронного чи телефонного зв'язку або іншим доступним способом про причини відсутності на роботі, зокрема про медичний заклад, де проходить лікування, приблизний термін лікування
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту).
За приписами ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною 1 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно ч.2, 3 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Отже, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
Відповідно до ч.2 ст.14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
За ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено в Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 р. № 893 (далі - Порядок № 893).
Пунктами 1-5 розділу ІІ Порядку № 893 визначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:
внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;
повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;
надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції";
ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;
недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;
недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;
втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;
розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;
порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;
перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку;
здійснення поліцейським дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками в будь-якій формі, а також сексуальних домагань.
Службове розслідування не призначається в разі надходження до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції чи закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (далі - ЗВО), матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. У цьому разі рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначаються підстава та форма проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування.
За рішенням уповноваженого керівника в межах повноважень підготовку проекту наказу про призначення службового розслідування може бути доручено іншому органу (підрозділу) поліції.
Склад дисциплінарної комісії визначається з урахуванням вимог статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначено Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. № 893.
Судом встановлено, що 24.10.2025 р. на адресу начальника ГУ НП в Одеській області ОСОБА_11 капітаном поліції Д. Лапіним направлено доповідну записку (№ 156577-2025 (557410) щодо можливого порушення службової дисципліни окремими посадовими особами БПОП(С) ГУНП в області, зокрема інспектором взводу № 1 роти № 4 БПОП(С) ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції Неплієм В.М., який 23.10.2025 р. не прибув до визначеного місця населеного пункту Народичі Житомирської області і був відсутній за місцем тимчасової дислокації працівників БПОП(С) ГУНП в області. З метою перевірки відомостей, зазначених у доповідній записці Наказом ГУНП в Одеській області від 27.10.2025 р. № 2580 призначено службове розслідування, зокрема, стосовно позивача.
Відповідно до п.4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з п.7 розділу V Порядку № 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Приписами п.1-5 розділу VІ Порядку № 893 визначено, що зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов'язаних з державною таємницею, поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких зазначаються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу і посадової особи, який(а) видав(ла) цей наказ.
Якщо до строку проведення службового розслідування не враховано документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого його призначено, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці, інформація про це зазначається у висновку службового розслідування.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
За приписами ст.19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов'язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь до поліцейських, які мають первинні спеціальні звання, та у виді звільнення з посади до поліцейських, які обіймають посади найнижчого рівня, не застосовується.
Відповідно до п.1-4 розділу VІІ Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Судом встановлено, що 08.11.2025 р. затверджено висновок службового розслідування, закінчено останнє, визнано, що відомості, які знайшли підставою для призначення вказаного службового розслідування знайшли своє підтвердження, а також вирішено застосувати, зокрема, до позивача дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
Службовим розслідуванням встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, що виразився в недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції; особистій недисциплінованості, неналежному виконанні норм діючого законодавства України; не вжитті заходів щодо невідкладного повідомлення свого безпосереднього керівника у письмовій формі (рапортом) про причини невиходу на службу; не сприянні керівникові у дотриманні службової дисципліни.
Вказані діяння кваліфіковано відповідачем як вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п.1, 4, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1, 2 ч.1 ст.18, ч.1 ст.64 Закону України "Про Національну поліцію", пп.2 п.2 наказу ГУНП в Одеській області від 03.01.2023 р. № 7 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції", п.4.1 розділу ІV Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 р. № 1000 "Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області".
Аргументуючи позовні вимоги, позивач вказує на відсутність у його діях складу дисциплінарного проступку, оскільки неявка до місця дислокації підрозділу 23.10.2025 р. зумовлена перебуванням у санкціонованій відпустці з 19.10.2025 р. по 23.10.2025 р. включно. Надалі неможливість прибуття на службу позивач пов'язує з раптовим погіршенням стану здоров'я та госпіталізацією до стаціонару медичного закладу, про що він, за його твердженням, оперативно сповістив безпосереднього керівника за допомогою месенджера "WhatsApp". Крім того, позивач апелює до того, що протягом усього періоду лікування він підтримував зв'язок з кадровим підрозділом, що, на його переконання, свідчить про сумлінне дотримання обов'язку щодо інформування про причини своєї відсутності.
В свою чергу відповідач зазначає, що предметом дисциплінарного розгляду є тривале невиконання службових обов'язків, починаючи з 23.10.2025 р., та ігнорування встановленого порядку звітування про поважність причин неявки. Наголошує, що надані копії електронного листування не можуть вважатися належними доказами, оскільки не містять дати відправлення та не дозволяють ідентифікувати отримувача повідомлень. Разом з тим, сторона відповідача акцентує увагу на порушенні вимог відомчих нормативних актів, згідно з якими поліцейський зобов'язаний сповіщати саме безпосереднього керівника у чітко визначений часовий термін (не пізніше однієї години), тоді як комунікація з кадровим підрозділом не звільняє особу від виконання цього регламентованого обов'язку.
Оцінюючи аргументи сторін, суд зазначає, що ключовим аспектом дисциплінарної відповідальності у даній справі є встановлення належне виконання позивачем обов'язку щодо невідкладного інформування керівництва.
Досліджені в судовому засіданні роздруківки (скріншоти) електронного листування в месенджері "WhatsApp" не можуть бути визнані судом як належні та достовірні докази в розумінні КАС України. Зокрема, у наданих матеріалах часовий маркер відправлення повідомлення визначений суб'єктивним поняттям "учора", що за відсутності конкретної дати та часу фіксації скріншота унеможливлює встановлення точного дня передачі інформації та співвіднесення її з моментом виникнення обов'язку звітування. Крім того, суд акцентує увагу на тому, що надані зображення екрана не містять верифікованих даних адресата, які б дозволили ідентифікувати його як безпосереднього керівника позивача, що є обов'язковою умовою згідно з відомчими інструкціями.
Суд відхиляє доводи позивача про повідомлення інспектора кадрового підрозділу, оскільки кадровий апарат не наділений повноваженнями оперативного управління персоналом під час виконання бойових чи службових завдань, а отже, така комунікація не замінює собою встановлений порядок сповіщення командного складу. Відтак, за відсутності документального підтвердження своєчасного та адресного інформування у визначений нормативними актами спосіб, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем поважності причин неналежного виконання службової дисципліни в частині дотримання порядку звітування.
Додатково представник позивача вказує, що на період відрядження позивач мав підпорядковуватися правилам внутрішнього розпорядку того підрозділу, куди був направлений, а не ГУНП в Одеській області.
Суд не приймає дані аргументи, оскільки правовий статус поліцейського, який перебуває у відрядженні, не звільняє його від обов'язку дотримання загальних засад службової дисципліни та виконання наказів прямих керівників Головного управління Національної поліції в Одеській області, у штаті якого він проходить службу. Відповідно до положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України та відомчих нормативних актів, зміна місця дислокації підрозділу або направлення особи у відрядження для виконання бойових чи службових завдань передбачає підпорядкування внутрішньому розпорядку за місцем фактичного перебування лише в частині режиму робочого часу. Водночас обов'язок щодо інформування про неможливість прибуття на службу через хворобу, подання відповідних рапортів та дотримання субординації перед органом, що видав наказ про відрядження, залишається незмінним. Таким чином, посилання на автономність розпорядку іншого підрозділу не може слугувати підставою для ігнорування встановленої процедури звітування перед безпосереднім керівництвом ГУНП, а отже, не спростовує наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку.
Також оскаржуючи правомірність стягнення, позивач заявляє про фальсифікацію його підписів у документах про ознайомлення з нормативними актами.
Суд зауважує, що правова природа дисциплінарної відповідальності поліцейського пов'язана з фактом вчинення ним конкретного делікту. У даній справі підставою для притягнення позивача до відповідальності став факт порушення ним внутрішнього розпорядку, а не обізнаність із загальними нормативно-правовими актами чи пам'ятками, підписи в яких він заперечує. З огляду на викладене питання щодо автентичності підписів позивача у відомостях від 29.01.2025 р. та пам'ятці від 01.03.2025 р. знаходиться поза межами предмета доказування у цій справі.
Враховуючи встановлені службовим розслідуванням обставини, які підтверджуються обставинами, встановленими під час судового розгляду, суд вважає, що вони в достатній мірі підтверджують факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
У відповідності до ст.13 Дисциплінарного статуту одним з видів дисциплінарного стягнення є сувора догана.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог ст.ст.19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.
У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт довільної форми, що підписується працівником кадрового підрозділу та іншими присутніми під час відмови особами, який долучається до особової справи поліцейського, притягнутого до дисциплінарної відповідальності.
Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені ст.24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Судом встановлено, що з огляду на результати службового розслідування наказом ГУ НП в Одеській області від 14.11.2025 р. № 2712 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських БПОП (С) ГУНП в Одеській області" (пункт 11) до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
На підставі вищенаведених обставин суд дійшов висновку про доведеність обставин, що стали наслідком притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, та приходить до переконання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Суд вважає, що оскаржуваний наказ, в частині, що стосується відповідача, прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою його надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005 р.; п.89), "Проніна проти України" (18.07.2006 р.; п.23) та "Серявін та інші проти України" (10.02.2010 р.; п.58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"; 09.12.1994 р., п.29).
Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність своїх дій щодо прийняття оскаржуваного наказу, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -
вирішив:
Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м.Одеса, вул.Академіка Філатова, буд.15-А, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправним та скасування наказу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.04.2026 р.
Суддя О.І. Бездрабко