22 квітня 2026 року Справа № 280/2887/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я. розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-б, 69005, код ЄДРПОУ 20490012)
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (69095, м. Запоріжжя, вул. Приходська, 58, код ЄДРПОУ 43315529)
про скасування постанови про накладення штрафу, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) звернулось із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Мельникова О.А. від 24.03.2026 ВП № 79986327 про накладення штрафу на Головне управління у розмірі 5100,0 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачем було переглянуто питання виконання рішення суду по справі № 280/663/25, а саме, здійснено з 28.07.2024 перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки і її розмір становив 5025,35 грн, де: (показник середньої заробітної плати) х 1,47844 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії) х 0,43917 (коефіцієнт стажу) +1006,99 грн (доплати до пенсії передбачені законодавством). На підтвердження проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_1 листом від 05.03.2026 № 0800-0901-5/19667 було надано рішення від 19.02.2026 №083850003418 з розрахунком заробітної плати стягувача. Крім того, питання виконання рішення суду №280/663/25 було предметом розгляду суду в рамках заяви представника Васільєвої Г.І., поданої у порядку ст.382 КАС України. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2026 звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення суду по справі №280/663/25 прийнято. Але, Відповідач довільно та упереджено, з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» зробив висновок про невиконання рішення суду у справі № 280/663/25 без поважних причин та виніс оскаржувану постанову. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Про відкриття провадження та необхідність подання відзиву відповідач був повідомлений шляхом надсилання повістки та ухвали в електронний кабінет, про що свідчить довідка від 07.04.2026.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду 07.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 21 квітня 2026 року
У судове засідання 21.04.2026 учасники справи не прибули.
Позивач заявою від 09.04.2026 вх.№18926 просить суд розглянути справу за відсутності уповноваженого представника.
За приписами частини 6 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2025 по справі №280/663/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у проведенні розрахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 28.07.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
За виконавчим листом № 280/663/25, виданим Запорізьким окружним адміністративним судом 13.01.2026, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Мельниковим О.А. відкрито виконавче провадження ВП № 79986327.
Листом від 23.01.2026 № 0800-0901-5/6627 позивач повідомив про виконання рішення суду № 280/663/25.
06.02.2026 постановою старшого державного виконавця було закінчено виконавче провадження ВП № 79986327.
За результатами перевірки прийнято рішення про передчасність постанови про закінчення виконавчого провадження та невідповідність її положенням Закону України «Про виконавче провадження». В результаті виконавче провадження ВП № 79986327 було відновлено на підставі постанови старшого державного виконавця від 23.02.2026.
24.03.2026 постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Мельникова О.А. ВП №79986327 накладено штраф на Головне управління у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/663/25
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою із вимогою про її скасування.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України від 02.06.2016 року №1404-VIІІ "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон №1404-VIІІ).
Статтею 1 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст.2 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно з п.п.1-2 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Частиною 1 ст.5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно зі ст.10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст.18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 5 ст.26 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно з ч.6 ст.26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Частиною 4 ст.19 Закону №1404-VIII передбачено, що сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
Відповідно до ст.63 Закону №1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною 1 ст.75 Закону №1404-VII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець зобов'язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов'язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.
У постанові про накладення штрафу державний виконавець посилається на те, що листом від 05.03.2026 №0800-0904-5/19667 боржник, ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2025 по справі № 280/663/25 повідомило, що управлінням здійснено з 28.07.2024 перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки і її розмір становив 5025,35 грн, де: 6188,89 грн. (показник середньої заробітної плати) х 1,47844 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії) х 0,43917 (коефіцієнт стажу) +1006,99 грн (доплати до пенсії передбачені законодавством). Рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 19.02.2026 №083850003418 разом із заробітною платою додається. …В той же час, згідно з наданими стягувачем рохрахунками пенсії ОСОБА_1 від 19.02.2026 та від 27.02.2026 встановлено, що боржником під час вчинення розрахунку повторно протиправно застосовано показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки у розмірі 3764,40 грн.
На підставі викладеного, виконавцем зроблено висновок про те, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2025 по справі № 280/663/25 не виконано.
Надаючи оцінку обгрунтованості доводам відповідача, викладеним в оскаржуваній постанові, суд зазначає про таке.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2025 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 28.07.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, в мотивувальній частині рішення суд зазначив, що «… ОСОБА_1 з 04.08.2019 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, при призначенні пенсії для обчислення пенсії позивача застосовувався показник середньої заробітної плати за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн, проте під час проведення індексацій пенсії позивача, показник був змінений на 3764,40 грн. Суд зауважив, що 3764,40 грн - це показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, адже згідно з даними, розміщеними на веб-сайті Пенсійного фонду України, середня заробітна плата за 2014 рік становила 3149,45 грн, за 2015 рік - 3661,41 грн, за 2016 рік - 4482,35 грн ((3149,45 грн + 3661,41 грн + 4482,35 грн) : 3 = 3764,40 грн)….».
Тобто, застосування при обчислені пенсії 3764,40 грн. показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, суд визнав неправомірним.
Листом від 05.03.2026 ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про те, що ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн, внаслідок чого розмір її пенсії складає 4018,36 грн (6188,89 грн х 1,47844 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення після оптимізації) х 0,43917 (коефіцієнт стажу)), а з урахуванням доплат розмір пенсії складає 5025,35 грн.
Вказане, зокрема підтверджується долученим до матеріалів справи розрахунком від 19.02.2026 (а.с. 8).
Також, Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 280/663/25 констатовано здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки у розмірі 6188,89 грн, у зв'язку з чим суд прийняв звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2025 у справі №280/663/25.
Крім того, Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі № 280/663/25 суд зробив наступний висновок: «… У даному випадку, якщо за результатами перерахунку пенсії позивачки із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки в розмірі 6188,89 грн., не було проведено індексацію пенсії та/або не враховано інші показники, які мають бути враховані, то позивач має право звернутися до суду в загальному порядку із новим позовом щодо індексації розміру пенсії.За таких обставин, питання які ставить представник позивача у запереченнях на звіт не можуть розглядатися в рамках процедури судового контролю, а відповідно не можуть бути підставою для відмови у прийнятті звіту…».
Тобто, боржником вчинено дії, спрямовані на фактичне виконання рішення суду, у той спосіб, який в ньому зазначений.
Доказів того, що при перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №280/663/25 боржником було повторно застосовано показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки у розмірі 3764,40 грн. суду не надано.
Враховуючи викладені обставини, які підтверджуються матеріалами адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України від 24.03.2026 ВП № 79986327 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 2662,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення штрафу, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України від 24.03.2026 ВП № 79986327 про накладення штрафу у розмірі 5100,00грн.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-б, 69005, код ЄДРПОУ 20490012) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (69095, м. Запоріжжя, вул. Приходська, 58, код ЄДРПОУ 43315529) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.04.2026.
Суддя Л.Я. Максименко