20 квітня 2026 рокуСправа №160/6422/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
27 лютого 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням 5% наслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ до грошового забезпечення, в розмірі 61% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.10.2016 р. перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 61% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовна заява обґрунтована тим, що він перебуває на обліку в Головному управління ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 56% від грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Позивач був звільнений зі служби згідно п.2 ч.1 ст.77 Закону України №580-VIII (через хворобу). Підставою для винесення наказу про звільнення є рапорт позивача від 27.07.2016 р. та свідоцтво про хворобу позивача № 200 від 29.08.2016 р. Так, для захисту свої прав на отримання повного пенсійного забезпечення, представник позивача звернувся до відповідача із письмовою заявою про здійснення перерахунку пенсії останнього з 30.09.2016 р., відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Проте, відповідачем було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії та збільшенні її на 5%, оскільки відсутнє рішення медичної комісії про непридатність до служби в поліції. Не погодившись із відмовою відповідача, позивач був вимушений звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, цією ухвалою суду витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином посвідчені копії пенсійної справи позивача.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі направлена відповідачу до електронного кабінету в системі «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Станом на час розгляду справи від відповідача до суду відзив не надійшов. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_1 , виданого 01.08.2019 р., орган, що видав 1235.
Відповідно до витягу із наказу Управління поліції охорони в Дніпропетровській області від 30.09.2016 р. №146о/с по особовому складу, звільнено зі служби в Національній поліції України зі зняттям з військового обліку за п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0020068), помічника чергового Управління поліції охорони в Дніпропетровській області. Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні складає 22 роки 10 місяців 20 днів.
Вказаний наказ винесено на підставі рапорта ОСОБА_1 від 27.07.2016 р. та свідоцтва про хворобу №200 від 29.08.2016 р.
Згідно із свідоцтва про хворобу від 29.08.2016 р. №20 зазначено, що ОСОБА_1 не придатний до військової служби зі зняттям з військового обліку відповідно до постанови військово-лікарської комісії про придатність до військової служби на підставі ст.77а, 71б, 23б графи 1 Наказу МВС №85 від 06.02.2001 р.
06 січня 2025 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із адвокатським запитом, в якому просив здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 30.09.2016 р.
Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області листом від 15.01.2025 р. №0400-010202-8/9195 повідомило, що ОСОБА_1 з 01.10.2016 р. призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». За даними подання про призначення пенсії від 21.10.2016 р. за №341 відповідно до наказу УПО від 30.09.2016 р. за №146 старший сержант поліції ОСОБА_1 , помічник чергового Управління поліції охорони в Дніпропетровській області звільнений відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію». Також в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 наявне свідоцтво про хворобу від 29.08.2016 р. №200, згідно якого його визнано непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку, як це було передбачено раніше діючим Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджених постановою КМУ від 29.07.1991 р. №114. З урахуванням зазначеного, проводити збільшення розміру пенсії на 5% при звільненні зі служби з поліції через хворобу ОСОБА_1 можливо за умови надання рішення медичної комісії про непридатність до служби в поліції. Таким чином, ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу 22 роки відповідно до Закону №2262 в розмірі 56% від грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.
Не погодившись із відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони, Державному бюро розслідувань та звільненим зі служби у Національному антикорупційному бюро України за віком чи через хворобу, звільненим зі служби в органах та підрозділах цивільного захисту за віком чи за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (в редакції, чинній на момент звільнення позивача зі служби в поліції) встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Суд встановив, що згідно витягу із наказу Управління поліції охорони в Дніпропетровській області від 30.09.2016 р. №146о/с позивач звільнений зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу). На даний час наказ про звільнення позивача зі служби в поліції є чинним, спори з приводу скасування вказаного наказу відсутні.
Відповідно до статті 70 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основ законодавства України про охорону здоров'я» та на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2000 року № 16479/19 Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВС України) наказом від 6 лютого 2001 року № 85 затвердило Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України (далі - Положення № 85) та Порядок проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС (далі - Порядок № 85).
Згідно з пунктом 1.2 Положення №85, військово-лікарська комісія - це спеціальні органи в складі лікарів-спеціалістів, які створюються в системі Міністерства внутрішніх справ з метою проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду кандидатів на службу, осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і членів їх сімей, військовослужбовців внутрішніх військ МВС України осіб цивільної молоді, які бажають вступити до навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони України, курсантів і слухачів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і колишніх військовослужбовців.
Підпунктом 1.63.5 пункту 1.63 Порядку № 85 передбачено, що за результатами медичного огляду військово-лікарські комісії щодо осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виносить такі постанови: «Придатний до військової служби»; «Придатний до військової служби. Не придатний на посаду» (вказану в направленні відділу роботи з особовим складом та згідно з Таблицею вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей); «Обмежено придатний до військової служби»; «Потребує звільнення від виконання службових обов'язків (занять), відпустки за станом здоров'я»; «Не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «Не придатний до військової служби зі зняттям з військового обліку».
Відповідно до п. 1.117 Порядку, свідоцтво про хворобу складається: у мирний час - на осіб рядового й начальницького складу, визнаних не придатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, не придатними для військової служби в мирний час, з обмежено придатними у воєний час, обмежено придатними до військової служби, на курсантів та слухачів навчальних закладів МВС, визнаних не придатними до подальшого навчання за станом здоров'я.
Жодних інших нормативно-правових актів, які б окремо встановлювали непридатність до служби в поліції, на сьогоднішній день в системі Міністерства Внутрішніх Справ або Національної поліції не існує.
З огляду викладене, військово-лікарська комісія при прийнятті висновку про непридатність особи до військової служби не може вийти за межі формулювань передбачених Порядком.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини та вказані норми права, суд зазначає, що відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підставою для призначення відповідачем пенсії у підвищеному розмірі є факт звільнення особи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).
При цьому суд зазначає, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями стосовно контролю за органами Національної поліції на предмет перевірки обставин з приводу наявності правових підстав для звільнення працівників поліції.
Як встановлено судом, вислуга років позивача на день звільнення в календарному обчисленні складає 22 роки 10 місяців 20 днів.
Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було неправомірно відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсійного забезпечення останнього не врахувавши, що позивача було звільнено зі служби в поліції наказом Управління поліції охорони в Дніпропетровській області саме на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до військової служби, а відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, зазначені обставини надають право позивачу на отримання пенсії за вислугу років в розмірі 55 % грошового забезпечення, як особі, що має 20 років вислуги та який звільнений через хворобу та додаткових 6 % за кожний рік вислуги понад 20 років (2 роки х 3 %), що становить розмір пенсії 61 % відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин у справі (ст. 9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачають не лише обовязок субєкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обовязок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовна заява у цій справі є такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладені норми, а також задоволення позовної заяви, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних відповідача судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням 5% наслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ до грошового забезпечення, в розмірі 61% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 01.10.2016 р. перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 61% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко