Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/1640/26
Номер рядка звіту 9
20.04.2026 м.Виноградів
Виноградівський районний суд, Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональними органами безпеки Закарпатської області ОСОБА_3 , обвинуваченого та його захисника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів обвинувального акту в кримінальному провадженні №22026070000000085, внесеному до ЄРДР 27.02.2026р. по обвинуваченню-
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше судимого 14.07.2025р. Виноградівським районним судом за ч.1 ст.162 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.114-1 КК України,
В провадженні Виноградівського районного суду перебуває зазначений обвинувальний акт.
Прокурор, якого підтримав обвинувачений, в підготовчому провадженні просять суд постановити ухвалу про призначення судового розгляду справи на підставі даного обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотриманні вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачають, а отже, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд прийшов до висновку, що підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.2-4 ч.3 ст.314 КПК України, відсутні, відтак кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду.
Так, відповідно до ч.1 ст.314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
З метою підготовки до судового розгляду визначено дату та місце проведення судового розгляду, та з'ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, а саме: прокурор, обвинувачений та його захисник.
Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито.
Клопотання про витребування речей або документів не поступали.
Одночасно прокурор подав клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів, обвинувачений та його захисник заперечували п роти задовлення такого клопотання, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язани з триманням під вартою.
Клопотання мотивоване тим, що Виноградівським районним судом розглядається кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України- перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, в якому 28.02.2026р. Ужгородським міськрайонним судомо відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 23.04.2026р.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Санкція ч. 1 ст. 114 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 , запобігання ухиленню від досудового розслідування виникла необхідність в продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може в подальшому переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 177 КПК України з метою обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років, що саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Крім того вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, а саме показань свідків, протоколу огляду мобільного телефону, що свідчать про протиправну діяльність ОСОБА_5 .
Існування ризику переховування від суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлюється серед іншого можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю призначеного покарання. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо підвищують ризик переховування обвинуваченого від суду.
Крім того, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є обґрунтованим, оскільки підозрюваний, усвідомлюючи міру покарання за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень може вжити заходів до переховування з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також з п. 36 рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України».
У рішенні Європейського суду з прав, людини у справі «Смірнова проти росії» (Smirnova v. russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
ЄСПЛ у рішенні у справі «Летельє проти Франції», визначив, що «тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу».
Враховуючи викладене, тяжкість покарання, яке передбачене законом за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_5 щодо наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 .
Отже, ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, може переховуватись від суду та має реальні можливості покинути територію України, у тому числі поза пунктами пропуску через державний кордон України.
2. Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 під час досудового розслідування матиме можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на осіб, які бачили його під час здійснення злочинної діяльності.
У той же час ОСОБА_5 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань.
У сторони обвинувачення є підстави вважати, що обвинувачений буде здійснювати тиск та вплив на свідків з метою дачі ними завідомо неправдивих показань чи відмови від дачі показань.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1,2 ст. 23, ст. 224 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Аналогічним чином ОСОБА_5 зможе впливати на ще не встановлених та не допитаних по обставинах кримінального провадження свідків, а також на понятих, експертів та спеціалістів, які будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз.
Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.
3. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Окрім цього, ОСОБА_5 зможе використовуючи свої зв'язки координувати дії з особами, які мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.
Також ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
Поряд з цим, на даний час досліджуються обставини вчинення даного злочину іншими особами в тому числі знайомими ОСОБА_5 у зв'язку з чим ОСОБА_5 може допомогти ухилитись від відповідальності таким особам.
Поряд з цим, встановлюється особа яка через месенджер «Телеграм» надавала вказівки ОСОБА_5 , здійснювати верифікацію терміналів «Старлінк», та здійснювала оплату за такі дії.
Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Таким чином, відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.
Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Згідно ч 6 ст. 176 КПК України - під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. З ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, із зазначенням обов'язків передбачених ст.194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного.
Поряд з цим, у відповідності до статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України.
Керуючись ст.ст.183,314-316,334,372 КПК України, суд -
Закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту по матеріалам кримінального провадження №22026070000000085, внесеному до ЄРДР 27.02.2026р. по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.114-1 ч.1 КК України на 15.00 годину 30.04.2026р. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів строком до 18.06.2026 р. включно.
Ухвала набирає законної сили з дня оголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1