Провадження № 11-сс/4823/167/26 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
20 квітня 2026 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю учасників судового розгляду:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 квітня 2026 року,
встановила:
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 05 червня 2026 року включно до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що з урахуванням особи підозрюваного, який ніде не працює, будучи військовослужбовцем самовільно залишив військову частину, що може спонукати його з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності залишити своє місце проживання і переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Так само врахував обґрунтованість ризику незаконного пливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, чинити тиск на них з метою перешкоджання об'єктивному досудовому розслідуванню. Іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, створюванні штучних доказів та підбурювати осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. А також врахував наявність ризику можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, що обґрунтовується відсутністю сталого заробітку та постійного місця роботи, а перебуваючи із потерпілим у неприязних відносинах у зв'язку із наданням останнім показань щодо вчинення підозрюваним вказаного злочину, може повторно вчинити злочин відносно нього.
Не погодившись із рішенням суду, захисник в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою і постановити нову, якою обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання або домашнього арешту.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує на недоведеність прокурором неможливості запобігти встановленим ризикам іншим запобіжним заходом аніж тримання під вартою. Вважає, слідчий суддя не врахував відсутність беззаперечних доказів обґрунтованості підозри, оскільки бійка відбулася між ОСОБА_9 та товаришем підозрюваного ОСОБА_10 , тоді як ОСОБА_8 лише їх розбороняв, що підтвердив і сам потерпілий у поданій до суду І інстанції заяві, просив не обирати ОСОБА_8 найсуворіший запобіжний захід, з'явився в суд, але слідчий суддя відмовився його допитати, що вважає порушенням прав підозрюваного. Також зазначає, що слідчий суддя не в повній мірі врахував дані про особу підозрюваного, який страждає на онкологічне захворювання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивні характеристики, посвідчення УБД, а тому вважає рішення слідчого судді необґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з наведених в скарзі підстав, думку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Слідчим відділом Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження № 12026270380000176 від 08.04.2026 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
08 квітня 2026 року о 17 год 00 хв ОСОБА_8 затримано у порядку ст. 208 КПК України та 09 квітня 2026 року повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що вчинене групою осіб.
Слідчий, повідомивши ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, зібрав, перевірив та оцінив у встановленому законом порядку докази, які у своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. Зокрема наявність обґрунтованої підозри підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення доказів, про які зазначив слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, зокрема протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 , його протоколом допиту, протоколами пред'явлення особи для впізнання, протоколом огляду відеозапису з камер відео спостереження. Наведених доказів достатньо, щоб визнати підозру обґрунтованою, оскільки надана інформація, може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення, і такі факти є досить переконливими.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів, що і зроблено під час розгляду клопотання слідчого.
При цьому колегія суддів відзначає, що метою тримання особи під вартою для допиту за підпунктом (c) п. 1 ст. 5 ЄКПЛ є продовження кримінального розслідування шляхом підтвердження або спростування конкретної підозри, що стала підставою для арешту. Таким чином, факти, які викликають підозру, не обов'язково повинні бути того ж рівня, що й докази, потрібні для обґрунтування обвинувального вироку чи навіть для висунення обвинувачення на наступному етапі кримінального провадження (п. 55 рішення ЄСПЛ Murray v. the United Kingdom (№ 14310/88).
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Під час прийняття рішення про задоволення клопотання слідчого, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, і таке покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Особу підозрюваного, котрий ніде не працює, вважається таким, що самовільно залишив військову частину, наявність обґрунтованих ризиків, на які посилався слідчий, визнавши їх доведеними прокурором із посиланням на докази, вагомість яких є достатньою на даній стадії кримінального провадження для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.
При цьому враховується, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні у майбутньому.
Стосовно наданої захисником заяви потерпілого про непричетність підозрюваного в нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому та не обранні останньому запобіжного заходу, то вказана заява була врахована слідчим суддею в сукупності з іншими обставинами, що містяться в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколі допиту потерпілого та протоколі пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками.
Крім того прокурором було надано протокол додаткового допиту потерпілого, під час якого останній повідомив про невпевненість його в непричетності підозрюваного до його побиття 06.04.2026.
Таким чином, слідчий суддя, при прийнятті рішення про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевірив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені слідчим суддею у судовому засіданні. При цьому була розглянута можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, але аналіз наданих матеріалів не забезпечив такої можливості.
І висновки слідчого судді що такий запобіжний захід як домашній арешт навіть цілодобово не здатен унеможливити спроби переховування від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків і потерпілого.
З такими висновками погоджується і колегія суддів та приходить переконання, що і особисте зобов'язання, про яке зазначає сторона захисту, не забезпечить належної поведінки підозрюваного і не зменшить наявність ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації.
Колегія суддів вважає, що всупереч твердженням апелянта, прокурором у судовому засіданні доведено обґрунтованість підозри та існування ризиків, які є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, при цьому слідчим суддею враховані всі обставини, з яким закон пов'язує вирішення питання про обрання запобіжного заходу, а тому обґрунтовано задоволено клопотання слідчого, дійшовши правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу.
Усі докази, які стосуються вирішення питання про запобіжний захід, слідчим суддею досліджені та знайшли свою оцінку, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є непереконливими. Посилання на наявність даних про міцність соціальних зв'язків та стан здоров'я підозрюваного (за відсутності даних про неможливість перебування його в умовах СІЗО за медичними даними) неспроможні спростувати висновки слідчого судді щодо необхідності на даній стадії досудового розслідування застосувати саме такий запобіжний захід і такі обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного, інших переконливих доказів, які б вказували на необхідність зміни запобіжного заходу апелянтом не наведено.
Більше того, Європейська комісія з прав людини у своєму рішенні за скаргою «Феррарі - Браво проти Італії» вказала, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі є метою досудового розслідування, а саме: встановлення реальних збитків та кваліфікуючих ознак, досягнення цілей якого і є тримання під вартою. Тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи для складання обвинувального акту, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі слідчим суддею рішення, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 квітня 2026 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05 червня 2026 року без визначення розміру застави - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_3