Справа № 368/513/26
провадження № 1-в/368/48/26
"13" квітня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кагарлику в режимі відео конференції клопотання засудженого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
ОСОБА_4 засуджений вироком Івано-Франківського апеляційного суду від 23 січня 2025 року до 2 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Початок строку покарання: “14» березня 2025 року.
Кінець строку покарання: “14» березня 2027 року.
строку покарання: “14» березня 2026 року .
Із клопотання вбачається, що засуджений, відбуваючи покарання у ДУ «Кагарлицька виправна колонії (№115)» , добре працює, має хорошу поведінку, відбув строку покарання.
В судовому засіданні представник колонії, засуджений клопотання підтримали.
Прокурор проти заявленого клопотання не заперечував.
Відповідно до ч.2 ст.81 КК України, обов'язковою складовою для прийняття судом рішення про безумовне умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного вироком суду кримінального покарання, є сумлінна поведінка та ставлення до праці засудженого, як умова доведеності виправлення останнього.
За змістом зазначеної норми сумлінну поведінку слід розуміти як комплекс зразкового дотримання режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні вказівок і розпоряджень адміністрації колонії, відсутність порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених.
Сумлінне ставлення до праці проявляється у поліпшенні кількісних та якісних показників виконуваної робити, підвищення виробничої кваліфікації, бережливому ставленні до обладнання та інструментів, додержання охорони праці та техніки безпеки.
Крім того, у роз'ясненнях Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які викладені в постанові Пленуму Верховного суду України Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким №2 від 26 04 2002 року, відповідно до яких суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії.
Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб.
Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Відповідно до ст.6 КВК України, основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив. Виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя у суспільстві.
Обмірковуючи вказане клопотання, заслухавши представника ДУ Кагарлицька виправна колонія (№115) Київської області, засудженого, висновок прокурора, дослідивши матеріали справи, суд уважає, що дане клопотання підлягає до задоволення.
Згідно матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_4 , останній за період перебування в ДУ Кагарлицької виправної колонії (№115) Київської області, характеризується позитивно, вимог режиму відбування покарання не порушував. Дотримувався норм, які визначають порядок та умови відбування покарання, дотримувався правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом, виконував передбачені законом вимоги персоналу установи. За час перебування в ДУ «Кагарлицька виправна колонія (115) має два заохочування від керівництва установи за добросовісне відношення до праці та зразкову поведінку, дисциплінарних стягнень не має. Дбайливо ставився до майна установи і предметів , якими користувався у роботі та побуті, здійснював за ними належний догляд. Виконував роботи із самообслуговування. Не допускав порушень вимог правил пожежної безпеки та правил безпеки праці.. У скоєному злочині розкаявся.
Під час відбування покарання на профілактичному обліку не перебував.
Станом на 14»березня 2026 року відбув частину строку покарання.
Таким чином, суд уважає, що ОСОБА_4 протягом всього часу відбування покарання сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а тому відносно нього може бути застосовано ст. 81 КК України щодо основного покарання у виді позбавлення волі Керуючись ст.537, 539 КПК України, суд, -
Подання задоволити.
ОСОБА_4 за вироком Івано-Франківського апеляційного суду від 23 січня 2025 року від відбуття основного покарання у виді позбавлення волі звільнити умовно-достроково на 11 місяців 01 день.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 діб.
Суддя: ОСОБА_1