20 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/12930/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.,
розглянувши заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про відвід судді Верховного Суду Студенця В. І.
від касаційного розгляду справи № 910/12930/18
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"
до: 1. ОСОБА_1 ,
2. ОСОБА_2 ,
3. ОСОБА_3 ,
4. ОСОБА_4 ,
5. ОСОБА_5 ,
6. ОСОБА_6 ,
7. ОСОБА_7 ,
8. ОСОБА_8 ,
9. ОСОБА_9 ,
10. ОСОБА_10 ,
11. ОСОБА_11 ,
12. ОСОБА_12 ,
13. ОСОБА_13 ,
14. ОСОБА_14 ,
15. ОСОБА_15 ,
16. ОСОБА_16 ,
17. ОСОБА_17 ,
18. ОСОБА_18 ,
19. ОСОБА_19 ,
20. ОСОБА_20 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний банк України,
про стягнення 1 127 474 605,62 грн,
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 та на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/12930/18.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2025 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О.А.
Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2026 відкрито касаційне провадження у справі № 910/12930/18 за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 та на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/12930/18 та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.04.2026 об 12:10.
Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 15.04.2026 №32.2-01/297 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку із запланованим відрядженням судді Баранця О.М.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026 для розгляду справи №910/12930/18 визначено склад колегії суддів: Мамалуй О.О. - головуючий (доповідач), Кролевець О.А. Студенець В.І.
Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 17.04.2026 подано до суду касаційної інстанції заяву про відвід судді Верховного Суду Студенця В.І. від розгляду справи № 910/12930/18. У вказаній заяві Фонд гарантування вкладів фізичних осіб посилається на п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України та зазначає, що суддя Верховного Суду Студенець В. І. є постійним учасником судових колегій під час розгляду Верховним Судом позовних заяв фонду гарантування вкладів фізичних осіб і у судді Верховного Суду Студенця В. І. вже склались певні суб'єктивні внутрішні переконання щодо правовідносин, які виникли між Фондом гарантування та відповідачами (посадовими особами банків), що може зашкодити всебічному, повному, неупередженому та об'єктивному розгляду справи та прямо суперечить статті 7 ГПК (рівність перед законом і судом), статті 13 ГПК (змагальність сторін), статті 14 ГПК (диспозитивність господарського судочинства). Зазначені обставини викликають у Фонду гарантування обґрунтовані сумніви у можливості безстороннього неупередженого та об'єктивного розгляду справи цим складом Верховного Суду. Суддя Верховного Суду Студенець В. І. системно висловлює окрему думку, в якій не погоджується із правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду в справах, де задоволено позови Фонду гарантування або ж скасовує рішення на користь Фонду гарантування, вибірково застосовуючи судову практику. Також, повідомив, що Фондом гарантування 19.02.2026 подано до Вищої ради правосуддя Дисциплінарну скаргу щодо Студенця Володимира Івановича - судді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (єдиний унікальний номер справи 93/0/13-26 від 23.02.2026).
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2026 з підстав необґрунтованості заявленого відводу, матеріали справи № 910/12930/18 передано на автоматичний розподіл для визначення складу суду з розгляду заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід судді Студенця В.І. від розгляду справи № 910/12930/18.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2026 вказану заяву у справі № 910/12930/18 передано на розгляд судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Могил С.К.
Відповідно до частин 1-3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Розглянувши заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до положень частин другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Як убачається із зазначеної заяви, правовою підставою для відводу судді Верховного Суду заявник вказує пункт 5 частини першої статті 35 ГПК України, відповідно до якого суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Касаційний господарський суд зазначає, що вичерпний перелік таких обставин чинним законодавством не визначений і тому вирішення питання про визнання тих чи інших обставин тими обставинами, мова про які йде у наведеному вище пункті 5 частини першої статті 35 ГПК України, знаходиться у межах дискреційних повноважень Суду.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими" (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
Тож щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
У контексті поданої заяви суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, доводи, наведені у заяві Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід судді Верховного Суду Студенця В. І. від розгляду справи № 910/12930/18, не можуть бути віднесені до обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності відповідного судді у розгляді цієї справи, а також не містять обґрунтованого посилання на підстави, передбачені статтею 35 ГПК України, у зв'язку із чим Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відвід судді Верховного Суду Студенця В. І. від розгляду справи № 910/12930/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Могил С.К.