22 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/2610/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.
перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_4 "ІНФОРМАЦІЯ_1"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026
та на рішення господарського суду м. Києва від 11.12.2025
у справі № 910/2610/25
за позовом Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_4 "ІНФОРМАЦІЯ_1"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2"
про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_3,
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_4 "ІНФОРМАЦІЯ_1" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 та на рішення господарського суду м. Києва від 11.12.2025 у справі № 910/2610/25, подана через систему "Електронний суд".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 02.04.2026 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О.В.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст. ст. 287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та дослідивши матеріали справи, Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
В касаційній скарзі заявник вказує на те, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 та рішення господарського суду м. Києва від 11.12.2025 у справі № 910/2610/25 підлягає касаційному перегляду через наявність випадків, передбачених п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Отже, у разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч. ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу.
Зокрема, у випадку посилання на недослідження зібраних у справі доказів (п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України), скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій.
Як вбачається з матеріалів скарги, п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржник визначає з посиланням на п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України (суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази), однак без зазначення конкретних доказів, які не були досліджені судом.
Частиною 1 ст. 300 ГПК України передбачено що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, беручи до уваги викладене, скаржнику слід належним чином обґрунтувати підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, з зазначенням доказів, не досліджених судом апеляційної інстанції відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
Оскільки скаржником не визначено належним чином підстав касаційного оскарження судових рішень як того вимагає ч. 2 ст. 287 ГПК України та п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги є викладення касаційної скарги у новій редакції з належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України (з зазначенням доказів, не досліджених судом апеляційної інстанції відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України).
Суд звертає увагу, що уточнену касаційну скаргу, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Беручи до уваги викладене, касаційна скарга Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_4 "ІНФОРМАЦІЯ_1" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно викласти касаційну скаргу у новій редакції з належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України (з зазначенням доказів, не досліджених судом апеляційної інстанції відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-
1. Касаційну скаргу Державного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_4 "ІНФОРМАЦІЯ_1" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 та рішення господарського суду м. Києва від 11.12.2025 у справі № 910/2610/25 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Могил С.К.