?
15 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 912/2828/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Тримбача Анатолія Леонідовича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2026 (колегія суддів: Кощеєв І. М., Чус О. В., Дармін М. О.) та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2025 (суддя Тимошевська В. В.) у справі
за позовом керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Олександрійської міської ради до фізичної особи-підприємця Тримбача Анатолія Леонідовича про зобов'язання звільнити земельну ділянку,
за участю прокурора - Одуденко А. В.,
Короткий зміст позовних вимог
1. Керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Кіровоградської області в інтересах держави в особі Олександрійської міської ради з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Тримбача Анатолія Леонідовича ( далі - ФОП Тримбач А. Л.) про звільнення земельної ділянки площею 0,0030 га, яка була надана в сервітутне землекористування за рахунок частини земельної ділянки загальною площею 1,4770 га з кадастровим номером 3510300000:11:422:0009 на АДРЕСА_1 , шляхом проведення демонтажу розміщеної тимчасової споруди (павільйону ) за власний рахунок.
2. На обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що по закінченню строку дії договору особистого строкового сервітуту від 27.01.2021 ФОП Тримбач А. Л. земельну ділянку Олександрійській міській раді не повернув та продовжує її використовувати поза межами строку дії договору і строку дії паспорта прив'язки. Вказаним порушуються права Олександрійської міської ради як власника земельної ділянки, яка, в свою чергу, проявляє бездіяльність в питанні вжиття відповідних заходів щодо усунення порушень.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. Судами установлено, що право комунальної власності Олександрійської міської ради на земельну ділянку кадастровий номер 3510300000:11:422:0009 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
4. Пунктом 4 рішення Олександрійської міської ради від 24.12.2020 № 37 "Про надання в тимчасове користування земельних ділянок на умовах особистого строкового сервітуту" надано Тримбачу Анатолію Леонідовичу в тимчасове користування терміном до 31.12.2022 на умовах особистого строкового сервітуту земельну ділянку площею 0,0030 га за рахунок земельної ділянки загальною площею 1,4770 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3510300000:11:422:0009), яка перебуває в постійному користуванні управління культури і туризму Олександрійської міської ради, для встановлення та обслуговування тимчасової споруди - торговельного павільйону.
5. 27.01.2021 на підставі рішення від 24.12.2020 № 37 між Олександрійською міською радою (власник) та ФОП Тримбачем А. Л. (землекористувач) укладено договір № 363 особистого строкового сервітуту, відповідно до якого встановлено сервітутне землекористування (обмежене платне користування) на земельну ділянку площею 30,00 кв. м, яка є частиною земельної ділянки загальною площею 1,4770 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3510300000:11:422:0009 ), яка перебуває в постійному користуванні управління культури і туризму Олександрійської міської ради.
6. Згідно з пунктом 2.1 договору сервітутне землекористування встановлюється терміном до 31.12.2022.
7. Відповідно до пункту 4.1 договору сервітутне землекористування встановлюється для розміщення тимчасової споруди на земельній ділянці площею 0,0030 га.
8. Умовами договору також передбачено, що договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання (пункт 8.1 договору), однією з підстав припинення договору є закінчення терміну, на який було встановлено сервітутне землекористування (пункт 8.2 договору).
9. Підпунктами а, д пункту 7.4 договору визначено, що землекористувач зобов'язаний: для оформлення паспорта прив'язки звернутись до управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування міської ради із додатковою заявою щодо оформлення паспорту прив'язки тимчасової споруди; у належному стані повернути власнику земельну ділянку після закінчення строку дії договору.
10. 27.01.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію права користування (сервітуту) із зазначенням дати закінчення - 31.12.2022.
11. На підставі договору ФОП Тримбач А. Л. розмістив на земельній ділянці тимчасову споруду (павільйон) у вигляді кав'ярні з назвою "GOOD FOOD", на яку 06.07.2021 Відділом архітектури та ремонтно-будівельних робіт управління ЖКГ, архітектури та містобудування міської ради було видано паспорт прив'язки зі строком дії до 31.12.2022.
12. За твердженням прокурора, ФОП Тримбач А. Л. після закінчення строку дії договору особистого строкового сервітуту та паспорту прив'язки на розміщення тимчасової споруди продовжив використовувати земельну ділянку, на якій розташована тимчасова споруда.
13. На запит окружної прокуратури від 17.10.2024 № 55-6590ВИХ-24 Олександрійська міська рада своїм листом від 21.10.2024 № 369/9/07/2 повідомила, що договір особистого строкового сервітуту від 27.01.2021, укладений з ФОП Тримбачем А. Л., припинив свою дію 31.12.2022 внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
14. На додатковий запит окружної прокуратури від 22.10.2024 № 55-6678ВИХ-24 Олександрійська міська рада листом від 25.10.2024 № 375/9/07/2 надала копії відповідних правовстановлюючих документів та повідомила, що до суду з позовом до Тримбача А. Л. про усунення перешкод в користуванні вищевказаною ділянкою не зверталась.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
15. 27.03.2025 Господарський суд Кіровоградської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2026, про задоволення позову.
16. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що закінчення строку дії договору сервітуту є підставою для звільнення земельної ділянки та демонтажу відповідачем тимчасової споруди.
17. Суди також виснували про доведеність прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Олександрійської міської ради, яка є власником спірної землі, проте не здійснює самостійно належний захист інтересів територіальної громади.
Короткий зміст касаційної скарги
18. ФОП Тримбач А. Л. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
19. Підставою касаційного оскарження ФОП Тримбач А. Л. визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на ухваленні судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених:
- у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 922/3219/20 щодо застосування статті 53 ГПК України у поєднанні зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" в контексті підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді;
- у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 та від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц щодо межі втручання у приватні права й інтереси;
- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 про те, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу;
- у постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 580/1300/22 щодо застосування принципу "легітимних очікувань".
20. Узагальнено доводи скарги зводяться до того, що у цій справі правові підстави для представництва Олександрійської міської ради прокурором відсутні; Олександрійською міською радою не забезпечено належного та своєчасного розгляду заяви ФОП Тримбача А. Л. про продовження строку договору особистого строкового сервітуту; ФОП Тримбач А. Л. як землекористувач має переважне право на поновлення договору особистого строкового сервітуту на новий термін.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
21. У відзиві на касаційну скаргу Олександрійська міська рада просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, наполягаючи на тому, що прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, оскільки дотримання законності у сфері використання земельної ділянки комунальної власності та правового порядку розміщення на такій землі тимчасових споруд становить суспільний інтерес.
22. Міська рада також звертає увагу на те, що закінчення строку дії договору сервітуту зумовлює припинення його дії та обов'язок ФОП Тримбача А. Л. повернути раді земельну ділянку у належному для використання стані, тобто шляхом демонтажу розміщеної на ній тимчасової споруди (павільйону) за власний рахунок.
23. У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, наполягаючи на тому, що відповідач, наводячи у скарзі перелік постанов Верховного Суду щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в суді, не обґрунтовує заперечення щодо наявності таких підстав у цій справі.
24. Прокурор звертає увагу, що передбачене договором сервітут переважне право на його продовження не є абсолютним. У листі від 30.01.2023 міська рада повідомила відповідача про те, що не має наміру знов укладати з ним договір сервітуту на спірну земельну ділянку.
25. 06.04.2026 від Тримбача А. Л. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням останнього за кордоном та неможливістю особисто взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 08.04.2026. При цьому Тримбач А. Л. зазначає про те, що його адвокат Долина Л. Г. 08.04.2026 зайнята в іншій справі № 398/6599/26, тому також не зможе взяти участь у судовому засіданні.
26. 14.04.2026 від Тримбача А. Л. повторно надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням останнього за кордоном та неможливістю особисто взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 15.04.2026. Крім того, Тримбач А. Л. зазначає про те, що наразі адвокат Долина Л. Г. не представляє його інтереси у зв'язку з розірванням договору про надання правової допомоги.
27. У зазначених клопотаннях відповідача про відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату колегією суддів під час судових засідань, проведених із здійсненням повного фіксування їх за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог статті 222 ГПК України, було відмовлено згідно із положеннями частини пятої статті 233 цього Кодексу без оформлення окремого документа із зазначенням мотивів такої відмови.
Позиція Верховного Суду
28. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Щодо участі прокурора
30. Як убачається з матеріалів справи, прокурор у цій справі звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Олександрійської міської ради з метою захисту інтересів держави у сфері земельних правовідносин, оскільки використання відповідачем поза строком дії договору сервітуту земельної ділянки комунальної власності для розміщення на ній тимчасової споруди порушує права територіальної громади на вільне володіння, користування та розпорядження землею.
31. Згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
32. Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
33. Частини третя та четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" серед іншого встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).
34. Встановлена цим законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред'явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
35. Верховний Суд у постанові від 28.04.2021 у справі № 922/3219/20, на яку також посилається скаржник у касаційній скарзі, зазначив, що системне тлумачення положень частин третьої - п'ятої статті 53 ГПК України та частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
36. Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
37. На обґрунтування підстав представництва інтересів держави в особі Олександрійської міської ради прокурор вказував, зокрема на те, що невжиття відповідачем заходів, спрямованих на демонтаж самовільно розміщеної тимчасової споруди та звільнення земельної ділянки, суперечить засадам містобудівної діяльності в Україні та земельному законодавству, є перешкодою у розв'язанні питань прогнозування розвитку, планування і забудови населених пунктів, регулювання земельних відносин, створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури міста та призводить до порушення майнових інтересів держави. Належним органом у спірних правовідносинах є Олександрійська міська рада як власник земельної ділянки, якою протягом майже двох років не вжито належних заходів задля усунення порушень, що надає підстави органам прокуратури для вжиття заходів представницького характеру.
38. Судами установлено, що прокурор звертався до Олександрійської міської ради із запитами щодо обставин розміщення на земельній ділянці тимчасової споруди ФОП Тримбача А. Л. та листом від 01.11.2024 направляв позивачу повідомлення в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Однак Олександрійською міською радою як власником земельної ділянки та стороною договору при повній обізнаності щодо вчинюваних порушень не було вжито заходів задля їх усунення.
39. Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що прокурор дотримався вимог законодавства стосовно порядку представництва інтересів держави в суді та обґрунтовано визначив орган, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Щодо бездіяльності міської ради
40. У касаційній скарзі відповідач наголошує на тому, що Олександрійська міська рада виявила бездіяльність, не розглянувши належним чином його заяву від 12.04.2022 про продовження договору особистого строкового сервітуту. На думку відповідача, тривале використання ним земельної ділянки, належне виконання обов'язків та звернення з клопотанням про продовження строку дії договору створили у нього "легітимне очікування" на подальше користування ділянкою.
41. При цьому скаржник посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.01.2023 у справі № 580/1300/22, щодо захисту права власності та принципи належного урядування.
42. Верховний Суд звертає увагу, що предметом спору у цій справі є вимога прокурора про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку у зв'язку з припиненням правових підстав для її використання, у зв'язку з чим до предмета доказування входять виключно обставини щодо припинення дії договору особистого строкового сервітуту.
43. Як слушно зауважили суди попередніх інстанцій, у даному випадку підстави для демонтажу відповідачем тимчасової споруди обґрунтовані саме необхідністю звільнення земельної ділянки у зв'язку із закінченням строку дії договору.
44. В свою чергу, обставини щодо переукладання спірного договору на новий строк, а також процедурні питання щодо його продовження не мають жодного правового значення для вирішення даного спору по суті, оскільки не є предметом спору у цій справі.
45. Верховний Суд акцентує, що бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо своєчасного розгляду заяви відповідача про продовження договору (якщо вона мала місце) може бути предметом окремого судового провадження, проте вона не спростовує встановленого судами факту закінчення строку дії договору особистого строкового сервітуту від 27.01.2021 № 363 - 31.12.2022.
46. При цьому колегія суддів зауважує, що відповідач неправильно трактує зміст принципу "легітимного очікування". У розумінні практики ЄСПЛ та Верховного Суду, легітимне очікування має бути підкріплене конкретною нормою права, або конкретним судовим рішенням, або актом державного органу (актом індивідуальної дії), які дають особі впевненість у набутті певного права. Обов'язковою умовою, за наявності якої певне сподівання (вимога) особи набуває ознак легітимного очікування є те, що таке очікування (вимога) має належне правове підґрунтя, тобто наявне достатнє джерело для відповідного очікування (вимоги) (див. постанову Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 580/1300/22).
47. Сам по собі факт подання заяви про продовження договору (навіть за умови її нерозгляду радою) не породжує у суб'єкта господарювання автоматичного права на подальше користування земельною ділянкою поза межами встановленого договором строку.
48. За наведеного, постанова Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 580/1300/22, на яку посилається скаржник, не є релевантною до спірних правовідносин у цій справі, оскільки правовідносини у справі № 580/1300/22 стосувалися наявності чинного рішення ради про виділення землі та надання дозволу на розроблення проектів землеустрою. Натомість у справі, що переглядається, спірний договір припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено (31.12.2022), що є самостійною та достатньою підставою для припинення права сервітуту згідно зі статтею 102 ЗК України та статтею 406 ЦК України.
49. Скаржник також вказує, що демонтаж тимчасової споруди призведе до припинення його підприємницької діяльності, втрати робочих місць та порушення його приватних інтересів.
50. Верховний Суд зазначає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, на власний ризик і під свою майнову відповідальність діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг. Право на підприємницьку діяльність не є абсолютним і не дає права на безпідставне використання природних ресурсів територіальної громади. Уклавши строковий договір, ФОП Тримбач А. Л. свідомо погодився на тимчасовий характер користування ділянкою. Отже, обов'язок повернути земельну ділянку власнику після закінчення строку договору є прогнозованим наслідком для відповідача, який не може вважатися непропорційним втручанням у права особи.
51. Інші доводи касаційних скарг відповідачів підставами касаційного оскарження не обґрунтовані, направлені на переоцінку встановлених у справі обставин, що виходить за межі касаційного розгляду, передбачені статтею 300 ГПК України, вирішального значення для правильного розгляду цієї справи не мають, а тому судом касаційної інстанції і не розглядаються.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
52. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
53. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати
54. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд -
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Тримбача Анатолія Леонідовича залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2026 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2025 у справі № 912/2828/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач