21 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/3112/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу
міста Одеса
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2026
у справі за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1
про стягнення 460 146,58 грн,
Господарський суд Одеської області рішенням від 11.11.2025 позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса (далі - КЕВ, скаржник) задовольнив. Стягнув з КЕВ на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 460 146,58 грн заборгованості за спожиту електроенергію, 6 902,19 грн судового збору.
Не погодившись із рішенням, КЕВ 25.12.2025 звернувся з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити та стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь КЕВ суму понесених судових витрат. Разом з апеляційною скаргою скаржник заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 29.01.2026 відмовив у задоволенні клопотання КЕВ про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2025 та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
КЕВ через підсистему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2025 у справі № 916/3112/25, скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 у справі № 916/3112/25, направити справу № 916/3112/25 до Господарського суду Одеської області для продовження її розгляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.
Верховний Суд ухвалою від 09.03.2026 касаційну скаргу КЕВ залишив без руху, встановив строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Для усунення недоліків скаржнику необхідно було уточнити вимоги касаційної скарги, погодити їх зі змістом касаційної скарги в цілому, зокрема, щодо дат та видів оскаржуваних судових рішень у цій справі, зазначити, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вказати конкретні підстави оскарження судових рішень відповідно до частини другої статті 287 ГПК України та узгодити такі підстави з видом судового рішення, яке оскаржується, з урахуванням частини першої статті 287 ГПК України; надати до Верховного Суду документ, що підтверджує сплату судового збору.
До Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" від КЕВ надійшла заява про усунення недоліків, у якій скаржник просить, зокрема, скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 та поновити строк на подання заяви про усунення недоліків касаційної скарги у справі № 916/3112/25.
Необхідність поновлення строку на подання заяви про усунення недоліків касаційної скарги КЕВ обґрунтовує, зокрема, тим, що введення в країні воєнного стану значним чином вплинуло на діяльність скаржника, який входить до складу Збройних Сил України та з огляду на покладені на нього обов'язки з початком повномасштабного вторгнення був вимушений спрямувати основні людські та матеріальні ресурси на виконання покладених на нього завдань та обов'язків із забезпечення органів військового управління, військових частин, закладів та установ Міністерства оборони України.
Також скаржник зазначає, що кількість судових справ, у яких КЕВ є стороною, значно зросла. Представники КЕВ постійно приймають участь у судових засіданнях, здійснюючи захист та представництво інтересів держави. При цьому завантаженість, яка значно зросла з початку повномасштабної агресії, не дає змоги постійного дотримання процесуальних строків.
Крім того, як зазначено у касаційній скарзі, через ворожі обстріли працівники КЕВ значний час вимушені перебувати в укриттях, а пошкодження енергетичної інфраструктури та аварійні відключення електроенергії створюють додаткові перепони у дотриманні процесуальних строків та, як наслідок, належному захисту державних інтересів.
Залишаючи без руху касаційну скаргу КЕВ, суд касаційної інстанції керувався частиною другою статті 292 ГПК, відповідно до якої у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Так, у частині другій статті 174 ГПК України імперативно закріплений процесуальний строк на усунення недоліків заяви (скарги), що становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви (скарги) без руху і є строком, встановленим законом, оскільки його максимальна (гранична) межа визначена Законом - ГПК України.
Відповідно до частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, а якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з інформацією комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" копія ухвали Верховного Суду від 09.03.2026 доставлена в "Електронний кабінет" КЕВ 09.03.2026 о 18:09, тому останнім днем строку на усунення недоліків касаційної скарги є 20.03.2026.
Як вбачається з інформації комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" заява КЕВ про усунення недоліків у справі № 916/3112/25 сформована у підсистемі "Електронний суд" 31.03.2026 та зареєстрована в Суді 01.04.2026. З огляду на вказане така заява подана до Суду з пропуском строку.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Усунення недоліків касаційної скарги є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на вчинення процесуальних дій особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Наведені скаржником обставини не є безумовною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки для добросовісного користування своїми процесуальними правами він мав би подати касаційну скаргу із дотриманням всіх вимог, встановлених статтями 287 та 290 ГПК України.
Можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинна містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності/неповажності причин пропуску строку.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя, четверта статті 13 ГПК України).
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Суд зауважує, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Оскільки скаржником не надано доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує поважність пропуску строку на усунення недоліків касаційної скарги, наведені доводи про, зокрема, завантаженість, яка значно зросла з початку повномасштабної агресії, значний час перебування працівників КЕВ в укриттях, пошкодження енергетичної інфраструктури та аварійні відключення електроенергії не можуть бути розцінені як поважні причини чи непереборні обставини, які перешкоджали вчасному зверненню до суду із заявою про усунення недоліків.
Верховний Суд відзначає, що обставини, наведені скаржником на обґрунтування поважності пропуску процесуального строку, пов'язані з внутрішньою організацією роботи КЕВ, тобто мають суб'єктивний характер і не свідчать про об'єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків.
Зважаючи на викладене, у задоволенні клопотання про поновлення строків на усунення недоліків касаційної скарги слід відмовити.
Отже, КЕВ протягом встановленого законом строку не усунуло недоліків поданої ним касаційної скарги (зокрема, не виконало вимог, встановлених статтею 290 ГПК України).
Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною четвертою статті 174 ГПК України передбачено, що коли позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, яка звернулася із позовною заявою, а пунктом 4 частини четвертої статті 292 ГПК України вказано, зокрема, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
З огляду на те, що недоліки касаційної скарги не усунуто у встановлений строк, касаційна скарга КЕВ вважається неподаною і повертається скаржнику.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса у справі № 916/3112/25 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2026 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський