17 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 920/1398/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Сумської області (суддя Соп'яненко О. Ю.) від 12.08.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Станік С. Р., судді: Остапенко О. М., Сотніков С. В.) від 11.11.2025
за заявою боржника ОСОБА_1
про неплатоспроможність фізичної особи.
Учасники справи:
представники кредитора ( ОСОБА_2 ) - Дерлюк В. Д., адвокат;
представник боржника - не з'явився.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 19.01.2022 Господарський суд Сумської області ухвалив відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Боржник) за його заявою за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ввести процедуру реструктуризації боргів Боржника, мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначити керуючим реструктуризацією боргів Боржника арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича тощо.
1.2. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.07.2022 визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до Боржника, які включено до реєстру вимог кредиторів із задоволенням 204 916 грн 12 коп. боргу у другу чергу та в сумі 4962 грн 00 коп. судового збору -позачергово.
1.3. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 17.06.2024 (з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025) визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" до Боржника у сумі 194 676 грн 26 коп., які включено до реєстру вимог кредиторів в порядку черговості, а саме: 194 676 грн 26 коп. з включенням до Реєстру вимог кредиторів, а саме: 162 633 грн 31 коп. (заборгованість по кредиту та відсоткам) із задоволення у другу чергу, 26 050 грн 05 коп. (пеня) із задоволенням у третю чергу, 6056 грн 00 коп. сплаченого судового збору із позачерговим задоволенням (без права вирішального голосу на зборах кредиторів).
1.4. 29.07.2025 Кредитор ОСОБА_2 подав заяву про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів Боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника.
1.5. Заява обґрунтована порушенням порядку розроблення плану реструктуризації боргів Боржника, який всупереч вимогам КУзПБ був поданий не разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а через 3,5 роки після відкриття провадження у цій справі; а також недобросовісними діями Боржника, спрямованими на ухилення від погашення боргу шляхом відчуження власного майна (єдиного цінного активу, квартири) на користь члена сім'ї Боржника, обставини чого були приховані та не зазначені у плані реструктуризації боргів Боржника, про що також зазначено в ухвалених у цій справі судових рішеннях.
2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій
2.1. 12.08.2025 Господарський суд Сумської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2025) про задоволення клопотання представника кредитора ОСОБА_2 - адвоката Дерлюка В.Д. та закриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника, припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність Боржника арбітражного керуючого Гайдукова С. П.
2.2. Судові рішення мотивовані порушенням встановленого законом строку подання у справі плану реструктуризації боргів Боржника, відсутністю схвалення такого плану кредиторами з правом вирішального голосу, а також недобросовісною поведінкою Боржника на стадії подачі плану реструктуризації і затвердження його умов, які суперечать законодавству, оскільки план приховує інформацію, так як не містить обов'язкової інформації про рух активів та використання позикових коштів. Також суди врахували, що Боржник, який є працездатною особою, не зазначив можливих додаткових заходів для отримання більшого доходу або доходу взагалі; а також з початку виникнення заборгованості не відстежується вчинення жодних дій з боку Боржника на її погашення.
3. Встановлені судами обставини
3.1. Постановою Господарського суду Сумської області від 12.10.2023 у задоволенні клопотання представника кредитора ОСОБА_2 від 16.08.2023 (вх.№3110) про закриття провадження у цій справі відмовлено, клопотання Боржника від 15.08.2023 (вх.№ 5157) про визнання його банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника у цій справі - задоволено, процедуру реструктуризації боргів Боржника припинено, повноваження керуючого реструктуризацією боргів Боржника арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича припинені, Боржника визнано банкрутом та введено процедуру погашення боргів, арбітражного керуючого Гайдукова Сергія Петровича призначено керуючим реалізацією майна Боржника.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 апеляційна скарга ОСОБА_2 на постанову Господарського суду Сумської області від 12.10.2023 задоволена частково, постанова Господарського суду Сумської області від 12.10.2023 скасована, а справу направлено до Господарського суду Сумської області для продовження розгляду на стадію підсумкового засідання у процедурі реструктуризації боргів.
Постановою Верховного Суду від 18.04.2024 касаційну скаргу Боржника залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 залишено без змін.
3.2. Боржник надав кредиторам погоджений план реструктуризації, який подано 16.06.2025, через три з половиною роки після відкриття провадження у справі ухвалою від 19.01.2022.
3.3. Керуючий реструктуризацією боргів Боржника провів засідання зборів кредиторів шляхом опитування та оформив протокол від 11.08.2025, згідно з яким план реструктуризації боргів Боржника від 16.06.2025 не схвалений, оскільки кредитор ОСОБА_2 з правом вирішального голосу проголосував проти та виклав пропозицію щодо закриття провадження у справі.
3.4. План реструктуризації боргів Боржника не було подано разом із заявою про відкриття провадження у справі.
План реструктуризації боргів Боржника не містить інформації про рух активів та використання позикових коштів
Боржником не зазначив можливих додаткових заходів для отримання більшого доходу або доходу взагалі.
З початку виникнення заборгованості не відстежується вчинення дій з боку Боржника на її погашення.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. 25.12.2025 Боржник подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.08.2025, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень є положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди порушили пункт 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ, закриваючи провадження у справі про неплатоспроможність за відсутності складу правопорушення, який є підставою для закриття провадження у цій справі згідно з наведеною нормою, так як суди не врахували зазначені Боржником у поясненнях обставини, що не врахована у плані реструктуризації боргів Боржника спірна квартира була придбана у 2003 році у шлюбі не за запозичені Боржником кошти кредитора ОСОБА_2 , а була передана дружині Боржника за судовим рішенням про розірвання шлюбу та поділ майна і в подальшому подарована дружиною Боржника їх сину, а КУзПБ не пов'язує добросовісність боржника із законною поведінкою членів сім'ї Боржника щодо законного розпорядженням майном, належним цим особам.
Тоді як відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини сьомої статті 123 КУзПБ щодо визначення "реєстрації майна на членів сім'ї боржника" та порядку його застосування у справах про неплатоспроможність.
5.2. Скаржник також зазначив про порушення судами попередніх інстанцій норм статей 114, 116, 119, 123 КУзПБ та помилковий висновок судів про порушення порядку та строків подання плану реструктуризації боргів Боржника з огляду на те, що при прийняті судом ухвали щодо прийняття заяви про відкриття провадження у цій справі неплатоспроможність суд не вимагав від Боржника цього плану; відкриваючи провадження у справі, і суд, і представники кредитора ОСОБА_2 не заперечували проти відсутності такого плану у справі, коли суд визнав такі вимоги, а строки подання такого плану у липні 2022 року були зумовлені строками формування реєстру вимог кредиторів ухвалою від 06.07.2022, а також проведенням на території розташування господарського суду у місті Суми бойових дій в період з 24.02.2022 до 03.04.2022.
При цьому скаржник зауважив про неврахування судами обставин наявності трьох редакцій плану реструктуризації боргів Боржника, що було зумовлено втратою актуальності першої редакції такого плану через штучне затягування кредитором ОСОБА_2 розгляду плану та відхиленням інших двох редакцій з надуманих підстав.
5.3. Крім цього, скаржник зазначив про бездіяльність єдиного станом на 2023 рік кредитора Боржника в участі у засіданні зборів кредиторів у лютому 2023 року з розгляду первинного проєкту плану реструктуризації боргів Боржника, що призвело до безпідставного затягування процедури реструктуризації боргів Боржника та порушення прав Боржника на розумі строки розгляду справи, висновки про що сформульовані Верховним Судом у постанові від 20.09.2022 у справі № 920/27/21, які між тим не були враховані судами в оскаржуваних рішеннях.
5.4. Поряд з наведеним скаржник зазначив, що питання щодо руху активів Боржника було предметом розгляду іншої справи про банкрутство Боржника № 19/21-10, в якій затверджений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, а підприємницька діяльність Боржника припинена.
6. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо наслідків несхвалення плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність
6.1. Суди встановили, що предметом розгляду у цій справі став план реструктуризації боргів Боржника, у зв'язку з несхваленням якого та недобросовісністю Боржника кредитор заявив вимогу про закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність.
У зв'язку з цим Суд звертається до визначених КУзПБ правил, умов та порядку затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, а також до умов, які за законом підлягають включенню до такого плану, та умов, включення яких допускається за законом.
6.2. Передусім Суд зазначає, що особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою п'ятою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ. Зокрема, розділом ІІІ Книги п'ятої КУзПБ врегульовано реструктуризацію боргів боржника - фізичної особи.
За наведеним у статті 1 КУзПБ визначенням, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Згідно з положеннями КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер, про що зазначається в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника разом із зазначенням строку підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (частина п'ята статті 119 КУзПБ).
6.3. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду щодо застосування зазначених норм КУзПБ, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
6.4. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою обмежує інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
6.5. Щодо плану реструктуризації боргів боржника, який розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника (частина перша статті 124 КУзПБ), то загальні вимоги до цього плану встановлено у статті 124 КУзПБ, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
6.6. При цьому, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
Так, зокрема нормами частини одинадцятої статті 126 КУзПБ передбачено, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
6.7. Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з частиною сьомою статті 123 цього Кодексу (щодо прямо визначених законодавцем підстав для прийняття судом рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи) свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.
Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ (висновки Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).
6.8. Водночас судам слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов'язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.
6.9. За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов'язує неможливість її судового розгляду.
При цьому очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
6.10. За таких обставин, однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
6.11. Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 КУзПБ Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
При цьому Верховний Суд зауважив, що хоча КУзПБ докладно не регламентує закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, проте за приписами пункту 8 частини п'ятої статті 119, частини одинадцятої статті 126 цього Кодексу визначено строк, три місяці з дня введення процедури реструктуризації боргів, протягом якого, але не пізніше строків установлених законом і судом, сторони мають здійснити свої права та обов'язки задля узгодження плану реструктуризації боргів боржника, у разі якщо господарський суд раніше не дійде висновку про наявність підстав для переходу до наступної судової процедури або закриття провадження у справі, зокрема відповідно до частини сьомої, пункту 2 частини восьмої статті 123 КУзПБ.
6.12. Тобто частина одинадцята статті 126 КУзПБ передбачає окрему підставу для закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, зокрема, конкретизує момент, з якого вона підлягає застосуванню. Однак положення наведеної норми не виключають можливість закриття провадження з підстав, передбачених іншими нормами КУзПБ, а також не встановлюють універсального правила щодо вирішення питання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність з усіх без винятку підстав лише після спливу тримісячного строку з дня відкриття провадження у такій справі.
Інший підхід не відповідав би принципу процесуальної економії господарського судочинства через невиправдане зволікання з вирішенням відповідного питання навіть у тих випадках, коли наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність (крім передбачених частиною 11 статті 126 КУзПБ) є очевидною, що могло б призвести з одного боку до додаткових витрат боржника у процедурі неплатоспроможності, а з іншого боку до безпідставного затягування дії мораторію на задоволення вимог кредиторів тощо.
6.13. Водночас положення частини одинадцятої статті 126 КУзПБ кореспондуються з частиною першою статті 130 цього Кодексу, згідно з якою господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Системне тлумачення частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у взаємозв'язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 цього Кодексу приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов'язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ (подібні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 25.11.2025 у справі № 921/240/23).
При цьому за змістом частини першої статті 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у двох випадках, якщо: протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника; зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Водночас, наведена норма статті 130 КУзПБ не повинна застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з'ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.
6.14. У цьому зв'язку Суд акцентує, що приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 цього Кодексу є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи; а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
6.15. Наведені висновки (пункти 6.6- 6.14) узгоджуються із правовою позицією, послідовно викладеною у постановах Верховного Суду від 01.11.2022 у справі № 904/6042/20, від 17.01.2023 у справі №914/3085/21, від 08.12.2022 у справі № 916/1941/21, від 25.11.2025 у справі № 921/240/23, від 18.02.2026 у справі № 915/70/25 тощо, а також у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 та від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, і Суд не вбачає підстав для відступу від них у цій справі.
6.16. У розвиток правової позиції (викладеної у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20) Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
6.17. Враховуючи викладене та встановлені судами у цій справі обставини:
- виникнення боргу за вимогами визнаних судом у справі кредиторів Боржника ТОВ "Вердикт Капітал" та ОСОБА_2 (єдиного, який має право голосу під час провадження у цій справі, а відповідно і має право на схвалення плану реструктуризації боргів Боржника), а саме обставини задавненості боргів Боржника, які виникли у 2007 році: перед ОСОБА_2 за позикою від 06.12.2007 (про стягнення якої ухвалено рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 10.09.2009 у справі № 2-2052/09О, яке досі не виконано, ухвала у цій справі від 06.07.2022, пункт 1.2) та перед ПАТ "ВіЕйБі Банк", право вимоги якого до Боржника за договором від 28.11.2019 набуло ТОВ "Вердикт Капітал" (про стягнення боргу ухвалено рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 01.12.2011 у справі №1806/2-1276/2011, ухвала від 17.06.2024 у цій справі з урахуванням постанови апеляційного суду від 15.04.2025, пункт 1.3); тобто ще до здійснення щодо Боржника провадження у справі № 19/21-10 про банкрутство за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (про яку зазначив Боржник у поданому ним плані реструктуризації боргів боржника);
- а також обставини тривалого неузгодження Боржником у цій справі, зокрема з кредитором ОСОБА_2 умов реструктуризації боргів Боржника у плані, який не було подано разом із заявою про відкриття провадження у цій справі про неплатоспроможність, а подано лише 16.06.2025, через три з половиною роки після відкриття провадження у справі ухвалою від 19.01.2022), однак який між тим не був схвалений кредитором ОСОБА_2 (пункти 3.2, 3.3);
- відсутність у такому плані обов'язкової інформації про рух активів та використання запозичених Боржником коштів з початку виникнення зазначеної заборгованості перед кредиторами у 2007 році (пункт 3.4);
- відсутність з боку Боржника з початку виникнення зазначеної заборгованості перед кредиторами у 2007 році дій щодо її погашення (пункт 3.4);
Суд доходить висновку, що поданий Боржником у цій справі план реструктуризації боргів боржника (умови цього плану), який не був схвалений єдиним кредитором, що має право голосу у цій справі, та не відповідає вимогам закону, оскільки, зокрема не містить заходів саме компромісного характеру (з у рахуванням інтересів кредиторів) погашення вимог кредиторів Боржника (зокрема, умови плану передбачають списання (прощення) більше 50 % визнаних у цій справ грошових вимог) та не відповідає вимозі щодо прагнення боржника розрахуватись з кредиторами (висновки у пункті 6.3 цієї постанови). А тому Суд погоджується з висновками судів в оскаржуваних рішеннях про недобросовісну поведінку Боржника у цій справі та наявність підстав для закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність.
6.18. Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункти 5.1- 5.4), зазначаючи також по таке.
Аргументи скаржника (пункт 5.1) з посиланням на обставини набуття права та вибуття з власності Боржника нерухомого майна (квартири) Суд відхиляє. Так, враховуючи аргументи скаржника (пункт 5.4) щодо руху активів Боржника згідно з обставинами, дослідженими та встановленими у справі № 19/21-10, і відповідно до рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 23.12.2011 у справі № 1806/2-3753/11 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя (на яке послався скаржник), і відповідно до ухвали від 02.09.2014 у справі № 19/21-10 про банкрутство Боржника (про яку було зазначено в плані реструктуризації Боржника у цій справі) за Боржником протягом всього періоду існування боргів перед визнаними у цій справі кредиторами обліковувалось нерухоме майно (житлові та нежитлові приміщення) та відбувався рух відповідних активів: частина майна за судовими рішеннями присуджувалась Боржнику, його дружині, реалізовувалась, зокрема, для погашення вимог інших кредиторів. Однак, тривалий період (зокрема з 2009 та з 2011 року, коли були ухвалені судові рішення про стягнення з Боржника боргів щодо вимог кредиторів у цій справі) Боржник не вчиняв ні поза, ні у межах цієї справи про неплатоспроможність дій з погашення зазначених у цій справі задавнених боргів (або їх частини).
У зв'язку з наведеними обставинами руху активів Боржника та непогашення при цьому визнаних у цій справі вимог кредиторів протягом всього періоду їх існування, Суд критично ставиться до аргументів скаржника (пункт 5.3) щодо недобросовісної поведінки саме кредитора ОСОБА_2 , який відхилив план реструктуризації боргу, що виник у 2007 році, щодо якого з 2009 року є рішення про його стягнення та списання більше 50 % якого запропонував Боржник у плані реструктуризації боргів Боржника у цій справі.
Суд відхиляє також аргументи скаржника (пункт 5.2) щодо відсутності вимог та заперечень суду через неподання Боржником разом із заявою про відкриття провадження у цій справі про неплатоспроможність плану реструктуризації, оскільки відповідна вимога щодо подання зазначеного плану є прямою вказівкою закону (частина четверта статті 116 КУзПБ).
6.19. Дійшовши зазначених висновків, Суд погоджується із обґрунтованими висновками судів в оскаржуваних рішеннях про відсутність підстав для затвердження поданого у цій справі плану реструктуризації боргів Боржника та про закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність.
А тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, висновки в яких зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи, тоді як скаржник не довів порушення цими судами норм матеріального і процесуального права та не спростував відповідних висновків.
6.20. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України, оскільки заявлені скаржником підстави касаційного оскарження не знайшли свого підтвердження, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.
6.21. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.08.2025 у справі № 920/1398/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді К. М. Огороднік
В. Я. Погребняк