16 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 918/1155/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Погребняк В.Я., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" - Семеняка В.В.,
Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" - не з'явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" - Вергелес Д.Є.,
арбітражного керуючого - Марчук Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 (колегія суддів у складі: Розізнана І.В. - головуюча, Павлюк І.Ю., Крейбух О.Г.)
у справі №918/1155/25
за заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
до Дочірнього підприємства "Авіком Рівне"
про відкриття провадження у справі про банкрутство,
Хід розгляду справи
1. 22.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" (далі - ТОВ "Мартін Трейд") звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" (далі - ДП "Авіком Рівне").
2. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.10.2025 у справі №918/982/25, зокрема: прийнято заяву ТОВ "Мартін Трейд" про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Авіком Рівне" та заяву арбітражного керуючого Ведмедєва С.С. про участь у справі про банкрутство до розгляду; призначено заяви до слухання у підготовчому засіданні на 25.11.2025.
3. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.11.2025 у справі №918/982/25 відкладено підготовче засідання на 09.12.2025.
4. Згідно з ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.12.2025, 09.12.2025 в судовому засіданні місцевий господарський суд перейшов до стадії ухвалення рішення і відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 16.12.2025.
5. 12.12.2025 Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (далі - АТ "Райффайзен Банк") звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Авіком Рівне".
6. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.12.2025 заяву АТ "Райффайзен Банк" про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Авіком Рівне" та додані до неї документи передано до матеріалів справи №918/982/25 за заявою ТОВ "Мартін Трейд" про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Авіком Рівне".
7. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 у справі №918/982/25 відмовлено у відкритті провадження у справі №918/982/25 за заявою ТОВ "Мартін Трейд" про банкрутство ДП "Авіком Рівне".
8. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.12.2025, зокрема: прийнято заяву АТ "Райффайзен Банк" про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Авіком Рівне" та заяву арбітражного керуючого Демчана О.І. про участь у справі про банкрутство до розгляду; призначено заяви до слухання у підготовчому засіданні на 06.01.2026; запропоновано ДП "Авіком Рівне" в порядку ст. 36 КУзБП надати Господарському суду Рівненської області відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, до якого додати докази відправлення копії відзиву Акціонерному товариству "Райффайзен Банк"; підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
9. Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між АТ "Райффайзен Банк" та ДП "Авіком Рівне" склалися кредитні правовідносини, в межах яких боржнику було надано банківське фінансування.
10. Так, правовою підставою виникнення зобов'язань є: 1) генеральний договір на здійснення кредитних операцій №010/42-0-1/316 від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями), укладений між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ДП "Авіком Рівне"; 2) кредитний договір №010/84-14/904 від 04.12.2023 "Кредитування траншами для корпоративних клієнтів" із додатковими угодами; 3) кредитний договір №015/Д5-4-КБ/13/990 від 07.07.2021 "Про Овердрафт "90 Днів" для корпоративних клієнтів.
11. Відповідно до умов зазначених договорів банк надав боржнику кредитні кошти в межах встановлених лімітів; позичальник зобов'язувався своєчасно повернути отримані кошти (тіло кредиту) та сплатити проценти за користування кредитом; кредитні зобов'язання здійснювалися в межах генерального договору, який передбачав відкличний характер фінансування; кредитор мав право у разі порушення зобов'язань: скасувати або зменшити кредитні ліміти, вимагати дострокового повернення всієї заборгованості, відмовитися від подальшого кредитування (п. 2.8 генерального договору).
12. Господарські суди встановили, що боржник порушив умови кредитних договорів, зокрема: не здійснив своєчасного погашення основної заборгованості; не сплатив проценти за користування кредитними коштами; допустив настання обставин дефолту.
13. У зв'язку з порушенням зобов'язань кредитор 11.12.2025 направив боржнику письмову вимогу №188/2/843 про дострокове повне погашення заборгованості.
14. З моменту направлення такої вимоги строк виконання зобов'язань за кредитними договорами вважається таким, що настав.
15. Однак зазначена вимога боржником не виконана, заборгованість не погашена.
16. Ініціюючий кредитор стверджує, що станом на момент звернення до господарського суду боржник має заборгованість перед АТ "Райффайзен Банк" у розмірі 20958209,97 грн, яка є простроченою; не погашена; підтверджується належними письмовими доказами; забезпечена заставою та іпотекою майна боржника.
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
17. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.01.2026 відкрито провадження у справі про банкрутство ДП "Авіком Рівне" за заявою АТ "Райффайзен Банк", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна - арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.
18. Господарський суд першої інстанції визнав грошові вимоги АТ "Райффайзен Банк" у розмірі 20958209,97 грн, які забезпечені іпотекою та заставою майна боржника, та підлягають окремому включенню до реєстру вимог кредиторів.
19. Господарський суд першої інстанції виходив із наявності підтвердженої, простроченої та непогашеної заборгованості боржника перед кредитором, строк виконання якої настав, що свідчить про наявність ознак неплатоспроможності.
20. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 скасовано ухвалу Господарського суду Рівненської області від 06.01.2026 та ухвалено нове рішення, яким заяву АТ "Райффайзен Банк" про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Авіком Рівне" залишено без розгляду.
21. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та залишаючи заяву кредитора без розгляду, господарський суд апеляційної інстанції виходив із порушення встановленого Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) порядку подання заяв ініціюючими кредиторами.
22. Апеляційний господарський суд застосував правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 07.12.2021 у справі №908/964/21, щодо необхідності дотримання темпорального критерію подання заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство різними кредиторами.
23. Господарський суд апеляційної інстанції встановив, що первісна заява ініціюючого кредитора ТОВ "Мартін Трейд" подана 22.10.2025; підготовче засідання у справі призначено на 25.11.2025; заява АТ "Райффайзен Банк" подана 12.12.2025, тобто після дати, на яку було призначено підготовче засідання.
24. Виходячи з наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що АТ "Райффайзен Банк" порушило встановлений ч. 4 ст. 39 КУзПБ строк подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство як інший ініціюючий кредитор.
25. Господарський суд апеляційної інстанції також зазначив, що на момент подання заяви АТ "Райффайзен Банк" провадження за заявою первісного кредитора ще тривало та не було завершене, що виключало можливість подання нової заяви поза межами встановленого процесуального порядку.
26. Крім того, апеляційний господарський суд звернув увагу на недопустимість існування так званих "справ-двійників" щодо одного й того ж боржника та наголосив на необхідності концентрації всіх заяв кредиторів у межах однієї справи про банкрутство.
27. З огляду на наведене, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява АТ "Райффайзен Банк" підлягала розгляду виключно в межах справи №918/982/25, а її подання з порушенням встановленого порядку не допускає розгляду по суті.
28. Враховуючи правові висновки Верховного Суду та положення ст.ст. 38, 39 КУзПБ у взаємозв'язку зі ст.ст. 118, 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність застосування процесуального наслідку у вигляді залишення заяви без розгляду.
29. При цьому доводи боржника щодо наявності "спору про право" господарський суд апеляційної інстанції не досліджував, вважаючи встановлені процесуальні порушення достатньою підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
30. АТ "Райффайзен Банк" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2026, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 06.01.2026 залишити в силі.
31. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень посилається на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає, що господарський суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 19.09.2024 у справі №920/307/24.
32. Зокрема, скаржник вказує, що апеляційний господарський суд не врахував висновків Верховного Суду щодо застосування ст.ст. 8, 35, 37, 38, 39 КУзПБ, а також ст.ст. 12, 118, 226 ГПК України.
33. За доводами касаційної скарги, апеляційний господарський суд помилково дійшов висновку про пропуск АТ "Райффайзен Банк" строку на подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та безпідставно застосував до такої заяви процесуальний наслідок у вигляді залишення її без розгляду.
34. Скаржник зазначає, що висновки апеляційного господарського суду ґрунтуються на неправильному розумінні темпорального критерію подання заяви іншого ініціюючого кредитора та на помилковому застосуванні правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.12.2021 у справі №908/964/21, до відмінних фактичних обставин цієї справи.
35. Скаржник вважає, що 25.11.2025 місцевий господарський суд не розпочав підготовче засідання та не перейшов до розгляду по суті заяви первісного кредитора, а відклав підготовче засідання, у зв'язку з чим зазначена дата, на переконання скаржника, не може вважатися днем підготовчого засідання в розумінні абзацу 1 ч. 4 ст. 39 КУзПБ.
36. Скаржник також наголошує, що на момент подання його заяви питання щодо наявності підстав для відкриття або відмови у відкритті провадження за заявою первісного кредитора ще не було вирішено, а згодом ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 у справі №918/982/25 у відкритті провадження за заявою ТОВ "Мартін Трейд" було відмовлено.
37. Крім того, скаржник посилається на те, що ухвала Господарського суду Рівненської області від 18.12.2025 про прийняття заяви АТ "Райффайзен Банк" до розгляду є чинною, не була оскаржена, однак апеляційний господарський суд належної оцінки цій обставині не надав.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
38. У відзиві на касаційну скаргу арбітражний керуючий Демчан О.І. просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2026, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 06.01.2026 залишити в силі.
39. Відповідно до ч. 2 ст. 295 ГПК України відзив на касаційну скаргу має містити, зокрема, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.
40. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 297 ГПК України учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До заяви про приєднання до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору та докази надсилання відповідної заяви іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
41. Поданий арбітражним керуючим документ, попри назву "відзив", не містить самостійного викладу заперечень щодо доводів касаційної скарги, а зводиться до підтримки вимог скаржника про скасування постанови апеляційного господарського суду та залишення в силі ухвали суду першої інстанції. За таких обставин Верховний Суд оцінює цей документ за його змістом, а не за назвою, як "заяву про приєднання до касаційної скарги". Водночас до такого відзиву (заяви про приєднання до касаційної скарги) не додано документа про сплату судового збору. Оскільки ГПК України не передбачає надання строку для усунення недоліків заяви про приєднання до касаційної скарги, поданий відзив (заява про приєднання до касаційної скарги) підлягає залишенню без розгляду.
42. Подібні за змістом висновки щодо застосування ст.ст. 295, 297 ГПК України викладено в постановах Верховного Суду від 11.04.2023 у справі №924/793/21, від 09.05.2023 у справі №910/158/22, від 24.05.2023 у справі №916/875/20, від 23.01.2024 у справі №908/174/20, від 11.06.2024 у справі №917/1710/23, від 24.09.2024 у справі №910/21998/21, від 22.04.2025 у справі №910/18089/23, від 15.01.2026 у справі №904/3993/19, від 02.04.2026 у справі №916/1507/21(916/2307/25).
43. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Мартін Трейд" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
44. В обґрунтування своєї позиції ТОВ "Мартін Трейд" зазначає, що господарський суд апеляційної інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про порушення АТ "Райффайзен Банк" порядку подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, визначеного ст.ст. 38, 39 КУзПБ.
45. ТОВ "Мартін Трейд" наголошує, що станом на момент подання банком заяви (12.12.2025) у провадженні Господарського суду Рівненської області вже перебувала справа №918/982/25 за його заявою як первісного ініціюючого кредитора, про що банк був обізнаний, зокрема, з огляду на свою участь у судових засіданнях 25.11.2025, 09.12.2025 та 16.12.2025.
46. При цьому, незважаючи на таку обізнаність, банк звернувся із самостійною заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника поза межами вже відкритого провадження, що, на думку заявника відзиву, свідчить про порушення принципу концентрації вимог кредиторів у межах одного провадження та має ознаки зловживання процесуальними правами.
47. Крім того, ТОВ "Мартін Трейд" зазначає, що подання банком заяви після відкриття підготовчого засідання у справі №918/982/25 є порушенням строку, встановленого ч. 4 ст. 39 КУзПБ, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, зокрема викладених у постанові від 07.12.2021 у справі №908/964/21, унеможливлює її розгляд по суті та зумовлює необхідність залишення такої заяви без розгляду.
48. Також ТОВ "Мартін Трейд" звертає увагу на те, що господарський суд першої інстанції, відкриваючи провадження у справі за заявою банку, не повідомив його як первісного ініціюючого кредитора про розгляд відповідної заяви, що призвело до порушення його процесуальних прав та є самостійною підставою для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
49. З урахуванням встановлених ст. 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд переглядає судові рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги.
50. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду заяви ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.
51. Відповідно до преамбули КУзПБ цей кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
52. Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.
53. Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим кодексом.
54. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований ст. 39 КУзПБ.
55. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі (ч.ч. 1-5 ст. 39 КУзПБ).
56. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
57. Водночас у цій справі вирішальним є не питання наявності чи відсутності спору про право, а дотримання спеціального процесуального порядку подання та розгляду кількох заяв ініціюючих кредиторів щодо одного й того ж боржника, визначеного статтями 38, 39 КУзПБ.
58. Згідно з ч. 4 ст. 39 цього КУзПБ у разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно.
59. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею.
60. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 06.07.2022 у справі №913/288/21 одночасний розгляд заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, який передбачений ч. 4 ст. 39 КУзПБ полягає у тому, що у разі коли до проведення підготовчого засідання до господарського суду від різних кредиторів надійшло декілька заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо одного і того боржника, господарський суд у підготовчому засіданні розглядає заяву, яка надійшла першою, і лише після встановлення необґрунтованості (необхідності повернення без розгляду) першої заяви розглядає по суті наступні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
61. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.12.2021 у справі №908/964/21, яка врахована господарським судом апеляційної інстанції, умовою розгляду по суті кожної із заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, що надійшли від різних заявників, зі здійсненням дослідження та оцінки обґрунтованості вимог цих кредиторів до боржника, зокрема, і на предмет підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом (ч. 5 ст. 38 та абз. 2 ч. 4 ст. 39 КУзПБ), є, насамперед, дотримання порядку подачі тих заяв, що календарно надійшли пізніше ніж перша із них (яка прийнята судом до розгляду). Дотримання такого порядку є умовою для приєднання відповідних заяв до матеріалів справи.
62. При цьому, наведене правило, яке закріплено у абзаці 1 ч. 4 ст. 39 КУзПБ, надходження заяв інших кредиторів до дня підготовчого засідання, перш за все забезпечує обізнаність суду про наявність інших заяв кредиторів та алгоритм дій суду у підготовчому засіданні, запровадженими законодавцем організаційними засадами та метою підготовки та проведення судом цього засідання із забезпеченням можливості реалізації учасниками у справі відповідних прав та обов'язків з дотриманням основних засад (принципів) господарського судочинства (верховенства права, рівності всіх учасників судового процесу, змагальності сторін, диспозитивної, пропорційності тощо).
63. Відповідно до наведеної правової позиції у справі №908/964/21, днем підготовчого засідання, у розумінні абзацу 1 ч. 4 ст. 39 КУзПБ, незалежно від кількості судових засідань, у яких воно було проведено та завершено з винесенням відповідної ухвали (ч. 5 ст. 39 КУзПБ), є день, на який було призначено проведення (ухвалою про прийняття до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, ч. 1 ст. 35 КУзПБ) та коли суд відкрив (розпочав) підготовче засідання, однак не день, коли була винесена ухвала за результатами проведення підготовчого засідання.
64. Правильність цього висновку узгоджується із нормами щодо крайнього строку проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство, а також із запровадженими законодавцем організаційними засадами та метою підготовки та проведення судом цього засідання із забезпеченням можливості реалізації учасниками у справі відповідних прав та обов'язків з дотриманням основних засад (принципів) господарського судочинства (верховенства права, рівності всіх учасників судового процесу, змагальності сторін, диспозитивної, пропорційності тощо).
65. За іншого висновку у справі про банкрутство мала б місце правова ситуація, за якої всі кредитори відповідного боржника мали б право подавати заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство до завершення проведення підготовчого засідання, що вимагало від суду відповідних процесуальних дій (приєднання до матеріалів справи, розгляд по суті, оцінки), що створювало б загрозу як для проведення цього засідання у встановлений законом строк, так і для його завершення.
66. Отже, подання іншим кредитором (іншими кредиторами) заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 5 ст. 38, ч. 4 ст. 39 КУзПБ) після відкриття судом підготовчого засідання, підчас перерви у цьому засіданні (у разі його проведення не в одному судовому засіданні), однак не до дня, на який воно було призначено, є порушенням процедури та встановленого нею процесуального порядку - строку подання іншим кредитором (іншими кредиторами) заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство після прийняття до розгляду судом заяви первісного кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.
67. Щодо процесуальних наслідків такого порушення Верховний Суд у зазначеній постанові зауважив, що КУзПБ не містить прямої вказівки на процесуальну дію - рішення, яке має ухвалити суд за такого порушення.
68. Водночас, відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №908/964/21, з урахуванням визначених ст. 118 ГПК України наслідків пропуску процесуальних строків, порушення строку подання іншим кредитором (іншими кредиторами) відповідної заяви не допускає її розгляд судом та оцінку ним відповідних вимог по суті.
69. При цьому у наведеній постанові викладено висновок, що виходячи із системного аналізу положень ст.ст. 35, 37, 38, 39 КУзПБ, якими передбачені можливі наслідки розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідні судові рішення, що ухвалюються за відповідних, передбачених законом підстав (відмова у прийнятті, повернення, відкликання, залишення без руху, залишення без розгляду заяви, відмова у відкритті провадження за заявою тощо), а також враховуючи положення ч. 2 ст. 118, ст. 226 ГПК України, що застосовуються у справі про банкрутство за правилами ч. 6 ст. 12 ГПК України, суду, який вже приєднав ухвалою до матеріалів справи заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство для розгляду одночасно з іншими заявами (первісною тощо), у підготовчому засіданні належить залишити без розгляду заяву "іншого" кредитора, що подана з порушення процесуального порядку (строку, визначеного абзацом 1 ч. 4 ст. 39 КУзПБ), на підставі ст. 38 КУзПБ, ст.ст. 118, 226 ГПК України, які, з урахуванням концепції недостатньої якості закону, є найбільш близькими за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин.
70. Правильність цього висновку узгоджується із правилами застосування положень ст. 38 КУзПБ та ст.ст. 118, 226 ГПК України, за змістом яких процесуальна дія суду із залишення заяви (позову) без розгляду застосовується у разі встановлення процесуальних порушень (подання заяви після закінчення процесуальних строків), що не допускають подальший розгляд цієї заяви по суті.
71. Вищезазначена позиція Верховного Суду щодо важливості застосування темпорального критерію та порядку подання заяв іншими ініціюючими кредиторами відносно одного боржника до проведення підготовчого засідання є послідовною і також була висвітлена у постанові Верховного Суду від 17.08.2022 у справі №910/5335/21.
72. Отже, згідно з наведеними правовими позиціями, умовою розгляду заяв інших кредиторів є дотримання порядку їх подання, зокрема надходження таких заяв до дня підготовчого засідання, а недотримання цього порядку унеможливлює їх розгляд по суті.
73. Відповідно до наявних матеріалів справи, заява АТ "Райффайзен Банк" подана 12.12.2025, тобто після дати, на яку було призначено підготовче засідання (25.11.2025), а також після того, як 09.12.2025 місцевий господарський суд перейшов до стадії ухвалення рішення за результатами розгляду цієї первісної заяви.
74. При цьому, як убачається з матеріалів справи, АТ "Райффайзен Банк" було обізнане про дату підготовчого засідання, оскільки у поданій заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство саме зазначило про призначення такого засідання на 25.11.2025.
75. Крім того, відповідно до ухвали Господарського суду Рівненської області від 25.11.2025 у підготовчому засіданні у справі №918/982/25 брав участь представник АТ "Райффайзен Банк" Семеняка В.В., що свідчить про фактичну участь банку у судовому засіданні та його обізнаність щодо перебігу розгляду справи.
76. Верховний Суд зазначає, що сам по собі факт проведення 25.11.2025 судового засідання та участі у ньому представників учасників справи не є вичерпним для висновку про відкриття підготовчого засідання у розумінні абз. 1 ч. 4 ст. 39 КУзПБ. Водночас доводи скаржника не спростовують того, що не пізніше 09.12.2025 місцевий господарський суд здійснив розгляд заяви первісного ініціюючого кредитора по суті, перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його проголошення на 16.12.2025.
77. Так, відповідно до ухвали Господарського суду Рівненської області від 11.12.2025 вбачається, що 09.12.2025 суд у справі №918/982/25 перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його проголошення на 16.12.2025. Отже, станом на 12.12.2025, коли АТ "Райффайзен Банк" подало окрему заяву, розгляд заяви первісного кредитора фактично був завершений, а справа перебувала на стадії прийняття судового рішення, що виключало можливість реалізації механізму одночасного розгляду заяв кредиторів, передбаченого ч. 4 ст. 39 КУзПБ.
78. Посилання скаржника на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.12.2025 про прийняття його заяви до розгляду не спростовує висновків суду апеляційної інстанції, оскільки така ухвала не змінює факту порушення процесуального строку, встановленого ч. 4 ст. 39 КУзПБ.
79. Отже, подаючи заяву 12.12.2025, АТ "Райффайзен Банк" звернулося до господарського суду після переходу суду до завершальної стадії розгляду заяви первісного кредитора, що унеможливлювало застосування до такої заяви процесуального механізму, передбаченого ч. 4 ст. 39 КУзПБ щодо її приєднання до матеріалів справи.
80. Верховний Суд також враховує, що встановлений ч. 4 ст. 39 КУзПБ темпоральний критерій подання заяв іншими кредиторами спрямований, зокрема, на запобігання виникненню так званих "справ-двійників" щодо одного й того ж боржника, забезпечення концентрації всіх заяв кредиторів у межах одного провадження та дотримання процесуальної дисципліни під час підготовчого засідання.
81. Порушення такого порядку подання заяв іншими кредиторами, як зазначено у правових позиціях Верховного Суду, унеможливлює їх розгляд по суті, оскільки призводить до порушення встановленого законодавцем алгоритму дій суду під час підготовчого засідання та створює ризик паралельного розгляду кількох заяв щодо одного боржника.
82. З урахуванням викладеного, господарський суд апеляційної інстанції дійшов правильного по суті висновку, що заява АТ "Райффайзен Банк" подана поза межами процесуального порядку, визначеного ст.ст. 38, 39 КУзПБ для розгляду кількох заяв ініціюючих кредиторів щодо одного боржника, а тому не могла бути розглянута по суті та правомірно залишена без розгляду.
83. Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 19.09.2024 у справі №920/307/24 саме по собі не є безпідставним, оскільки у ній сформульовано підхід до визначення дня підготовчого засідання для цілей абз. 1 ч. 4 ст. 39 КУзПБ. Так, у справі №920/307/24 Верховний Суд виходив з того, що господарський суд першої інстанції фактично не відкрив (не розпочав) підготовче засідання у день, на який воно було призначене, а лише розглянув клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим подана іншим кредитором заява надійшла до дня, на який було відкладено підготовче засідання, і, відповідно, в межах строку, визначеного ч. 4 ст. 39 КУзПБ.
84. Водночас обставини цієї справи відрізняються тим, що на момент подання АТ "Райффайзен Банк" заяви місцевий господарський суд уже здійснив розгляд заяви первісного кредитора по суті та 09.12.2025 перейшов до стадії ухвалення рішення, що виключає можливість застосування наведеного підходу до спірних правовідносин.
85. Отже, на відміну від справи №920/307/24, у цій справі подання заяви АТ "Райффайзен Банк" відбулося після відкриття судом підготовчого засідання, а також після завершення розгляду заяви первісного кредитора по суті, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду, викладених у зазначеній постанові.
86. Доводи касаційної скарги не спростовують висновку господарських суду апеляційної інстанції, не свідчать про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права та фактично зводяться до незгоди скаржника з оцінкою встановлених у справі обставин і до переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених ст. 300 ГПК України.
87. За таких умов підстав для скасування оскаржуваної постанови не вбачається.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
88. Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права до встановлених під час розгляду справи обставин як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.
89. З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, а також про залишення без змін постанови апеляційного господарського суду.
Судові витрати
90. Судові витрати, понесені скаржником у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 у справі №918/1155/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді В. Погребняк
В. Пєсков