Справа № 159/347/26
Провадження № 2/159/1012/26
21 квітня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Шишиліна О.Г., за участю секретаря судового засідання Сабецької К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача щодо невиконанням зобов'язань по поверненню коштів за кредитним договором №2314997 від 13.05.2021, укладеним між ТОВ "МАНІФОЮ" та відповідачем, внаслідок чого утворилася загальна заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 21762,62,00 грн. з яких: 5300,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 16462,62 грн - сума заборгованості за процентами. 13.10.2021 за договором № 13/10-2021 ТОВ "МАНІФОЮ" відступив вимогу на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». 15.02.2023 за договором №15-02/23 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступив вимогу на користь ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ». 11.05.2023 за договором № 11-05/23 ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» відступив вимогу на користь ТОВ «ДЕБТ ФОРС». У зв'язку із чим позивач наділений правом вимоги до Відповідача за вказаним кредитним договором. Тому просить стягнути суму заборгованості та судові витрати.
Сторони у призначене на 08.04.2026р. судове засідання не з'явилися, просили розглянути справу без їх присутності.
Відповідач, надав суду відзив в якому не заперечував укладення кредитного договору, але спростовує факт переходу права вимоги за договорами факторингу, а також нарахування процентів поза межами дії кредитування. Також просив застосувати строк позовної давності та зменшити витрати на правничу допомогу.
Позивач надав відповідь на відзив, в якому вказав, що проценти нараховувалися попередніми кредиторами в межах п.3.1.1 Договору тобто за весь час користування кредитом, а строки позовної давності були зупинені.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
За змістом частин четвертої та п'ятої ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У Постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 вказано, що за таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.
Отже за таких умов датою рішення суд зазначає дату складання повного тексту рішення.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про таке.
Згідно правової позиції відповідача, відповідач не оспорює факт укладення кредитного договору із ТОВ "МАНІФОЮ", проте оспорюється нарахування процентів, та переходу права вимоги за кредитними зобов'язаннями до позивача.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Отже судом встановлено, що між ТОВ "МАНІФОЮ" та відповідачем укладено кредитний договір №2314997 від 13.05.2021року, на умовах якого відповідач отримав гроші в сумі 5300,00 грн. на строк 30 днів, тобто до 12 червня 2021 року.
Тип процентної ставки за Договором: фіксована базова та акційна (п. 2.4.2 та 2.4.4). Особливості нарахування процентів визначені п. 2.4 Договору. Акційні проценти за користування кредитом: 0,89550% від суми позики за кожен день користування позикою (п.2.4.2 Договору). Базова фіксована процентна ставка: 1,99000% від суми позики за кожен день користування позикою (п.2.4.3 -п.2.4.4 Договору). Позикодавець надає Позичальнику можливість сплати процентів за користування позикою на акційних умовах (відповідно до п.2.4.2) виключно за умови належного виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором. У випадку недотримання Позичальником умов сплати процентів за користування позикою на акційних умовах, за Договором застосовується базова процентна ставка за позикою. Акційні проценти є частиною програми лояльності, що передбачена умовами надання кредиту, з якими Позичальник ознайомився, до підписання відповідного Договору.
Однак, зобов'язання Відповідачем не виконано в повному обсязі, що не оспорюється відповідачем.
17.06.2021р. ТОВ "МАНІФОЮ" та відповідач уклали Додаткову угоду №1 до Договору позики №2314997 від 13.05.2021, якою подовжено строк дії користування позикою за умовами нарахування базової ставки:1,99000% до 17.07.2021 року. Сума та умови оплати позики і процентів в період дії Додаткової угод визначені графіками.
У період прострочення Позики проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою на позику, визначеною п.2.4.4 (п.3.1.3. Договору).
5300(тіло)* 1,9900%/100 (базова процентна ставка) = 105,47грн. (відсотки за один день).
Проценти на прострочену позику нараховуються у випадку неналежного виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором у розмірі, визначеному п.2.5 Договору, за кожен день прострочення (п.3.2.1 Договору). Розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1,01% від суми позики на кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою (п. 2.5. Договору 1). 5300*1.01\100 = 53.53 грн. - за кожний день понадстрокового користування.
Отже, суд дійшов висновку, що внаслідок порушення умов користування позикою згідно Додаткової угоди №1, за кожний наступний день кредитодавець має нараховувати проценти за базовою ставкою + за прострочене користування (105,47 грн. + 53,53 грн.)
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
В п.3.10 Договору сторони узгодили, що керуючись ст. 1048 Цивільного Кодексу України, Позикодавець має право нараховувати проценти відповідно до умов цього Договору до дня повернення позики.
Пунктом 3.1.1 Договору погоджено, що Проценти за користування позикою нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування Позикою з дня надання позики до дня повного погашення заборгованості включно.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до п.п. 8.3.3 та 8.3.6 Договору, відповідач підтвердив, що: чіткій та зрозумілій формі отримав інформацію, передбачену ч.2. ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також інформацію щодо своїх прав та обов'язків згідно з ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про Захист персональних даних».
З розрахунку заборгованості ТОВ "МАНІФОЮ" вбачається, що загальна заборгованість відповідача по тілу кредиту складає 5300,00 грн., притому за період з 13.05.2021р. по 05.09.2021р. кредитодавець нарахував процентів на суму 11114,10 грн.
Відповідач вказаного розрахунку за наведеною формулою обумовленою договором не спростував. За таких умов суд зробив висновок, про наявність заборгованості по сплаті процентів кредитору в сумі 11114,10 грн. за період з 13.05.2021р. по 05.09.2021р.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Як вбачається з наданих суду договорів 13.10.2021 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено Договір факторингу №13/10-2021, відповідно умов якого ТОВ «Вердикт капітал» набуло статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників, в тому числі за Договором позики №2314997 від 13.05.2021, що укладений між ТОВ «Маніфою» та позичальником, яким є: ОСОБА_1 .
На підтвердження факту набуття ТОВ «Вердикт капітал» перед ТОВ «Маніфою» прав вимоги за договором факторингу №13/10-2021 від 13.10.2021 року позивач надав підписаний сторонами акт приймання-передавання Реєстру Боржників до Договору факторингу №13/10-2021 від 13.10.2021, відповідно до якого на виконання умов зазначеного вище договору факторингу первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв Права вимоги до боржників; реєстр боржників до зазначеного договору, де під номером №138 зазначено заборгованість відповідача.
У свою чергу, та ТОВ «Вердикт Капитал» відступило право грошової вимоги до позичальників ТОВ «Кампсіс Фінанс» відповідно до Договору № 15-02/23 про відступлення (куплі-продажу) прав вимоги від 15.02.2023 року, в тому числі за Договором позики №2314997 від 13.05.2021, що укладений між ТОВ «Маніфою» та відповідачем.
На підтвердження факту набуття позивачем прав вимоги за договором Договору № 15-02/23 про відступлення (куплі-продажу) прав вимоги від 15.02.2023 року, позивач надав суду підписаний сторонами акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором № 15-02/23 від 15.02.2023 про відступлення (куплі- продажу) прав вимоги від 15.02.2023, відповідно до якого на виконання умов Договору № 15-02/23 первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників де під номером №28312 зазначено заборгованість відповідача.
11.05.2023 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» укладено договір №11-05/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за умовами яких ТОВ «Дебт Форс» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників за договорами позики, укладеними між ТОВ «Маніфою» і боржниками, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за Договором позики №2314997 від 13.05.2021
На підтвердження факту набуття ТОВ «Дебт Форс» перед ТОВ «Кампсіс Фінанс» прав вимоги за договором №11-05/2023 про відступлення (купівлю-продаж) позивач надав акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором №11-05/2023 про відступлення (купівлю-продаж), відповідно до якого на виконання умов зазначеного вище договору первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр боржників кількістю 7300; реєстр боржників до зазначеного договору, додаток 1 до Додаткової угоди №10/3 від 04.02.2025, де під номером №6177 зазначено заборгованість відповідача на суму 23587,10 грн. 5300 грн.- заборгованість за основною сумую боргу та 18 287,1 грн. - заборгованість за процентами.
На підтвердження оплати по Договором №11-05/2023 про відступлення (купівлю-продаж) від 11.05.2023 року свідчить платіжна інструкція №393720007 від 23.10.2023р.
Згідно умов договору відступлення (купівлю-продаж) права власності на Права Вимоги переходить до наступного кредитора, після підписання сторонами Акту -приймання передачі Прав вимоги.
Згідно з п. 5.2 Договору права вимоги вважаються відступленими з моменту належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників у друкованому (підписаному) вигляді (Додаток №4), тобто юридично значущим є саме підписаний друкований Реєстр.
Отже, ствердження представника Відповідача щодо відсутності доказів передачі права вимоги до Позивача є спростованим.
З розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капитал» вбачається, що в період з 13.10.2021р по 15.12.2023р. він нарахував проценти в сумі 7173,02 грн. за відсотковою денною ставкою 1,01. Що відповідає наведеним умовам кредитного договору.
Отже станом на 15.12.2023р. ТОВ «Вердикт Капитал» мав грошову вимогу до відповідача в сумі 5300 грн. тіла кредиту та 18287,12 грн. процентів за користування кредитом.
Відповідач вказаної вимоги не спростував.
З розрахунку заборгованості ТОВ «Кампсіс Фінанс» вбачається, що за придбаним кредитним зобов'язанням в період з 15.02.2023р по 11.05.2023р.. процентів за кредитним зобов'язанням не нараховував.
З розрахунку заборгованості ТОВ «Дебт Форс» вбачається, що за придбаним кредитним зобов'язанням в період з 11.05.2023р по 05.01.2026р. отримав оплату в сумі 1824,50 грн., які зарахував на оплату процентів. Процентів за кредитування не нараховував.
Відповідно до ст.534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Отже станом на 05.01.2026р. ТОВ «Дебт Форс» мав грошову вимогу до відповідача в сумі 5300 грн. тіла кредиту та 16462,62 грн. процентів за користування кредитом.
Пунктами 1, 2 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Наведене судом обґрунтування та досліджені судом докази дають суду підстави дійти висновку про задоволення вимог позивача у повному обсязі.
Що стосується заяви про застосування строку позовної давності, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Загальна позовна давність, яка і застосовується в такому випадку, відповідно до ст.257 ЦК України становить 3 роки.
Із 2 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року перебіг строку позовної давності (загальний і спеціальний) був зупинений через дію карантинних обмежень (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК). Зупинка строків стосувалася відносин, визначених у ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК.
17 березня 2022 року до 29 січня 2024 року - діяла «пауза» на підставі доданого п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, яким на період дії воєнного стану було зупинено перебіг строків позовної давності за ст.ст. 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК.
З 30 січня 2024 року до 3 вересня 2025 року - діяла зупинка перебігу строків давності також із прив'язкою до воєнного стану. Після 4 вересня почали діяти строки позовної давності на підставі Закону № 4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».
За таких умов відсутні підстави для застосування строку позовної давності до встановлених правових вимог.
Щодо розподілу судових витрат.
Керуючись положеннями статті 141 ЦПК України, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн, оскільки позов повністю задоволений.
Щодо вимог про стягнення 13000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, то суд виходить із такого.
У матеріалах справи міститься копія договору про надання правової допомоги №03/07-24 від 03 липня 2024 року, укладеного між позивачем та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», копія заявки про надання юридичної допомоги № 14 від 01.12.2025 на загальну суму 13000,00 грн., Витяг з Акту №2 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025р.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для справи, суд дійшов висновку, що 4000 грн. є співмірними із складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Керуючись статтями 81,89,141,263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС" заборгованість за кредитним договором №2314997 від 13.05.2021 в сумі 21762,62 грн., суму судового збору 2662,40 грн, 4000,00 гривень витрат на правничу допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21.04.2026 року.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕБТ ФОРС" (вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, оф. 1, м. Київ, 02095, ІК 43577608).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий:О. Г. ШИШИЛІН