154/762/26
2/154/813/26
заочне
20 квітня 2026 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Вітера І.Р.,
з участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
20 лютого 2026 року Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі - АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», позивач) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг у загальній сумі 38 360,60 грн.
Стислий виклад позовних вимог
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» та в межах проєкту monobank надає банківські послуги, зокрема шляхом відкриття поточних рахунків клієнтам і встановлення кредитного ліміту на платіжних картках.
Позивач зазначає, що 17 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, встановила мобільний додаток monobank, отримала розрахункову картку № НОМЕР_1 та відкрила рахунок № НОМЕР_2 . Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, за твердженням позивача, становлять укладений між сторонами договір.
Позивач посилається на те, що відповідачка належним чином зобов'язання за договором не виконувала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Станом на дату звернення до суду загальний розмір заборгованості, за розрахунком позивача, становить 38 360,60 грн, з яких: 37 078,40 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом, 0,00 грн - загальний залишок заборгованості за відсотками, 1 282,20 грн - заборгованість за пенею, 0,00 грн - заборгованість за порушення грошового зобов'язання.
У зв'язку із цим АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» просить стягнути з відповідачки на свою користь вказану заборгованість, а також понесені судові витрати.
Процесуальні дії та рішення у справі
Ухвалою від 02 березня 2026 року відкрито провадження у справі. Визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання. Обставина надходження позовної заяви до суду 20 лютого 2026 року узгоджується з матеріалами позову, сформованого в системі «Електронний суд».
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив справу розглянути за його відсутності та зазначив, що у разі неявки відповідачки не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання, причин неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв чи клопотань не подала. Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
З огляду на повторну неявку відповідачки, відсутність відзиву, належне повідомлення про розгляд справи та відсутність заперечень позивача щодо заочного розгляду, суд відповідно до статей 223, 280-282 ЦПК України вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін
Судом встановлено, що 17 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Публічного акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» із метою отримання банківських послуг у межах проєкту monobank та підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
У наданій позивачем анкеті-заяві зазначено персональні дані клієнтки, зокрема: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , номер телефону НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 . У цій же анкеті відображено, що документом, який посвідчує особу клієнтки, є паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 31 січня 2011 року Володимир-Волинським МВ УМВС України у Волинській області. З наданих фотокопій сторінок паспорта також вбачається, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Володимир-Волинський Волинської області.
Позивач у позовній заяві зазначив, що після підписання анкети-заяви відповідачка отримала розрахункову картку НОМЕР_1 та відкрила рахунок № НОМЕР_2 . До позову долучено, зокрема, анкету-заяву, фотокопії сторінок паспорта, розрахунок заборгованості, виписки по рахунках, Тарифи та Умови і правила обслуговування.
Зі змісту поданої анкети-заяви вбачається, що клієнтка просила відкрити поточний рахунок на її ім'я та встановити кредитний ліміт у розмірі, зазначеному в додатку, відповідно до умов договору. У тексті анкети-заяви зазначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Анкета містить власноручний підпис клієнтки та дату підписання - 17.06.2018. Позивач також посилається на те, що підписанням анкети-заяви відповідачка підтвердила ознайомлення з документами, які складають договір, та зобов'язалась виконувати його умови.
Відповідно до наданих позивачем Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank), договір про надання банківських послуг «Monobank» складається, зокрема, з Умов, анкети-заяви, Паспорта споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, інформації щодо відкриття поточного рахунку та випуску електронного платіжного засобу, а також Тарифів. Підписанням анкети-заяви клієнт і банк укладають договір, а датою укладення договору визначено дату підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки. Умовами також передбачено, що платіжна картка активується банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону, а ПІН-код є аналогом власноручного підпису клієнта. Крім того, цими Умовами визначено, що банк встановлює ліміт до використання, надає кредит для оплати видаткових операцій, а відсотки на суму наданого кредиту нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за ставками, зазначеними в Тарифах.
З наданих банком Тарифів за карткою monobank від 03 грудня 2025 року вбачається, що за Чорною карткою monobank пільговий період становить до 62 днів, пільгова відсоткова ставка - 0,00001 % річних, розмір обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами - 4 % від заборгованості, але не менше 100 грн і не більше залишку заборгованості, базова відсоткова ставка - 3,1 % на місяць, а збільшена відсоткова ставка у разі наявності простроченої заборгованості - 6,2 % на місяць. У цих же Тарифах наведені санкції за порушення зобов'язань за кредитом залежно від кількості днів прострочення.
Із наданої позивачем виписки/особового рахунку за період з 17 червня 2018 року по 04 грудня 2025 року вбачається, що вона містить записи за рахунком № НОМЕР_2 , а також окремий блок щодо рахунку IBAN НОМЕР_6 . У виписці за операціями з 18 червня 2018 року відображені послідовні записи про використання кредитних коштів та погашення заборгованості. Так, 18 червня 2018 року у виписці зазначено операцію «Надання кредиту згiдно кредитного договору № 26200300758783» на суму 309,76 грн; 21 червня 2018 року - аналогічну операцію на суму 312,00 грн; 25 червня 2018 року - на суму 296,18 грн; 02 липня 2018 року - на суму 78,00 грн. Разом із цим у виписці містяться записи про погашення заборгованості, зокрема 12 липня 2018 року - на суми 100,00 грн та 895,94 грн, 22 серпня 2018 року - на суму 978,12 грн. У призначенні низки операцій у виписці зазначено, що вони здійснювались згідно договору № 26200300758783, а в окремих більш пізніх записах про винесення чи погашення простроченої заборгованості вказано договір № 26200300758783 від 05 червня 2020 року. Крім того, у тексті виписки за операціями купівлі товарів та зняття готівки відображено номер картки НОМЕР_7 .
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 17 червня 2018 року, укладеним між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 04 грудня 2025 року вбачається, що облік заборгованості здійснювався у табличній формі із зазначенням дати операції, кількості днів, залишку поточної та простроченої заборгованості за тілом кредиту, процентної ставки, нарахованих і сплачених відсотків, суми пені та суми погашення. У розрахунку, зокрема, відображено, що 11 листопада 2023 року залишок поточної заборгованості за наданим кредитом становив 576,63 грн, 13 грудня 2023 року в графі «Сума погашення за наданим кредитом» зазначено 3500,00 грн, 19 грудня 2023 року - 300,00 грн, 06 лютого 2024 року - 8888,80 грн, 26 лютого 2024 року - 2000,00 грн, 29 квітня 2024 року - 8778,76 грн, 11 липня 2024 року - 2000,00 грн. У завершальній частині розрахунку зазначено, що станом на 04 грудня 2025 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом становить 37 078,40 грн, загальний залишок заборгованості за відсотками - 0,00 грн, заборгованість за пенею - 1282,20 грн, заборгованість за порушення грошового зобов'язання - 0,00 грн, разом - 38 360,60 грн.
Окремо з поданої виписки вбачається, що станом на 04 грудня 2025 року по рахунку IBAN НОМЕР_6 вихідний залишок зазначено у розмірі 37 078,40 грн, що відповідає сумі основної заборгованості, відображеній у розрахунку заборгованості.
Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом статей 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, а зміст договору становлять умови, погоджені сторонами та обов'язкові відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо усіх його істотних умов.
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.
За статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному законом, за правовими наслідками прирівнюється до договору у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що 17 червня 2018 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг monobank, у якій зазначені її анкетні та ідентифікаційні дані: прізвище, ім'я, по батькові, РНОКПП НОМЕР_3 , номер телефону НОМЕР_4 , адреса проживання, реквізити паспорта, а також міститься її власноручний підпис і дата підписання. Саме анкетою-заявою відповідачка просила відкрити їй поточний рахунок та встановити кредитний ліміт. Умовами і правилами обслуговування прямо визначено, що анкета-заява є письмовим зверненням клієнта до банку з проханням про відкриття рахунку та/або надання інших банківських послуг на умовах договору, а підписана клієнтом анкета-заява є підтвердженням укладення договору. У тих же Умовах передбачено, що Договір про надання банківських послуг «Monobank» є змішаним договором, який включає елементи, зокрема, договору банківського рахунку та договору про споживчий кредит.
Крім того, згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Умов підписанням анкети-заяви клієнт і банк укладають Договір про надання банківських послуг «Monobank», а датою укладення договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки. Тими ж Умовами визначено, що платіжна картка передається клієнту неактивованою, активується банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону, а встановлений при активації ПІН-код є аналогом власноручного підпису клієнта. Отже, механізм укладення та виконання такого договору поєднує письмове волевиявлення клієнта, його подальшу ідентифікацію за номером телефону, мобільним додатком, платіжною карткою та ПІН-кодом, що відповідає природі дистанційного банківського обслуговування.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статей 525, 526, 530, 610, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і вимог закону, у встановлений строк, а його невиконання або неналежне виконання є порушенням зобов'язання.
Частина перша статті 1049 ЦК України покладає на позичальника обов'язок повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором та сплатити проценти. Таким чином, після встановлення факту укладення договору та фактичного користування кредитними коштами на відповідачку покладається обов'язок повернути банку непогашену суму заборгованості в межах доведеного розміру.
З Умов вбачається, що банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає і надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує проведення операцій за цим рахунком. Умовами визначено, що кредитний ліміт є розміром грошових коштів, зобов'язання з надання яких клієнту бере на себе банк, а кредитом у межах цього договору є сума грошових коштів, наданих банком клієнту на умовах платності і зворотності, у тому числі суми, списані за рахунок кредитного ліміту. Умови також передбачають відкриття клієнту кредитної лінії на рахунку, здійснення безготівкових і готівкових операцій, а в разі прострочення - формування фінального рахунку з вимогою погасити всю заборгованість.
На підтвердження реального виникнення та виконання цих правовідносин позивач надав виписку по рахунках відповідачки, яка містить послідовні записи про надання кредиту та подальше погашення заборгованості за договором № 26200300758783. Так, уже 18 червня 2018 року у виписці відображено операцію «Надання кредиту згiдно кредитного договору № 26200300758783» на суму 309,76 грн, 21 червня 2018 року - на суму 312,00 грн, 25 червня 2018 року - на суму 296,18 грн, 02 липня 2018 року - на суму 78,00 грн. У подальшому у виписці фіксуються і зворотні операції з погашення заборгованості, а також рух простроченої заборгованості, що свідчить про реальне користування відповідачкою кредитним лімітом, а не лише про формальне існування підписаної анкети-заяви.
Суд окремо враховує, що розбіжність між маскованими номерами платіжних карток, які фігурують у різних документах, сама по собі не спростовує належності спірних правовідносин відповідачці. Визначальними у цій справі є не лише реквізити конкретного пластикового носія, а сукупність персональних даних клієнтки, її номер телефону, РНОКПП, анкетні дані, номер рахунку та послідовний рух операцій саме за цим рахунком. До того ж надані банком Тарифи передбачають оформлення та перевипуск фізичної і віртуальної картки, що узгоджується з можливістю зміни номера платіжного засобу в межах одного банківського продукту та одного договірного рахунку. За таких обставин сам по собі інший маскований номер картки не є достатньою підставою для висновку про відсутність договірного зв'язку між сторонами.
Оцінюючи розмір заявленої до стягнення заборгованості, суд виходить із того, що позивач просить стягнути 38 360,60 грн, з яких 37 078,40 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом, 0,00 грн - загальний залишок заборгованості за відсотками, 1 282,20 грн - заборгованість за пенею, 0,00 грн - заборгованість за порушення грошового зобов'язання. Така ж структура відображена у поданому банком розрахунку станом на 04 грудня 2025 року. При цьому наданий розрахунок не є ізольованим документом, а узгоджується з банківською випискою, у якій вихідний залишок по рахунку станом на 04 грудня 2025 року також становить 37 078,40 грн. За відсутності будь-яких заперечень, контррозрахунку чи доказів повного погашення боргу з боку відповідачки та з огляду на узгодженість розрахунку з випискою, суд приходить до висновку, що вимога позивача у частині стягнення 37 078,40 грн основної заборгованості є доведеною належними, допустимими та достатніми доказами.
Щодо заявленої до стягнення пені суд виходить з такого.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою, зокрема пенею, є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання.
За статтею 611 ЦК України правові наслідки порушення зобов'язання, у тому числі сплата неустойки, застосовуються, якщо це встановлено договором або законом.
Поданими позивачем матеріалами підтверджується, що банк обґрунтовує вимогу про стягнення пені положеннями Тарифів, за якими після спливу визначеного строку прострочення може формуватися фінальний рахунок і нараховуватися штраф та пеня. Однак можливість договірного передбачення пені сама по собі не означає, що така пеня підлягає стягненню за наявності прямої законодавчої заборони.
Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені); при цьому неустойка та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за таке прострочення, підлягають списанню.
Воєнний стан в Україні запроваджений 24 лютого 2022 року і діє по даний час.
Із наданої банком виписки вбачається, що нарахування штрафів/пені за договором № 26200300758783 здійснено 02 жовтня 2025 року у сумі 396,90 грн та 30 листопада 2025 року у сумі 885,30 грн, а загальна сума таких нарахувань становить 1 282,20 грн. Отже, вся заявлена до стягнення пеня нарахована після 24 лютого 2022 року, тобто у період дії воєнного стану. За таких обставин вимога позивача про стягнення 1 282,20 грн пені суперечить прямій забороні, встановленій пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а тому задоволенню не підлягає.
Таким чином, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли та існували договірні правовідносини з надання банківських послуг і користування кредитним лімітом, відповідачка була належним чином ідентифікована банком, фактично користувалася кредитними коштами та частково погашала заборгованість, однак свої зобов'язання у повному обсязі не виконала. Належними і допустимими доказами доведено наявність заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 37 078,40 грн.
Водночас вимога про стягнення пені у розмірі 1 282,20 грн задоволенню не підлягає, оскільки така пеня нарахована в період дії воєнного стану. Тому позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» підлягає частковому задоволенню: з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 37 078,40 грн заборгованості за договором про надання банківських послуг, а в решті позову слід відмовити.
Судові витрати
Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення 38 360,60 грн, з яких підлягає стягненню 37 078,40 грн, а в частині стягнення 1 282,20 грн пені слід відмовити.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. За таких обставин з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 573,41 грн, що обчислюється за формулою: (37 078,40 грн ? 2 662,40 грн) / 38 360,60 грн = 2 573,41 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23) заборгованість за договором про надання банківських послуг від 17 червня 2018 року у розмірі 37 078 (тридцять сім тисяч сімдесят вісім) гривень 40 копійок та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 573 (дві тисячі п'ятсот сімдесят три) гривні 41 копійка.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ігор Вітер