20.04.2026 Справа № 914/1146/26
Господарський суд Львівської області у складі судді Бургарт Т.І., розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» (вулиця Шевченка, 1, місто Львів, 79016; код ЄДРПОУ 42092130);
боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хвиля» (вулиця Клюсівська, 9, місто Шептицький, 80100; код ЄДРПОУ 19166097);
про видачу судового наказу: щодо стягнення заборгованості в розмірі 54 391,69 грн, послуг з припинення постачання електричної енергії в розмірі 3 424,62 грн та судового збору в розмірі 266,24 грн, -
Заявник звернувся до Господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу з дотриманням правил підсудності, вказавши, що він набув права грошової вимоги за укладеним у письмовій формі публічним договором про постачання електричної енергії споживачу шляхом споживання та проведення оплат згідно виставлених заявником рахунків за електричну енергію на умовах комерційної пропозиції «Універсальна-Побут 2» від 10 грудня 2018 року.
В порушення умов договору боржником не здійснено оплати послуг за договором, через що виникла заборгованість в розмірі 54 391,69 грн. У зв'язку із цією заборгованістю заявником здійснено припинення постачання електричної енергії боржнику по кількох точках комерційного обліку, вартість якого становить 3 424,62 грн, яка з основним боргом є предметом стягнення.
20 квітня 2026 року Господарським судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення 54 391,69 грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу та 266,24 грн сплаченого заявником судового збору.
Одночасно, суд дійшов висновку про відсутність підстав для видачі судового наказу в частині решти заявлених вимог про стягнення 3 424,62 грн на відшкодування витрат за послуги з виконання робіт по припиненню постачання електричної енергії, у зв'язку з ненаданням доказів, які б підтверджували факт надання таких послуг та, відповідно, безспірність заявленої вимоги.
Відповідно до частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно з частиною 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі. Особливістю розгляду справ у порядку наказного провадження є відсутність спору та можливість стягнення лише за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі.
Безспірність передбачає не лише те, що боржник не оспорює вимог заявника, оскільки боржник має право подати заяву про скасування судового наказу, а й те, що у суду не повинно виникати сумніву у відсутності спору про право та належності стягувачу права вимоги. Для задоволення заяви про видачу судового наказу суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.
Частиною 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
На обґрунтування цієї заявленої вимоги заявник повинен був долучити до заяви про видачу судового наказу докази, якими він обґрунтовує обставини, згідно якими ним було здійснено послуги з виконання робіт по припиненню постачання електричної енергії.
Відповідно до пункту 8.1 публічного договору про постачання електричної енергії споживачу, попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім'я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження. Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача таабо реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом). У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.
Доказів на підтвердження надсилання попередження про припинення постачання електричної енергії споживачу, заявником до суду не надано.
Відтак, суд позбавлений можливості встановити як підставність відключенння, так і вартість робіт з припинення постачання електричної енергії у заявленому розмірі.
З огляду на викладене, вимога про стягнення 3 424,62 грн за послуги з виконання робіт з припинення постачання електричної енергії не відповідає вимогам пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявником не додано доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги в цій частині.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Отже, суд відмовляє у видачі судового наказу в частині вимог про відшкодування витрат за послуги з виконання робіт по припиненню постачання електричної енергії в розмірі 3 424,62 грн на підставі пунктів 1 та 8 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, оскільки із заяви не вбачається виникнення права вимоги, а розмір вимоги не підтверджений належними доказами.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись статтями 147-148, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» у видачі судового наказу за поданою заявою про видачу судового наказу в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хвиля» послуг з виконання робіт по припиненню постачання електричної енергії в розмірі 3 424,62 грн.
2. Повідомити заявника, що відповідно до частини 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
3. Ухвала підписана 20 квітня 2026 року, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Бургарт Т.І.