22 квітня 2026 року м. Харків Справа № 922/3624/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О., розглянувши матеріали апеляційної скарги Харківської міської ради (вх.642Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2026 у справі №922/3624/25
за позовом: Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, м.Харків,
до відповідача-1: Харківської міської ради, м.Харків,
до відповідача-2: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м.Харків,
до відповідача-3: Фізичної особи-підприємця Кулікової Олени Михайлівни, м.Харків,
про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно,
Господарський суд Харківської області (суддя Пономоренко Т.О.) рішенням від 14.01.2026 позовні вимоги керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова до відповідачів Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Фізичної особи-підприємця Кулікової Олени Михайлівни про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно, задовольнив.
Харківська міська рада, не погоджуючись із рішенням господарського суду першої інстанції, вважаючи його таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, а також із неправильним встановленням фактичних обставин справи та наданням неналежної правової оцінки зібраним у справі доказам, звернулась до суду апеляційної інстанції зі скаргою. Разом із апеляційною скаргою скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку на апеляційне оскарження.
Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 06.04.2026 апеляційну скаргу Харківської міської ради залишив без руху. Встановив: Харківській міській раді десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та у розмірі 7267,20 грн; надав можливості звернутися із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, з посиланням на інші об'єктивні підстави для поновлення строку.
17.04.2026 від заявника через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків. В підтвердження сплати судового збору до вказаної заяви долучено копію платіжної інструкції №371 на суму 7267,20 грн.
Дослідивши матеріали заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частин 1, 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Як встановлено в ухвалі суду від 6.04.2026 за даними комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» оскаржуване рішення ухвалене місцевим господарським судом 14.01.2026, повний текст рішення складено та підписано 15.01.2026, а отже останнім днем строку на апеляційне оскарження є 04.02.2026.
Разом з тим, апеляційну скаргу подано 31.03.2026, тобто з пропуском встановленого процесуального строку більш ніж на півтора місяці.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, суд нагадав правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, відповідно до якої поновлення процесуального строку є виключенням із загального правила та застосовується лише у разі доведення заявником наявності об'єктивних перешкод для своєчасного вчинення процесуальних дій та зауважила про необхідність підтверджувати відповідними доказами наявність виключних обставин, які перешкоджали заявнику апеляційної скарги своєчасно реалізувати своє право.
Судом було встановлено, що в обґрунтування заяви про поновлення строку скаржник посилається на обставини, пов'язані з дією воєнного стану, зокрема повітряні тривоги, обстріли міста Харкова, перебої в роботі інфраструктури, а також значне навантаження та зменшення чисельності працівників. Проте, суд підкреслив, що вказані обставини об'єктивно мають місце та можуть впливати на діяльність органів місцевого самоврядування. Разом з цим, для вирішення питання про поновлення строку підлягає встановленню не лише сам факт існування таких обставин, а й їх вплив на можливість своєчасного вчинення конкретної процесуальної дії протягом усього строку, встановленого законом.
Суд вказав на те, що заявником не надано належних доказів, які свідчать про об'єктивну неможливість протягом півтори місяці підготувати та подати апеляційну скаргу, не надано доказів кадрової кризи та простою у зв'язку з відсутністю електропостачання та вказав на те, що запровадження воєнного стану, само по собі не може бути підставою для поновлення строків, в умовах відсутності доказів конкретного впливу цих обставин на процесуальну поведінку сторони.
У зв'язку з чим заявникові було запропоновано навести інші об'єктивні підстави для поновлення строку.
Усуваючи недоліки, про які було зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви , Харківська міська рада, не скористалася наданим правом, послалась на ті ж самі обставини, які носять загальний характер, не надала доказів існування обставин про які зазначає як такі, які стали перешкодою для своєчасної подачі апеляційної скарги.
Основною тезою заявника в обґрунтування необхідності поновлення строків, останній визначає недопустимість порушення права доступу до правосуддя.
Проте, судова колегія вважає за необхідне повторитись про те, що забезпечення втілення принципів правосуддя не повинно відбуватися на шкоду одного принципу іншому. За для гармонійного втілення принципів правосуддя, колегія зазначає, що досягаючи мити забезпечення доступу до правосуддя, в умовах, коли заявник порушив процесуальні норми щодо строків звернення до суду, не повинен бути порушений інший принцип - принцип правової визначеності.
Колегія суддів повторюється, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити з урахуванням преамбули Конвенції, у відповідній частині якої верховенство права оголошується частиною спільної спадщини Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, що передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень. Процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 46- 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
З метою недопущення порушення принципу правової визначеності, саме на заявника покладається обов'язок доведення наявності об'єктивних та непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне вчинення процесуальних дій, а також існування прямого причинно-наслідкового зв'язку між такими обставинами та пропуском процесуального строку.
Проте, незважаючи на мотиви, з яких суд в ухвали про залишення без руху апеляційної скарги запропонував підтвердити належними та допустимими доказами існування обставин, які перешкоджали своєчасному поданню скарги, заявником не надано жодних доказів того, що у період з моменту отримання рішення суду першої інстанції до моменту подання апеляційної скарги він був позбавлений можливості скористатися підсистемою «Електронний суд» або іншим чином реалізувати своє право на апеляційне оскарження .
З урахуванням значного пропуску строку та відсутності належних і допустимих доказів, які б підтверджували об'єктивну неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2026 у справі №922/3624/25.
У відповідності до ст. 7 Закону України " Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження апеляційного провадження у справі.
Керуючись ст.ст.234, 255, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1. Відмовити Харківській міській раді у поновлені строку на апеляційне оскарження.
2.Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради (вх.642Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.01.2026 у справі №922/3624/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, визначеному статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя П.В. Демідова
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя Н.О. Мартюхіна