вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про повернення апеляційної скарги
"22" квітня 2026 р. Справа№ 43/216 (910/8962/25)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Отрюха Б.В.
Остапенка О.М.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діа-Лекс" (вх. №09.1-04.1/2174/26 від 06.04.2026)
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 23.03.2026 (повний текст складено 25.03.2026, суддя Омельченко Л.В.)
у справі № 43/216 (910/8962/25)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел"
до Закритого акціонерного товариства "Танго-Дельта груп",
Товариства з обмеженою відповідальністю "Діа-Лекс",
Товарної біржі "Міжрегіональний біржовий центр",
Одеської міської ради,
Колективного підприємства "Будова",
Споживчого товариства "Будова-Титан",
третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра"
про визнання недійсним аукціону та договору, застосування наслідків їх недійсності шляхом визнання права та зобов'язання вчинити дії,
та за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діа-Лекс",
ОСОБА_1 ,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції",
ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
Колективного підприємства "Будова",
Споживчого товариства "Будова-Титан"
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника,
в межах справи № 43/216
про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Танго-Дельта груп",
На розгляді Господарського суду міста Києва в межах справи про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Танго-Дельта груп" перебуває справа № 43/216 (910/8962/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел" про визнання недійсним аукціону та договору, застосування наслідків їх недійсності шляхом визнання права та зобов'язання вчинити дії, та за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2026 залишено без руху позовну заяву про визнання недійсним аукціону та договору, застосування наслідків їх недійсності шляхом визнання права та зобов'язання вчинити дії; встановлено строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
19.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Діа-Лекс" подало заяву про повернення позовної заяви позивача у зв'язку з невиконанням ухвали суду про залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.
24.02.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел" надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі № 43/216 (910/8962/25):
1. залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел" про визнання недійсним аукціону та договору, застосування наслідків їх недійсності шляхом визнання права та зобов'язання вчинити дії;
2. скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 18.07.2025;
3. відкладено розгляд позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у підготовчому судовому засіданні на 01.06.2026.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 06 квітня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діа-Лекс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
- змінити ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 шляхом доповнення її мотивувальної частини додатковою підставою для залишення позову без розгляду згідно пункту 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2026;
- скасувати пункт 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 та ухвалити в цій частині нове рішення про залишення без розгляду позову ТОВ "Еквітел" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у межах справи № 43/216 про банкрутство
- в іншій частині залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено для Товариства з обмеженою відповідальністю "Діа-Лекс" десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання суду доказів: сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн; надсилання копії апеляційної скарги учасникам справи відповідачам - фізичним особам.
20.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Діа-Лекс" надійшла заява про усунення недоліків, до якої додана квитанція про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн, а також докази надсилання копії апеляційної скарги відповідачам - фізичним особам. Тобто, скаржник усунув недоліки апеляційної скарги, які були встановленні в ухвалі суду від 15.04.2026.
Разом з тим, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 5 ст. 260 та ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Як було зазначено вище, оскарженою ухвалою суду першої інстанції від 23.03.2026 було вирішено (згідно її резолютивної частини):
1. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел" - Уповноваженої особи засновників (акціонерів) Закритого акціонерного товариства "Танго-Дельта груп", від імені якого діє ліквідатор арбітражний керуючий Литвиненко Сергій Сергійович, про визнання недійсним аукціону та договору, застосування наслідків їх недійсності шляхом визнання права та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду;
2. скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 18.07.2025;
3. відкласти розгляд позовної заяви Уповноваженої особи засновників (акціонерів) Закритого акціонерного товариства "Танго-Дельта груп" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еквітел", від імені якого діє ліквідатор арбітражний керуючий Литвиненко Сергій Сергійович, про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у підготовчому судовому засіданні на 01.06.2026 об 11:15 год.
У апеляційній скарзі заявлено вимоги про:
- зміну ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 шляхом доповнення її мотивувальної частини додатковою підставою для залишення позову без розгляду згідно пункту 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2026;
- скасувати пункт 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 та ухвалити в цій частині нове рішення про залишення без розгляду позову ТОВ "Еквітел" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у межах справи № 43/216 про банкрутство;
- в іншій частині залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 без змін.
Колегія суддів зазначає, що ухвала про відкладення розгляду справи не підлягає апеляційному оскарженню відповідно до ст. 255 ГПК України.
Оскільки ухвала про відкладення розгляду справи не включена до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, апелянт, включаючи таку вимогу до скарги, свідомо ігнорує імперативні межі апеляційного перегляду. Відтак, апеляційна скарга в цій частині підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 5 ст. 260 ГПК України, як така, що подана на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Разом з тим, подаючи апеляційну скаргу в частині залишення позовної заяви без розгляду (пункт 1 резолютивної частини) скаржник заявляє лише про зміну ухвали Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 шляхом доповнення її мотивувальної частини додатковою підставою для залишення позову без розгляду, без вимоги про зміну чи скасування її резолютивної частини.
На переконання колегії суддів, чіткі та передбачувані вимоги процесуального Закону щодо умов прийнятності позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших заяв і клопотань з процесуальних питань під час звернення до суду є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав, функціонування системи правосуддя та відповідають гарантованому статтею 55 Конституції України праву на судовий захист.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Слід зазначити, що суть апеляційного перегляду полягає у захисті порушених прав, свобод чи інтересів. Якщо резолютивна частина ухвали (наприклад, залишення позову без розгляду) повністю задовольняє інтерес заявника, то оскарження мотивів є "спором заради спору".
Право на оскарження не є абсолютним і має бути спрямоване на зміну юридичного стану особи. Якщо статус "позов залишено без розгляду" не змінюється, апелянт не отримує ніякої реальної вигоди, окрім академічного уточнення тексту ухвали.
Якщо сторона згодна з результатом (залишенням без розгляду), але ініціює апеляційний розгляд справи лише для доповнення мотивів судового рішення, це призводить до перешкоджання іншим учасникам у реалізації їхніх прав, пов'язаних із закінченням розгляду справи по суті, позаяк відкриття апеляційного провадження має наслідком витребування матеріалів справи з суду першої інстанції та зупинення провадження цим судом.
Тобто, такі дії скаржника мають лише на меті затягування розгляду справи, які визначаються процесуальним законом як форма зловживання процесуальними правами.
З матеріалів справи вбачається, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Діа-Лекс" перед судовим засіданням подав заяву про повернення позовної заяви позивача у зв'язку з невиконанням ухвали суду про залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України. Одночасно не подавав заперечення проти задоволення клопотання позивача про залишення позовної заяви без розгляду.
Отже, подальше оскарження ухвали з мотивів недостатності підстав (чи з інших передбачених процесуальним законом підстав) виглядає як суперечлива поведінка.
Втім, учасник справи не може діяти всупереч своїй попередній позиції, якщо це завдає шкоди ефективності правосуддя. Намагання "посилити" ухвалу додатковими мотивами через апеляційне оскарження є надмірним використанням інструментарію суду. Розгляд скарги, яка не змінює фінальний висновок суду, створює зайве навантаження на судову систему. Це суперечить завданню судочинства - ефективному та швидкому вирішенню спорів.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
На переконання колегії суддів, дії скаржника свідчать про відсутність у нього легітимної мети - захисту порушеного права, оскільки резолютивна частина ухвали повністю відповідає його інтересам як відповідача за позовом. Оскарження виключно мотивувальної частини з метою доповнення її новими підставами, за умови згоди з результатом, є формою маніпулювання процесом. Такі дії спрямовані на штучне затягування справи та порушують принцип процесуальної економії, що згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України визнається колегією суддів як зловживання процесуальними правами, в даному випадку - правом на апеляційне оскарження, та є неприпустимим при реалізації права на судовий захист.
Слід також зазначити, що скасування чи зміна судового рішення з одних лише формальних міркувань не допускається, якщо рішення по суті є правильним.
Згідно з частиною 3 статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За таких обставин апеляційну скаргу в частині оскарження пункту 1 резолютивної частини ухвали про залишення позову без розгляду належить повернути на підставі ч. 3 ст. 43 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 234, п. 4 ч. 5 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діа-Лекс" (вх. №09.1-04.1/2174/26 від 06.04.2026) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 у справі №43/216 (910/8962/25) повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів.
Ухвала підписана 22.04.2026.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді Б.В. Отрюх
О.М. Остапенко