вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"21" квітня 2026 р. Справа№ 910/6552/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Демидової А.М.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Страйп»
про ухвалення додаткового рішення
за апеляційною скаргою Київської митниці Державної митної служби України
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 (Повний текст рішення складено: 16.12.2025)
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2025
у справі № 910/6552/25 (суддя В.В. Бондарчук)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страйп»
до 1. Київської митниці Державної митної служби України
2. Державної казначейської служби України
про стягнення 273 883,73 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «Страйп» (далі - ТОВ «Страйп»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Київської митниці Державної митної служби України (далі - Митниця/відповідач-1) та Державної казначейської служби України (далі - Казначейство/відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України шкоди (збитків) у розмірі 273 883,73 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок прийняття Митницею рішення про визначення коду товару №КТ-UA100000-0100-2018 від 28.08.2018, яке скасоване рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/21209/18, позивач змушений був розмістити товар на складі тимчасового зберігання, а в подальшому на митному ліцензійному складі, у зв'язку з чим поніс збитки у вигляді витрат за зберігання товару та вартості вантажно-розвантажувальних робіт та послуг з оформлення пакету документів у загальному розмірі 273 883,73 грн, які підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 по справі № 910/6552/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страйп» 239 250, грн 55 коп. - збитків. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
09.12.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Страйп» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі № 910/6552/25 заяву ТОВ «Страйп» задоволено частково. Стягнуто з Київської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страйп» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 470,95 грн.
Не погодившись з прийнятими рішеннями, Київська митниця Державної митної служби України, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 у справі № 910/6552/25 скасувати в частині стягнення збитків на суму 239 250 грн. та ухвалити в цій частині рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Скасувати додаткове рішення суду від 18.12.2025 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 у справі №910/6552/25 (колегією суддів у складі: Андрієнко В.В (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Буравльов С.І.) апеляційну скаргу Київської митниці Державної митної служби України залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 по справі № 910/6552/25 та додаткове рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі № 910/6552/25 залишено без змін.
19.03.2026 від ТОВ «Страйп» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, згідно якої заявник просить стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 заяву ТОВ «Страйп» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6552/25 прийнято до розгляду в порядку письмового провадження та встановлено відповідачу строк на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами у даній справі.
До суду 31.03.2026 від представника Київської митниці Державної митної служби України надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої відповідач 1 просить відмовити у стягненні з нього витрат на професійну правничу допомогу.
Заява обґрунтована тим, що обсяг виконаної адвокатом роботи під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не вимагав значних витрат часу та вмінь для формування правової позиції для кваліфікованого юриста; спір, що розглядався судом, не є складним.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
ТОВ «Страйп» просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України також визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Апеляційний суд вказує на те, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншого учасника справи, в разі наявності заперечень такої особи щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Закон формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн ТОВ «Страйп» у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк надано відповідні докази.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір №27/05/19 про надання правничої (правової) допомоги від 27.05.2019, укладений між Адвокатським бюро «Дзеніка Сергія» та ТОВ «Страйп»; додаткову угоду №10 від 14.01.2026 до цього договору; акт №1 приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги від 17.03.2026.
Так, згідно з п. 1.1. договору про надання правничої (правової) допомоги від 27.05.2019 адвокатське бюро бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу замовнику в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.
В п. 3.1. договору сторони погодили, що за правову допомогу, передбачену в п. 1.2 договору замовник сплачує адвокатському бюро винагороду (гонорар) в розмірі та порядку, визначеному в додатках до договору, які є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до Додаткової угоди №10 від 14.01.2026 року до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 27.05.2019 року №27/05/19, Адвокатським бюро надається Замовнику правова допомога, а саме: супровід справи № 910/6552/25 в Північному апеляційному господарському суді, зокрема підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу Київської митниці Державної митної служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 у справі № 910/6552/25 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2025, що включає в себе, в т.ч. але не виключно, вивчення доводів та обґрунтувань апеляційної скарги, обрання та підготовка правової позиції, вивчення судової практики.
Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди №10 від 14.01.2026 року винагорода гонорар) Адвокатського бюро за правову допомогу Замовнику згідно п.1 даного Додатку до Договору, становить у розмірі 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) гривень, без ПДВ, який сплачується протягом 10 календарних днів після підписання акту приймання-передачі на підставі рахунку на оплату.
Так, згідно з актом №1 приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги від 17.03.2026, в порядку та на умовах, визначених договором №27/05/19 про надання правничої (правової) допомоги від 27.05.2019 та додаткової угоди №10 від 14.01.2026, адвокатське бюро надало, а замовник прийняв наступні послуги з надання правничої (правової) допомоги:
- зустріч із представниками замовника стосовно подання Київською митницею Державної митної служби України до суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 по справі № 910/6552/25 та на додаткове рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі № 910/6552/25;
- визначення доводів та обґрунтувань апеляційної скарги, обрання та підготовка правової , вивчення судової практики та отримання доказів для відзиву на апеляційну скаргу;
- підготовка та подання до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу Київської митниці Державної митної служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 по справі № 910/6552/25 та на додаткове рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі № 910/6552/25.
Відповідно до п. 2 акту №01 приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги від 17.03.2026, сторони визначили, узгодили та затвердили розмір винагороди (гонорар) адвокатського бюро за надання правничої (правової) допомоги замовнику визначеної в цьому акті становить 15 000,00 грн. Підлягає сплаті протягом 10-ти календарних днів.
Сторони претензій та скарг одна до одної стосовно наданих послуг зо Договором не мають (п. 3 акту).
Апеляційний суд, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення відповідача, вважає за можливе зменшити розмір таких витрат.
Зміст апеляційної скарги та інші процесуальні документи є подібними за своїм змістом до процесуальних документів, що подавалися в суді першої інстанцій, тобто на переконання колегії суддів, правова позиція ТОВ «Страйп» щодо суті спору, фактично, не змінювалася.
З урахуванням викладеного, суд, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, вважає, що розмір заявлених ТОВ «Страйп» витрат на правову допомогу в сумі 15 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних та є неспівмірними зі складністю справи, тому їх розмір є необґрунтованим. Стягнення ж витрат на професійну правничу допомогу з відповідача у заявленому розмірі може бути розцінено, як спосіб надмірного збагачення позивача та становитиме для нього по суті додатковим способом отримання доходу, що в силу приписів процесуального законодавства не може бути допущено судом.
З урахуванням встановлених обставин та складності справи, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, наявності відповідних заперечень відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи принципи співмірності та розумності, суд вважає за необхідне зменшити заявлену суму витрат за надану позивачу в суді апеляційної інстанції правничу допомогу у справі №910/6552/25 до 8 000,00 грн.
Оскільки судове рішення ухвалено на користь позивача, витрати ТОВ «Страйп» на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 8 000,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Київську митницю Державної митної служби України.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Страйп» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6552/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Київської митниці Державної митної служби України (03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8А; ідентифікаційний код 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страйп» (02090 місто Київ, вулиця Алма-Атинська, будинок 8, офіс 303; ідентифікаційний код 41708035) витрати на професійну правничу допомогу понесені у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп.
3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення повного судового рішення.
У зв'язку з перебуванням судді Демидової А.М. у відпустці з 13.04.2026 по 15.04.2026 та головуючого судді Андрієнка В.В. у відпустці з 16.04.2026 по 17.04.2026 та 20.04.2026, текст постанови складено та підписано 21.04.2026.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
А.М. Демидова