ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про відмову у відкритті апеляційного провадження
20 квітня 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/323/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Богатиря К.В., Павленко Н.А.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2025, ухвалене суддею Мавродієвою М.В., м. Миколаїв, повний текст складено та підписано 18.02.2026
у справі № 915/323/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське виробниче підприємство «Миколаївське»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 ,
про: розірвання договору оренди та стягнення 4192,83 грн,
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2025 у справі № 915/323/25 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське виробниче підприємство «Миколаївське» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 4192,83 грн боргу за оренду земельних ділянок за період з листопада по грудень 2024 року та 2422,40 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині відмови у розірванні договору оренди та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Богатиря К.В., Павленко Н.А.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали справи № 915/323/25, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з суду першої інстанції.
06.04.2026 матеріали надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України як таку, що не відповідає вимогам як ч. 1, так і ч. 2 ст. 256 ГПК України та встановлено позивачу 10-ти денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2025 у справі № 915/323/25, в якій вказати поважні причини для поновлення цього строку.
10.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» надійшло клопотання (вх. № 1477) про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яка мотивована перебуванням представника скаржника (адвоката Кожиної Тетяни Вікторівни) у щорічній основній відпустці відповідно до наказу № 1-В від 23.02.2026 у період з 09.03.2026 по 15.03.2026 включно, у зв'язку із сімейними обставинами, за відпрацьований період 2025 року. Крім того, скаржником зазначається, що апеляційну скаргу було подано одразу після закінчення періоду відпустки, без невиправданих зволікань.
Надаючи оцінку доводам та аргументам скаржника, викладеним в клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, залишаючи апеляційну скаргу без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України, колегія суддів виходила з того, що повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції складено та підписано 18.02.2026, а тому кінцевим строком для подання апеляційної скарги є 10.03.2026, а з урахуванням приписів ч. 2 ст. 256 ГПК України - 12.03.2026.
Проте, апеляційна скарга позивача була сформована через систему «Електронний суд» лише 16.03.2026 (зареєстрована 17.03.2026), тобто з пропуском строку, встановленого як ч. 1, так і ч. 2 ст. 256 ГПК України.
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було жодної можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання апеляційної скарги з огляду на положення ст. 119 ГПК України має містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ...підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…
Тобто виходячи з принципу належного урядування державні органи зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок іншої особи, яка діяла добросовісно.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004).
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Водночас, твердження апелянта щодо перебування представника скаржника у щорічній основній відпустці у зв'язку із сімейними обставинами не заслуговують на увагу, оскільки у будь-якому випадку скаржник у відповідності до вимог чинного законодавства не обмежений у кількості представників, які наділені повноваженнями на представництво інтересів останнього у суді, а тому апелянт, який був достеменно обізнаний про прийняття оскаржуваного рішення, об'єктивно не був позбавлений можливості своєчасно його оскаржити.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що вищевказані обставини є суто організаційним питанням самого позивача.
Крім того, колегія суддів зауважує, що скаржником ніяк не обґрунтовується неможливість подати апеляційну скаргу на оскаржуване рішення суду до 09.03.2026 (до відпустки представника скаржника).
Колегія суддів зазначає, що норми ГПК України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та довести ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Натомість, несвоєчасне оскарження позивачем рішення суду першої інстанції не зумовлене обставинами, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.
Наведені скаржником причини пропуску строку є суб'єктивними, такими, що залежали від волі самого заявника та жодним чином не виправдовують пропуск строку на оскарження рішення суду.
Жодних інших причин, внаслідок яких він пропустив строк на апеляційне оскарження рішення, які б можна було б визнати поважними для поновлення такого строку, скаржником наведено не було.
Частиною 4 ст. 261 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
При цьому, вказані приписи ГПК України є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
За таких обставин, колегія суддів зауважує, що причини пропуску строку, викладені скаржником в обґрунтування клопотання про його поновлення, не являються поважними.
Вищенаведені обставини у сукупності свідчать про те, що апелянт об'єктивно не був позбавлений можливості своєчасно звернутись з апеляційною скаргою.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду є порушенням законних права та інтересів сторін і суперечить принципу правової визначеності та праву на справедливий суд, що закріплене у статті 6 Конвенції (пункт 53 рішення ЄСПЛ від 29.10.2015 у справі «Устименко проти України»).
Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 234, 235, 260, 261 ГПК України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.12.2025 у справі № 915/323/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287, 288 ГПК України.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
Судді К.В. Богатир
Н.А. Павленко