Номер провадження: 22-ц/813/6035/26
Справа № 523/19637/24
Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К.
Доповідач Кострицький В. В.
про залишення апеляційної скарги без руху
17.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Кострицького В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2
на рішення Пересипського районного суду міста Одеси від 26 лютого 2026 року
за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування за законом, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,-
установив:
Рішенням Пересипського районного суду міста Одеси від 26 лютого 2026 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку нерухомого майна в порядку спадкування за законом, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом задоволено частково.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням 30 березня 2026 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою за допомогою підсистеми "Електронний суд" до Одеського апеляційного суду.
Встановлено, що до апеляційної скарги, не долучено належних доказів в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, тому апеляційний суд вважає роз'яснити наступні вимоги законодавств.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи , які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Крім того, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Між тим, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У частині 2 цієї статті зазначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд може розстрочити учаснику справи сплату судового збору під час звернення до суду.
У п. 29 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року зазначено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, суд вважає, що скаржник як сторона у справі має виконувати встановлений законодавством обов'язок сплати судового збору, або надати суду документи на підтвердження свого важкого майнового стану.
На підтвердження звільнення від сплати від судового збору скаржник у додатках до апеляційної скарги додає копії документів, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мала статус дитини сироти.
Інші докази майнового стану скаржника відсутні .
Аналіз клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані доводи не можуть вважатись достатньою підставою для застосування положеньстатті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки апеляційна скарга не містить достатніх доказів, які підтверджують майновий стан ОСОБА_2 , а тому заявнику потрібно надати як і зазначені ним докази так і додаткові докази на підтвердження вказаної обставини. Такими доказами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (зокрема і фіскальних органів), довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, наявність рухомого чи нерухомого майна, тощо.
Скаржником не надано даних про наявність рухомого чи нерухомого майна, довідки про доходи (зокрема і фіскальних органів), довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, тощо.
Відповідно обставини, зазначені у клопотанні докази, не є безумовною підставою для звільнення сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю її скрутний майновий стан.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ «SHISHKOV v. RUSSIA» від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «JedamskiandJedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі № 990/13/23 зазначено, що документ з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відображає лише інформацію про доходи скаржника, який, сам по собі не відображає скрутний майновий стан особи, яка подає скаргу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що жодними доказами не обґрунтовано підстав для зменшення суми сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану заявника (дані про доходи за попередній календарний рік (2025) з фіскальних органів, рахунків у банківських установах, інформації щодо складу родини тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором у встановленому розмірі.
Наведені у клопотанні доводи не можуть вважатись достатньою підставою для зменшення суми сплати судового збору, тому заявнику потрібно надати додаткові докази на підтвердження наведених обставин. Такими доказами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (у тому числі, фіскальних органів), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Констатація заявником скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, суд вважає, що скаржник як сторона у справі має виконувати встановлений законодавством обов'язок сплати судового збору, або надати суду документи на підтвердження свого важкого майнового стану.
У разі сплати судового збору слід звернути увагу на наступне.
Порядок сплати, ставки судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Встановлено, що на момент звернення до суду із позовом, за подачу позову майнового характеру сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянтові необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1453,44 грн. (1211,2х 150%х0,8)., та для приєднання до матеріалів справи у встановлений судом строк надати до Одеського апеляційного суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, які слід перерахувати за наступними банківськими реквізитами або сплатити онлайн на офіційному веб-порталі
Судовий збір за подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду має бути перераховано за наступними банківськими реквізитами або сплачено онлайн на офіційному веб-порталі Судова влада України: http://court.gov.ua/sud4813/gromadyanam/tax/:
Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Хаджибейськ. р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA428999980313161206080015757
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний державний орган України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідні документи, які підтверджують сплату вказаних коштів, мають бути надані в оригіналі до Одеського апеляційного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу щодо постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви (скарги) та надання строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення без руху.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 357 та ст.185 ЦПК України, а апелянту надається строк для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката Саінчук Аріадни Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Пересипського районного суду міста Одеси від 26 лютого 2026 року - залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
У разі невиконання ухвали апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В.В. Кострицький