Справа № 127/2873/26
Провадження № 33/801/309/2026
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гайду Г. В.
Доповідач: Войтко Ю. Б.
20 квітня 2026 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Войтка Ю. Б., за участю секретаря судового засідання Кахно О. А.,
розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2026 року в справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,
встановив:
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто з нього на користь держави судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.
Відповідно до обставин, встановлених судовим рішенням, ОСОБА_1 25.01.2026 о 02:42 год. у м. Вінниця на вул. Академіка Янгеля, 22, керував транспортним засобом «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у лікаря-нарколога КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР», висновок № 0063 від 25.01.2026.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє захисник - адвокат Пензеник В. І., оскаржує постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2026 року в апеляційному порядку, оскільки вважає її необґрунтованою, незаконною і такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неправильністю, неповнотою проведеного судового розгляду, порушенням права на справедливий судовий розгляд, порушенням принципу верховенства права, законності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому вказує, що суд неправильно, однобоко, не аргументовано мотивував своє рішення, а також допустив неправильне застосування норм права. Не погоджуючись з висновками суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, просить її скасувати, а провадження у справі - закрити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказує на те, що апелянт не вживав алкогольні чи наркотичні засоби, не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, перед тим як був зупинений працівниками поліції, ходив до туалету. Зазначив, що прибувши з працівниками поліції до медичного закладу, при цьому здати запропоноване йому в лікарні біологічне середовище (сечу) у відведений працівниками поліції для цього короткий проміжок часу та ще й під психологічним тиском, безпосереднім наглядом і спостереженням поліцейського, не зміг з незалежних від його волі психологічно-фізіологічних причин, пов'язаних також з отриманими пораненнями при виконанні бойових завдань, а не з мотивів відмови від проведення огляду.
Після цього, як відносно нього було складено зазначений протокол, він знову був зупинений працівниками поліції, та здав аналіз в КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги» м. Берегова Закарпатської обласної ради, де згідно з результатами нічого не було виявлено.
Звертає увагу, що під час розгляду справи судом взятий до уваги висновок медичного огляду, однак не був витребуваний акт, на підставі якого був складений вказаний висновок.
Також вважає, що судом не надано належної оцінки і відеозапису, який міститься в матеріалах справи.
Зауважує, що захисником будуть направлені відповідні адвокатські запити та заява щодо ознайомлення належним чином з матеріалами справи, тому після належного ознайомлення будуть надані відповідні клопотання та пояснення у справі.
Посилаючись на норми ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якої, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена, у його діях відсутні подія та склад такого правопорушення.
Одночасно в апеляційній скарзі заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що заявник не був обізнаний про призначення до розгляду справи та не був присутнім в судовому засіданні 17.02.2026. При цьому ОСОБА_1 вказує, що він не надавав заяви щодо повідомлення його у вигляді смс, про дату та час розгляду справи належним чином повідомлений не був, і лише 24.02.2026 оскаржувана постанова суду надійшла рекомендованим листом на його поштову адресу, що підтверджується матеріалами справи (а.с.19).
Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, слід зазначити таке.
Згідно з статтею 289 КпАП України апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції.
Ураховуючи обґрунтування клопотання в частині пропущення строку на апеляційне оскарження судового рішення та досліджені матеріали справи, причини пропуску процесуального строку слід визнати поважними та поновити заявнику строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2026 року.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції з Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Пензеник В. І. підтримали доводи апеляційної скарги.
ОСОБА_1 суду повідомив, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння. Перед зупиненням його працівниками поліції від на заправці ходив в туалет, а тому не зміг здати сечу на аналіз. З відеозапису видно, що він неодноразово намагався це зробити. Крім того, він отримав контузію і отримав тяжкі травми захищаючи Батьківщину від російської агресії, що, на його думку, також вплинуло на результат. Проте на його прохання взяти інші зразки біологічного середовища ніхто не відреагував.
Захисник Пензеник В. І. звернув увагу суду на докази про медичний стан здоров'я ОСОБА_1 : довідку про обставини травми з військової частини, протокол засідання штатної військово-лікарської комісії від 10.092025, а також врахувати, що не дивлячись на таку травму він займається волонтерською діяльністю.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Пензеника В. І., дослідивши матеріали справи, вважаю, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
Апеляційний суд, враховуючи положення статті 294 КУпАП переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП). Обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Колегія суддів враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Судом встановлено, що згідно довідки (а.с. 10) ОСОБА_1 судом надсилалося SMS-повідомлення на телефон, проте ОСОБА_1 не давав своєї згоди на таке повідомлення його про час та місце розгляду справи.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 року у справі №286/4145/15-а, від 3103.2021 року у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 року у справі №465/5145/16-а.
Враховуючи наведене, постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, за положеннями статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За змістом статті 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями статті 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу статей 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 574858 від 25.01.2026 встановлено, що ОСОБА_1 25.01.2026 о 02:42 год. у м. Вінниця на вул. Академіка Янгеля, 22, керував транспортним засобом «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у лікаря-нарколога КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР», висновок № 0063 від 25.01.2026.
Згідно з рапортом працівника поліції Главацького С., 25.01.2026 о 02:42 год. під час несення служби, спільно із лейтенантом поліції Рибалко Ю. А. у складі екіпажу «Юнкер-108», за порушення ПДР, а саме не виконання вимог дорожнього знаку 5.7.1 «В'їзд на дорогу з одностороннім рухом», було зупинено транспортний засіб «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
В ході спілкування у водія виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці очей, що не реагують на світло. В подальшому останньому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога у КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР», на що останній погодився, але прибувши в медичний заклад, відмовився від проходження огляду, повністю усвідомлюючи відповідальність у присутності лікаря-нарколога. У подальшому на водія було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесена постанова за ч. 1 ст. 122 КУпАП, транспортний засіб залишився на місці зупинки без порушення правил дорожнього руху. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори № 472991, № 472971.
Відповідно до частини першої статті 130 КУпАП забороняється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За правилами частини другої статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьою цієї статті передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 5 ст. 266 КУпАП).
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 266 КУпАП).
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 2, 3 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Інструкцією визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.
Оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Огляд водія транспортного засобу на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов'язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.
Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.
Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження.
Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів у закладах охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв.
Для визначення концентрації алкоголю у другий набір відбирається не менше ніж 20 мл сечі та крові.
За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Кожний випадок огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 5).
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Крім зазначеної вище Інструкції, Кабінетом Міністрів України затверджений Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі - Порядок), та 07.11.2015 № 1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Так, затвердженим Порядком встановлено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Лікар, що проводить огляд, повинен ознайомитися з документами, які посвідчують особу водія (паспорт, посвідчення водія та інші документи).
Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.
Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
В свою чергу Розділом X Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі встановлено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).
Пунктом 5 Інструкції визначено, що у разі проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп'яніння).
З наведеного слідує, що у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгоди на проведення огляду у відповідному закладі охорони здоров'я, особа вважається такою, що відмовилася на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, а тому поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення.
Повертаючись до обставин справи, в даній ситуації вимагається доведення того, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, на підтвердження чого суду було надано протокол про адміністративне правопорушення ЕПР 1 № 574858 відносно ОСОБА_1 , висновок № 0063 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок), за результатом огляду якого лікарем зазначена відмова ОСОБА_1 від його проходження, та відеозапис з нагрудної відеокамери поліцейського.
Частина друга статті 251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вищевказаний відеозапис було зроблено з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції, який приймав участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Зафіксовані відеозаписом обставини, які були здійснені поліцейським за допомогою нагрудного відео реєстратора, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису встановлено, що працівники поліції за порушення ПДР, а саме невиконання вимог дорожнього знаку 5.7.1 «В'їзд на дорогу з одностороннім рухом», зупинили транспортний засіб «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
В ході спілкування у водія виявлено ознаки наркотичного сп'яніння. В подальшому останньому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога у КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР», на що останній погодився.
В закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, при цьому робив неодноразові спроби надати зразок сечі, однак за фізіологічним станом, як він пояснив, оскільки перед зупинкою його поліцейськими був у туалеті і спорожнив сечовий міхур, а також має проблеми з сечовиділенням після отримання бойових травм і операційних втручань, приймає обезболюючі медичні препарати, зробити цього не зміг, на підтвердження чого надав суду апеляційної інстанції посвідчення учасника бойових дій, довідку про обставини травми, протокол засідання штатної ВЛК, свідоцтво про хворобу.
В результаті лікар ОСОБА_2 склав висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 0063 від 25.01.2026 з висновком про відмову від проходження огляду, в якому також зазначено швидкий тест на наркотики - відмова (а.с.6).
Згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи.
Пунктами 14, 15 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду.
Згідно з пунктом 21 розділу ІІІ Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Як вже зазначалося, пунктом 5 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначено, що у разі проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп'яніння).
Отже, у такому висновку викладаються результати медичного огляду, а не встановлюється факт відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я.
Однак висновок КНП «ВОКПЛ ім. акад. Ющенка ВОР» щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 0063 від 25.01.2026 не містить результатів огляду, проте, в порушення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, а також покладений судом першої інстанції в основу рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на викладене вище, суд не може покласти в основу обвинувачення лише дані зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки, з огляду на заперечення їх особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, дотримання порядку проведення огляду на стан сп'яніння, що відповідає положенням частини п'ятої статті 266 КУпАП та пункту 21 розділу ІІІ Інструкції, має вирішальне значення у цій справі.
Водночас з відеозапису встановлено, що працівники поліції не надали ОСОБА_1 скористатися правом на надання доказів своєї невинуватості, обґрунтовуючи це небажанням його надати зразок сечі, не зважаючи на те, що останній пропонував отримати у нього інші біологічні зразки, а склавши протокол зазначили в ньому про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку, що об'єктивно не підтверджується іншими матеріалами справи (зокрема наданими відеодоказами).
Відповідно до п. 11, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 визначено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
З дослідженого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, лікар оглядав останнього на ознаки сп'яніння.
З метою повного та об'єктивного розгляду справи в судове засідання викликався лікар ОСОБА_3 , який проводив медичний огляд ОСОБА_1 , а також для огляду в судовому засіданні акт медичного огляду, або його копію, оскільки адвокату на запит доказ не був наданий.
Проте свідок в судове засідання не з'явився, про причини неявки свідка КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка ВОР» суд не повідомило, доказ не надало.
Поліцейські у справах про адміністративні правопорушення повинні дотримуватися стандартів, визначених Європейською конвенцією з прав людини та практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Це включає в себе, зокрема, принципи верховенства права, законності, поваги до прав і свобод людини, недопущення тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження та забезпечення права на справедливий судовий розгляд.
Дії поліції мають ґрунтуватися на законі, бути пропорційними та необхідними.
У статті 40 Європейського кодексу поліцейської етики (Рекомендація (2001) 10, ухвалена Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2001 року), передбачено, що поліція має виконувати свої завдання справедливо, керуючись, зокрема, принципами неупередженості та недискримінаційного підходу.
Саме складання протоколу - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Проте на підставі встановлених судом обставин справи, суд дійшов до висновку, що наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Суд також наголошує, що процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 75-79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Карелін проти Росії», пункт 54 справи «Озеров проти Росії», пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії»).
У зв'язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог статті 252 КУпАП, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з винесенням нової постанови про закриття провадження в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 283, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 17 лютого 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, скасувати, провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду Ю. Б. Войтко