Провадження № 11-кп/821/133/26 Справа № 695/1233/22 Категорія: ч. 1 ст. 115 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
09 квітня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю секретарки - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисниці - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_7 на вирок Канівського міськрайсуду Черкаської обл. від 31.03.2025 р. у кримінальному провадженні № 12021250370001229 від 10.12.2021 року, -
Зазначеним вироком ОСОБА_8 , який
народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Зорівка, Золото-
ніського р-ну Черкаської обл., громадянин
України, українець, має середню освіту,
одружений, не працює, має на утриманні
двох малолітніх дітей: ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимий, проживає
АДРЕСА_1 ,
визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, у строк покарання ОСОБА_8 зараховано строк його попереднього ув'язнення з 10.12.2021 р. до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишено тримання під вартою.
Цивільний позов не заявлений.
Стягнуто із ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати у зв'язку із проведенням судових експертиз в розмірі 17 490,82 грн.
Скасовано арешт майна, накладеного ухвалами слідчого судді Золотоніського міськрайсуду Черкаської обл. від 15.12.2021 р. на речові докази у кримінальному провадження № 12021250370001229 від 10.12.2021 р.
Вирішено долю речових доказів відповідно до вимог КПК України.
Вироком суду встановлено, що 9.12.2021 р. у період часу з 9:00 год. до 17:00 год., точного часу не встановлено, ОСОБА_8 , перебуваючи у власному будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на позбавлення життя потерпілої, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді настання смерті та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин під час розпиття спритних напоїв із співмешканкою ОСОБА_11 , умисно наніс удари руками та ногами по голові, обличчю, тулубу, верхніх та нижніх кінцівках, близько 5 ударів гарячою праскою в область задньої поверхні голови, шиї та спини, 4 ударів кухонним ножем по обличчю, правій гомілці та правому передпліччю, після чого наніс один удар кухонним ножем по передній поверхні грудної клітки праворуч, чим спричинив проникаюче колото-різане поранення шиї та грудної клітки, з ушкодженням судини шиї, трахеї та правої легені з розвитком кровотечі, яке було небезпечним для життя потерпілої та призвело до її смерті.
Відповідно до висновку судмедекспертизи № 05-8-02/420, причиною смерті ОСОБА_11 є проникаюче колото-різане поранення шиї та грудної клітки з раною на передній поверхні грудної клітки праворуч, з ушкодженням судини шиї, трахеї та правої легені з розвитком кровотечі (в правій плевральній порожнині до 200 мл крові).
Проникаюче колото-різане поранення шиї та грудної клітки належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; переломи ребер справа - носять ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; різані рани обличчя, правої гомілки, правого передпліччя, тупа травма голови з синцями, саднами та забійною раною обличчя, ранами губ, крововиливами на м'яких покривах черепа, синці верхніх та нижніх кінцівок, термічні опіки голови, шиї та спини - носять ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості.
Всі вищевказані тілесні ушкодження у ОСОБА_11 виникли до настання смерті, на що вказують наявність ознак прижиттєвості ушкоджень.
Проникаюче колото-різане поранення шиї та грудної клітки виникло від дії предмета, що володіє властивостями гострого колюче-ріжучого; різані рани обличчя, правої гомілки та правого передпліччя - від дії предмета, що володіє властивостями гострого; опіки голови, шиї та спини виникли від дії термічного фактору (гарячого предмету).
Не погоджуючись з вироком суду, захисниця ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок суду, яким ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, в частині правової кваліфікації діяння та призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України.
Апеляційні вимоги мотивує тим, що вказаний вирок підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та допущеним судом істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, через неправильність кваліфікації дій обвинуваченого та не доведення мотиву злочину. Зокрема, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону через неповноважний склад суду.
Враховуючи докази, які були безпосередньо досліджені судом сторона захисту вважає, що обвинувачення, висунуте ОСОБА_8 за ч. 1 ст.115 КК України, не знайшло своє підтвердження під час судового провадження, тому захисниця не погоджується з такою кваліфікацією дій обвинуваченого. Встановлені судом обставини не дають підстав вважати доведеним умисел обвинуваченого на заподіяння смерті потерпілій, що є обов'язковим елементом складу інкримінованого злочину. Висновки суду про наявність умислу у ОСОБА_8 саме на позбавлення життя ОСОБА_11 не підтверджуються показаннями свідків та матеріалами справи.
За нормами ч. 1 ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою в мотивувальній частині вироку зазначаються, у тому числі, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7.02.2003 р. № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 115 КК України, а також без ознак, передбачених ст. ст. 116-118 КК України, зокрема в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим, підлягає кваліфікації за ст. 115 ч. 1 КК України.
Як убачається із обвинувального акту, органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_11 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин під час розлиття спритних напоїв. Однак, не наводиться причина виникнення таких відносин: в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим, - що є мотивом вчинення злочину. Встановлення мотиву вчинення злочину є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Тобто, судом першої інстанції не дотримано зазначених вимог кримінального процесуального закону щодо доказування мотиву злочину та перевірки його обставинами у судовому засіданні. Вказане порушення вимог кримінального процесуального закону є істотним, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, є підставою для скасування вироку щодо ОСОБА_8 .
У судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , жоден із допитаних свідків не надав суду свідчень про те, що ОСОБА_8 мав умисел на вбивство ОСОБА_11 . Свідки не вказували про їх неприязні відносини, зокрема зазначали, що їм нічого не відомо про їх відносини та конфлікти між ними раніше. За матеріалами справи не встановлено та не доведено органом обвинувачення, що конфлікт був настільки надзвичайним щоб викликати у обвинуваченого умисел на вбивство.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що кваліфікація злочину - це кримінально- правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння (постанови Верховного Суду від 4.02.2020 р. справа № 705/623/18, від 17.04.2019 р. справа № 472/342/16-к, від 11.02.2021 р. справа № 462/3062/16-к).
Отже, обвинуваченням не надано доказів, що ОСОБА_8 мав умисел саме на вбивство ОСОБА_11 , при відсутності свідків нанесення тілесних ушкоджень останній та обставин, що свідчили б про його мотив.
Питання про умисел необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій (постанови ВСУ від 22.01.2015 р. справа № 5-35кс14 та від 14.11.2013 р. справа № 5-46кс13).
Причиною смерті ОСОБА_11 є одне поранення шиї та грудної клітки праворуч, яке водночас не було направлено на пошкодження життєво важливих органів, всі інші відносяться до середнього та легкого ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. За таких обставин, характер, локалізація та кількість тілесних ушкоджень, не свідчать про наявність в діях ОСОБА_8 умислу на вбивство.
Зокрема, на слідчому експерименті обвинувачений показав, що наносив удар правою рукою стоячи напроти ОСОБА_11 обличчя до обличчя. За таких обставин, прямий удар з умислом на позбавлення життя був би спрямований на життєво важливі органи (серце) і приходився б у ліву сторону грудної клітини потерпілої. Однак, обвинувачений наніс удар у праву сторону грудної клітини, що свідчить про умисел саме на завдання тяжких тілесних ушкоджень, а не на раптову смерть ОСОБА_11 .
Отже, висновок суду ґрунтується виключно на припущеннях, які сторона обвинувачення виклала в обвинувальному акті. Тому суд залишив поза увагою «принцип презумпції невинуватості» та правило тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого.
Вирішуючи в справах про злочини проти життя та здоров'я особи питання про те з прямим чи непрямим умислом діяв винуватий, суд має виходити із сукупності всіх обставин справи й ураховувати не тільки поведінку винуватого, потерпілого і їх взаємостосунки до злочину, під час і після його вчинення, але й спосіб учинення злочину, застосовані засоби і знаряддя, сам характер заподіяних потерпілим поранень. Про наявність саме прямого умислу можуть свідчити, зокрема, діяння винуватого, які завідомо для нього повинні були потягти смерть потерпілих (постанова ВСУ від 26.06.2014 р. у справі № 5-10кс14, постанова ВС від 21.06.2018 у справі № 263/8377/16-к);
Крім того, при визначенні ступеня тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень за способом вчинення діяння враховуються як локалізація, характер, механізм утворення травм та ушкоджень, які можуть бути визнані тяжкими, в тому числі й небезпечними для життя в момент заподіяння, так і зміст та характер інтелектуального та вольового критеріїв вини у зазначених вище злочинах з матеріальним складом, які обумовлюються усвідомленням особою характеру вчиненого злочинного діяння, передбаченням його негативних наслідків та ставленням до цих наслідків (постанови ВСУ від 03.04.2014 р. у справі №5-5к/14, від 24.04.2014 р. у справі № 5-13кс14, постанова ВС від 01.03.2018 р. у справі № 720/1633/16-к.)
Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, належить до категорії складних злочинів. З об'єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечними, протиправними діяннями та суспільно небезпечними наслідками, що настали для здоров'я потерпілого у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті. При цьому тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинному зв'язку між собою та із вчиненим суспільно небезпечним діянням.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується двома формами вини умислом (прямим/непрямим) щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження і необережністю (злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю) щодо настання смерті потерпілого (похідні наслідки). При цьому винний усвідомлює можливість настання похідного наслідку в результаті настання первинного.
Встановлюючи суб'єктивні ознаки складу злочину умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), судам необхідно виходити з того, що ознаками суб'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, є умисел на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження в прямій і непрямій формі (постанова ВС у справі № 125/636/20 від 16.08.2022).
За таких обставин, суд першої інстанції свого висновку щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 саме за ч. 1 ст.115 КК України, а не за ч. 2 ст. 121 КК України належним чином не мотивував, обмежився лише загальним формулюванням про доведеність винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Ч. 3 ст. 337 КПК України визначено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Потерпілий ОСОБА_15 19.08.2025 р. подав суду письмове клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 без його участі, в якому просив залишити вид та розмір покарання ОСОБА_8 , призначену судом першої інстанції, без змін (т. 6 а. пр. 112), в судове засідання апеляційного суду не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги ( т. 6 а. пр. 133), тому вислухавши думку учасників судового провадження, з урахуванням поданого потерпілим клопотання, апеляційний суд розглянув справу без участі потерпілого ОСОБА_15 .
Заслухавши доповідь судді, захисницю ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу захисниці та просили її задовольнити із вказаних у ній підстав, прокурора ОСОБА_16 , яка вважала вирок суду законним та обґрунтованим, тому просила апеляційну скаргу захисниці залишити без задоволення, а вирок суду без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків .
Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дотримався вищезазначених вимог закону при прийнятті рішення у даному кримінальному провадженні.
Висновки суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій особі та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 115 КК України відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням дійсних обставин події та ґрунтуються на зібраних у справі доказах, які детально досліджені в судовому засіданні в їх сукупності та взаємозв'язку та яким у вироку дана правильна юридична оцінка.
Висновки суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку суду першої інстанції, ґрунтуються на доказах, які досліджені і належним чином оцінені судом.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння.
Так, ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, не визнав, пояснив що з ним проживала ОСОБА_11 , жили з нею мирно. Алкоголь вдома вживали обидва. 8.12.2021 р. в с. Зорівка між ОСОБА_11 та матір'ю сусідки відбувся конфлікт, під час якого остання звинувачувала ОСОБА_11 у крадіжці телефону. Близько 9 год. сусідка та її мати прийшли до нього, ОСОБА_8 та побили вікна у його будинку.
Також 8.12.2021 р. ввечері він з ОСОБА_11 взяли коня у його брата та повезли здавати металобрухт у сусіднє село, дорогою ОСОБА_11 впала з воза. Приїхавши додому, близько 5 години вечора, він відвів коня до брата, а ОСОБА_11 купила близько 3 л горілки, яку вони майже випили. Він увімкнув телевізор, думали лягати спати, але ОСОБА_11 вирішила попрасувати одяг, праска була увімкнена у подовжувач, вона точилася, зачепила праску. Праска упала ОСОБА_11 на спину і вона впала разом із праскою. Коли ОСОБА_11 намагалася встати, підвившись навкарачки, праска кілька разів перекотилася по її спині від сідниць до голови, у результаті чого на тілі ОСОБА_11 утворилися опіки. Він підіймав і потерпілу, і праску. Можливо, дав кілька ляпасів по обличчю ОСОБА_11 , щоб зупинити її та вони лягли спати. 9.12.2021 р. вранці він купив горілки та приніс додому ОСОБА_11 похмелитися, бо в неї була обпечена спина і їй було погано. Інших тілесних ушкоджень на ОСОБА_11 не було, лише біля ока синці, губи були нормальні. Чи були опіки на її голові не пам'ятає. Він приблизно о 08:30-9:00 год. ранку 9.12.2021 р. випив з ОСОБА_11 чарку чи дві горілки, а решту горілки віддав потерпілій та пішов до сусідки просити повернути йому два телефони, які сусідка забрала. Потім пішов в сторону центру села, когось зустрічав, пізніше зустрів батюшку, далі пішов по цигарки, майже цілий день вдома не був. Додому він повернувся приблизно о 15:00 год., приніс макарони, чекушку, печиво, сало. Все віддав ОСОБА_11 та сказав, щоб варила їсти, а сам ліг спати. В будинку горіло світло, працював телевізор. Прокинувшись приблизно о 18:00 год., знайшов труп ОСОБА_11 , перечепився через неї, вона лежала біля дерев'яної колони в кімнаті його будинку. В неї ноги були простягнуті, а сама була обперта об ліжко. Хлюпнув на її обличчя води з відра, що стояло біля ліжка, бо думав, що вона п'яна спить, тіло сповзло і він розвернув її на спину та перевірив пульс на шиї, його не було, закрив їй очі, сліди крові він ніде не змивав.
Після чого пішов до матері по телефон, вдома матері не було, він пішов до брата - ОСОБА_8 , о котрій годині, не знає, хотів, щоб той викликав поліцію. Казав брату, що, мабуть, ОСОБА_11 померла, але брат його обізвав, сказав, що він її не вбивав. Брат сказав, що у нього свої проблеми, ремонт, порадив йому йти до матері. Матір він, обвинувачений, знайшов вдома у своєї сестри. Мати приїхала з телефоном до його будинку та тоді він зателефонував у поліцію і сказав, що у нього в будинку знаходиться труп, матері повідомив, що він ОСОБА_11 не вбивав. Через 5-10 хв. з поліції зателефонували, дізналися адресу. Працівники поліції приїхали того ж дня приблизно о 23:00 год. Мати привезла йому пляшку горілки, він став вживати алкоголь, бо в нього був великий стрес. Поліцейські проводили огляд, приїздив експерт. Слідчі дії тривали до ранку, увесь цей час він в кімнату не заходив, сидів у сусідній кімнаті та пив горілку. Потім його завели в кімнату, де був труп, він запитував у поліцейських, від чого померла ОСОБА_11 , вони говорили, що не знають. Поліцейські при проведенні огляду місця події, вони не слухали його, оглядали весь будинок, із шухляди позабирали купу ножів, чи лазили на піч під час огляду місця події, не пам'ятає. Він їм сказав, що ножа із ручкою із візерунком у формі квітки не бачить. Після огляду місця події його вивели з будинку першого, потім вийшли поліцейські, які були на трьох автомобілях. 10.12.2021 р. приблизно о 10:00 год. його привезли із с. Зорівка в м. Золотоноша в прокуратуру для надання пояснень, він перебував у сильному алкогольному сп'янінні, при його огляді на стан сп'яніння за допомогою «Драгер» виявлено близько 2,7 ‰, в такому стані надав показання. При цьому був присутній інший адвокат, з яким договору він не укладав. У нього у райвідділі поліції вилучили штани, берці, шапку, светр, футболку, дублянку, він залишився одягнутий лише у джинсові штани та кросівки. Його змусили визнати вину, повідомивши, що інакше все буде серйозніше. Коли його везли у с. Зорівку він уже був у своїй футболці. Обвинуваченням не надано пояснень щодо того, як футболка, яка була вилучена і запакована, опинилась на ньому знову. В с. Зорівка, перебуваючи у кайданках зізнався у злочині, якого не скоював. Це він зробив, щоб потрапити додому і укласти договір з іншим адвокатом, оскільки той, який був, його не влаштовував. Пізніше його знову повезли в с. Зорівку для того, щоб знайти якийсь ніж з синьою ручкою, але йому не відомо, кому належить цей ніж, схожий ніж на той, який вилучили з його будинку, бачив у сусідів. Вважає, що коли ОСОБА_11 збиралася варити їсти, можливо до неї хтось приходив, бо коли він виходив із хати, двері були повністю відчинені, повідомляв працівників поліції про те, що треба брати відбитки пальців з дверей, проте ніхто цього не зробив. Думає, що ОСОБА_11 була п'яна та задихнулася, бо у неї були згустки крові, можливо казав поліцейським, щоб вони подивилися на шию ОСОБА_11 , можливо казав, бо там був шнурок і він думав що її хтось задушив. Удару ножем ОСОБА_11 не наносив. На слідчому експерименті запитував у слідчого, як показувати нанесення удару ОСОБА_11 , його змусили визнати, що ніж належить йому. Він був в одних штанах та футболці, дуже замерз, тому погодився зізнатися в тому чого не робив, бо слідчий казав, що поки він не зізнається, то його навіть в ІТТ не відвезуть, йому не відомо кому належить ніж із синьою ручкою. Він був п'яний під час слідчих дій, протоколи слідчих дій він не читав, йому було байдуже. Під час огляду місця події він казав не про цього ножа, а про ножа із візерунком, подібним до квітки, але цього ножа ніхто не знайшов. Звідки взявся запах пально-мастильних матеріалів від тіла ОСОБА_11 пояснити не може. У пляшці, яку вилучили при огляді місця події, був бензин, який вони використовували для розпалювання груби. Коли виявив тіло ОСОБА_11 він був у стресі, тому не звернув на це уваги. Думав спочатку викликати швидку медичну допомогу, потім викликали поліцію. Вважає, що в матеріалах справи немає жодного доказу, який би свідчив, що саме він вчинив цей злочин. Свідки підтвердили, де він був цілий день, якби він вдарив ОСОБА_11 ножем, то було б багато крові, а якби бив її гарячою праскою, то були б обпечені руки і інші частини тіла. Вважав, що сторона обвинувачення не довела його винуватість у вчиненні злочину, жодного прямого доказу не надано, всі докази є непрямими.
Не зважаючи на невизнання вини ОСОБА_8 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, доведена зібраними у справі доказами, яким суд дав належну оцінку і навів у вироку, зокрема:
допитана судом першої інстанції свідок ОСОБА_12 , яка є матір'ю обвинуваченого, суду пояснила, що разом з сином проживала співмешканка ОСОБА_11 . Діти сина від першої дружини проживають разом з нею в одному будинку. Син та ОСОБА_11 вживали алкогольні напої. Вона нечасто бувала у них вдома, коли були у гостях, між собою не сварилися. Інколи вона бачила синці під оком та руці ОСОБА_11 , але син та його співмешканка пояснювали, що остання впала і вдарилась. Точного дня не пам'ятає, 9 числа приблизно о 8:00 год. до неї приходила ОСОБА_11 , тілесних ушкоджень на ній не було, цього ж дня до неї приходив син ОСОБА_8 з документами на свій будинок, хотів його продати та поїхати у росію. Вона забрала у нього документи і він пішов, чи перебував син у алкогольному сп'янінні не помітила. Згодом дізналася, що цього ж дня ОСОБА_8 приходив до другого її сина, повідомляв, що щось трапилося з його співмешканкою ОСОБА_11 , питав, що йому робити. Вона приїхала до будинку сина, він пішов з нею, будинок був відчинений, було увімкнене світло, вона зупинилася в передпокої та побачила ОСОБА_11 , яка лежала на спині на підлозі на килимі у спальні перед ліжком. Потерпіла була у светрі, якого на ній вона ніколи не бачила, ніяких ушкоджень вона не побачила, помітила лише подряпину чи поріз на її лобі. Вони викликали поліцію. Працівники поліції повідомили їй що вона може їхати, а вони будуть проводить обстеження з експертом, пообіцявши після цього замкнути будинок. Вважала, що ОСОБА_11 десь убили, а потім поклали в кімнаті перед ліжком, де спав її син ОСОБА_8 , зі слів інших дізналася, що поліцейські приїздили після цього ще декілька разів до будинку її сина.
Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що обвинувачений є його рідним братом. Йому не відомо які стосунки були у його брата із співмешканкою, спілкувалися не часто. Інколи він приходив із своєю співмешканкою позичати коня. Тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_11 не бачив. Брат ОСОБА_8 прийшов до нього 9 грудня, точно рік не пам'ятає, приблизно о 19:30 год. з проханням піти із ним подивитися, бо щось сталося із його співмешканкою, але він був зайнятий, робив ремонт у будинку, тому не приділив уваги словам брата, порадив піти до матері. На одязі у ОСОБА_8 . Плям крові не бачив. Про те, що ОСОБА_11 померла дізнався наступного ранку.
Допитаний судом свідок ОСОБА_14 пояснив, що є священником у с. Зорівка Золотоніського р-ну. 8 чи 9 грудня, понад три роки тому, ОСОБА_8 приблизно об 11-11:30 год. дня зайшов на каву, він був трохи напідпитку. Казав, що ОСОБА_11 винна йому гроші і не хоче повертати. Він пояснював ОСОБА_8 , що вона не може бути винною гроші, адже вони живуть однією сім'єю. Після цього він дав ОСОБА_8 продуктів харчування і той пішов. ОСОБА_8 інколи бачив в нетверезому стані, він трохи грубуватий, але щоб когось бив, не чув, з ним можна було знайти спільну мову.
Допитаний судом свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що проживає в с. Зорівка Золотоніського р-ну. Понад три роки тому, дату і час не пам'ятає, до нього додому зайшов ОСОБА_8 , який заходив нечасто, і вони разом палили табак, потім вийшли і ОСОБА_8 пішов в напрямку свого дому, а свідок - до своїх батьків. В той день ОСОБА_8 був напідпитку. Які стосунки були між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 йому не відомо.
Крім того, місцевим судом були безпосередньо досліджені письмові докази, які підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а саме:
- протоколом огляду місця події від 10.12.2021 р. проведеного з 4:10 год. до 7:00 год. з фото-таблицями та додатком - відеозаписами на двох дисках DVD-R, відповідно до яких оглянуто домоволодіння ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 за його участі та участі понятих.
Відповідно до протоколу огляду місця події у вітальні житлового будинку виявлено: обстановка є порушеною, на підлозі наявні уламки скла, перевернуті килими, на підлозі і килимах виявлено велику кількість речовини бурого кольору, яка в деяких місцях розмішана з рідиною прозорого кольору. У цій же кімнаті виявлено труп ОСОБА_11 , на якому виявлено добре виражені сліди трупного заклякання, в носових ходах рідка темна кров, на шиї мотузка у виді шнурка, яка зав'язана на шиї трупа на задній поверхні шиї, на обличчі забійні рани справа, синці навколо обох очей, лівій щоці, підборідді справа, рани на слизових губ, синці на тильній поверхні обох кистей рук, рана на правому передпліччі, опікова поверхня спини. Під час огляду місця події виявлено та вилучено змив речовини бурого кольору з дверної рами між кімнатами № 2 та № 3, змив речовини бурого кольору з дерев'яної колони між кімнатами вітальні та спальні, з підлоги у вітальні, змив речовини бурого кольору з підлоги в кімнаті № 4, змив речовини бурого кольору з килима в кімнаті № 5, скляну пляшку з наклейкою з написом «ТЕRRA», чарку з маркуванням «Житник», пластикову пляшку з наклейкою «Coca-cola» з невідомою речовиною з пально-мастильними матеріалами, праску зі слідами речовини бурого кольору; мікронакладення з лівої та правої долоні трупа, зрізи нігтів з правої та лівої руки трупа, зразки волосся трупа, дактилокарту трупа (а. пр. 213-222, 224-225 т. 1);
- протоколом огляду предмету від 10.12.2021 р., згідно якого було переглянуто відеозаписи проведення слідчої дії за адресою АДРЕСА_1 - огляду місця події, проведеного 10.12.2021 р. у період з 4:10 год до 7:00 год., які були перенесені з внутрішньої карти пам'яті камери на два відеодиски DVD-R (а. пр. 223, т. 1);
- протоколом огляду місця події від 10.12.2021 р. проведеного з 9:05 год. до 10:55 год. з фото-таблицями, відповідно до яких у приміщенні в моргу Золотоніського відділення СМЕ оглянуто труп ОСОБА_11 .
На трупі ОСОБА_11 добре виражене трупне задубіння; рани обличчя, садна та синці обличчя; колото-різана рана грудної клітки справа; синці грудної клітки, лівого коліна, обох кистей; термічні опіки спини, голови та шиї. Під час огляду трупа вилучено одяг: светр вишневого кольору, різнокольорову кофту, штани спортивні чорного кольору, кросівки чорні тканинні, шкарпетки темно-вишневі (а. пр. 236-239, т. 1);
- лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_11 , відповідно до якого причиною смерті вказано проникаюче колото-різане поранення шиї та грудної клітки з пошкодженням трахеї, легені; напад з використанням гострого предмету з метою вбивства чи нанесення ушкоджень (а. пр. 240, т. 1);
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення від 10.12.2021 р., в якому зазначено, що ОСОБА_8 був одягнутий у шапку з біло-синіми вставками, темно-синій светр, футболку чорного кольору, камуфльовані штани, темно-коричневі берці, одяг якого в присутності його захисника та понятих був вилучений як речові докази (а. пр. 242-246, т. 1);
- протоколом освідування особи від 11.12.2021 р., відповідно до якого у ОСОБА_8 відібрано кров з пальця руки, зрізи нігтів та змиви з його правої та лівої руки (а. пр. 5-6, т. 2);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 10.12.2021 р. з додатком до нього відеозаписом на диску DVD-R, відповідно до якого в присутності понятих та захисника ОСОБА_8 пояснив, що може відтворити обставини вбивства ОСОБА_11 . Після цього ОСОБА_8 добровільно показав та відтворив, як він 9.12.2021 приблизно о 17-18 год. в АДРЕСА_1 взяв на кухонному столі ніж правою рукою, після чого пішов у кімнату де знаходилась ОСОБА_11 , ставши до неї обличчям до обличчя на відстані 80 см, наніс їй один удар правою рукою, в якій знаходився ніж, в нижню частину її шиї з правої сторони, після чого ОСОБА_11 впала, а він ліг спати, де подів ножа він не пам'ятає (а. пр. 9-13, 26, т. 2);
- протоколом додаткового огляду місця події від 10.12.2021 р. та додатком до нього відеозаписом на диску DVD-R, відповідно до якого оглянуто приміщення кухні домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 та на дерев'яному кухонному столі виявлено та вилучено металевий предмет, зовні схожий на ніж з візерунками на лезі, з правої сторони від входу до кухонної кімнати у відділенні печі виявлено та вилучено предмет схожий на ніж (а. пр. 14-16, 26, т. 2);
- протоколом огляду предмету від 10.12.2021 р., згідно якого було переглянуто відеозаписи проведення слідчої дії за адресою АДРЕСА_1 слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_8 та протоколу додаткового огляду місця події, які були перенесені з внутрішньої карти пам'яті камери та мобільного телефону на один відеодиск DVD-R (а. пр. 24, т. 2);
- протоколом обшуку від 14.12.2021 р. із додатком до нього відеозаписом слідчої дії, відповідно до яких за адресою проживання ОСОБА_8 в АДРЕСА_1 виявлено та вилучено з кухонної кімнати на печі, а саме на пічному лежаку, ніж із синьою колодкою. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_8 вказав на цей ніж як той, яким він міг нанести ушкодження потерпілій ОСОБА_11 (а. пр. 31-35, 38, т. 2);
-протоколом огляду предмету від 14.12.2021 р., згідно якого було переглянуто відеозаписи з проведення слідчої дії обшуку за адресою АДРЕСА_1 , які були перенесені з внутрішньої карти пам'яті камери на один відеодиск DVD-R (а. пр. 37, т. 2);
- висновком судмедексперта № 05-8-02/420 від 10.12.2021 р. проведеного з 9:00 год. до 11:00 год., відповідно до якого причиною смерті ОСОБА_11 є проникаюче колото- різане поранення шиї та грудної клітки з раною на передній поверхні грудної клітки праворуч, з ушкодженням судини шиї, трахеї та правої легені з розвитком кровотечі (в правій плевральній порожнині до 200 мл крові). Враховуючи вираженість трупних змін смерть ОСОБА_11 могла настати за 16-24 год. до проведення експертизи трупа в морзі. При СМЕ трупа ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення шиї та грудної клітки з раною № 4 на передній поверхні грудної клітки праворуч, з рановим каналом направленим справа наліво, ззаду наперед, зверху вниз, ушкодженням судин шиї, трахеї, правої легені; різані рани обличчя (рана №1 та рана №2), різана рана правої гомілки (рана №5), різана рана правого передпліччя (рана № 6); тупа травма голови з синцями, саднами та забійною раною обличчя (рана № 3), ранами губ, крововиливами на м'яких покривах черепа; переломи 9-го та 10-го ребер справа; синці верхніх та нижніх кінцівок; термічні опіки голови, шиї та спини. Проникаюче колото-різане поранення шиї та грудної клітки належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; переломи ребер справа носять ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; різані рани обличчя, правої гомілки, правого передпліччя, тупа травма голови із синцями, саднами та забійною раною обличчя, ранами губ, крововиливами на м'яких покривах черепа, синці верхніх та нижніх кінцівок, термічні опіки голови, шиї та спини - носять ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості. Всі вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_11 виникли до настання смерті, на що вказують наявність ознак прижиттєвості ушкоджень. Проникаюче колото-різане поранення шиї та грудної клітки виникло від дії предмета, що володіє властивостями гострого колюче-ріжучого; різані рани обличчя, правої гомілки та правого передпліччя - від дії предмета, що володіє властивостями гострого; опіки голови, шиї та спини виникли від дії термічного фактору (гарячого предмету). В крові трупа ОСОБА_11 виявлено етанол в кількості 2,61 ‰, така концентрація етилового спирту в крові трупа вказує на алкогольне сп'яніння тяжкого ступеню відносно живих осіб. Об'єктивних судово-медичних даних, які б вказували на наявність захворювань від яких настала смерть ОСОБА_17 немає (а. пр. 42-44, т. 2);
- висновком експерта № 05/1-09/01,599 від 04.01.2022 р. з додатком до нього, відповідно до якого кров підозрюваного ОСОБА_8 відноситься до групи А (ІІ) з ізогематоглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Кров трупа ОСОБА_11 , згідно висновку експерта № 05-1-09/599 від 14.12.2021 р., відноситься до групи В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВ0 (а. пр. 50-52, т. 2);
- висновком експерта №05-5-06/07 від 26.01.2022 р. з додатком до нього, за яким при судово-медичній експертизі довільно обраних ділянок на одязі ОСОБА_8 вилученого під час його затримання 10.12.2021 р. виявлено наступне: шапці (об. 1), плям сіро-коричневого кольору на светрі (об. 2), штанах (об. 7,8), змивах з бокових поверхонь лівого черевика (об. 13, 14) кров не виявлено. При судово-медичній експертизі плям коричневого кольору з бурим відтінком (об. 3, 4) на рукавах светру виявлено кров людини, статеву приналежність якої не встановлено в зв'язку з відсутністю клітинних елементів крові. При серологічному дослідженні даних крові виявлено антиген А та В ізосерологічної системи АВ0. Враховуючи отримані результати, групи крові осіб, що проходять по справі, можна прийти до висновку, що антигени А та В, виявлені в слідах крові у плямах на руках светру (об. 3, 4) можуть походити від особи (осіб) з групою крові АВ (ІV) ізосерологічної системи АВО, або за рахунок змішування крові осіб з групами А (ІІ) та В (ІІІ) цієї ж системи. Антиген А, знайдений в слідах крові, властивий організму підозрюваного ОСОБА_8 . ОСОБА_18 не властивий його організму, він може походити за рахунок крові потерпілої ОСОБА_11 . При судово-медичній експертизі плям бурого кольору на передній поверхні штанів (об. 5, 6) виявлено кров людини, статеву приналежність якої не встановлено у зв'язку з відсутністю клітинних елементів крові. При серологічному дослідженні даної крові виявлено антиген В ізосерологічної системи АВО. Враховуючи отримані результати, групи крові осіб, що проходять по справі, можна прийти до висновку, що антиген В, виявлений в слідах крові на штанах (об. 5, 6) може походити від особи (осіб) з групою крові В (ІІІ) з ізогематоглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВО. Походження крові від потерпілої ОСОБА_11 не виключається. Даних про походження крові від підозрюваного ОСОБА_8 не отримано. При судово-медичній експертизі змивів з носка та бокових поверхонь правого черевика (об. 9, 11) та змиву з носка лівого черевика (об. 12) виявлено кров людини, статеву приналежність якої не встановлено в зв'язку з відсутністю клітинних елементів в крові. При серологічному дослідженні даної крові виявлено антиген А ізосерологічної системи АВО. Враховуючи отримані результати, групи крові осіб, що проходять по справі, можна прийти до висновку, що антиген А, виявлений в слідах крові у змивах з правого (об. 9-11) та носку лівого черевика ( об. 12) може походити від особи (осіб) з групою крові А (ІІ) з ізогематоглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. Походження крові від підозрюваного ОСОБА_8 не виключається. Даних про походження крові від потерпілої ОСОБА_17 не отримано (а. пр. 54-59, т. 2);
Відповідно до висновків експерта № 05-5-06/05 від 11.01.2025 р. та №05-5-06/06 від 11.01.2022 р. при судово-медичній експертизі змиву з правої та лівої руки підозрюваного ОСОБА_8 кров не виявлено (а. пр. 64, 69, т. 2).
Відповідно до висновку експерта №05-5-06/06 від 11.01.2022 р. при судово-медичні експертизи дверної рами кров не виявлено (а. пр. 74, т. 2).
- висновком експерта № 05-5-06/01 від 14.01.2022 р. з додатком до нього, відповідно до якого при судово-медичній експертизі плями бурого кольору на змиві з дерев'яної колони (об. 1) виявлено кров людини, статеву приналежність якої не встановлено у зв'язку з недостатньою кількістю клітинних елементів крові. При серологічному дослідженні крові виявлено антиген В ізостерологічної системи АВ0. Враховуючи отримані результати, групи крові особи, що проходить по справі можна прийти до висновку, що кров виявлена у слідах на змиві дерев'яної колони (об. 1) може походити від особи (осіб) з групою крові В (ІІІ) з ізогематоглютеніном анти-А ізосерологічної системи АВ0. Кров може походити від потерпілої ОСОБА_11 . Даних про походження крові від підозрюваного ОСОБА_8 не виявлено (а. пр. 79-80, т. 2);
- висновком експерта № 05-5-06/02 від 14.01.2022 р., відповідно до якого при судово-медичній експертизі плями бурого кольору на змиві з підлоги будинку (об. 1) виявлено кров людини, статеву приналежність якої не встановлено у зв'язку з відсутністю клітинних елементів крові. При серологічному дослідженні крові виявлено антиген В ізосерологічної системи АВ0. Кров може походити від особи (осіб) з групою крові В (ІІІ) з ізогематоглютеніном анти-А ізосерологічної системи АВ0. Кров може походити від потерпілої ОСОБА_11 . Даних про походження крові від підозрюваного ОСОБА_8 не виявлено;
- висновком експерта № 05-5-06/04 від 14.01.2022 р. з додатком, відповідно до якого при судово-медичній експертизі плями бурого кольору на змиві з килима (об. 1) виявлено кров людини, статеву приналежність якої не встановлено в зв'язку з відсутністю клітинних елементів крові. При серологічному дослідженні крові виявлений антиген В ізосерологічної системи АВ0. Враховуючи отримані результати, групи крові особи, що проходить по справі, можна прийти до висновку, що кров виявлена в слідах на змиві з килима може походити від особи (осіб) з групою крові В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВ0. Кров може походити від потерпілої ОСОБА_11 . Даних про походження крові від підозрюваного ОСОБА_8 не виявлено (а. пр. 91-92, т. 2);
- висновком експерта № 05-5-06/08 від 13.01.2022 р., відповідно до якого при судово-медичній експертизі праски (об. 2-4) кров та епітеліальні клітини не виявлено; об. 1 - виявлено кров, видову приналежність якої встановити неможливо із-за підпорогового вмісту білка в ній, епітеліальні клітини не виявлено (а. пр. 97-98, т. 2);
- висновком експерта № 05-8-02/420/7-д від 20.05.2022 р., відповідно до якого різані рани обличчя (рани № 1, № 2), різана рана правої гомілки (рана № 5) та різана рана правого передпліччя (рана № 6) у ОСОБА_11 виникли від дії предмета, що володіє властивостями гострого ріжучого, не виключено від дії леза ножа наданого на експертизу (а. пр. 102-104, т. 2);
- висновком експерта № 05-5-06/29 від 31.01.2022 р., відповідно до якого при судово-медичній експертизі змивів з руків'я та клинку ножа (об. 1,2) та з руків'я ножа (об. 3), наданих на дослідження, кров не виявлено. При судово-медичній експертизі змиву з клинку ножа (об. 4), наданого на дослідження, виявлена кров, видову приналежність якої не встановлено із-за підпорогового вмісту білка в ній (а. пр. 109-110, т. 2);
- висновком експерта № 05-8-02/420/2д від 15.04.2022 р., відповідно до якого у ОСОБА_11 виявлено проникаюче колото-різане поранення шиї та грудної клітки з раною на передній поверхні грудної клітки праворуч, з ушкодження судини шиї, трахеї та правої легені з розвитком кровотечі. У протоколі слідчого експерименту та на електронному носієві за участю підозрюваного механізм нанесення даного ушкодження у ОСОБА_11 не був відображений, тому дати відповідь на поставлене питання неможливо. За локалізацією тілесне ушкодження ОСОБА_11 співпадає з локалізацією ушкоджень, вказаною підозрюваним на електронному носієві (а. пр. 113-115, т. 2);
- висновком експерта № 05-8-02/420/6д від 13.05.2022 р., відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи, на яку надано ніж виготовлений з металу сірого кольору, руків'я з полімерного матеріалу синього та білого кольорів, встановлено, що проникаюче колото-різане поранення шиї та грудної клітки з раною на передній поверхні грудної клітки праворуч, з ушкодження судини шиї, трахеї та правої легені з розвитком кровотечі у ОСОБА_11 виникло від дії предмета, що володіє властивостями гострого колюче-ріжучого, не виключено від дії ножа, наданого на експертизу (а. пр. 120-122, т. 2);
Відповідно до висновку експерта № КСЕ-19-22/3042-Д від 05.04.2022 р. на поверхні наданого на дослідження ножа слідів папілярних ліній не виявлено ( а. пр. 127-138, т. 2);
Відповідно до висновку експерта № КСЕ-19-22/3042-БД від 29.04.2022 р. на клинку наданого на дослідження ножа крові людини не виявлено. На руків'ї наданого на дослідження ножа виявлено поодинокі клітини з ядрами, генетичні ознаки (ДНК- профіль) яких не встановлювали у зв'язку з надзвичайно низьким вмістом (або відсутністю) ДНК в даному об'єкті, якого недостатньо для проведення ідентифікаційного аналізу наявними методами (а. пр. 142-148, т. 2)
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/124-22/376-ФХД від 21.04.2022 р., на зразках волосся, які надані на дослідження, слідів нафтопродуктів чи пально-мастильних матеріалів, у межах чутливості застосованих методів не виявлено. Прозора рідина червоного кольору, яка надана на дослідження у полімерній пляшці, є світлим нафтопродуктом, вуглеводневий склад якого характерний для бензинів ( а. пр. 153-157, т. 2).
- висновком експерта № СЕ-19-22/3041-БД від 14.02.2022 р. з додатками до нього, відповідно до якого встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові потерпілої ОСОБА_17 (об'єкт № 1), які наведено в таблиці результатів дослідження. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові підозрюваного ОСОБА_8 (об'єкт № 2), які наведено в таблиці результатів дослідження. У піднігтьовому вмісті лівої руки підозрюваного ОСОБА_8 (об'єкт № 4) виявлено кров людини та клітини з ядрами; у піднігтьовому місті правої руки підозрюваного ОСОБА_8 (об'єкт № 3) виявленно клітини з ядрами, крові людини не виявлено. Встановлено генетичні ознаки слідів крові та клітин виявлених у піднігтьовому вмісті лівої руки підозрюваного ОСОБА_8 (об'єкт № 4) та клітин виявлених у піднігтьовому вмісті правої руки підозрюваного ОСОБА_8 (об'єкт № 3), який наведені в таблиці результатів дослідження. Генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених у піднігтьовому вмісті лівої руки підозрюваного ОСОБА_8 (об'єкт № 4) є змішаними та містять генетичні ознаки двох осіб, а саме: генетичні ознаки зразка крові потерпілої ОСОБА_11 (об'єкт № 1) та зразка крові підозрюваного ОСОБА_8 (об'єкт № 2). Генетичні ознаки клітин виявлених у піднігтьовому вмісті правої руки підозрюваного ОСОБА_8 (об'єкт № 3) збігаються з генетичними ознаками зразка крові самого підозрюваного ОСОБА_8 (об'єкт № 2) та не збігаються за генетичними ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_11 (об'єкт № 1). Походження клітин у піднігтьовому вмісті правої руки підозрюваного ОСОБА_8 від потерпілої ОСОБА_11 виключається. У піднігтьовому вмісті правої (об'єкт № 5) та лівої (об'єкт № 6) руки потерпілої ОСОБА_11 виявлено кров людини і клітини з ядрами та встановлено її генетичні ознаки, які наведені в таблиці результатів досліджень. Генетичні ознаки слідів та клітин, виявлених у підньогтьовому вмісті правої (об'єкт № 5) та лівої (об'єкт № 6) руки потерпілої ОСОБА_11 збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові самої потерпілої ОСОБА_11 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові підозрюваного ОСОБА_8 . Походження слідів крові та клітин у під нігтьовому вмісті правої та (об'єкт № 5) та лівої (об'єкт № 6) руки потерпілої ОСОБА_11 від підозрюваного ОСОБА_8 виключається (а. пр. 163-186, т. 2);
- речовими доказами, такими як: змиви речовини бурого кольору з дверної рами (одвірки) між кімнатами № 2 та №3, з дерев'яної колони між кімнатами вітальні та спальні, з підлоги в кімнаті № 4, з килима в кімнаті № 5, які вилучено на марлеві тампони; скляною пляшкою, на якій мається наклейка з написом «TERRA», праска зі слідами речовини бурого кольору, мікронакладення з правої та лівої долоні ОСОБА_19 , які вилучено на відрізки прозорої дактилоплівки, зразок крові ОСОБА_11 , зрізи нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_11 , зразки волосся з п'яти частин голови ОСОБА_11 , запаковані у п'ять аркушів паперу, дактилокарта трупа ОСОБА_11 , шапку з біло-синіми вставками, темно-синій светр, камуфляжні штани, взуття типу берци, зразок крові підозрюваного ОСОБА_8 , зрізи нігтьових пластин правої та лівої руки ОСОБА_8 дактилокарта на ім'я ОСОБА_8 , кухонний ніж з ручкою синього кольору.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 2 від 12.01.2022 р. на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих йому дій, ОСОБА_8 ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, недоумства, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки не виявляв і не виявляє, був здатен усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними. Наявність у ОСОБА_8 на вказаний період часу помірно-вираженого, компенсованого розладу особистості збудливого, емоційно-нестійкого типу та розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності, постійною формою вживання та збудливою, агресивною поведінкою в стані алкогольної інтоксикації, враховуючи не психотичний рівень розладів, помірну вираженість та в цілому компенсованість психопатичних рис характеру, збереженість інтелектуально-мнестичних, критичних і прогностичних функцій не позбавляв на період інкримінованих йому дій та не позбавляє на теперішній час його здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними, не перешкоджає йому правильно сприймати обставини, що мають значення у справі та давати про них покази під час проведення ним слідчих дій та судовому процесі. Застосування будь-яких примусових заходів медичного характеру ОСОБА_8 не потребує ( а. пр. 187-192, т. 2).
Оцінюючи надані органом досудового слідства та досліджені судом першої інстанції докази в їх сукупності та взаємозв'язку, апеляційний суд дійшов висновку, що пред'явлене ОСОБА_8 обвинувачення доведене, він обґрунтовано засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України.
На переконання апеляційного суду, зазначені та проаналізовані місцевим судом письмові докази у справі зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є допустимими і належними та такими, що безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Суд у вироку дав детальну оцінку зазначеним доказам та навів достатнє обґрунтування для їх прийняття. Висновки суду підтверджуються матеріалами кримінального провадження, у зв'язку з чим підстав визнати їх неправильними, як і доказів недопустимими, не встановлено.
Письмові докази у кримінальному провадженні свідчать про неможливість формування штучних доказів або однобічність проведення досудового розслідування.
Тобто, сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про достатність законних підстав для прийняття відповідного процесуального рішення про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого діяння повністю доведена.
Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Фактичні обставини справи встановлено повно та правильно оцінено докази.
В судовому рішенні наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, а тому доводи апеляційної скарги про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_8 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Апеляційний суд погоджується з тим, що суд першої інстанції, оцінюючи доводи обвинуваченого про надання ним показань слідчому в стані алкогольного сп'яніння, в кайданках, без верхнього одягу, не може розцінюватися як щиросердне зізнання, тому суд обґрунтовано зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України показання, надані слідчому чи прокурору не можуть враховуватися як докази при ухваленні вироку та судом обґрунтовано не досліджувалися.
Не зважаючи на позицію обвинуваченого ОСОБА_8 та невизнання винуватості у вчиненні інкримінованого злочину, саме в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, про відсутність умислу на вчинення кримінального правопорушення суд першої інстанції обґрунтовано розцінив це як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення та намагання уникнути кримінальної відповідальності саме за ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки вина обвинуваченого ОСОБА_8 доведена сукупністю доказів у своєму взаємозв'язку.
Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що сумнівів у належності та допустимості доказів наданих стороною обвинувачення, достатності доказів для підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_8 , спосіб упакування речових доказів, вилучених під час огляду місця події, їх кількість, в правильності проведення вилучення та упакування одягу обвинуваченого ОСОБА_8 під час затримання, направлення речових доказів на проведення експертизи, підстав для визнання доказів або висновків експертиз недопустимими - не встановлено.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за обставин викладених у вироку, ґрунтується на зібраних та належним чином досліджених у судовому засіданні доказах, є правильним, а доводи апеляційної скарги сторони захисту цього не спростовують.
Судом першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження, встановлено, що ОСОБА_8 9.12.2021 р. у період часу з 9:00 до 17:00 год. у власному будинку, керуючись раптово виниклим умислом, спрямованим на позбавлення життя потерпілої, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді настання смерті та бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин під час розпиття спритних напоїв із співмешканкою ОСОБА_11 , умисно наніс потерпілій ОСОБА_11 удари руками та ногами по голові, обличчю, тулубу, верхніх та нижніх кінцівках, близько 5 ударів гарячою праскою в область задньої поверхні голови, шиї та спини, 4 ударів кухонним ножем по обличчю, правій гомілці та правому передпліччю, один удар кухонним ножем по передній поверхні грудної клітки праворуч, чим спричинив проникаюче колото-різане поранення шиї та грудної клітки, з ушкодженням судини шиї, трахеї та правої легені з розвитком кровотечі, яке було небезпечним для життя потерпілої та призвело до її смерті.
Дослідженими судом доказами підтверджено як обставини вчинення злочину ОСОБА_8 так і спосіб вчинення злочину, локалізація удару, причина припинення нанесення ударів-настання смерті потерпілої, класифікація тілесних ушкоджень потерпілої, що вказує на наявність ознак прижиттєвості усіх тілесних ушкоджень, також надана оцінка поведінки обвинуваченого після вчиненого правопорушення, який не намагався сам після нанесення ним удару ножем надати потерпілій невідкладну допомогу, а залишив будинок, про що свідчать показання допитаних свідків що обвинувачений протягом дня 9.12.2021 р. приходив до кожного із них та перебував в них деякий час, що вказує на наявність умислу ОСОБА_8 на протиправне позбавлення життя потерпілої ОСОБА_11 та спробу обвинуваченого відвести підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення.
Встановивши поза розумним сумнівом, що ОСОБА_8 свідомо, умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин під час розпиття спритних напоїв із співмешканкою ОСОБА_11 , умисно наніс потерпілій удари руками та ногами по голові, обличчю, тулубу, верхніх та нижніх кінцівках, близько 5 ударів гарячою праскою в область задньої поверхні голови, шиї та спини, 4 ударів кухонним ножем по обличчю, правій гомілці та правому передпліччю, та один удар кухонним ножем по передній поверхні грудної клітки праворуч, чим спричинив проникаюче колото-різане поранення шиї та грудної клітки, з ушкодженням судини шиї, трахеї та правої легені з розвитком кровотечі, яке було небезпечним для життя потерпілої та призвело до її смерті, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про вчинення обвинуваченим саме умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 115 КК України.
Доводи апеляційної скарги захисниці ОСОБА_7 про відсутність у ОСОБА_8 умислу на вбивство потерпілої та необхідність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 121 КК України спростовуються встановленими фактичними обставинами, що підтверджені доказами, яким місцевий суд у порядку ст. 94 КПК України дав оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності цих доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку і прийняв обґрунтоване рішення про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Так, за своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.
Склад злочину - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретний злочин.
Стаття 115 КК України передбачає відповідальність за умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
В свою чергу, ч. 2 ст. 121 КК України передбачає відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Так, умисне вбивство слід відрізняти від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого. Визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб'єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю.
Питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину.
Слід мати на увазі, що спосіб відображає насамперед причинний зв'язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляє свою конкретизацію в способі вчинення діянь.
Так, судом першої інстанції правильно враховано, що ОСОБА_8 обрав знаряддям вчинення злочину ніж, а тому була велика ймовірність того, що при його застосуванні можна заподіяти смерть людині. ОСОБА_8 завдав щонайменше п'ять колючо-ріжучих ударів у різні частини тіла потерпілої, в тому числі по передній поверхні грудної клітки праворуч, чим спричинив проникаюче колото-різане поранення шиї та грудної клітки, з ушкодженням судини шиї, трахеї та правої легені з розвитком кровотечі, у місце розташування життєво важливого органу, з послідуючими пошкодженнями, що знаходиться у прямому причинному зв'язку зі смертю потерпілої ОСОБА_11 . Значення має також те, що обвинувачений після спричинення ножових поранення ОСОБА_11 , не намагався вжити заходів задля збереження життя останньої, адже не надав їй жодної допомоги, не викликав медичну допомогу, а навпаки, залишив потерпілу та пішов. Сукупність всіх обставин вчиненого діяння свідчать про спрямованість дій ОСОБА_8 саме на досягнення бажаного результату - смерті ОСОБА_11 .
Таким чином, врахувавши усі встановлені обставини справи суд вірно встановив, що ОСОБА_8 мав умисел саме на заподіяння смерті потерпілій, а тому його дії за ч. 1 ст. 115 КК України кваліфіковано вірно, а тому доводи апеляційної скарги захисниці про те, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, його дії повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України є безпідставними.
Ст. 65 КК України передбачає, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Суд) передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9.06.2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 р.) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 р.) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Покарання обвинуваченому ОСОБА_8 призначено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, є правильним, і підстав для його пом'якшення не вбачається.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд першої інстанції врахував тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, зокрема, що ОСОБА_8 раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, відсутність пом'якшувальних обставин та наявність обставини, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою перебував в сімейних відносинах, тому висновок суду про доцільність призначення ОСОБА_8 покарання в межах санкції ч.1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком 10 років у даному конкретному випадку є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого на ч. 2 ст. 121 КК України та призначення більш м'якого покарання апеляційний суд не вбачає.
При перевірці кримінального провадження, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування чи зміни вироку суду першої інстанції, не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги захисниці без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, апеляційний суд, -
Вирок Канівського міськрайсуду Черкаської обл. від 31.03.2025 р. стосовно ОСОБА_8 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення апеляційної інстанції, а засудженим, який утримується під вартою - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Головуючий
Судді