Житомирський апеляційний суд
Справа №295/1437/26 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/247/26
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
09 квітня 2026 року. Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали судового провадження №295/1437/26 в межах кримінального провадження №12026060610000060 від 27.01.2026 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 25.03.2026,
Зазначеною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_10 . Продовжено стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.04.2026 включно, без права внесення застави.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_11 просить скасувати ухвалу слідчого судді, як незаконну, та постановити нову, якою клопотання слідчого ОСОБА_10 , задовольнити частково, застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на території військової частини НОМЕР_1 та покласти на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КТІК України. Якщо суд дійде висновку про неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, просить визначити ОСОБА_8 заставу як альтернативний запобіжний захід, відповідно до п.3 ч.5 ст.182 КПК України, у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн., з покладенням на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. При цьому, наголошує, що в ході судового розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу прокурором не було доведено, а слідчим суддею не було встановлено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Звертає увагу, що ОСОБА_8 уже тривалий час (понад 10 років) є діючим військовослужбовцем, бойовим офіцером, учасником бойових дій, який з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України перебував на лінії бойового зіткнення на території Донецької та Луганської областей, і за весь період проходження служби у різних військових частинах та займаючи різні посади, ОСОБА_8 жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності та не допускав порушення Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, то спростовує доводи сторони обвинувачення проте, що останній зневажливо ставиться до вимог військової дисципліни. Крім того, ОСОБА_12 одружений, має доньку, міцні соціальні зв'язки, зареєстроване місце проживання, раніше не судимий. Звертає увагу і на поведінку підозрюваного ОСОБА_8 одразу після вчинення інкримінованого йому злочину, який не залишав місце злочину і не намагався приховати знаряддя вчинення злочину, чекав приїзду поліції. Також, ОСОБА_12 критично ставиться до своїх дій та висловлює глибокий жаль з приводу наслідків, які настали у результаті конфлікту, а саме - смерть потерпілого, при цьому він бажає матеріально підтримати потерпілу сторону. Наголошує, що ОСОБА_8 має ряд хронічних захворювань, з приводу яких неодноразово звертався за лікарською допомогою, проходив медичні обстеження, а умови перебування в СІЗО не можуть забезпечити належного його лікування. Звертає увагу, що свідки у даному кримінальному провадженні не перебували у прямому підпорядкуванні ОСОБА_8 , не надано жодних доказів на підтвердження того, що підозрюваний у будь-який спосіб намагався контактувати зі свідками, а тим більше, чинити на них психологічний чи фізичний тиск для надання відповідних пояснень. Звертає увагу і на те, що свідки були допитані оперативними працівниками відразу після вчинення кримінального правопорушення, а ОСОБА_8 не всіх свідків знає за прізвищем, не знає їхні домашні адреси чи інші особисті дані. Наголошує, що ОСОБА_8 під час вчинення інкримінованого злочину перебував у стані сп'яніння є лише припущенням слідчого, він заперечував факт вживання алкогольних напоїв напередодні трагічних подій, пояснення свідків з цього приводу є суперечливими, а висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 27.01.2026 не підтверджується факт перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння, оскільки ОСОБА_8 відмовився від проходження обстеження на стан алкогольного сп'яніння.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 в підтримку апеляційної скарги, позицію прокурора на спростування апеляційних доводів, перевіривши матеріали судового провадження та ухвалу слідчого судді в межах ст.404 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не булла піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження булла застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до положень ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Приписами ч.6 ст.199 КПК України визначено, що у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
На переконання апеляційного суду, слідчий суддя, вирішуючи клопотання слідчого СВ ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_13 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як убачається з матеріалів провадження №295/1437/26 та встановлено судом апеляційної інстанції, в провадженні СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області знаходиться кримінальне провадження №12026060610000060 від 27.01.2026, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, по факту заподіяння смерті ОСОБА_14 .
В кримінальному провадженні ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, в клопотанні слідчий посилається на докази, які підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення.
28.01.2026 слідчим суддею Богунського районного суду м.Житомира стосовно підозрюваного ОСОБА_8 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в межах строку досудового розслідування до 27.03.2026 без визначення розміру застави. У клопотанні про продовження строку запобіжного заходу слідчий зазначив, що не зможе виконати вимоги ст. 290 КПК України, оскільки завершення досудового розслідування до 27.03.2026 є неможливим у зв'язку зі складністю кримінального провадження, зокрема через незавершеність медико-криміналістичної та судово-психіатричної експертиз.
Апеляційний суд звертає увагу, що слідчим при поданні клопотання про продовження строку запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 дотримано процесуального механізму та порядку звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням в порядку ч.6 ст.199 КПК України.
В свою чергу, як вважає апеляційний суд, приймаючи рішення про продовження підозрюваному ОСОБА_8 строку тримання під вартою слідчий суддя повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та навів у своїй ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне судове рішення.
Перевіряючи доцільність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного з огляду на наступне.
Апеляційний суд звертає увагу, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
В даному випадку, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що слідчий суддя відповідно до ст.178 КПК України, врахував фактичні обставини цього кримінального провадження, їх характер, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_8 у разі визнання його винним, дані про його особу, який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого правопорушення, взяв також до уваги наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ст.177 КПК України, які не зменшились, а саме, що підозрюваний може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а тому дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність процесуальної необхідності застосування менш суворого виду запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі.
Апеляційний суд приймає до уваги, що жодних розумних гарантій добросовісної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 на вказаній стадії кримінального процесу, а ні слідчому судді, а ні апеляційному суду надано не було.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства», № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року).
Наявні у провадженні докази, як вважає апеляційний суд, переконливо вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення, у об'ємі, як того вимагає закон, на момент вирішення питання про обрання запобіжного заходу, виходячи із критеріїв «розумної підозри», тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 міг би вчинити вище зазначене кримінальне правопорушення.
На переконання апеляційного суду, обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується сукупністю доказів, які були долучені до клопотання слідчого, та об'єктивно на даному етапі кримінального провадження, свідчать про обґрунтованість підозри, оголошеної останньому, і є достатніми для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа може бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Так, обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: рапортом-повідомленням на лінію 102 про вчинене кримінальне правопорушення ЄО №1735 від ОСОБА_15 від 26.01.2026; протоколом огляду місця події у наметі №3, який розташований на території навчального військового полігону військової частини НОМЕР_1 за координатами 50.1922074, 28.5335631 поблизу АДРЕСА_1 від 27.01.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 27.01.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 27.01.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 27.01.2026; протоколом огляду предметів (мобільного телефону) від 27.01.2026; протоколом огляду предметів (відеозаписів) від 27.01.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 27.01.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 27.01.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 27.01.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 27.01.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 27.01.2026; протоколом затримання ОСОБА_8 у відповідності до ст.208 КПК України від 27.01.2026; повідомленням про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України від 27.01.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 27.01.2026; протоколом додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_8 ; протоколом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_8 від 13.03.2026; протоколами слідчих експериментів зі свідками ОСОБА_21 , ОСОБА_15 від 27.01.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Наведені адвокатом в апеляційній скарзі доводи щодо невинуватості ОСОБА_8 в інкримінованому кримінальному правопорушенні не спростовують наявних даних про можливу причетність останнього до його вчинення. Стороною захисту не надано переконливих доказів на спростування цього. Посилання на недоведеність висунутої підозри мають формальний характер і не підтверджені належними доказами.
Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає безпідставними посилання захисника на те, що органом досудового розслідування не доведена обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
В свою чергу, як вважає суд апеляційної інстанції, матеріали провадження об'єктивно вказують на наявність ризиків можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування/суду, незаконного впливу на відповідних учасників провадження.
Зокрема, на думку апеляційного суду при продовженні дії запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчим суддею належно враховано тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_8 , фактичні обставини його вчинення, тяжкі наслідки, суспільну небезпеку, тощо.
Так, як убачається з матеріалів провадження, інкриміноване ОСОБА_8 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України, згідно з положеннями ст.12 КК України, є особливо тяжким, санкція котрого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, тому апеляційний суд погоджується з тим, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного ОСОБА_8 переховуватися від органу від органу досудового розслідування/суду. Крім того, в даному випадку слід взяти до уваги і фактичні обставини інкримінованого підозрюваному правопорушення, тяжкість наслідків (смерть потерпілого).
Також, апеляційний суд погоджується і з наявністю процесуального ризику вчинення підозрюваним спроб протиправного впливу на відповідних учасників провадження - свідків (фактично всі свідки подій є військовослужбовцями, проходять службу разом із підозрюваним, перебували з ним у безпосередніх службових та побутових відносинах) будь яким шляхом для зміни, відмови від показів останніх. При встановленні наявності вказаного ризику, апеляційний суд враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від учасників процесу під час судового засідання, крім того, відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Апеляційні посилання сторони захисту на не доведеність таких ризиків є об'єктивно безпідставними.
Як вважає апеляційний суд, в даному випадку, слідчим суддею правильно встановлено доведеність органом досудового розслідування, процесуальних ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Докази, які містяться в матеріалах судового провадження, вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра, яка разом з існуючими ризиками, конкретними обставинами провадження та з урахуванням особи підозрюваного, переконливо виключає можливість зміни стосовно підозрюваного запобіжного заходу на більш м'який.
Матеріали провадження не містять інших даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не доведені.
Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що з огляду на встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати, підозру останнього у вчиненні кримінального правопорушення, а також завдання даного кримінального провадження, які зводяться, в тому числі, до притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, тому обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою, забезпечить та гарантуватиме належну процесуальну поведінку та буде сприяти забезпеченню досягнення завдань даного кримінального провадження на цій стадії.
При цьому, апеляційні посилання захисника підозрюваного на те, що останній є бойовим офіцером, учасником бойових дій, жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності, одружений, має доньку, міцні соціальні зв'язки, зареєстроване місце проживання, посткримінальну поведінку останнього після скоєння правопорушення, наявність захворювань, є раніше не судимий, як і гарантії дотримання підозрюваним належної процесуальної поведінки при застосуванні альтернативного запобіжного заходу, не спростовують вище наведеного, як і не є в даному кримінальному провадженні об'єктивними підставами для зміни підозрюваному запобіжного заходу. Самі по собі ці обставини не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, запобігти яким в даному випадку може лише застосований винятковий запобіжний захід як тримання під вартою.
В свою чергу, будь-які медичні висновки про неможливість утримання ОСОБА_8 за станом його здоров'я в умовах слідчого ізолятору - відсутні. Підозрюваному в умовах слідчого ізолятора надавалася відповідна медична допомога, він проходив відповідні обстеження, огляд та отримував лікування.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На момент апеляційної перевірки матеріалів провадження, вказаний запобіжний захід продовжує залишатися необхідним у зазначеному кримінальному провадженні, є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного та забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування.
Одночасно, за встановлених підстав та обставин, передбачених ст.ст.177 та 178 КПК України, зважаючи на положення ст.183 КПК України (щодо злочину, який спричинив загибель людини), апеляційний суд звертає увагу на відсутність підстав для визначення в даному випадку відповідного розміру застави у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, всі викладені стороною захисту апеляційні доводи були об'єктом дослідження слідчим суддею при продовженні запобіжного заходу і ним надана належна оцінка. Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, апеляційним судом не встановлено.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 25.03.2026, якою продовжено стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.04.2026 включно, без права внесення застави, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :