Провадження № 22-ц/803/5190/26 Справа № 211/6515/24 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
про повернення апеляційної скарги
20 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Головуючого судді Бондар Я.М.
суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.
заслухавши доповідь судді доповідача Бондар Я.М. по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 грудня 2025 року у справі № 211/6515/24 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 грудня 2025 року позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 105 134,33 грн (сто п'ять тисяч сто тридцять чотири гривні 33 копійки), стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір у розмірі 3038 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Не пгодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 грудня 2025 року у справі № 211/6515/24 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без руху, попереджено скаржника, що на випадок невиконання даної ухвали в установлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Копія ухвали про залишення зазначеної апеляційної скарги без руху від 06 березня 2026 року була направлена апелянту засобами поштового зв'язку за адресою, зазначеною стороною в апеляційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 , а також за адресою, відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 44), а саме: АДРЕСА_2 .
Рекомендовані поштові відправлення були повернуті на адресу суду апеляційної інстанції з позначкою «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Порядок вручення судової кореспонденції визначено Главою 7 ЦПК України.
Так, згідно ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в апеляційній сказі зазначив адресу: АДРЕСА_1 , та не надав суду апеляційної інстанції заяву про зміну місця проживання, у зв'язку з чим кореспонденція суду, зокрема, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху, направлена на цю адресу вважається доставленою, навіть якщо сторона, за цією адресою більше не проживає або не знаходяться.
Копія ухвали Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2026 року, яка була направлена судом на адресу ОСОБА_1 , зазначену ним в апеляційній скарзі, не вручена адресату із відміткою відділення поштового зв'язку про відсутність адресата за вказаною адресою, та повернулась на адресу суду, а тому ця ухвала суду вважається врученою належним чином, у відповідності до ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України.
Разом з тим, копія ухвали Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2026 року, яка була направлена судом на адресу ОСОБА_1 , яка міститься в матеріалах справи, відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру: АДРЕСА_2 , також повернулась на адресу суду апеляційної інстанції з відміткою відділення поштового зв'язку про відсутність адресата за вказаною адресою, тому ця ухвала суду також вважається врученою належним чином, у відповідності до ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України.
Станом на 20 квітня 2026 року недоліки зазначені в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 06 березня 2026 року про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 грудня 2025 року у справі № 211/6515/24стороною не усунуті.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. ст. 185, 357 ЦПК України в разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.
Отже, ОСОБА_1 , звернувшись до суду із апеляційною скаргою на рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 грудня 2025 року, не виявив належної зацікавленості у розгляді справи, що вказує на відсутність у нього зацікавленості у вирішенні спору по суті.
За таких обставин апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 грудня 2025 року у справі № 211/6515/24 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіслід вважати неподаною та повернути її апелянту.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 30 грудня 2025 року у справі № 211/6515/24 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- визнати неподаною та повернути її скаржнику.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги направити всім учасникам справи, апеляційну скаргу та додані до неї матеріали направити заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: