Провадження № 88-ц/803/14/26 Справа № 203/6247/24 Суддя у 1-й інстанції - Католікян М. О. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
20 квітня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,
суддів: Городничої В.С., Красвітної Т.П.,
ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради про відібрання дитини,-
Рішенням Центрального районного суду міста Дніпра від 06 травня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 06 травня 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського апеляційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2026 року, в якій посилався на те, що після перегляду справи в апеляційному порядку, під час огляду мережі інтернет, йому стали відомі нові обставини та юридичні факти, які мають суттєве та істотне значення для розгляду справи, та які існували на час розгляду справи, але не були достовірно відомі.
Заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню, виходячи із наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з правилами частини другої цієї ж статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Використання нецензурної лексики, образливих та лайливих слів, символів, світлин аморального характеру зокрема є неприпустимим ані у заявах щодо суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, зокрема й касаційній скарзі, ані у виступах учасників судового процесу та їх представників. Такі дії заявника об'єктивно є свідченням зловживання наданими цивільним законодавством правами.
Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19),).
Подібні висновки також сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21), у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 274/4944/20 (провадження № 61-393св21), а також застосовані - в ухвалі Верховного Суду від 08 січня 2019 року у справі № 826/3515/18 (провадження № К/9901/69661/18).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
В додатках до заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами наявні відверті фотоматеріали, які не відповідають вимогам цензури. Дніпровський апеляційний суд визнає такі матеріали аморальними, які виходять за межі нормальної, коректної та легітимної критики, їх використання є неприпустимим при оформленні будь-яких заяв, звернень, адресованих суду, зокрема й заяви про перегляд за нововиявленими обставинами.
Відповідно до змісту частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Дніпровський апеляційний суд визнає дії ОСОБА_1 щодо використання в додатках до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами відвертих фотоматеріалів непристойного характеру зловживанням процесуальними правами, що є підставою для повернення такої.
За загальним правилом повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 43, 44, 260, 263, 423, 424, 426, 427 ЦПК України, колегія суддів,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради про відібрання дитини - повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до заяви матеріали направити особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у визначеному законом порядку.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
Т.П. Красвітна