Справа № 991/3666/26
Провадження 1-кс/991/3677/26
21 квітня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд),
отримавши скаргу ОСОБА_2
на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ),
яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР)
після отримання заяви про кримінальне правопорушення
1. Стислий опис судового провадження.
20.04.2026 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_2 (далі - скаржник) на бездіяльність НАБУ, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
2. Короткий виклад скарги.
Скаржник у скарзі просив: «1. Зобов'язати уповноважену особу Національного Антикорупційного Бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладене у моїй заяві та почати досудове розслідування. 2. Поновити строк на подання скарги.»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «09.03.2026 року я звернувся до Національного Антикорупційного Бюро України, де вказав на кримінальні корупційні правопорушення, що скоїли посадові особи прокуратури, поліції та суду. Згідно письмової відповіді Т.в.о. Керівника Управління, ОСОБА_3 , від 24.03.2026 року за №112-294/9900, мені було відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР. Відповідь з НАБУ надійшла звичайним листом 10.04.2026 року.
Суть справи полягає у наступному.
1. Все своє життя, починаючи з 16 років я працював на виробництві, а з 1988 року у районах Крайньої Півночі.
За цей час мною було приданого багато речей, заощаджено чимало грошей. Мені, на праві власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 . у яку я перевіз усі придбані речі.
Так, за період часу з 1989 року і по теперішній час там проживають мій син ОСОБА_4 , моя дружина ОСОБА_5 та співмешканець моє жінки ОСОБА_6 .
Тобто все майно, яке згідно Сімейного кодексу України підлягає поділу у рівних долях із дружиною знаходилось у одному місці, а саме у вищевказаній квартирі.
У січні 1997 року моя дружина, ОСОБА_5 , під час мого знаходження на заробітках, тайкома розриває наш шлюб, при цьому у суді стверджує про відсутність майнового спору.
Однак і після розірвання шлюбу, користуючись моєю необізнаністю про наявність рішення суду, продовжує користуватись моєю власністю і отримувати від мене гроші.
2. Після розірвання шлюбу ОСОБА_7 , шахрайськими засобами, із корисливих мотивів, користуючись тим, що я знаходжусь на праці у районах Півночі, документи знаходяться дома, використовуючи знайомого нотаріуса а також покровителів у міліції, здійснює переоформлення мого дачної ділянки.
3. Крім того, ОСОБА_5 краде і вивозить із квартири майно моїх братів та батьків, яке, останні передали мені на зберігання, адже були переселенцями і не мали іншого місця, де це майно можливо було зберігати.
При цьому дільничні ОСОБА_8 і ОСОБА_9 не тільки відмовляють мені у розслідуванні цієї справи, а і роблять все можливе, аби скрити сліди злочину.
4. Також, мені на праві власності належала квартира за адресою АДРЕСА_2 якау мною було придбано ще до шлюбу.
Однак і цю квартиру, завдяки своїм зв?язкам з нотаріусом і корупційним зв'язкам у правоохоронних органах вони у мене забрали. Адже знову працівники поліції під прикриттям прокуратури відмовились проводити розслідування справи.
5. З часу розірвання шлюбу і до мого приїзду у м. Запоріжжя мій син ОСОБА_4 , моя дружина ОСОБА_5 та співмешканець моє жінки ОСОБА_6 , незаконно заволоділи моїм майном, а саме: хутрові вироби, тканини, музичні інструменти, будівельні матеріали та грошові кошти, чим спричинили мені матеріальну шкоду на загальну шкоду 20 000 000 грн.Все це було вивезено із квартири і зникло у невідомому напрямку.
Коли я повернувся з Півночі і побачив відсутність речей то заявив, що піду до міліції.
Під час моєї розмови з дружиною, з приводу крадіжки, вона мені сказала, що я нічого не зможу зробити, так, як у неї є «криша» у поліції і прокуратурі.
І це почалося справдуватись у подальшому, а саме.
Постановою оперуповноваженого ОУР Хортицького РО ЗГУ УМВД України в Запорізькій області ОСОБА_10 від 28.10.2005 року мені було відмовлено у відкритті кримінально справи.
У зв?язку з чим я звернувся до Хортицького районного суду зі скаргою на цю постанову слідчого.
Постановою Хортицького районного суду від 21.11.2005 року мою скаргу було задоволено.
Було скасовано Постанову ОСОБА_10 від 28.10.2005 року.
Також матеріали справи було надіслано прокурору Хортицького району м. Запоріжжя для проведення перевірки.
Однак прокуратурою Хортицького району, починаючи з дня винесення Постанови суду і до теперішнього часу, ніякої перевірки проведено не було і взагалі Постанову оперуповноваженого ОУР Хортицького РО ЗГУ УМВД України в Запорізькій області, ОСОБА_10 , залишено в силі.
Тобто Постанову Хортицького районного суду від 21.11.2005 виконано не було.
Також, на моє звернення з приводу крадіжки «відреагували» слідчі Зинченко, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які взагалі відмовились розглядати мої звернення, а лише послухали мою дружину і відмовили у відкритті кримінальної справи.
Їх незаконні дії прикривали працівники Хортицької прокуратури.
6. Після наступного приїзду із Вахти, а саме у 2000 році, мій син ОСОБА_4 , моя дружина ОСОБА_5 співмешканець моє жінки ОСОБА_6 , застосовуючи до мене фізичне та психологічне насильство, заволоділи документами на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та змусили мене підписати договір дарування цієї квартири.
І знов до справи взялись слідчі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які під прикриттям працівників Хортицької прокуратури, відмовили у порушенні кримінальної справи.
Таку саму відповідь надав мені і слідчий ОСОБА_13 , який до того ще і скоював психологічний тиск на мене і моїх свідків, а саме сусідів і лікарів, змушуючи їх надати неправдиві покази.
Я неодноразово, на протязі вже більше двадцяти років, звертався до органів поліції та прокуратури, як районних так і обласних рівнів з проханням востановити мої права, які порушують мій син ОСОБА_4 , моя дружина ОСОБА_5 та співмешканець моєї жінки ОСОБА_6 .
Отже я і мої рідні залишені без коштів на прожиття.
У своїх відповідях, посадові особи Прокуратури міста Запоріжжя та Прокуратури Хортицького району м. Запоріжжя постійно відмовляли без пояснення причин.
Крім того, вони кажуть, що я даю неправдиві свідчення, але чомусь, на мою вимогу порушити за цим фактом, відносно мене кримінальну справу, цього не роблять.
У зв?язку з чим я звернувся до прокурора Запорізької області.
Однак, у своїй відповіді Перший заступник керівника обласної прокуратури ОСОБА_14 відмовляється проводити перевірку, по справам, які були протизаконно закриті працівниками поліції, а саме справа N? 8710007 за ч. 2 ст. 198-2 КК України, закрита 09.01.2004 року., справа №62019080000000424 від 10.09.2019 року за ч. 1 ст. 364 КК України, справи №62021080020000092 від 07.06.2021 року за ст.382 КК України, справи N? 62020080000000954 від 30.12.2020 року за ч. 2 ст. 367 КК України, а також справи N? 12019080070001117 від 20.06. 2019 року.
Адже всі ці справи були закриті без належного проведення по сним слідчих дій, а отже незаконно.
Сам прокурор Запорізької області відмовляється зі мною зустрітися на особистому прийомі.
Тобто, прокурор Запорізької області прямо порушує всі норми кримінально-процесуального законодавства, покриває протизаконну діяльність працівників поліції.
Вважаю, що керівник прокуратури Запорізької області навмисно не виконує свої службові обов?язки, аби також уникнути кримінальної відповідальності і в подальшому користуватися моєю власністю.
Також, у діях вищевказаних працівників прокуратури Запорізької області, в наявності усі признаки корупційних дій і вбачається створення приступної організації, яка саботує всі мої звернення і не бажає розслідувати, скоєні відноєно мене і моєї сім?ї злочини.
Вважаю, що все це здійснюється заради привласнення не тільки моїх речей, вартість яких складає понад 20 000 000 грн. і які моя колишня жінка віддала працівникам поліції, а і моєї квартири, якою до теперішнього час користуються працівники правоохоронних органів.
У зв?язку з чим я звернувся до ДБР із заявою про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб прокуратури.
Однак мені було відмовлено у задоволенні заяви.
У зв'язку з чим я вимушений був звернутись до суду.
І лише Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.05.2025 року було порушено кримінальну справу по кримінальному правопорушенню, передбаченому ч.1 ст.365 КК України.
Таким чином, посадові особи Прокуратури Запорізької області, Прокуратури міста Запоріжжя та до Прокуратури Хортицького району м. Запоріжжя, а саме зас. Керівника прокуратури N? 3 ОСОБА_15 , Керівник Запорізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_16 , прокурор ОСОБА_17 , Зас. Прокурора ОСОБА_18 (взагалі сказав мені, що розслідувати справу не будуть, а я собі ще зароботаю), Начальник відділу прок. Області ОСОБА_19 , зас. Прокурора області ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , зас. Прокурора області ОСОБА_22 , прокур. м. Запоріжжя ОСОБА_23 , прокурор ОСОБА_24 , Начальник відділу прок. області ОСОБА_25 , за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також зацікавленим працівниками поліції, укривають, скоєний останніми злочин.
Крім того, моя колишня дружина, разом із сином, за домовленістю з працівниками поліції і прокуратури, продали квартиру адресою: АДРЕСА_1 , що свідчить про пряму зацікавленість вищевказаних працівників поліції і прокуратури у не проведенні слідства за моїми заявами.
Тобто, всі вищевказані посадові особи прокуратури із корисливих мотивів, так, як привласнюють мою квартиру та інше майно, покривають діяльність працівників поліції, скоюють відносно мене провокацію і ухиляються від виконання своїх прямих обов?язків, що має всі ознаки корупційного діяння.
У травні місяці 2025 року я отримав відповідь від Заступника начальника першого відділу організації процесуального керівництва під час розслідування злочинів територіальними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення ОСОБА_26 від 29.04.2025 за №09/1/1-р-2025, згідно якої, моя скарга надіслана прокурору Запорізької області, тобто тому, на кого я скаржусь.
Також я неодноразово звертався до судів Запорізької області.
Однак, суддя Хортицького районного суду, ОСОБА_27 , постійно відмовляє мені у задоволенні моїх скарг, а отже покриває працівників правоохоронних органів.
Все це свідчить про особисту матеріальну зацікавленість працівників правоохоронних органів та суду та їхню корупційну діяльність.
Вважаю прийняте НАБУ рішення таким, що суперечить законодавству з наступних підстав».
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Склад кримінального правопорушення - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об'єкт; 2) об'єктивна сторона; 3) суб'єкт; 4) суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.
Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі №556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов'язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що 12.03.2026 за №К-3331 НАБУ зареєстрована заява ОСОБА_2 від 09.03.2026 щодо можливих неправомірних дій членів сім'ї скаржника, посадових осіб правоохоронних органів Запорозької області та судді Хортицького районного суду міста Запоріжжя.
З огляду на це, останнім днем строку можливого подання скарги на бездіяльність НАБУ (який відраховується з дня, наступного за днем спливу встановленого КПК 24-годинного строку) було -23.03.2026, проте фактично скарга надіслана до ВАКС через поштового оператора «Укрпошта» лише 15.04.2026.
3.4. Статтею 113 КПК визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього кодексу
Частинами 1, 3, 5, 7 статті 115 КПК визначено, що строки, встановлені цим кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію…При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку… При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу…При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Згідно із частиною 1 статті 117 КПК, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Пропущений строк у кримінальному провадженні, що здійснюється з урахуванням особливостей, визначених статтею 615 цього кодексу, може бути поновлений, якщо заінтересована особа подала клопотання не пізніше 60 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.
З огляду на вищенаведене, поновленню підлягають порушені винятково з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом, адже дотримання строків звернення до суду є одним із засобів забезпечення виконання завдань кримінального провадження учасниками судового провадження, оскільки інститут строків у кримінальному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності та стимулює як суд, так й учасників кримінального процесу добросовісно користуватись правами та належно виконувати обов'язки.
Відтак поважними причинами пропуску процесуального строку можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась із скаргою, заявою чи клопотанням, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Враховуючи наведене очевидно, що у цьому випадку скаржник пропустив встановлений КПК процесуальний строк на оскарження бездіяльності, за відсутності поважних причин для поновлення пропущеного строку та існування реальних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення процесуальних дій.
3.5. Окрім того, норми, які визначають предметну підсудність ВАКС, містяться у статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.
Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК (а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.
Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п'ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
Проте зі змісту скарги не вбачається будь-якої ознаки підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1».
Відтак розгляд судом (зокрема ВАКС) справ, які не належать до його підсудності, суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
3.6. Відповідно до частин 2, 3 статті 304 КПК скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною 1 цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Перевіривши й оцінивши відомості, наведені у скарзі та доданих матеріалах, слідчий суддя вважає, що наявні підстави, визначені пунктами 2, 3 частини 2 статті 304 КПК, відтак скаргу належить повернути скаржнику.
Керуючись статтями 303-309, 532 КПК, суд
Повернути ОСОБА_2 скаргу разом з усіма доданими матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку впродовж п'яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1 _________