Справа № 991/3261/26
Провадження 1-кс/991/3272/26
20 квітня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні
скаргу представника громадської організації «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_3 на
бездіяльність, яка полягає у невнесенні посадовими особами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР),
1. Стислий опис судового провадження.
07.04.2026 до ВАКС надійшла скарга представника громадської організації «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_3 (далі - скаржник) на бездіяльність посадових осіб НАБУ, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , яким здійснено судовий розгляд 09.04.2026, 20.04.2026.
2. Короткий виклад скарги і позицій учасників судового провадження.
2.1. Скаржник у скарзі просив: «1) «Витребувати у представників Національного антикорупційного бюро України реєстраційні матеріали щодо розгляду заяви Громадської організації «Платформа Громадський контроль», вих. 722/26 від 30.03.2026; 2) Визнати бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України - незаконною; 3) Зобов'язати посадових осіб (детективів) Національного антикорупційного бюро України розглянути подану Громадською організацією «Платформа Громадський контроль» заяву Вих 722/26 від 30.03.2026 про вчинення кримінального правопорушення та внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань; 4) Проводити розгляд поданої мною скарги щодо бездіяльності представників Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою Вих 722/26 від 30.03.2026 без моєї участі; 5) Про результати розгляду цієї скарги повідомити заявника письмово у строки та порядку, передбачені чинним законодавством на адресу для листування: ….та копію надіслати на електронну пошту:..»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «По суті скарги повідомляємо, що за вих. 722/26 від 30.03.2026 головою Громадської організації "Платформа громадський контроль" до керівництва Національного антикорупційного бюро України була подана заява про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Нами було з'ясовано, що ОСОБА_4 свідомо, умисно, достовірно знаючи реальну вартість придбаних членом сім'ї об'єктів нерухомого майна в Іспанії вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що відрізняються від достовірних на суму 8,7 млн. гри.
Повідомляємо, що доказами відправлення вказаної заяви про вчинення злочину виступає накладна №R067134028294 від 30.03.2026 р. з описом відправлення. Відповідно до трекінгу відправлень підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" 01.04.2026 відправлення було вручено: за довіреністю. Також, вказана заява, 30 березня 2026 р. о 15:50 була відправлена за допомогою електронного поштового зв'язку до Національного антикорупційного бюро України. Направлення на електронну пошту Національного антикорупційного бюро України надійшло негайно та повинно було бути зареєстроване 30 березня 2026 року.
Оскільки заяву про вчинення правопорушення було направлено на електронну пошту з проставленням ЕЦП то уповноважені особи Національного антикорупційного бюро України отримали заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Однак, незважаючи па те, що фактично уповноважені особи Національного антикорупційного бюро України отримало заяву про злочин - станом на 07.04.2026 року жодного повідомлення про початок досудового розслідування заявнику надано не було, що свідчить про грубі порушення поліції»
із доданою до скарги копією заяви громадської організації «Платформа Громадський контроль» Вих 722/26 від 30.03.2026 про вчинення кримінального правопорушення, де зокрема зазначалось таке: «Відповідно до декларації за 2025 рік дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_5 є власницею 4 об'єктів нерухомого майна в Іспанії: 1) квартири, придбана 14.02.2020 року, загальною площею 54 кв. м., вказана вартість 1611000 грн… 2) житловий будинок, придбаний 11.09.2023 року, загальною площею 97 кв. м, вказана вартість 6416451 грн… 3) земельна ділянка, придбана 11.09.2023 року , загальною площею 81,98 кв. м… 4) склад-стоянка (підземний гараж), придбаний 02.08.2024 року, загальною площею 55 кв. вказана вартість 632719 грн. Ціни в декларації є значно заниженими в порівнянні з ринковими цінами на нерухоме майно ва Іспанії», що обґрунтовувалось посилання на певні ціни інших об'єктів нерухомого майна, розташованих у тій же місцевості.
2.2. В судові засідання попри здійснений належним чином виклики скаржник не прибував, не надіславши з цього приводу будь-яких заяв. З метою дотримання розумних строків судового провадження, слідчий суддя визнав можливим здійснити судовий розгляд без участі скаржника, також враховуючи його клопотання про таке у скарзі. Відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду скарги за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Представник НАБУ попри належним чином здійснені повідомлення про судові засідання в такі не прибував, що відповідно до частини 3 статті 306 КПК не перешкоджало судовому розгляду. Разом з тим, детектив НАБУ ОСОБА_6 надіслала заперечення на скаргу від 17.04.2026, де просила відмовити у задоволенні такої, розглянувши її без участі сторони обвинувачення, що обґрунтовувалось зокрема таким: «Наявні у заяві та додатках відомості мають характер припущень або непрямих доказів, які у своїй сукупності не відповідають стандарту доказування «поза розумним сумнівом» та не дають можливості дійти беззаперечного висновку про наявність у діянні особи складу кримінального правопорушення. Перевіркою, в межах компетенції, доводів, викладених у зверненні, не встановлено об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних корупційних правопорушень (зазначені відомості не відповідають ключовим об'єктивним ознакам певного кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України), які згідно ч. 5 ст. 216 КПК України віднесені до підслідності Національного бюро, у зв'язку з чим на даний час відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР».
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Склад кримінального правопорушення - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об'єкт; 2) об'єктивна сторона; 3) суб'єкт; 4) суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.
Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі №556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов'язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що 30.03.2026 поштовим відправленням №R067134028294 скаржник направив до НАБУ заяву про вчинення кримінального правопорушення, яка отримана 01.04.2026.
З огляду на це, останнім днем строку можливого подання скарги на бездіяльність НАБУ (який відраховується з дня, наступного за днем спливу встановленого КПК 24-годинного строку) могло бути 13.04.2026, відтак скаржником не пропущено визначений законом строк на подання скарги.
3.4. Норми, які визначають предметну підсудність ВАКС, визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.
Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК (а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.
Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п'ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
3.5. Частина 1 стаття 366-2 КК передбачає кримінальну відповідальність за умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 750 до 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (частина 1) або на суму понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (частина 2). Об'єктом цього злочину є суспільні відносини у сфері запобігання корупції і принцип прозорості діяльності публічних службовців. Об'єктивна сторона виявляється у активних діях у формі умисного внесення відомостей, що відрізняються від достовірних, на суму від 750 до 2500 ПМ, або більше. Суб'єкт цього злочину спеціальний - лише особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (держслужбовці, депутати тощо), які зобов'язані подавати декларації. Суб'єктивна сторона проявляється винятково у прямому умислі, тобто в усвідомленні особою факту внесення недостовірних даних і бажанні цього.
3.6. Слідчий суддя зазначає, що зі змісту заяви і скарги не вбачається достатніх об'єктивних вагомих обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-2 КК, окрім суб'єктивних голослівних припущень скаржника, обґрунтованих винятково посиланнями на нічим не підтверджені відомості щодо цін на невідомі об'єкти нерухомості в Іспанії, щодо яких відсутні релевантні ознаки їх тотожності із задекларованими особою об'єктами нерухомого майна.
Загалом, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державні механізми здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що реально було вчинено кримінальне правопорушення, враховуючи, що ініціювання кримінального переслідування певної службової особи може мати ознаки наміру використання самого факту гіпотетичного внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень та подальшого здійснення досудового розслідування, під час якого будуть обмежуватись права та свободи такої особи, винятково із метою тиску на неї. Тому безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та ще й є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
3.7. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Дослідивши та оцінивши відомості, наведені у скарзі та заяві про вчинення кримінального правопорушення, суд встановив, що скаржником не доведено обов'язок НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за наслідками надходження заяви про кримінальні правопорушення та як наслідок бездіяльність, й тому в задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись статтями 33-1, 216, 303-309, 369-372, 532 КПК суд
Відмовити в задоволенні скарги.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку впродовж п'яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошений 20.04.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1 ___________