Справа № 629/4495/25 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/609/26 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів
09 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові в( режимі відеоконференціїї) кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 листопада 2025 року відносно ОСОБА_6 ,-
Оскаржуваним вироком ухвалено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м.Лозова, Харківської області, громадянку України, із середньо-спеціальною освітою, розлучену, непрацюючу, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,
визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.204 КК України, та призначити їй покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 5000 (п'яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000 грн. з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.
Як установив суд ОСОБА_6 будучи офіційно не працевлаштованою, не маючи спеціальних дозволів (ліцензій) на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, всупереч вимог п. 11 ст. 226 Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою КМУ №833 від 15.06.2006, маючи на меті отримання доходів за рахунок засобів, здобутих в результаті здійснення незаконного збуту алкогольних напоїв, всупереч вимог чинного законодавства України, яке визначає порядок виробництва та обігу тютюнових виробів, зокрема ст. ст. 1, 11, 15, 15-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №482/95-ВР від 19.12.1995 (зі змінами та доповненнями), Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991 (зі змінами та доповненнями), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, для досягнення злочинної мети, направленої на збагачення шляхом придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, а також збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, невідомої якості, які не відповідають вимогам та стандартам, що затверджені та зареєстровані у встановленому законодавством порядку, нормативними документами, що діють в Україні, порушуючи вимоги законодавства України про обіг підакцизних товарів, до яких згідно з вимогами п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) відносяться алкогольні напої, маючи злочинний намір займатися діяльністю, спрямованою на незаконний збут алкогольних напоїв без сплати акцизного податку, всупереч вимог п. п. 226.1, 226.2, 226.6, 226.11 ст. 226, п. 228.9 ст. 228 Податкового кодексу України.
Вважаючи, що збут алкогольних напоїв є легким та швидким способом покращити своє матеріальне становище, свідомо й достовірно знаючи про ознаки незаконності придбаних алкогольних напоїв, за формою, видом та відмінними ознакам, у період часу з серпня 2024 року (точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим) по 30.11.2024, коли така діяльність була припинена правоохоронними органами Національної поліції України шляхом проведення санкціонованих обшуків та вилучення знаряддя та засобів вчинення кримінальних правопорушень, здійснювала незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, а також збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв при наступних обставинах.
Так, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 з метою забезпечення здійснення незаконної діяльності у період з серпня 2024 року (точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим) по 30.11.2024 придбала у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 алкогольні напої, за цінами значно нижчими, ніж ринкові, у зв'язку з тим, що вказані алкогольні напої виготовлені незаконно, не мають марок акцизного податку, та не відповідають вимогам та стандартам, що затверджені і зареєстровані у встановленому законодавством порядку, які в подальшому незаконно зберігала з метою подальшого збуту за адресою: АДРЕСА_2 , в приміщенні магазину з вивіскою «Хміль House».
Здійснюючи свою протиправну діяльність, направлену на незаконний збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв ОСОБА_6 , умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання незаконного прибутку від збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, 30.10.2024 в період часу з 13:13 по 13:17, за адресою: АДРЕСА_2 , в приміщенні магазину з вивіскою «Хміль House», з метою власного збагачення незаконно збула ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , незаконно виготовлені алкогольні напої - горілку, яка була розфасована у 3 картонні коробки з надписом «Сік яблучний натуральний 10 л» за ціною 3 600 гривень.
Згідно висновку експерта №CE-09/121-24/33417-ФХД від 12.11.2024, за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів експертною спеціальністю 8.7 «Дослідження спиртовмісних сумішей» проведеного експертом Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, рідина у ємностях є спиртовмісною рідиною, не відповідає вимогам ДСТУ 4256:2021 «Горілки та горілки особливі. Технічні умови».
Продовжуючи свою протиправну діяльність, направлену на незаконний збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв ОСОБА_6 , умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання незаконного прибутку від збуту незаконо виготовлених алкогольних напоїв, 01.11.2024 в період часу з 14:15 по 14:22, за адресою: АДРЕСА_2 , в приміщенні магазину з вивіскою «Хміль House», з метою власного збагачення незаконно збула ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , незаконно виготовлені алкогольні напої - горілку, яка була розфасована у 2 картонні коробки з надписом «Сік яблучний натуральний 10 л» за ціною 2 400 гривень.
Згідно висновку експерта № СЕ-09/121-24/33416-ФХД від 11.11.2024, за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.7 «Дослідження спиртовмісних сумішей» проведеного експертом Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, рідина у ємностях є спиртовмісною рідиною, не відповідає вимогам ДСТУ 4256:2021 «Горілки та горілки особливі. Технічні умови».
Протиправні злочинні дії ОСОБА_6 , пов'язані з незаконним зберіганням з метою збуту, а також збутом незаконно виготовлених алкогольних напоїв без марок акцизного податку були припинені працівниками правоохоронних органів в ході проведення обшуку нежитлового приміщення магазину з вивіскою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », яке остання використовувала у своїй злочинній діяльності.
Так, 30.11.2024 на підставі ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області проведено обшук магазину, розташованого за адресою: Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, просп. Перемоги, 7, на якому є вивіска «Хміль House», яке використовувала ОСОБА_6 , в ході якого вилучено картонну коробку з написом «сік яблучний натуральний 10 л», в якій знаходиться фольгований пак з краном, з рідиною, що має характерний запах спирту та пляшка об'ємом 2 літри, з наліпкою «Чудо сад яблуко та ехінацея» наполовину заповнена прозорою рідиною з характерним запахом спирту.
Згідно висновку експерта №СЕ-09/121-24/36381-ФХД від 23.12.2024, за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.7 «Дослідження спиртовмісних сумішей» проведеного експертом Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, рідина у ємностях є спиртовмісною рідиною, не відповідає вимогам ДСТУ 4256:2021 «Горілки та горілки особливі. Технічні умови».
Відсутність на вилучених в ході обшуку алкогольній продукції марок акцизного податку, свідчить що алкогольні напої не відповідають вимогам Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Закону України «Про захист прав споживачів», Податкового кодексу України свідчить про їх незаконне виготовлення, зберігання, збут та транспортування з метою збуту.
Придбані ОСОБА_6 незаконно виготовлені алкогольні напої не відповідають вимогам ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої: споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність у її складі генетично модифікованих компонентів; дані про ціну, умови та правила придбання продукції; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов?язання виробника; правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності товару, відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача.
Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковий сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію. Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання.
Згідно п. п. 226.11 ст. 226 Податкового кодексу України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих марками акцизного податку в установленому порядку алкогольних напоїв забороняється.
Крім того, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» розлив алкогольних напоїв здійснюється виключно у передбаченій діючими стандартами скляній тарі, бляшанках із харчового алюмінію, а також у сувенірних пляшках та художньо оформленому посуді із скла чи глазурованої кераміки місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,25 л, 0,33 л, 0,37 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л і більше та не дозволяється продаж алкогольних напоїв у пляшках (іншій тарі) без етикеток або чіткого маркування.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 просить вирок суду змінити та ч.І ст. 204 КК України, та призначити їй покарання із застосуванням положень ст.69 КК України, перейшовши до більш м'якого покарання в межах його виду, а саме штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних "мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяча п'ятсот ) гривень з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.
В обґрунтування своєї вимоги зазначає, що у даній справі наявні кілька обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, а саме: остання раніше не судима, вперше притягується до кримінальної відповідальності, беззаперечно визнала повністю вину на досудовому слідстві та у суді, щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла досудовому розслідуванню, зобов'язалася в подальшому дотримуватись бездоганної поведінки, має постійне місце проживання, характеризується із позитивної сторони, має на утриманні матір 1937 року народження, яка перенесла інсульт, сама обвинувачена є особою похилого віку, страждає на хронічні захворювання (гіпертонія 2 стадії, хронічна хвороба хребта та суглобів), мінімальний розмір пенсії у сумі 4423 грн.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 судом не встановлено.
За наведених вище обставин та підстав, сторона захисту вважає, що покарання призначене ОСОБА_6 не відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме загальним засадам призначення покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої у зв'язку з суворістю та з урахуванням даних про її особу: пенсійний вік, скрутний майновий стан, наявність на утриманні матері 1937 року народження, хронічних захворювань останньої та самої засудженої.
Реальне, виконання вироку суду, у тому числі і примусове, зі стягненням щомісяця відповідної суми ( не менше 20%) з мізерної пенсії засудженої ОСОБА_6 призведе до її зубожіння, тобто грубого порушення її конституційних прав, передбачених зазначеною конституційною нормою.
Учасники кримінального провадження були повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, в судове засідання не з'явилися, прокурор просив розглянути заяву про відмову від апеляційної скарги за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації таке покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
Призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме виправленню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання в цілому.
В цьому контексті невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або суворість.
Названих вимог місцевим судом дотримано.
При призначенні та визначенні виду покарання для обвинуваченої ОСОБА_6 суд врахував те, що вона вчинила нетяжкий злочин, згідно ч.4 ст.12 КК України.
Згідно ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_6 суд визнав її щире каяття в скоєному.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 не встановлено.
Отже, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченої, суд дійшов правильного висновку про необхідність застосування до обвинуваченої покарання передбаченого санкцією даної статті, у вигляді штрафу.
Колегія суддів погоджується із таким висновком та вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.
Доводи сторони захисту про необхідність застосування до обвинуваченої ст. 69 КК України, є безпідставними виходячи з наступного.
В силу ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Приписи ст. 69 КК України про призначення винній особі більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, є спеціальними і застосовуються у виключних випадках. Підставами для застосування цієї статті є встановлення не лише наявності кількох пом'якшуючих обставин (не менше двох), а й того факту, що їх наявність істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Тобто, для застосування судом положень ст. 69 КК України повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися судом з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження.
Проте у будь-якому разі встановлені обставини, що пом'якшують покарання, мають настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції статті було б явно недоцільним і несправедливим.
Як зазначено вище, суд визнав тільки одну обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття.
Посилання сторони захисту на медичні довідки щодо хвороби матері обвинуваченої, яка є особою похилого віку та перебуває на утриманні обвинуваченої, а також на те, що обвинувачена також є особою похилого віку, отримує маленьку пенсію, як на підставу застосування ст. 69 КК України, є безпідставними, оскільки вказані обставини жодним чином не впливають на суспільну небезпечність вчинених ОСОБА_6 діянь та відповідно не знижують ступеня тяжкості інкримінованого їй кримінального правопорушення, а отже і не є обставинами, які пом'якшують покарання.
За таких обставин підстави для застосування ст. 69 КК України відсутні.
Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення не встановлено, а призначене покарання відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, колегія суддів уважає за необхідне апеляційну скаргу сторони захисту залишити без задоволення, а вирок місцевого суду без зміни.
Керуючись ст.ст. 403, 404, 405, 407, 418, 419, КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 листопада 2025 року відносно ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий
Судді