справа 2-790/11
21 квітня 2026 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», заінтересовані особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМПСІС ЛІГАЛ» та Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну сторони стягувача його правонаступником та видачу дублікату виконавчого документу,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» (далі - ТзОВ «ДЕБТ ФОРС») звернулося до суду із заявою в якій просило замінити сторону стягувача у виконавчих листах № 2-790/11, що видані Житомирським районним судом Житомирської області, а також видати дублікати таких виконавчих документів.
У обґрунтування заявленого ТзОВ «ДЕБТ ФОРС» повідомило, що у провадженні Житомирського районного суду Житомирської області перебувала цивільна справа № 2-790/11 за наслідками розгляду якої судом 06 червня 2011 року ухвалено рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Райффазен Банк Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
У подальшому, рішенням апеляційного суду Житомирської області від 25 січня 2012 року вищевказане рішення Житомирського районного суду Житомирської області частково скасовано та ухвалено зобов'язати ОСОБА_1 повернути Публічному акціонерному товариству «Райффазен Банк Аваль» 27 769,84 доларів США заборгованості за кредитним договором № 014/5550/85/117902 від 05 вересня 2007 року, а в разі неповернення - стягнути з останньої 1 806 602 грн. У решті зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
18 квітня 2012 року відповідною ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначене рішення апеляційного суду залишене без змін.
Згодом, з метою виконання зазначеного рішення судом був виданий відповідний виконавчий лист, який звернений Публічним акціонерним товариством «Райффазен Банк Аваль» до виконання, але через кілька років цей виконавчий документ був повернений стягувачу. Водночас, у травні 2023 року ТзОВ «ДЕБТ ФОРС» на підставі відповідного договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги набуло право вимоги за вищевказаним кредитним договором, а тому просить суд замінити стягувача у раніше вказаних виконавчих документах на актуального кредитора.
Підстав для необхідності видачі дублікатів виконавчих листів ТзОВ «ДЕБТ ФОРС» не наведені.
Разом із тим, від ОСОБА_2 до суду надійшло письмове заперечення щодо вищевказаної заяви ТзОВ «ДЕБТ ФОРС» в якій остання зазначила, що відповідно до рішення апеляційного суду Житомирської області від 25 січня 2011 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2012 рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 06 червня 2011 року в частині відмови в позовних вимогах Публічного акціонерного товариства «Райффазен Банк Аваль» до неї залишено без змін, а відтак у заявника не могло виникнути жодного права вимоги до ОСОБА_2 за раніше вказаним кредитними договором.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином.
Представник заявника ОСОБА_3 у прохальній частині заяви клопотав про здійснення розгляду справи за його відсутності. Причини неявки інших учасників справи суду невідомі.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи судом установлені наступні фактичні обставини справи й відповідно ним правовідносини.
06 червня 2011 року рішенням Житомирського районного суду Житомирської області по справі 2-790/11 відмовлено в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Райффазен Банк Аваль» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором №014/5550/85/117902 від 05 вересня 2007 року та договором поруки №014/5550/85/117902 від 05 вересня 2007 року (а.с. 39-40).
25 січня 2012 року рішенням апеляційного суду Житомирської області від 25 січня 2012 року по справі № 22-ц/0690/2085/11 вищевказане рішення Житомирського районного суду Житомирської області скасоване в частині відмови в позовних вимогах Приватного акціонерного товариства «Райффазен Банк Аваль» до ОСОБА_1 і в цій частині ухвалено нове рішення яким останню зобов'язано повернути Публічному акціонерному товариству «Райффазен Банк Аваль» 27 769,84 доларів США заборгованості за кредитним договором №014/5550/85/117902 від 05 вересня 2007 року, а в разі неповернення - стягнути з неї 1 806 602 грн. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін (а.с. 9-10).
18 квітня 2012 року відповідною ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначене рішення апеляційного суду залишене без змін (а.с. 44).
10 жовтня 2012 року на підставі зазначених рішень апеляційної та касаційної інстанцій Житомирським районним судом Житомирської області виданий виконавчий лист № 2-790/11 відносно ОСОБА_1 (а.с. 12). Цей виконавчий документ звернений до стягнення 21 січня 2013 року (а.с. 13).
Відомостей щодо видачі виконавчого документу в цивільній справі № 2-790/11 стосовно ОСОБА_2 матеріали цієї справи не містять.
12 квітня 2021 року ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області в справі № 2-790/11 вирішено замінити стягувача в зазначеній справі з Публічного акціонерного товариства «Райффазен Банк Аваль» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (а.с. 11).
19 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАМПСІС ФІНАНС» укладений договір № 19-01/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги відповідно до п. 5.2 якого права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (а.с. 13 зворот-15 зворот).
Того ж дня між сторонами зазначеного договору підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників (а.с. 15 зворот).
Відповідно до витягу з реєстру боржників, який є додатком до зазначеного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМПСІС ФІНАНС» за цим договором набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/5550/85/1/17902 на загальну суму 504 781,14 доларів США (а.с. 20).
16 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КАМПСІС ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» укладений договір № 16-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги відповідно п. 5.2 якого права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (а.с. 16 зворот-19).
Того ж дня вищевказаними товариствами підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників, який є додатком до зазначеного договору (а.с. 19).
Відповідно до витягу з вищевказаного реєстру боржників Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» на підставі раніше згаданого договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/5550/85/1/17902 на загальну суму 504 781,14 доларів США (а.с. 21)
У листі № 30852 від 16 березня 2026 року Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив, що на виконані у вказаному відділі перебував виконавчий лист Житомирського районного суду Житомирської області від 10 жовтня 2012 року № 2-790/11 виконання за яким провадилося в межах виконавчого провадження № 36075724. Разом із тим, 03 червня 2025 року вищевказаний виконавчий документ повернений стягувачу через відсутність у боржника майна на яке можливо звернути стягнення (а.с. 94).
Нормами процесуального законодавства вказані правовідносини врегульовані наступним чином.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 зроблено висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Нормою ч. 1, ч. 2 та ч. 5 ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України № 606-XIV від 21 квітня 1999 року «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент видачі вищевказаного виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно ж до ч. 1 та 2 ст. 23 цього ж закону строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Згідно з п. 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим законом.
Відтак, аналіз зазначеного пункту свідчить про те, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності зазначеним законом.
Аналогічний по суті висновок зроблений і в постановах Верховного суду від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13, від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6) та від 01 серпня 2018 року у справі № 553/1951/14-ц .
Водночас у постанові Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року в справі № 910/18165/13 виснувано що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
Такий висновок викладений у постанові Верховного суду від 01 листопада 2023 року по справі № 6-66/2011.
Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами процесуального законодавства, якими врегульовані зазначені правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення цієї заяви з огляду на таке.
Судом установлено, що заявник на підставі ряду договорів про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги набув права вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договором № 014/5550/85/117902 від 05 вересня 2007 року, заборгованість за яким стягнена на користь первісного кредитора рішенням апеляційного суду Житомирської області від 25 січня 2012 року.
Також судом враховано, що виконавчий лист Житомирського районного суду Житомирської області № 2-790/11 виданий 10 жовтня 2012 року (до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року), а строк його пред'явлення станом на день набрання сили зазначеним законом не сплив, оскільки такий виконавчий документ повернений стягувачу 03 червня 2025 року.
Відтак, до цього виконавчого документу застосовуються строки пред'явлення до виконання, передбачені ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, а отже строки пред'явлення зазначеного виконавчого листа станом на день ухвалення цього рішення не сплив.
Такі висновки суду кореспондуються із позицією Верховного Суду висвітленою у постанові від 06 червня 2024 року по справі № 442/3849/13-ц.
Отже, ураховуючи викладене, суд уважає за можливе здійснити заміну сторони стягувача в зазначеному виконавчому документі з попереднього кредитора ОСОБА_1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТЛ» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС».
З приводу вимог щодо видачі дубліката виконавчого листа суд вказує на те, що ТзОВ «ДЕБТ ФОРС» у його заяві не наведено жодних обґрунтувань з приводу необхідності вчинення такої дії, а також не подано будь-яких доказів з яких суд міг би встановити, що зазначений виконавчий документ втрачений.
Ураховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для видачі дублікату зазначеного виконавчого документу, а тому відмовляє в задоволенні таких вимог ТзОВ «ДЕБТ ФОРС».
З приводу вимог заявника про заміну сторони стягувача у виконавчому листі, який виданий стосовно ОСОБА_2 , а також вимог щодо видачі дубліката такого виконавчого документу суд вказує на те, що відповідно до рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 06 травня 2011 року, рішення апеляційного суду Житомирської області від 25 січня 2015 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2012 року судами усіх трьох інстанцій вирішено відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Райффазен Банк Аваль» до ОСОБА_2 .
Відтак, в задоволенні зазначених вимог щодо ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки остання не мала будь-якої заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Райффазен Банк Аваль» за кредитним договором № 014/5550/85/117902 від 05 вересня 2007 року і судом в межах цивільної справи № 2-790/11 відносно останньої не видавалося жодних виконавчих документів.
Щодо судових витрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу (п. 3 ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Так, на підтвердження розміру понесених ОСОБА_4 витрат на професійну правову допомогу останньою до матеріалів справи долучено копії: договору про надання правничої допомоги № 12/03/26 від 12 березня 2026 року (а.с. 73); акту виконаних робіт від 18 березня 2026 року (а.с. 74); квитанції до прибуткового ордеру № 18/03/2026 від 18 березня 2026 року (а.с. 74 зворот) та детального опису робіт (наданих послуг) на підставі договору про надання правничої допомоги № 12/03/2026 від 12 березня 2026 року (а.с. 75).
Зокрема, із зазначеного акту виконаних робіт (наданих послуг) убачається, що адвокатом Щербою К.Є. громадянці ОСОБА_2 в межах цього провадження надані послуги з: консультації по справі № 2-790/11 на суму 1 000 грн; вивчення матеріалів справи № 2-790/11 на суму 1 500 грн та підготовки, написання й надсилання до суду заперечень по справі № 2-790/11 на суму 3 000 грн. Загальна сума вартості послуг з надання професійної правничої допомоги становить 4 000 грн.
Відтак, ОСОБА_2 підтверджено належними й допустимими доказами понесені витрати на правничу допомогу. Матеріалами справи підтверджується обсяг наданих адвокатом правничих послуг по справі.
Разом із тим, у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року по справі № 761/415/24 відображений правовий висновок згідно із яким за відсутності клопотанням іншої сторони суд не може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відтак, ураховуючи викладене вище, а також зважаючи на результати розгляду цієї справи та відсутність клопотання ТзОВ «ДЕБТ ФОРС» із запереченням розміру витрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу, суд уважає стягнути таку суму витрат в заявленому останньому розмірі, а саме 4 000 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 55, 133, 137, 141, 442, та п.п. 17.4 п. 17 Перехідних положень ЦПК України, суд,
Заяву задовольнити частково.
Замінити стягувача у виконавчому листі Житомирського районного суду Житомирської області по справі № 2-790/11 з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» (вул. Княжий Затон, 9, прим. 369, оф. 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 43577608).
У решті вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складений 21 квітня 2026 року.
Суддя Віктор Мокрецький