Справа №295/5351/25
Категорія 35
2/295/1831/26
14.04.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі
Головуючої судді Воробйової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання Ходоровської І.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні заяви представника позивача ОСОБА_1 про залучення співвідповідача та зміну предмету позову
у цивільній справі за позовомкомунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради
до ОСОБА_2
про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за спожиті з 01.10.2016 по 01.04.2025 послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії, у сумі 68947,70 грн; вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради надає послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії. Квартира АДРЕСА_1 , згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №421147544 від 04.04.2025 є спільною частковою власністю ОСОБА_2 - 1/2 частки квартири на підставі договору дарування частини квартири №14690 від 29.12.2015; ОСОБА_3 - 1/2 частки квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 16.03.1994 та договору дарування частини квартири №14690 від 29.12.2015. ОСОБА_3 померла. Позивач вважає, що неналежне виконання ОСОБА_2 своїх обов'язків щодо реєстрації речових прав на 1/2 частку квартири після прийняття спадщини від ОСОБА_3 не звільняє її від обов'язку оплачувати фактично надані послуги. Вищезазначена квартира є власністю ОСОБА_2 та забезпечується послугами централізованого опалення, постачання теплової енергії, які надає КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради. В КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради відкрито особовий рахунок споживача послуг на ім'я відповідача. Із виписки по особовому рахунку вбачається, що за період з 01.10.2016 по 01.04.2025 утворилась заборгованість за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії у розмірі 68947,70 грн.
Разом з позовною заявою представник позивача ОСОБА_1 подала клопотання про витребування доказів, у якому просила витребувати у державного нотаріуса Житомирської міської нотаріальної контори Поліщука А.І. відомості про наявність (відсутність) посвідченого заповіту, спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Надати витяг зі Спадкового реєстру та копію спадкової справи (при наявності).
Ухвалою суду від 12.05.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 26.11.2025 витребувано у державного нотаріуса Житомирської міської нотаріальної контори Поліщука А.І. відомості про наявність (відсутність) посвідченого заповіту, спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та витяг зі Спадкового реєстру та копію спадкової справи (при наявності).
05.12.2025 від Житомирської державної нотаріальної контори до суду надійшли відомості про те, що спадкова справа до майна ОСОБА_3 не заводилась, однак посвідчувався заповіт від її імені. Надано інформаційну довідку із спадкового реєстру, з якої вбачається, що 17.03.2012 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Лубяковою Г.М. посвідчено заповіт ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер в реєстрі нотаріальних дій 540.
28.01.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів, у якому заявник просила витребувати у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Лубякової Г.М. копію заповіту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 17.03.2012 за №540,
Ухвалою суду від 28.01.2026 витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Лубякової Г.М. копію заповіту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений 17.03.2012, номер в реєстрі нотаріальних дій 540.
02.04.2026 від приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Лубякової Г.М. до суду надійшла копія заповіту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений 17.03.2012, номер в реєстрі нотаріальних дій 540, відповідно до змісту якого, ОСОБА_3 все своє майно заповіла своїй дочці ОСОБА_4 .
14.04.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 , у якому вона просить залучити до участі у справі співвідповідача ОСОБА_4 . Клопотання обґрунтоване тим, що у разі, якщо квартира належить на праві приватної власності декільком особам, то позов про стягнення заборгованості має бути пред'явлений до всіх співвласників квартири. Таким чином, ОСОБА_4 , як фактичний спадкоємець 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , отриманої після смерті ОСОБА_3 , має бути залучена до розгляду даної справи.
14.04.2026 представник позивача ОСОБА_1 подала до суду заяву про зміну предмету позову, у якій просить:
стягнути з ОСОБА_2 1/2 частини боргу за спожиті послуги централізовано опалення, постачання теплової енергії у сумі 34473,85 грн та 1/2 частину витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви у сумі 1514,00 грн;
стягнути з ОСОБА_4 1/2 частини боргу за спожиті послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії у сумі 34473,85 грн та 1/2 частини витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви у сумі 1514,00 грн.
Уточнена позовна заява обґрунтована тим, що квартира АДРЕСА_1 , забезпечується послугами централізованого опалення, постачання теплової енергії, які надає КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради. Квартира АДРЕСА_1 , є спільною частковою власністю: ОСОБА_2 - 1/2 частки квартири на підставі договору дарування частини квартири №14690 від 29.12.2015; ОСОБА_4 - 1/2 частки квартири на підставі фактичного успадкування майнових прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заповіту №540 від 17.03.2012.Позивач вважає, що неналежне виконання ОСОБА_4 своїх обов'язків щодо реєстрації речових прав на 1/2 частку квартири після прийняття спадщини від ОСОБА_3 , не звільняє її від обов'язку оплачувати фактично надані послуги.Внаслідок порушення відповідачами свого обов'язку щодо оплати наданих з 01.10.2016 по 01.04.2025 послуг утворилась заборгованість в розмірі 68947,70 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, у матеріалах справи міститься заява представника позивача ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.
Відповідно до ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. У силу статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до змісту заповіту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Лубяковою Г.М. 17.03.2012, номер в реєстрі нотаріальних дій 540, ОСОБА_3 все своє майно заповіла своїй дочці ОСОБА_4 .
Нормами ч. 5 ст. 1268 ЦК України визначено, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.1 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (ч. 3 ст. 51 ЦПК України).
У заяві про залучення співвідповідача представник позивача вказує, що на момент підготовки позовної заяви позивачу не були відомі достовірні дані щодо кола спадкоємців власника майна, тому співвласник квартири ОСОБА_4 не була залучена до участі у справі в якості співвідповідача.
Доводи представник позивача про те, що обставини щодо кола спадкоємців власника частини квартири ОСОБА_3 стали відомі у ході розгляду справи в результаті витребування судом відповідних доказів, підтверджуються матеріалами справи, отже позивач не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення співвідповідача ОСОБА_4 , тому звернення представника позивача з клопотанням про залучення співвідповідача після спливу строку, зазначеного у ч.1 ст. 51 ЦПК України, суд вбачає обґрунтованим.
Враховуючи обставини справи та визначений позивачем предмет спору, суд вважає обґрунтованим клопотання представника позивача про залучення до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_4 , яка є спадкоємцем власника частини квартири АДРЕСА_1 .
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ч. 4 ст. 51 ЦПК України).
Суд роз'яснює право співвідповідача подати до суду письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються, які викладаються у відзиві на позовну заяву. Вимоги до відзиву на позовну заяву встановлені ст. 178 ЦПК України. Також співвідповідач ОСОБА_4 має право подати клопотанняпро розгляд справи спочатку.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі (частини перша-третя статті 49 ЦПК України).
Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Як вбачається, предметом спору у цій справі у первісній редакції позовної заяви були позовні вимоги про стягнення зОСОБА_2 боргу за спожиті послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії.
У заяві про зміну предмету позову представник позивача вказує, щона момент подання позовної заяви позивачу не було відомо про успадкування частки квартири, належної ОСОБА_3 , тому позовні вимоги не було пред'явлено до спадкоємця її майна
В уточненій позовні заяві позивач заявляє вимоги про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , заборгованості за спожиті послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії, у розмірі, що відповідають їх часткам у спільній частковій власності на квартиру, мотивуючи позов тим, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , отже, несуть відповідальність за несплату послуг централізованого опалення, постачання теплової енергії, у розмірі, що відповідають їх часткам у спільній частковій власності.
Оскільки зміна предмету позову є правом позивача, заява про зміну предмету позову подана у порядку, визначеному ЦПК України, така заява повинна бути прийнята до розгляду судом.
Керуючись статтями 1-12, 49, 51, 260-261, 279, 352-355 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 про залучення співвідповідача та зміну предмету позову - задовольнити.
Залучити до участі у справі за позовною заявою Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії, у якості співвідповідача ОСОБА_4 .
Прийняти до розгляду заяву представника позивача Тичини Ганни Володимирівни про зміну предмету позову у справі за позовом комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії.
Розгляд справи відкласти на 14:30 год 07.07.2026, викликати сторін до Богунського районного суду м.Житомира за адресою: м.Житомир, м-н. Соборний 1, зал судового засідання №2-Б-7.
Роз'яснити співвідповідачу ОСОБА_4 , що вона має право подати до суду відзив та клопотання про розгляд справи спочатку.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідач має право подати до суду відзив на позовну заяву. Вимоги до відзиву на позовну заяву встановлені ст.178 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч.3-6 ст.178 ЦПК України відзив повинен містити:
1) найменування (ім'я) позивача і номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; 4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; 7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; 8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
До відзиву додаються:
1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.
Встановити відповідачу строк 15 днів з дня вручення копії ухвали для подачі відзиву на позов та надання доказів в обґрунтування заперечень, якщо такі докази не надані позивачем.
В разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде розглянута за наявними матеріалами.
Позивач має право надати відповідь на відзив протягом 5 днів з моменту отримання відзиву. Згідно ч.3 ст.179 ЦПК України до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п'ятою статті 178 цього Кодексу.
Відповідач має право подати заперечення на відповідь на відзив протягом 5 днів з моменту отримання відповіді на відзив. Частиною 3 статті 180 ЦПК України до заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою - п'ятою статті 178 цього Кодексу.
Відповідно до ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається за електронною адресою inbox@bg.zt.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.А. Воробйова