Справа № 194/2022/25
Номер провадження 2/194/449/26
17 квітня 2026 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Соколової Ю.І.,
секретаря судового засідання Коркіної Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тернівської міської ради Дніпропетровської області, третьої особи - Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про визнання факту постійного проживання зі спадкодавцем на день смерті останнього, фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, третьої особи про визнання факту постійного проживання зі спадкодавцем на день смерті останнього, фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, в якій зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що крім нього спадкоємцем є також його брат ОСОБА_2 , який не претендував та не претендує на спадкове майно. З початку 1990 р. стан здоров'я його матері погіршився, у зв'язку з чим, вона та його батько стали проживати із ним та його родиною, що підтверджується довідкою № 3273 від 28.11.2025 р. про склад сім'ї, виданої Виконавчим комітетом Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області. Після смерті його матері відкрилась спадщина на вищезазначений житловий будинок, але оскільки він вважав, що фактично вступив у спадок, він не подав відповідну заяву до нотаріальної контори. У жовтні 2025 р. він звернувся до нотаріуса для оформлення свідоцтва на спадщину за законом, але листом приватного нотаріуса Павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Молодих С.І. від 23.10.2025 р. йому відмовлено у видачі свідоцтва у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини, та із необхідністю надати документ про те, що він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або копію рішення суду.
Також позивач вказує, що факт власності померлій ОСОБА_3 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується довідкою КП «Тернівське бюро технічної інвентаризації», а саме те, що право власності на вказаний житловий будинок належало померлій на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 3583 від 18.10.1988 р., виданого Другою Павлоградською Державною нотаріальною конторою, оригінал якого на даний час не вдалося знайти.
Позивач зазначає, що строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом, у разі визнання причин пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення встановленого строку і без звернення до суду за наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину. Разом з тим, зазначений строк може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи за умови доведення причин пропуску. У разі якщо у встановлений строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.
У зв'язку з викладеним, позивач просить суд встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 на день смерті останньої зі спадкоємцем ОСОБА_1 , встановити факт вступу ОСОБА_1 в управління або володіння спадковим майном, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 , визнати право власності на вказаний будинок.
Ухвалою судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області Солодовник І.С. від 22.12.2025 по зазначеній справі відкрито провадження, за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 07.01.2026, у зв'язку з відрядженням судді Солодовник І.С. до Лозівського міськрайонного суду Харківської області на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 23.12.2025 №2783/0/15-25, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Соколовій Ю.І.
Ухвалою судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області Соколової Ю.І. прийнято до свого провадження цивільну справу та призначений судовий розгляд в загальному позовному провадженні.
Позивач у судовому засіданні від 11.03.2026 просив задовольнити позовні вимоги повністю, у зв'язку із тим, що він постійно проживав зі своєю матір'ю на час її смерті за своїм місцем проживання та реєстрації в с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, фактично вступив у правління майном, яке належало його матері, тобто домоволодіння, розташоване в м. Тернівка та у зв'язку з тим, що вчасно не звернувся до нотаріуса для оформлення спадку, просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 у судовому засіданні 11.03.2026 просив задовольнити позовні вимоги свого рідного брата повністю, вказуючи на те, що дійсно, позивач здійснював догляд за їх померлою матір'ю, разом з нею проживав на час її смерті, доглядав за будинком, який належав покійній матері на праві приватної власності та який розташований в м. Тернівка.
У призначене судове засідання 09.04.2026 позивач не з'явився, подав заяву про розгляд цивільної справи за його відсутності.
Перший відповідач у призначене судове засідання 09.04.2026 не з'явився, подав заяву про розгляд цивільної справи за його відсутності та визнання позову повністю.
Представник другого відповідача до суду повторно не з'явився, належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзиву на позовну заяву не надав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд цивільної справи за його відсутності. У письмових поясненнях від 09.02.2026 Тернівська державна нотаріальна контора повідомила суд, що позивач до Тернівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з приводу оформлення спадщини ОСОБА_3 не звертався, а при видачі приватним нотаріусом консультативного роз'яснення, не було з'ясовано фактичні обставини прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Богданівка і ця територія була територією обслуговування Другої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області.
У судовому засіданні 09.04.2026 завершено розгляд справи за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів.
Судом ухвалено перейти до стадії ухвалення судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тернівської міської ради Дніпропетровської області, третя особа Тернівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання факту постійного проживання зі спадкодавцем на день смерті останнього, фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом та проголошення судового рішення відкладено на 10.15 год. 17.04.2026 в приміщенні Тернівського міського суду Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів заодночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не з'явився в судове засідання без повідомлення причин та не подав будь-яких заперечень проти позову і позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, вислухавши сторін по справі в судовому засіданні від 11.03.2026, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_1 , актовий запис 70, паспортом серії НОМЕР_2 та витягом з реєстру територіальної громади від 18.07.2024 (а.с. 6, 8, 13).
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження відповідача серії НОМЕР_3 , актовий запис 92, паспортом серії НОМЕР_4 (а.с. 9-10, 14).
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_3 , яка є матір'ю позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_5 , актовий запис №09 (а.с. 11).
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер батько позивача та відповідача - ОСОБА_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження позивача та відповідача, а також свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , актовий запис № 27 (а.с. 12, 13, 14).
Після смерті матері позивача та відповідача - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та який належав померлій на праві приватної власності, згідно свідоцтва про право на спадщину по закону, видане Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою р. №3583 від 18.10.1988, що підтверджується довідкою на нерухоме майно КП Тернівське Бюро Технічної Інвентаризації від 24.07.2025 (реєстр. № 5-83/563) (а.с. 15).
Згідно технічного паспорту (реєстровий номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:8705-6344-2694-7275, виданого на замовлення ОСОБА_1 , житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 - є житловим будинком садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 65,2 кв.м., з них: сіни 7 кв.м., кухня-столова 20.6 кв.м., житлова кімната 19.4 кв.м., житлова кімната 12.2 кв.м., санвузол 6 кв.м. (а.с. 19-23).
Загальна характеристика, план приміщень, експлікація приміщень, схематичний план, оцінка домоволодіння АДРЕСА_1 , містяться у Технічному паспорті, висновках про вартість нерухомого майна на зазначене домоволодіння, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.19-43).
Позивач у зв'язку із неможливістю оформлення своїх спадкових справ на житловий будинок, який належав на праві приватної власності його померлій матері, звертається до суду із позовом про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на день смерті останнього, встановлення факту фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.
На підставі інформаційно-консультативного роз'яснення правового характеру, наданий позивачу ОСОБА_1 на його усне звернення щодо оформлення спадкових справ після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , як спадкоємцю першої черги за законом, приватний нотаріус Павлоградського нотаріального округу Дніпропетровської області відмовив у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини, та із необхідністю надати документ про те, що він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або копію рішення суду про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини (а.с. 18).
Відповідно до листа відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Виконавчого комітету Тернівської міської ради № 1636 від 24.07.2025, згідно картотеки переданої КП «ТЖКП» та Тернівським МС ГУДМС України в Дніпропетровській області у квітні 2016 року до відділу РМПФО виконавчого комітету ТМР інформація на день смерті ОСОБА_3 стосовно адреси: АДРЕСА_1 відсутня (а.с. 17).
Відповідно до довідки Виконавчого комітету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області № 3273 від 28.11.2025, в домоволодінні в АДРЕСА_3 , згідно з записом в погосподарській книзі №20, о/р НОМЕР_7 за 1996-2000 рр. зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (помер ІНФОРМАЦІЯ_6 - голова домоволодіння); ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (син); ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (невістка); ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (онука); ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (онук); без реєстрації з 1990 року мешкала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (а.с. 16).
Факт постійного проживання померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 разом із позивачем підтвердив допитаний в якості свідка відповідач ОСОБА_2 , який повідомив суд про те, що останні роки перед смертю його матір хворіла та його рідний брат ОСОБА_1 здійснював за нею догляд у себе вдома в АДРЕСА_3 , а за будинком матері він постійно здійснював догляд.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 суду показав, що він є сином позивача та племінником відповідача, його померла бабуся ОСОБА_3 постійно проживала з ними однією сім'єю, тобто з його батьком ОСОБА_1 , зі своїм чоловіком (дідусем, який помер у 2010 році), з його матір'ю ОСОБА_5 , з ним та його сестрою ОСОБА_6 . Проживали всі разом в АДРЕСА_3 .
Свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 повідомила, що вона є дружиною позивача, а відповідач - є його рідним братом. Померла свекруха постійно проживала з ними однією родиною в АДРЕСА_3 , хоча мала свій будинок в АДРЕСА_1 та була там прописана.
Свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 суду показала, що вона є дочкою позивача та племінницею відповідача. Бабусі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належав на праві приватної власності після своїх батьків будинок в АДРЕСА_1 . Але бабуся проживала однією родиною з нею, її братом, матір'ю, батьком та дідусем в АДРЕСА_3 , там й померла.
Відповідно до частин першої, третьої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року до вирішення спірних правовідносин, пов'язаних зі спадкуванням такої спадщини, застосовується законодавство, чинне на час відкриття спадщини, зокрема, відповідні норми, у тому числі щодо обсягу спадкової маси та кола спадкоємців за законом Цивільного кодексу України, в редакції 1963 року.
Спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася у 1996 році, тобто під час дії ЦК УРСР, то положення саме цього Кодексу підлягають застосуванню при вирішенні питання про спадкування майна померлої.
Згідно зі статями 525, 526 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місцезнаходження майна або його основної частини.
Статтею 527 ЦК УРСР визначено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Згідно зі ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно з положеннями ст.ст.548, 549 ЦК УРСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно зі ст.561 ЦК УРСР свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. При спадкоємстві як за законом, так і за заповітом свідоцтво може бути видане і раніше закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, якщо в державній нотаріальній конторі є дані про те, що, крім осіб, що заявили про видачу свідоцтва, інших спадкоємців немає. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (549 ЦК УРСР).
З копії спадкової справи (а.с. 83-93), наданої Другою Павлоградською державною нотаріальною конторою убачається, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 була заведена спадкова справа 162904, номер 200 від 25.06.1996. 14.03.2003 видано свідоцтво про право на спадщину за №31099389, бланк ВАС 97072520 (номер в реєстрі нотаріальних дій 381). Зі спадкової справи видно, що 25.06.1996 із заявою про прийняття спадщини звернувся до Другої Павлоградської державної нотаріальної контори син ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , який проживає в АДРЕСА_4 , в якій просив видати йому свідоцтво про право на спадщину по закону після померлої матері, а саме на будинок АДРЕСА_4 (особа ОСОБА_8 встановлена згідно паспорту, справжність підпису перевірена).
Крім того, до Другої Павлоградської державної нотаріальної контори 14.03.2003 за №124 звернувся чоловік померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , в якій просив видати свідоцтво на спадщину після померлої дружини, а саме на грошові кошти в Ощадному банку 8195/01 с. Богданівка на рахунку 8953г .
Заповітів ОСОБА_3 не залишила.
Інші спадкомці до державної нотаріальної контори не зверталися.
Тобто, зі спадкової справи убачається, що на протязі шести місяців, як того вимагало діюче на той час законодавство, а саме 25.06.1996 року до державної нотаріальної контори звернувся син померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , для отримання свідоцтва про спадщину за законом як спадкоємець першої черги, а у 2003 році він же й отримав відповідне свідоцтво, що відповідає положенням ст.ст.548, 549 ЦК УРСР 1963 року.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Зі змісту положень ст. 48 ЦПК України вбачається, що відповідачем є особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Відповідачами у даній категорії справ є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 15 липня 2020 року в справі №759/3515/19, від 19 травня 2020 року у справі №175/1941/16-ц.
Предметом спору у цій справі є, зокрема, визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
Тому відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, Відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених у ч.ч. 1, 2 цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Визначення відповідачів, предмету та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 15 травня 2019 року у справах №№552/91/18, 554/9144/17).
У справі, що розглядається, належним відповідачем за вимогою про визнання права власності в порядку спадкування за законом (за ЦК 1963 р), при прийнятті спадщини спадкоємцями першої черги мають бути усі спадкоємці, в тому числі й ОСОБА_8 , який згідно спадкової справи звертався до державної нотаріальної контори у 1996 році для оформлення своїх спадкових прав.
Клопотань про заміну відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача позивачем не заявлялось.
Вирішуючи спір, суд залежно від характеру правовідносин зобов'язаний визначити суб'єктний склад спору і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та, встановивши факт пред'явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав (схожий за змістом висновок викладено в пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19).
Також слід зазначити, що у пункті 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року №18/5 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст.549 Цивільного кодексу). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню, квитанція про сплату податку,страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.
Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Позивачем не надано суду доказів в розумінні приписів Цивільного законодавства 1963 року вступу його в управління чи володінні спадковим майном, так як позивач безпосередньо не проживав із спадкодавцем в м. Тернівка за місцем знаходження спірного спадкового майна, а проживав постійно разом зі спадкодавцем за іншою адресою в с. Богданівка.
Посилання сторін та свідків на те, що позивач постійно підтримував та підтримує будинок АДРЕСА_1 в належному стані, робив дрібний ремонт, ремонтував огорожу, в зимовий період протоплював його, тримав господарство, суд не приймає до уваги, оскільки відповідних доказів цього не надано.
Таким чином, в судовому порядку стороною позивача не доведено факту прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , натомість матеріали справи свідчать зворотне, що спадщина прийнята іншим спадкоємцем, який не залучений до участі у справі в якості належного відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про встановлення юридичного факту прийняття спадщини та задоволенні похідних позовних вимог про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , за недоведеністю.
Суд звертає увагу, що позивач, за наявності підстав, не позбавлений можливості, на захист своїх прав та законних інтересів, звернутись до суду з іншим позовом, за іншого обгрунтування, до належного кола відповідачів.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 77, 78, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення до Тернівського міського суду Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Копію рішення направити сторонам.
Повний текст рішення складено 17.04.2026.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 );
відповідач 1: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 );
відповідач 2: Тернівська міська рада Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Михайла Грушевського, 5-а);
третя особа: Тернівська державна нотаріальна контори Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Героїв-рятувальників, буд. 12).
Суддя Ю.І. Соколова