Рівненський апеляційний суд
Іменем України
16 квітня 2026 року м. Рівне
Справа № 565/1450/22
Провадження № 11-сс/4815/99/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою представника ТзОВ «Коприг» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вараського міського суду Рівненської області від 16 березня 2026 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ТзОВ «Коприг» на бездіяльність слідчого СВ Вараського РВП ГУНП в Рівненській області щодо ннадіслання постанови про закриття кримінального провадження №42020181200000005,
Ухвалою слідчого судді Вараського міського суду Рівненської області від 16 березня 2026 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ТзОВ «Коприг» на бездіяльність слідчого СВ Вараського РВП ГУНП в Рівненській області щодо ненадіслання постанови про закриття кримінального провадження №42020181200000005. Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що положення ч. 6 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не визначають конкретного строку, у який слідчий зобов'язаний надіслати копію постанови про закриття кримінального провадження заявнику, потерпілому чи прокурору. З огляду на це, суд першої інстанції дійшов висновку, що така бездіяльність не передбачена ч. 1 ст. 303 КПК як така, що може бути оскаржена на стадії досудового розслідування, а тому скарга на неї може бути предметом розгляду лише під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК.
В апеляційній скарзі представник ТзОВ «Коприг» ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді Вараського міського суду Рівненської області від 16 березня 2026 року та зобов'язати слідчого СВ Вараського РВП ГУНП в Рівненській області у кримінальному провадженні №42020181200000005 від 09.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, надати ТзОВ «Коприг» копію постанови про закриття кримінального провадження, направивши її на електронну адресу товариства - « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
В обґрунтування цих вимог зазначив, що таке судове рішення фактично унеможливлює для товариства оскарження самої постанови про закриття кримінального провадження, оскільки підприємству відомо лише про сам факт закриття, але абсолютно не відомі мотиви такої постанови.
Апелянт вважає висновок слідчого судді про те, що подібна бездіяльність не може оскаржуватися під час досудового розслідування, а має розглядатися на стадії підготовчого провадження в суді згідно з правилами статей 314-316 КПК, хибним, аргументуючи це тим, що у разі закриття кримінального провадження підготовче судове засідання взагалі не може настати, що повністю позбавляє товариство права на оскарження. З огляду на це, вважає, що єдиною існуючою можливістю оскаржити бездіяльність слідчого щодо ненадання копії постанови про закриття кримінального провадження є звернення саме до слідчого судді. Крім того, представник наголошує на тому, що надсилання копії постанови про закриття кримінального провадження є процесуальним обов'язком слідчого, оскарження якого охоплюється положеннями п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, а тому висновок слідчого судді про те, що бездіяльність слідчого, яка проявилась у ненаданні заявнику копії постанови про закриття кримінального провадження, не може бути оскаржена на досудовому розслідуванні, вважає помилковим.
До початку судового засідання від представника ТзОВ «Коприг» - ОСОБА_5 надійшло клопотання, в якому він просить судовий розгляд проводити за його відсутності, апеляційні вимоги підтримує в повному обсязі.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду, у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно приписів ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК імперативно визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як убачається з матеріалів судового провадження, ТзОВ «Коприг», в особі представника ОСОБА_5 , звернулося до слідчого судді Вараського міського суду Рівненської області зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо не надіслання копії постанови про закриття кримінального провадження №42020181200000005 від 09.01.2020 ТзОВ «Коприг» звернулося до Вараського РВП ГУНП в Рівненській області із заявою від 27.02.2026 з проханням надати копію зазначеної постанови, однак, на момент подання скарги на бездіяльність слідчого, вказаним Товариством так і не отримано копії зазначеної вище постанови про закриття цього кримінального провадження.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК визначено, які рішення, дії чи бездіяльність
слідчого або прокурора можуть бути оскаржені на досудовому розслідуванні, а саме: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Згідно положень ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За приписами ч. 4 ст. 304 КПК, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Проте, слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не наведено переконливих доводів про відмову у відкритті провадження за скаргою ТзОВ «Коприг». При цьому слідчий суддя, аргументуючи причини прийнятого рішення, вдався до власної суб'єктивної оцінки поданої ТзОВ «Коприг» скарги, зокрема, покликався на вимоги ч. 2 ст. 303 КПК, якою передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. 314-316 КПК.
Такий висновок слідчого судді містить суттєві суперечності.
Так положеннями ч. 6 ст. 284 КПК імперативно закріплено обов'язок слідчого, дізнавача або прокурора надіслати копію постанови про закриття кримінального провадження заявнику, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та іншим визначеним процесуальним законом особам.
Невиконання цього обов'язку є проявом бездіяльності, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які слідчий зобов'язаний вчинити у визначений законом строк. Така бездіяльність прямо підпадає під приписи п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, а отже беззаперечно підлягає оскарженню слідчому судді на стадії досудового розслідування.
Неотримання копії відповідної постанови про закриття кримінального провадження створює штучні та нездоланні перешкоди для реалізації ТзОВ «Коприг» свого законного права на її оскарження (у порядку п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК), чим порушується фундаментальний принцип забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, закріплений у ст. 24 КПК.
Водночас колегія судді зауважує, що однією із найважливіших конституційних гарантій забезпечення та захисту прав та свобод особи є закріплення права на судовий захист.
Так відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (п. 2 рішення Конституційного Суду України 25 грудня 1997 року у справі № 9зп).
У ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відмовляючи у відкритті провадження, слідчий суддя вдався до надмірного формалізму та неправильно витлумачив норми кримінального процесуального закону, що призвело до незаконного обмеження права вказаного Товариства на доступ до правосуддя.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Оскільки вимоги апелянта зводяться виключно до зобов'язання органу досудового розслідування вчинити формальну, але імперативну процесуальну дію - надіслати копію вже існуючого документа, направлення матеріалів скарги на новий розгляд до суду першої інстанції призведе до невиправданого затягування строків кримінального провадження та штучного відтермінування поновлення порушеного права ТзОВ «Коприг». Фактичні обставини (факт закриття кримінального провадження та обов'язок надіслати копію постанови про його закриття) є очевидними, не потребують дослідження додаткових доказів, а обов'язок слідчого прямо передбачений законом.
Тому, колегія суддів вважає, що задоволення скарги на бездіяльність слідчого по суті судом апеляційної інстанції у цьому випадку є тим ефективним засобом правового захисту, який дозволить у найкоротші строки відновити порушене право особи, уникнути зайвого формалізму та забезпечити дотримання принципу процесуальної економії.
Разом з тим, норми кримінального процесуального закону не наділяють слідчого суддю, а відтак і суд апеляційної інстанції, повноваженнями втручатися в організаційно-технічні процеси органу досудового розслідування та безальтернативно диктувати конкретний спосіб або засіб зв'язку для направлення вихідної кореспонденції.
Порядок ведення діловодства, реєстрації, оформлення та відправлення вихідної кореспонденції (у тому числі копій процесуальних рішень) в органах Національної поліції України детально регламентується відповідними відомчими нормативно-правовими актами та інструкціями з діловодства.
Орган досудового розслідування, з огляду на закріплену ст. 40 КПК процесуальну самостійність та встановлені правила документообігу, є вільним у виборі належного техніко-організаційного способу надсилання документа (засобами поштового зв'язку рекомендованим листом, електронною поштою з накладенням КЕП, шляхом безпосереднього вручення під розписку тощо). Головним критерієм правомірності дій слідчого у цьому випадку є сам факт виконання вимог ч. 6 ст. 284 КПК - тобто забезпечення дійсного отримання документа адресатом та наявність у матеріалах провадження об'єктивного підтвердження факту такого відправлення/вручення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу представника ТзОВ «Коприг» слід задовольнити, ухвалу слідчого судді Вараського міського суду Рівненської області від 16 березня 2026 року - скасувати з постановленням нової ухвали, якою задовольнити скаргу ТзОВ «Коприг» на бездіяльність слідчого СВ Вараського РВП ГУНП в Рівненській області та зобов'язати слідчого, який здійснював досудове розслідування, надати (направити) представнику ТзОВ «Коприг» копію постанови про закриття кримінального провадження №42020181200000005 від 09.01.2020 року.
Керуючись ст. 404, 407, 422 КПК, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ТзОВ "Коприг" ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вараського міського суду Рівненської області від 16 березня 2026 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ТзОВ "Коприг" на бездіяльність слідчого СВ Вараського РВП ГУНП в Рівненській області щодо ненадіслання постанови про закриття кримінального провадження №42020181200000005, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу ТзОВ "Коприг" на бездіяльність слідчого СВ Вараського РВП ГУНП в Рівненській області - задовольнити.
Зобов'язати слідчого СВ Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, який здійснював досудове розслідування, надати (направити) представнику ТзОВ "Коприг" копію постанови про закриття кримінального провадження №42020181200000005 від 09.01.2020 року
Ця ухвала остаточна, касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3