Житомирський апеляційний суд
Справа №283/1637/25 Головуючий у 1-й інст. Ярмоленко В. В.
Категорія 80 Доповідач Коломієць О. С.
20 квітня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Григорусь Н.Й., Талько О.Б.
за участю секретаря
судового засідання Драч Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №283/1637/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» про стягнення заборгованості по заробітній платі
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент»
на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 01 грудня 2025 року, постановлену під головуванням судді Ярмоленка В.В.
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ТОВ «Юні Стоун Плент» на свою користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за грудень 2024 року, січень - квітень 2025 року у загальному розмірі 43 462,52 грн.
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Юні Стоун Плент» на користь ОСОБА_1 заборгованість із нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 41 020,35 грн без утримання з цієї суми податків і обов'язкових платежів. Рішення суду щодо стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Стягнуто з ТОВ «Юні Стоун Плент» на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
21 листопада 2025 року ТОВ «Юні Стоун Плент» подало до суду першої інстанції заяву, у якій просило визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист Малинського районного суду Житомирської області №283/1637/25 від 31.10.2025 про стягнення з ТОВ «Юні Стоун Плент» на користь ОСОБА_1 заборгованість із нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 41 020,35 грн без утримання з цієї суми податків і обов'язкових платежів - в повному обсязі.
На обґрунтування заяви зазначало, що рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 31 жовтня 2025 року стягнуто з ТОВ «Юні Стоун Плент» на користь ОСОБА_1 заборгованість із нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 41 020,35 грн без утримання з цієї суми податків і обов'язкових платежів. Рішення суду щодо стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
Проте, 31.10.2025 судом було видано виконавчий лист про стягнення всієї суми заборгованості, а не в межах суми платежу за один місяць. Вказує, що 03 листопада 2025 року Товариством отримано постанову про відкриття виконавчого провадження №79497885 на виконання вказаного вище виконавчого листа. Вважає, що виконавчий лист видано з порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, оскільки він охоплює всю суму заборгованості по заробітній платі, яка не підлягає негайному виконанню. Враховуючи вищевикладене просило задовольнити заяву в повному обсязі.
Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 01 грудня 2025 року в задоволенні заяви ТОВ «Юні Стоун Плент» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ТОВ «Юні Стоун Плент» подало апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що висновки суду першої інстанції є безпідставними і не відповідають дійсності та є незаконними, оскільки виконавчий лист виданий на суму 41 020,35 грн - це сума заробітної плати позивача за 5 місяців (грудень 2024, січень, лютий, березень, квітень 2025 року), що не відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, які передбачають, що суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Вважає, що при постановлені оскаржуваної ухвали судом першої інстанції були неправильно застосовані норми матеріального права ст.8, 13, 129 Конституції України та були порушенні норми процесуального права. Зазначає, що перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такої ухвали, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права. Враховуючи вищевикладене просить скасувати ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 01 грудня 2025 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.
Від представника позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що судом першої інстанції було видано виконавчий лист про стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати в межах суми платежу за один місяць, який був переданий на виконання до Малинського відділу державної виконавчої служби на підставі заяви стягувача про стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць. Звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Виконавчий лист від 31.10.2025 по справі №283/1637/25 не видавався судом помилково, обов'язок боржника щодо виплати стягувачу заробітної плати в межах суми платежу за один місяць не виконаний взагалі, і він не припинений.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом під час розгляду справи встановлено, що рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Юні Стоун Плент» на користь ОСОБА_1 заборгованість із нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 41 020,35 грн без утримання з цієї суми податків і обов'язкових платежів. Рішення суду щодо стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Стягнуто з ТОВ «Юні Стоун Плент» на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
31 жовтня 2025 року Малинським районним судом Житомирської області видано виконавчий лист про стягнення заробітної плати, у якому зазначено: стягнути з ТОВ «Юні Стоун Плент» на користь ОСОБА_1 заборгованість із нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 41 020,35 грн без утримання з цієї суми податків і обов'язкових платежів. Рішення суду щодо стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду, яке набрало законної сили, щодо стягнення заборгованості по заробітній плати в межах суми платежу за один місяць допущене до негайного виконання, тому суд видав виконавчий лист. При цьому суд зауважив, що допущення негайного виконання лише в межах одного місяця не змінює змісту рішення, а лише визначає порядок його негайного виконання частково виключно в межах суми за один місяць, що не впливає на законність видачі виконавчого листа на всю суму присудженого стягнення. За таких обставин у суду відсутні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За змістом вказаної норми, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов'язання визначені главою 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2021 року у справі №824/67/20.
У постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №824/2/22 вказано, що законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку, саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Окрім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, як повністю, так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком, як повного, так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а, отже, як повного, так і часткового задоволення заяви, поданої, відповідно до цієї норми закону.
Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є одна з наступних обставин: помилковість видачі виконавчого листа; боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов'язок припинився; обов'язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов'язання, передбачені главою 50 ЦК України).
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі №824/2/22 (провадження №61-9190ав22).
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі №520/1466/14-ц, провадження №61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі №824/67/20, провадження №61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі №2-118/2001, провадження №61-1762ав22.
Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.
На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Суд першої інстанції правильно виходив із того, що матеріали справи не містять відомостей щодо виконання боржником рішення суду й заявник не довів належними та допустимими доказами наявність передбачених положеннями статті 432 ЦПК України підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, на підставі належним чином оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів про відсутність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не в повній мірі встановив дійсні обставини справи, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки жодних додаткових обґрунтувань чи нових доказів, що не були подані до суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» залишити без задоволення, а ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 01 грудня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 21 квітня 2026 року.
Головуючий Судді