Ухвала від 21.04.2026 по справі 274/1995/26

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/1995/26 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-сс/4805/301/26

Категорія ст.399 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 березня 2026 року про відмову у задоволенні її скарги на бездіяльність уповноваженої особи Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 березня 2026 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 23.03.2026 року та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважену службову особу Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області внести відомості до ЄРДР за її заявою, відкрити кримінальне провадження та провести досудове розслідування; направити окрему ухвалу, в частині повідомлення про вчинення кримінального правопорушення службовою особою Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області до ТУ ДБР за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.367, 370 КК України.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 395 КПК України, суддя вважає, що вона підлягає поверненню з наступних підстав.

Частина 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Разом із тим, апеляційний суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine) від 28.03.2006, заява №23436/03, право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (п. 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28.05.1985, п. 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13.02.2001).

Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України.

Приписами п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України передбачений строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, який становить п'ять днів з дня проголошення.

Згідно із ч. 3 ст.395 КПК України, якщо ухвалу місцевого суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Зазначений порядок стосується лише тих осіб, без виклику яких було постановлено ухвалу суду, яку вони оскаржують.

З приводу того, з якого часу (моменту) має обчислюватись строк на оскарження ухвали слідчого судді, то слід зазначити таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. При цьому головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

Як вбачається з матеріалів скарги, 23.03.2026 слідчим суддею Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність особи Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, було проголошено резолютивну частину ухвали, про що зазначила ОСОБА_3 . Під час судового розгляду скарги остання була присутня в ході розгляду справи.

Повний текст оскаржуваної ухвали апелянт отримала 27 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 23 березня 2026 року ОСОБА_3 направила до суду апеляційної інстанції, через засоби поштового зв'язку, лише 17 квітня 2026 року.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга підлягає поверненню, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження а особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які об'єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

При цьому про поважність причин для поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом установленого законом строку на апеляційне оскарження, виникли раптово, мали несподіваний характер і не могли бути контрольовані особою, яка звернулася з апеляційною скаргою.

Отже, під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) й інші доречні обставини.

У постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 27 травня 2019 року (провадження 51-6470 кмо 18) Верховний Суд зазначив, що в разі, коли слідчий суддя з посиланням на частину 2 статті 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

Тобто, враховуючи вимоги ч. 7 ст. 115 КПК України, останнім днем строку апеляційного оскарження зазначеної вище ухвали слідчого судді місцевого суду для ОСОБА_3 було 28.03.2026, однак остання з апеляційною скаргою звернулась тільки 17.04.2026, тобто із значним пропуском строку на апеляційне оскарження. Зрозумілих пояснень причин перевищення заявником пропуску такого відрізку часу (з 28.03.2026 по 17.04.2026) апеляційна скарга та долучені до неї документи не містять.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_3 подана після закінчення строку апеляційного оскарження, і обґрунтованих підстав для його поновлення заявником не наведено та судом не встановлено, тому апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Відповідно до ч. 5 ст. 399 КПК України копія ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Також, необхідно роз'яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 399 КПК України, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду апеляційної інстанції в порядку передбаченому КПК України, у межах строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст. ст. 394, 399 КПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 березня 2026 року про відмову у задоволенні її скарги на бездіяльність уповноваженої особи Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Суддя:

Попередній документ
135871591
Наступний документ
135871593
Інформація про рішення:
№ рішення: 135871592
№ справи: 274/1995/26
Дата рішення: 21.04.2026
Дата публікації: 23.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Житомирський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора; стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (22.04.2026)
Результат розгляду: повернуто скаргу
Дата надходження: 19.03.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
23.03.2026 12:30 Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області