Справа № 161/16506/25 Головуючий у 1 інстанції: Мазур Д. Г.
Провадження № 22-ц/802/484/26 Доповідач: Карпук А. К.
15 квітня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.,
секретар Русинчук М.М.
з участю: представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оголошення фізичної особи померлою за апеляційною скаргою ОСОБА_2 подану його представником ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2026 року в складі судді Мазура Д. Г.,
встановив:
У серпні 2025 ОСОБА_2 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із заявою про оголошення фізичної особи померлою, мотивуючи тим, що він є рідним братом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 26.02.2022 був призваний по мобілізації до ЗСУ. ІНФОРМАЦІЯ_2 під час ворожого обстрілу в районі населеного пункту Василівка, Донецької області ОСОБА_5 зник безвісти, про що зазначено у сповіщенні військової частини НОМЕР_1 від 07 червня 2022 року №3511 ОСОБА_5 зник безвісти 23 травня 2022 під час ворожого обстрілу в районі населеного пункту Василівка, Донецької області.
Згідно з витягом із акту проведення службового розслідування за фактом артилерійського обстрілу вогневих позицій мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 збройними формуваннями російської федерації, який мав місце 23 червня 2022 року, встановлено, що відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.02.2022 №42 солдат ОСОБА_5 , вибув у відрядження в район виконання завдань за призначенням на території України, з метою забезпечення національної безпеки і оборони України, до особового розпорядження.
Відповідно до запису у журналі бойових дій мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 (реєстраційний №239А/ДСК) встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 о 16.00 год. збройні формування російської федерації здійснили артилерійський обстріл вогневих позицій мотопіхотного батальйону, розташованих поблизу населеного пункту Василівка, Ясинуватського району, Донецької області. Після закінчення артилерійського обстрілу вогневих позицій мотопіхотного батальйону старший лейтенант ОСОБА_6 командир 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону капітан ОСОБА_7 повідомили про відсутність солдата ОСОБА_5 , серед поранених та померлих його не виявлено. На той час, немає достатніх підстав вважати, що солдат ОСОБА_5 перебуває у лікувальних закладах або помер. Місцезнаходження військовослужбовця встановити станом на теперішній час не представляється за можливе, на зв'язок військовослужбовець не виходить.
Згідно з поясненнями старшого солдата ОСОБА_8 , номер обслуги 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону він разом із іншими військовослужбовцями, а саме: рядовим ОСОБА_5 , гранатометником 1 мв 2 м 3 мр МІВ, солдатом ОСОБА_9 , гранатометником 3 мвп 2 мвп 2 мпр МПБ та солдатом ОСОБА_10 , старшим стрільцем 3 мпв 2 мпв 2 мпр МІБ виконували бойові завдання в районі населених пунктів села Василівка та села Білогорівка Донецької області. 23.05.2022 приблизно о 5 ранку, старший солдат ОСОБА_11 разом із рядовим ОСОБА_12 , солдатом ОСОБА_13 та солдатом ОСОБА_14 , допомагаючи виносити інших поранених військовослужбовців з 2мпр та 3мпр МПБ в безпечну зону для подальшого надання медичної допомоги (евакуації), попали під мінометний обстріл, після чого рядовий ОСОБА_15 впав нерухомо на землю. Підповзши до рядового ОСОБА_16 з метою виявлення ознак життя, стало очевидним те, що військовослужбовець таких ознак не подає. Так, з під каски текла кров, реакції на мої команди не було, пульс був відсутній.
Оголошення померлим ОСОБА_5 необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть, оформлення спадщини та отримання відповідно до законодавства гарантованих державою виплат та інших соціальних пільг пов'язаних із загибеллю військовослужбовців під час виконання ним обов'язків військової служби.
Єдиною підставою для державної реєстрації смерті у даному випадку є рішення суду про встановлення факту смерті.
Просив суд оголосити померлим громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті: с. Василівка, Ясинуватського району, Донецької області, визначивши, що смерть настала внаслідок безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 30 вересня 2025 року до участі у справі залучено як заінтересовану особу батька зниклого безвісти військовослужбовця - ОСОБА_4 .
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 29 січня 2026 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції заявник ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким оголосити померлим ОСОБА_5 . Покликається на неповне з'ясування судом обставин справи, неналежну правову оцінку наданих доказів та безпідставне незастосування приписів статті 46 ЦК України, якими визначено порядок, строки звернення особи із заявою про оголошення померлим.
У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство Оборони України просить залишити рішення суду без змін, вказує на правильність висновків суду про недоведеність заявником обставин, які підтверджують вірогідну смерть військовослужбовця.
Інші особи не скористались правом подати відзив на апеляційну скаргу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено такі обставини.
Заявник є рідним братом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтвами про народження.
Мати заявника ОСОБА_2 та заінтересованої особи ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
26.02.2022 ОСОБА_2 був призваний по мобілізації до ЗСУ ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З наданого витягу із акту проведення службового розслідування за фактом артилерійського обстрілу вогневих позицій мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 збройними формуваннями російської федерації, який мав місце 23 червня 2022 року, встановлено, що відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.02.2022 №42 солдат ОСОБА_5 , вибув у відрядження в район виконання завдань за призначенням на території України, з метою забезпечення національної безпеки і оборони України, до особового розпорядження.
Відповідно до запису у журналі бойових дій мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 (реєстраційний №239А/ДСК) встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 о 16.00 год. збройні формування російської федерації здійснили артилерійський обстріл вогневих позицій мотопіхотного батальйону, розташованих поблизу населеного пункту Василівка, Ясинуватського району, Донецької області.
Після закінчення артилерійського обстрілу вогневих позицій мотопіхотного батальйону командир НОМЕР_2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону старший лейтенант ОСОБА_6 , командир 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону капітан ОСОБА_7 повідомили про відсутність матроса ОСОБА_17 , солдата ОСОБА_18 , солдата ОСОБА_19 , солдата ОСОБА_20 , старшого солдата ОСОБА_21 , солдата ОСОБА_5 в районі зосередження підрозділів мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з пояснень капітана ОСОБА_7 , старшого лейтенанта ОСОБА_6 востаннє в їх полі зору вищевказані військовослужбовці знаходились на позиціях поблизу населеного пункту Василівка, Ясинуватського району, Донецької області.
У ході пошукових заходів, за результатами моніторингу інформації про поранених та померлих матроса ОСОБА_17 , солдата ОСОБА_18 , солдата ОСОБА_19 , солдата ОСОБА_20 , старшого солдата ОСОБА_22 , солдата ОСОБА_5 серед поранених або померлих не виявлено. На даний час, немає достатніх підстав вважати, що матрос ОСОБА_17 , солдат ОСОБА_18 , солдат ОСОБА_19 , солдат ОСОБА_20 , старший солдат ОСОБА_21 , солдат ОСОБА_5 перебувають у лікувальних закладах або померли.
Проте, місцезнаходження вказаних військовослужбовців встановити станом на теперішній час не представляється за можливе, на зв'язок військовослужбовці не виходять.
За результатом службового розслідування військової частини НОМЕР_1 зроблено висновок, що солдат ОСОБА_5 зник безвісти.
25 травня 2022 командиром військової частини НОМЕР_1 виданий наказ (по стройовій частині) № 130 відповідно до якого, рядового ОСОБА_5 , гранатометника 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону вважати таким, що 23 травня 2022 року безвісти.
Відповідно до змісту листа Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» №08-11/32287 від 26 вересня 2025, за наявною у їхньому розпорядженні інформацією відомості про ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до реєстру Національного інформаційного бюро, однак відомості про перебування запитуваної особи в полові відсутні.
У листі Об'єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України № 34.7-21024 від 23 вересня 2025 зазначено, що інформація про перебування ОСОБА_5 у полоні держави-агресора тощо Об'єднаним центром не отримувались.
Згідно з листом секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини № 76742.4/С-53367.3/25/42.1.1. від 08 вересня 2025 відомості про зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скеровані російській стороні для перевірки факту його можливого перебування на території держави-агресора або тимчасово окупованих територіях.
Апеляційний суд аналізуючи зміст Акту службового розслідування, який підписаний Заступником командира 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 встановив, що службове розслідування проводилось у період з 23 травня 2022 по 22 червня 2022 року .
Із змісту Сповіщення військової частини НОМЕР_1 № 302 від 07 червня 2022 року, яке адресоване ОСОБА_2 , апеляційним судом встановлено, що гранатометник мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотного батальйону рядовий ОСОБА_5 , який призваний 26 лютого 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_4 зник безвісти 23 травня 2022 під час ворожого обстрілу в районі населеного пункту Василівка, Донецької області.
Витягом із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.03.2022 № 51, підтверджується, що на підставі бойового розпорядження командувача ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » № 591т/окп від 24.02.2022 вважати таким, що вибув у район виконання завдань на території України з метою забезпечення національної безпеки і оборони України до особливого розпорядження, рядового ОСОБА_5 , гранатометника з мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.
Суд першої інстанції мотивував відмову у задоволенні заяви посиланням на недоведеність заявником належними та допустимими доказами викладених у заяві обставин, на підставі яких суд може достовірно встановити смерть ОСОБА_5 , зазначивши про відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами. Суд першої інстанції вважав, що подібні висновки висловлені і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22 (провадження №61-14338св23).
Апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції ураховуючи таке.
Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
При зверненні із заявою про визнання ОСОБА_5 померлим заявник зазначив, що рішення суду йому необхідне для отримання свідоцтва про смерть, оформлення спадщини та отримання відповідно до законодавства гарантованих державою виплат та інших соціальних пільг пов'язаних із загибеллю військовослужбовців під час виконання ним обов'язків військової служби.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року (справа № 755/11021/22) зазначила, що частину другу статті 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.
Оголошення фізичної особи померлою пов'язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов'язань, пов'язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов'язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім'ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов'язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов'язані із зобов'язаннями. Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Інше, звужувальне, тлумачення правила другого речення частини другої статті 46 ЦК України було б проявом надмірного формалізму і суперечило б завданням цивільного судочинства.
Суд першої інстанції, мотивуючи відмову у задоволенні заяви зробив висновок, що ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких суд може достовірно встановити смерть ОСОБА_5 .
Однак такий висновок суду суперечить вимогам ч.2 ст. 46 ЦК України, якими врегульовано порядок визнання фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, які не передбачають умовою визнання особи померлою надання доказів про достовірне встановлення смерті особи. Також суд не врахував і змісту поданої заяви, у якій заявник ОСОБА_2 виклав доводи та обґрунтування, на підставі яких намагався довести суду про наявність підстав припустити про вірогідну загибель його брата - рядового солдата, гранатометника мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотного батальйону ОСОБА_5 , який призваний ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 та який зник безвісти 23 травня 2022 під час несення служби по захисту Батьківщини під час ворожого обстрілу в районі населеного пункту Василівка, Донецької області.
Суд першої інстанції залишив поза увагою, що особливістю цієї категорії справ є те, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Заявник не заявляв про встановлення факту смерті особи, а встановлення саме такого факту ( а не оголошення фізичної особи померлою, про що просить заявник) якраз і вимагає обґрунтування заяви посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
При вирішенні цієї заяви на підставі частин 2-3 статті 46 ЦК України, необхідно встановити, чи дотримався заявник строків, за минанням яких фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою.
Встановлено, що військовослужбовець, рядовий солдат ОСОБА_5 був мобілізований на військову службу та вибув у район виконання завдань на території України з метою забезпечення національної безпеки і оборони України, перебував 23 травня 2022 року поблизу населеного пункту Василівка, Ясинуватського району, Донецької області і саме після того, як збройні формування російської федерації здійснили артилерійський обстріл вогневих позицій мотопіхотного батальйону, розташованих поблизу населеного пункту Василівка, Ясинуватського району, Донецької області, зник безвісти.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309), на території населеного пункту Василівка, Ясинуватського району, Донецької області ( село Василівка Соледарської міської територіальної громади) розпочались 24.02.2022 та завершились 26.12.2022, початок тимчасової окупації російською федерацією - 27 .12.2022.
З заявою про оголошенням померлим військовослужбовця ОСОБА_5 заявник звернувся 13 серпня 2025 року.
Отже, минуло більше, як шість місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи - військовослужбовця ОСОБА_5 , також сплив розумний строк для пошуку безвісно зниклого військовослужбовця ОСОБА_5 .
З наданих суду доказів - Сповіщення, Акту службового розслідування, наказів, вбачається, що ОСОБА_5 вибув у район виконання завдань на території України з метою забезпечення національної безпеки і оборони України, перебував 23 травня 2022 року поблизу населеного пункту Василівка, Ясинуватського району, Донецької області і зник безвісти 23 травня 2022 під час ворожого обстрілу в районі населеного пункту Василівка, Донецької області, Державним підприємством «Український національний центр розбудови миру» станом на 26 вересня 2025 відомості про ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені до реєстру Національного інформаційного бюро, відомості про перебування запитуваної особи в полові відсутні, відомості про перебування ОСОБА_5 у полоні держави-агресора тощо Об'єднаним центром з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України не отримувались, що дає підстави припустити його загибель за обставин, наведених в заяві у зазначений час.
На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_2 необхідно задовольнити.
Оголосити померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Луцьк, Волинської області, за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Датою смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Луцьк, Волинської області, вважати - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Місцем смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Луцьк, Волинської області вважати с. Василівка, Ясинуватський район, Донецької області.
Суд першої інстанції безпідставно посилається у своєму рішенні на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22 (провадження №61-14338св23), оскільки обставини справи, яка була предметом розгляду Верховного Суду не тотожні тим, що встановлені у справі, яка розглядається.
Зокрема, предметом розгляду Верховним Судом була справа про оголошення померлою фізичної особи, яка покинула своє постійне місце проживання, і з червня 2016 року у місці постійного проживання немає відомостей про місце її перебування, у розшуку як безвісти зникла не перебувала та не перебуває, докази про існування обставин, які загрожували цій особі смертю, заявником не надавались.
Тому у Луцького міськрайонного суду були відсутні правові підстави для посилання на висновки Верховного Суду щодо необхідності доказування у цій справі.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції при розгляді заяви неправильно встановив обставини справи, не з'ясував змісту поданої ОСОБА_2 заяви, не звернув на викладені в ній матеріальні і процесуальні обґрунтування, неправильно визначив обставини, які підлягають доведенню при розгляді заяви про оголошення фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом унаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви, тому оскаржене судове рішення необхідно скасувати.
Доводи апеляційної скарги є обгрнутованим, тому колегія суддів дійшла висновку про її задоволення.
Керуючись статтями 367, 368,376, 389, 390 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 подану його представником ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.
Оголосити померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ), громадянина України, уродженця м. Луцьк, Волинської області, за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Датою смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ), громадянина України, уродженця м. Луцьк, Волинської області, вважати - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Місцем смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПІП - НОМЕР_3 ), громадянина України, уродженця м. Луцьк, Волинської області вважати с. Василівка, Ясинуватський район, Донецької області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: