Справа № 161/7492/26 Провадження №11-сс/802/208/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
20 квітня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Міністерства юстиції України ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 квітня 2026 року,
До початку апеляційного розгляду головуючий суддя ОСОБА_2 , у цьому провадженні заявив самовідвід, який мотивував тим, що ухвалою Волинського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року, в складі головуючого судді ОСОБА_7 , суддів ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , в кримінальному провадженні №12020030010000249 переглядалась апеляційна скарга захисника ОСОБА_9 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2023 року, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
На підставі вказаних обставин головуючий суддя вважає, що його участь у розгляді апеляційної скарги представника Міністерства юстиції України ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 квітня 2026 року суперечить вимогам ст.75 КПК України, а тому підлягає відводу.
Дослідивши матеріали провадження та заяви про самовідвід, апеляційний суд приходить до висновку, що заява про самовідвід підлягає до задоволення з таких підстав.
Так, до Волинського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга представника Міністерства юстиції України ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 квітня 2026 року, якою у задоволенні скарги представника Міністерства юстиції України ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою Міністерства юстиції України від 05.03.2026 року №31256/38.4.3/15-26 про вчинення кримінального правопорушення відмовлено.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи 161/7492/26 (провадження №11-сс/802/208/26) від 20 квітня 2026 року сформовано склад колегії суддів під головуванням судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Для забезпечення вимог процесуальної форми щодо недопущення сторонніх впливів на прийняття процесуальних рішень у кримінальному процесі України законодавцем закріплено інститут самовідводу, відводу, який передбачає інструменти для усунення упередженої службової особи від здійснення розслідування та судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень.
До обставин, що виключають участь судді (слідчого судді) в кримінальному провадженні та забезпечують неупередженість суддів відноситься така підстава для самовідводу, відводу, як недопустимість їх повторної участі у кримінальному провадженні (ст.76 КПК України). Закріплена в даній статті недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні спрямована на те, щоб запобігти можливій необ'єктивності та упередженості судді, пов'язаній із захистом права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. За об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Щодо об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які би могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Як вбачається зі змісту скарги Міністерство юстиції України, поданої до Луцького міськрайонного суду Волинської області, скаржником оскаржується бездіяльність уповноважених осіб Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою Міністерства юстиції України від 05.03.2026 року №31256/38.4.3/15-26 про вчинення кримінального правопорушення.
У вказаній скарзі Міністерство юстиції України повідомляло про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.367 КК України, невстановленими посадовими особами органів державної влади відносно громадянина ОСОБА_10 , внаслідок чого державному бюджету України було завдано збитків у зв'язку із виплатою йому відшкодування у розмірі 1200 євро (еквівалент 58206,96 грн.) на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шаронов та інші проти України».
Як вбачається з копії ухвали Волинського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року, судді ОСОБА_12 , ОСОБА_8 та ОСОБА_2 в кримінальному провадженні №12020030010000249 переглядали апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ..
Отже, вказані обставини можуть викликати сумнів у сторін щодо неупередженості, безсторонності та об'єктивності головуючого судді ОСОБА_2 у прийнятті рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги представника Міністерства юстиції України ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 квітня 2026 року.
Згідно із ч.1 ст.6 Європейської Конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Безсторонність суду передбачає як його суб'єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так і об'єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду.
У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.
Враховуючи наведені вище норми законодавства, з метою усунення наведених у заяві про самовідвід обставин, та з метою виключення сумніву щодо об'єктивного та неупередженого розгляду апеляційної скарги представника Міністерства юстиції України ОСОБА_6 , і для забезпечення повного, всебічного та неупередженого розгляду справи безстороннім судом, апеляційний суд доходить висновку про доцільність задоволення поданої заяви про самовідвід головуючого судді ОСОБА_2 .
Апеляційний суд вважає, що зазначені обставини свідчать про наявність обставин, які можуть викликати сумнів у сторін щодо неупередженості, безсторонності та об'єктивності судді і є такими, що згідно з п.4 ч.1 ст.75 КПК України унеможливлюють участь головуючого судді ОСОБА_2 в даному провадженні в суді апеляційної інстанції.
З урахуванням викладеного та положень п.4 ч.1 ст. 75, ст.ст. 81, 405 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Заяву про самовідвід головуючого судді ОСОБА_2 - задовольнити.
Провадження передати для визначення колегії суддів в порядку ч.3 ст.35 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді